МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З дисципліни "Методологія наукових досліджень"

студентки факультету економіки та управління

спеціальності «Менеджмент організації та адміністрування»,

магістерської програми «Менеджмент корпорацій (АТ)»

V-го курсу, групи ЕМК-501з

Прокопенко Марини Вікторівни

Викладач: професор, д.е.н., Лігоненко Лариса Олександрівна

Київ-2015

ПЛАН

Частина 1. Інтерв’ю як метод отримання інформації: методичні засади підготовки та проведення ..............................................................................................3

1.1. Сутність інтерв’ю та сфери його застосування.........................................3

1.2. Методика проведення інтерв’ю....................................................................5

1.3. Класифікація інтерв’ю...................................................................................9

Список використаних джерел............................................................................12

Частина 2. Підбір та опрацювання літературних джерел щодо досліджуваної проблеми. Підготовка наукового огляду ступеню розкриття даної проблематики в сучасній економічній літературі . Підготовка списку літератури............................13

Частина 1. Інтерв’ю як метод отримання інформації: методичні засади підготовки та проведення

1. Сутність інтерв’ю та сфери його застосування.

Достатньо розповсюдженою формою соціологічних опитувань є інтерв'ю (англ. Interview). Найбільш характерна його особливість як специфічного виду опитування полягає в тому, що інтерв'юер (той, хто опитує) і респондент (той, кого опитують) зводяться обличчям в обличчя, що інформація, яка цікавить дослідника, міститься у відповідях індивіда на задане йому в усній формі запитаннях (згадайте хоча б телепередачу "П'ятий кут" українського телебачення).

Сутність методу інтерв'ю полягає в організації співбесіди аналітика з експертом, в ході якої експерт дає відповіді на запитання аналітика щодо факторів впливу на досліджуваний об'єкт, очікуваних результатів господарювання, невикористаних резервів, шляхів виходу з кризи, напрямів підвищення ефективності виробництва тощо.

Інтерв'ю — це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв'юера з респондентом. Напрям бесіди визначається тією проблемою, яка цікавить інтерв'юера і є предметом прикладного соціологічного дослідження.

Інтерв'ю зазвичай застосовується, по-перше, на ранній стадії дослідження для уточнення проблеми і складання програми, по-друге, при опитуванні експертів, фахівців, глибоко розбираються в тому чи іншому питанні, по-третє, як найбільш гнучкий метод, що дозволяє враховувати особливості особистості опитуваного.

Специфіка інтерв'ю полягає, перш за все, в тому, що при його використанні джерелом первинної соціологічної інформації є людина (респондент) - безпосередній учасник досліджуваних соціальних процесів і явищ.

Характер спілкування, ступінь контакту, взаємодії, взаєморозуміння інтерв'юера і опитуваної особи багато в чому визначають глибину і якість одержуваної інформації про той чи інший соціальний факт або явище. При проведенні інтерв'ю соціолог виходячи із ситуації і спостереження за поведінкою співрозмовника, може одержати ту інформацію, яку б він навряд чи одержав у випадку здійснення анкетування. Інтерв'юеру відводиться ведуча роль ініціатора в організації і проведенні бесіди, в той час як респондент виступає у ролі веденого, в ролі джерела інформації. Дослідник запитує, респондент відповідає, дослідник, оперуючи запитаннями, скеровує бесіду, респондент у своїх відповідях дотримується його.

Широкою є сфера застосування інтерв'ю:

• воно може бути використано на ранній стадії дослідження з метою уточнення загальної проблематики і формулювання дослідницьких гіпотез;

• інтерв'ю часто використовується для розробки методики великих опитувань — обстежень;

• воно може бути застосовано в якості основного методу одержання інформації при обмеженій або малій вибірці;

• інтерв'ю застосовують в якості додаткового методу отримання інформації разом з анкетуванням, спостереженням і т. д.;

• на кінець, воно використовується в так званих контрольних дослідженнях для уточнення і перевірки даних, отриманих іншими методами.

Важливий вплив на достовірність і повноту інформації,яку одержують за допомогою інтерв’ю, здійснює фактор часу. Якщо інтерв’юер прагне одержати інформацію у людини, яка тільки-но повернулась із нічної зміни або з тривалого відрядження, то можливості одержати об’єктивну інформацію будуть мінімальними, навіть якщо респондент завчасно був проінформований про мету і значення опитування. Час інтерв’ю має бути найзручнішим не для інтерв’юера, а для респондента.

На сам процес інтерв’ю впливають також вік і стать його учасників. Результати інтерв’ю кращі, коли його учасники приблизно одного віку. В інтерв’ю з багатьма запитаннями, які мають за мету виявити ціннісні орієнтації опитуваного, доцільно, щоб інтерв’юер і респондент були однієї статі і приблизно одного віку. Жінкам-інтерв’юерам вдається, як свідчить соціологічна практика, одержувати більш щирі відповіді, ніж чоловікам.

Ефективність інтерв’ювання залежить від таких факторів:

• місця проведення (службове приміщення, квартира, вулиця). Воно визначається предметом дослідження. Питання, зв’язані з проблемами побуту, сім’ї та вільного часу, ліпше з’ясовувати в домашніх умовах, а виробничі — на підприємстві. Опитування не треба проводити у присутності сторонніх осіб, особливо з адміністративного персоналу;

• особистісних характеристик інтерв’юера, його знань, навичок, такту, уміння правильно формулювати питання, уміння добирати з відповідей найадекватнішу меті дослідження інформацію тощо.