36. Соціальна стратифікація: поняття та види. Основні концепції стратифікації.

Соціальна стратифікація  - процес соціального розшарування, який полягає у нерівному доступі до дефіцитних благ і ресурсів, результат розшарування, тобто ієрархічне, вертикальне розміщення членів суспільства відповідно до міри володіння і розпорядження певними благами.

За основу поділу суспільства беруться різні ознаки: політичні, економічні, біологічні, расові, релігійні та інші.

В історії виділяють чотири основні системи стратифікації: рабство, касти, стани І класи.

Рабство - це форма нерівності, за якою частина індивідів буквально належить іншим як їх власність.

Каста - замкнута спільність людей, зв'язаних єдністю спадкової професії і суспільного статусу.

Стани - соціальні спільності в рабовласницькому і феодальному суспільстві, які мають закріплені у звичаях або законах спадкові привілеї і обов'язки (дворянство, духовенство, купецтво, міщани, селянство). Ці об'єднання характеризувались нерівністю станових привілеїв деяких з них.

Класи - великі соціальні спільності людей, що відрізняються їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва (поділ на страти, верстви, влада, багатство, професійний рівень і т.п.).

У соціології найбільше поширення мають три типи теорій стратифікації:

1. Марксистська - визначає, що поділ на класи базується на відношенні людей до засобів виробництва. В капіталістичних суспільствах існують два класи: капіталісти - власники засобів виробництва, і робітничий клас - продає свою працю і створює додатковий продукт для капіталіста.

2. М. Вебер вважав, що класові відмінності ґрунтуються не лише на відношенні до засобів виробництва, але також і до інших ресурсів (наприклад, майстерність і міра довіри). Він вирізняв ще один аспект стратифікації - відмінності між соціальними групами у сфері престижу. Статусні ресурси можуть бути або позитивними, або негативними. Групи з негативним статусом називають знедоленими групами, або паріями.

3. Е. Райт доводить, що існує три способи контролю над економічними ресурсами: контроль над інвестиціями (грошовий капітал); над фізичними засобами виробництва; над робочою силою. Капіталісти контролюють всі три типи ресурсів, робітничий клас - не контролює жодного. Між цими двома класами існує ряд класових позицій, їх займають ті, хто впливає на деякі аспекти виробництва, наприклад.

37. Середній клас: ознаки, функції.

КЛАС СЕРЕДНІЙ — основна частина соціальної струк-тури суспільства з розвинутою ринковою економікою. Сере-дній клас складають дрібні та середні власники, фермери, мене-джери, державні службовці, вчені, лікарі, адвокати, тощо. Спільне, що їх об’єднує, — це саме проміжне становище між вищим та нижчим класами.

Наявність середнього класу визнається індикатором як рівня розвитку країни, так і її реальних перспектив.

Середній клас — неоднорідне утворення.У його структурі вирізняють три рівня (вищий, середній, ниж-чий «середній клас. Для аналізу середнього класу використовують суб’єктивний і об’єктивний підходи.

Основні критерії вирізнення середнього класу:

• економічна незалежність,

• професіоналізм,

• висока самооцінка, яка ґрунтується на усвідомленні представ-ником середнього класу своєї значимості в громадському житті1.

Узагальнено можна визначити кілька критеріїв виокремлен-ня «середнього класу». Зокрема,

• матеріальний (рівень прибутку, наявність рухомого та нерухомого майна);

• політичний статус (міра впливу на прийняття владних рішень різного рівня);

• потенціал соціальної мобільності;

• характеристики статусних аспектів способу життя (споживання, середовище проживання, дозвілля та ін.);

• характеристики соціального престижу,

Ознаки - функції середнього класу

Середній клас - це не однорідне утворення, а сукупність соціальних груп, їх об'єднує проміжна позиція між верхами і низами суспільства, що й зумовлює виконання інтерактивної функції, тобто середній клас - соціальний медіатор суспільства.

Середній клас - це відносно забезпечена частина суспільства, власність, якою він володіє, гарантує особисту економічну незалежність, свободу вибору сфери діяльності та ін, надаючи йому функцію соціального стабілізатора суспільства.

Середній клас - зосереджує найбільш кваліфіковані кадри суспільства, з високим рівнем професіоналізму та діяльнісним потенціалом, громадською активністю - функція агента технологічного і соціально-економічного прогресу.

Середній клас у високорозвинутих західних країнах складає більшість населення, виступає основним носієм, з одного боку, суспільних інтересів, а з іншого - національної культури виконуючи функцію культурного інтегратора суспільства.

У високорозвинених країнах середній клас справді виступає гарантом стабільності суспільства.