Чинність нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб

Чинність нормативно-правового акта у просторі визначається територією, на яку поширюється влада органу, що його видав.

Під територією держави розуміється її власна територія (земна поверхня, внутрішні та територіальні води, повітряний простір у межах державного кордону, континентальний шельф) та умовна територія (території посольств, консульств, військові кораблі та відповідні літальні апарати незалежно від їх місцезнаходження, торговельні кораблі у відкритому морі та ін.).

Екстериторіальна чинність передбачає поширення законодавства певної держави за межами її території. Право екстериторіальності розуміють як порядок, згідно з яким установи або фізичні особи, що перебувають на території іншої держави, вважаються такими, що перебувають на власній національній території та підлягають законам та юрисдикції власної держави. За загальним правилом правом екстериторіальності користуються дипломати та члени їхніх сімей.

Чинність нормативно-правового акта за колом осіб поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, що перебувають на території держави.

Усі особи — це громадяни держави, іноземні громадяни, особи без громадянства (апатриди), громадяни двох або більше держав (біпатриди), державні органи, громадські об'єднання, підприємства тощо.

Винятки з цього правила такі:

• деякі нормативно-правові акти поширюються тільки на громадян певної держави;

• не підпадають під юрисдикцію держави особи, що мають дипломатичний імунітет.

98) Види юридичних актів в україні, які можуть набувати нормативно-правового значення.

1. Конституційні закони або основні: Конституція (Основний Закон) України, Закон «Про громадянство», Закон «Про Президента України», закони про вибори тощо);

2. Звичайні або поточні закони, які регулюють інші важливі суспільні відносини. Наприклад, Закони «Про статус суддів», «Про підприємництво»;

3. Надзвичайні закони, які приймаються в необхідних випадках, передбачених Конституцією;

4.міжнародні договори.

99.Спеціально-соціальні функції права

Спеціально-соціальні (юридичні): Регулятивна і Охоронна.

- функція упорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами та обов'язками 

- функція встановлення та гарантування державою заходів юридичного захисту та юридичної відповідальності, порядку їх покладання та виконання, яка має на меті витиснення шкідливих для суспільства відносин та охорону позитивних 

Регулятивна функція права може бути поділена на статичну та динамічну:

Регулятивна статична - функція упорядкування суспільних відносин шляхом закріплення основних прав і свобод особи, компетенції державних органів і посадових осіб (наприклад, фіксування правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження)  Регулятивна динамічна - функція забезпечення активної поведінки суб'єктів права (наприклад, покладання обов'язку сплачувати податки, відбувати військову повинність)  Здійснюється за допомогою дозвільних (таких, що надають правомочності) та заборонних норм, які спричиняють правовідносини пасивного типу  Здійснюється за допомогою зобо-в 'язуючих норм, які спричиняють правовідносини активного типу 

Охоронна функція виражається у такому: 

-визначення заборон на вчинення протиправних діянь; 

-встановлення юридичних санкцій за вчинення таких діянь;

- безпосереднє застосування юридичних санкцій до особи, яка вчинила правопорушення