Розрахунки щодо визначення обсягу виробництва за критерієм Гурвіца.

Обсяг виробництва, шт.	Вірогід-ність			Найбільш привабливий стан			Вірогідність		Невигідний стан		Прибуток
а=0,1
500	0,1			35000			0,9		35000		35000
600	0,1			42000			0,9		8000		11400
700	0,1			49000			0,9		-19000		-12200
800	0,1			56000			0,9		-46000		-35800
900	0,1			63000			0,9		-73000		-59400
а=0,2
500	0,2			35000			0,8		35000		35000
600	0,2			42000			0,8		8000		14800
700	0,2			49000			0,8		-19000		-5400
800	0,2			56000			0,8		-46000		-25600
900	0,2			63000			0,8		-73000		-45800
а=0,5
500	0,5			35000			0,5		35000		35000
600	0,5			42000			0,5		8000		25000
700	0,5			49000			0,5		-19000		15000
800	0,5			56000			0,5		-46000		5000
900	0,5			63000			0,5		-73000		-5000
а=0,8
500		0,8			35000		0,2		35000		35000
600			0,8		42000	0,2		8000		35200
700			0,8		49000	0,2		-19000		35400
800			0,8		56000	0,2		-46000		35600

Продовження табл.2.7

900	0,8		63000		0,2		-73000	35800
а=0,9
500		0,9		35000	0,1	35000		35000
600		0,9		42000	0,1	8000		38600
700		0,9		49000	0,1	-19000		42200
800		0,9		56000	0,1	-46000		45800
900		0,9		63000	0,1	-73000		49400

Як бачимо із проведених розрахунків при вірогідності 0,1 оптимальним обсягом виробництво шкіряного взуття є 500 шт (прибуток складає 35000тис.грн); при вірогідності 0,2 – 500 шт (прибуток - 35000тис.грн); при вірогідності 0,5 – 500 шт (прибуток – 35000 тис.грн); при вірогідності 0,8 – 900 шт (прибуток – 35800 тис.грн.); при вірогідності 0,9 – 900 шт (прибуток дорівнюватиме 49400тис.грн).

В залежності від рівня ризикованості та невизначеності у навколишньому бізнес-середовища керівництву ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» можна запропонувати наступні варіанти виробництва шкіряного взуття: при вирогідності 0,1 – виробляти 500 шт.; при вірогідності 0,9 – 900шт.

Враховуючи отримані результати пропонуємо у 2015 році вибрати обсяг виробляти шкіряне взуття – 500шт.

Критерії обгрунтування рішень в умовах ризику здійснюються за умов ймовірностей несприятливих наслідків подібних подій. Ці ймовірності можуть бути визначенні на підставі або статистичних даних, або експертних оцінок.

Розглянуті методи прийняття рішень дають змогу оптимального вибору в умовах ризику, але нестабільна сучасна економічна ситуація в Україні вимагає багатогранної перевірки запропонованих проектів виробництва та вкладання коштів.

Для вирішення основних проблем практичного впровадження управління ризиками в систему управління підприємств з урахуванням необхідності застосування концепції управління ризиками, що дозволить врахувати інтереси підрозділів підприємства, необхідно розробити загальний алгоритм формування та організації процесу управління ризиками в системі управління підприємством. Зазначений алгоритм включав би:

- вивчення особливостей діяльності підприємства, проведення аналізу зовнішнього середовища, виявлення факторів ризику, здійснення картографії ризиків;

- проведення попередньої оцінки ризиків на основі кількісного аналізу, вибір ефективних методів оцінки ризиків, оцінка ймовірності виникнення ризиків та їх впливу на діяльність підприємства, прогнозування можливих збитків, викликаних дією ризиків;

- узагальнення даних, отриманих за результатами аналізу ризиків, оцінка альтернативних методів управління ризиками, вибір оптимальних методів управління ризиками;

- затвердження програми управління ризиками.

Для успішної реалізації поставленої мети необхідно акумулювати зусилля не лише представників бізнесу, які займаються конкретно даною господарською діяльністю, але й участь у процесі владних структур різних рівнів та інституцій. Їх участь буде забезпечувати підприємствам більшу захищеність від політичних ризиків (владні структури), відсоткових (банки та кредитні організації), кваліфікаційних (вищі навчальні заклади). Це дозволить підприємствам зосередитись на зменшенні впливу на їх функціонування внутрішніх ризиків та ризиків, що виникають у процесі взаємозвязків з іх партнерами. За рахунок цього підвищиться загальний стан справ щодо якості та асартименту продукції на регіональному ринку відповідної продукції.