Теоретичні передумови розвитку руху стандартизації в освіті

Одним із напрямків шкільних реформ, що відбуваються останнім часом в розвинених країнах світу – є модернізація змісту загальної освіти. Остання безпосередньо пов`язана з розробкою і реалізацією національних освітніх стандартів.

Поняття “освітній стандарт”, за зауваженням Сбруєвої А.А., використовується в контексті сучасних освітніх реформ у двох значеннях:

1) взірець;

2) норма виміру

У першому значенні його використовують для визначення змісту освіти, як керівництво для побудови навчальних програм. У другому – як основу для розробки стандартизованих вимірів якості навчальних досягнень учнів. [3, с.170]

Теоретичні витоки сучасного руху стандартизації, дослідники знаходять у теорії соціальної ефективності освіти, що вперше з`явилась у США у 20-х роках ХХ ст. Відомий американський науковець Г.Клібард характеризує її як “науку точних вимірювань та ретельно визначених стандартів в інтересах розвитку передбачуваного та впорядкованого світу... Ця ідея набула форми визначення змісту шкільних програм відповідно до конкретних цілей підготовки індивідів до виконання певних соціальних ролей як членів суспільства. Соціальна користь стала першочерговим критерієм визначення цінності шкільного навчання”.

Ключовою фігурою теорії соціальної ефективності є Ф.Боббіт, який, на відміну від Д.Дьюї, вважав, що освіта призначена винятково для підготовки дитини до дорослого життя і нічого не повинно бути включено до неї, що не слугує зазначеній цілі. Згідно з теорією Ф.Боббіта, зміст освіти має бути сфокусованим на видах діяльності, що становлять сенс життя чоловіків та жінок, а також на здібностях та індивідуальних якостях, необхідних для ефективної діяльності.

Американський вчений сформулював велику кількість цілей, завдань, принципів навчання, розділів та підрозділів вивчення навчальних дисциплін, які повинні точно визначити зміст знань, когнітивних та практичних навичок та вмінь, які індивід мав засвоїти відповідно до своїх пізнавальних можливостей та свого конкретного соціального становища.

Крім теорії соціальної ефективності до теоретичних передумов розвитку руху стандартизації в освіті відносять теорії асоціанізму Е. Торндайка та біхевіоризму К.Халла і Б.Скіннера, згідно з якими навчання являє собою процес акумуляції асоціацій між стимулом та реакцією. [3, с. 170-171]

Створення стандартів та методів їх втілення у життя залежить від особливостей системи освіти. Так, в централізованих країнах національні стандарти фактично завжди існували у вигляді обов`язкових навчальних планів і програм, які затверджені державним відомством освіти.

Зазначимо, що на сучасному етапі реформ в країнах з централізованою системою освіти (Франція, Японія) розробка нових стандартів змісту освіти ведеться переважно у напрямку певного зростання ролі елективних предметів.

Для країн з децентралізованою системою освіти загальнонаціональні стандарти змісту шкільної освіти – принципово нове явище. Тому саме в цих країнах насамперед у США та Великобританії, в даній галузі були прийняті найбільші зусилля. Особливості розробки стандартів та контролю за їх запровадженням у децентралізованих країнах представлено у ТАБЛИЦІ 1.

ТАБЛИЦЯ 1.