3. Суїцидальна поведінка, як основна форма соціально-психологічної дезадаптації»

Суїцид (ант. suicide — самогубство) — акт добровільного самознищення, який людина здійснює у стані сильного переживання, порушення душевної рівноваги або психічного захворювання. Природа суїциду пов'язана з дією соціальних, соціально-психологічних та психологічних чинників. Виокремлення їх умовне, адже в реальному житті дія одного з них підсилюється дією інших. Соціально-психологічні чинники найповніше розкривають себе через міжособистісну взаємодію і спілкування. Доведено, що проблеми, труднощі, ускладнення у цій сфері за несприятливих умов помітно підвищують суїцидальну активність людей. Явище суїциду як соціально-психологічного феномену є результатом дії зовнішніх соціально-психологічних чинників суїцидального ризику (вірогідність суїцидальних дій) і внутрішніх" індивідуальних особливостей, що мають суїцидальну спрямованість. Самогубство — вольовий акт, який характеризується здатністю суб'єкта до такого вибору і внутрішнім зусиллям, необхідним для його здійснення. Основою суїциду, з точки зору соціальної психології, є:

— оцінювання екстремальної ситуації як регулятор поведінки. Оцінка соціально-психологічної реальності фіксує уявлення людини про те, що є і що може статися в її взаєминах з іншими людьми, групами;

— взаємодія як середовище, де зароджується оцінне ставлення до об'єкта, що викликає занепокоєння, стурбованість, переживання, страждання та ін. У ціннісному ставленні сконцентровані відображені соціально-психологічні явища — необхідні, правильні, засуджувані, нестерпні;

— форма існування оцінки і способи її функціонування (поведінкові реакції, реальна поведінка, прийняття рішення, реалізація рішення, суїцидальний вчинок). Залежать вони від конкретної ситуації життєдіяльності особистості. [ 6, c.48]

Висновки:

Отже, соціально-психологічна дезадаптація –це зворотній процес адаптації. Його основний зміст полягає у тому, що коли особистість втрачає контроль над суспільним життям( втрата соціального статусу, соціальної ролі), то внаслідок цього деформується поведінка особи іі морально-вольова сфера. Ми розглянули дві головні форми соціально-психологічної дезадаптації: агресивну поведінку та суїцидальну. В першому випадку увесь свій негатив у не пристосуванні до соціуму індивід віддає у навколишнє соціальне середовище. Це можуть бути прояви агресії як до найближчого кола оточення та і до абсолютно сторонніх людей.В другій формі соціально-психологічної дезадаптації людина переносить негативні почуття на себе. Вона відчуває себе причиною всіх бід і у неї втрачається бажання жити далі. Обидві форми соціально-психологічної дезадаптації потребують комплексного лікування та довготривалої роботиз соціальним працівником

Завдання 2

Розкрийте погляди Є.В. Соколова на процес соціалізації особистості

Вступ

Основна частина