Питання для перевірки знань

1. Поясніть у чому полягає сутність та значення урядового втручання при фінансуванні інноваційних проектів.

2. Визначте які намітилися основні тенденції у фінансуванні науково-дослідницьких та інноваційних проектів.

3. Охарактеризуйте особливості моніторингу та оцінювання фінансування інноваційних проектів.

4. Які можна виділити основні періоди в еволюції наукової системи України?

5. Дайте коротку характеристику політики фінансування інноваційних проектів в Україні.

6. Вкажіть особливості фінансової структури дослідницької діяльності в Україні, порівнюючи її із країнами ЄС та інших країн світу.

7. Назвіть основні проблеми фінансування інноваційної діяльності в Україні.

 

Список використаних та рекомендованих джерел

1.      Інноваційна політика: Європейський досвід та рекомендації для України. – Том 1. – Ключові особливості інноваційної політики в якості основи для розробки заходів сприяння інноваціям, що спрямовують Україну до заснованої на знаннях конкурентоспроможної економіки – порівняння ситуації в ЄС і Україні – Проект ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні». – К. : Фенікс, 2011. – 214 с. – С. 190-199.

2.      Ключові особливості інноваційної політики як основи для розробки заходів з посилення інновацій, що сприятимуть наближенню України до конкурентної економіки знань – порівняння ЄС та України / Витримки з аналітичної роботи проекту ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні». – К. : Фенікс, 2011. – 100 с.

3.      Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник / Н. В. Красноутська. – К. : КНЕУ, 2003. – 504 с. 

4.      Офіційний сайт Державної служби статистики України: www.ukrstat.gov.ua

5.      Сільченко І. А. Державна інноваційна політика в умовах формування інноваційної моделі розвитку / І. А. Сільченко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2010. – № 1 (9). – С. 32-35.

Тема 10. Інноваційна культура

 

10.1. Сутність поняття інноваційної культури.

10.2. Структура та функції інноваційної культури.

10.3. Процес формування інноваційної культури підприємства.

10.4. Особливості розвитку інноваційної культури в Україні.

 

10.1. Сутність поняття інноваційної культури

Аналіз результатів діяльності вітчизняних та зарубіжних підприємств та установ переконливо доводить, що інноваційний шлях розвитку сьогодні є найбільш перспективним. Саме він забезпечує ефективність їх функціонування, можливість довготривалого виживання та розвитку на ринку. Одним із основних факторів, що забезпечують результативність інноваційної діяльності, є активізація людського потенціалу, яка можлива лише за умов формування в колективі працівників суб’єкта господарювання певного сприятливого мікроклімату – інноваційної культури.

Згідно з Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» інноваційна культура – це складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної та соціально-психологічної підготовки особистості і суспільства в цілому до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах.

Інноваційна культура підприємства – це історично існуюча, а також свідомо й цілеспрямовано формована система уявлень, цінностей, стереотипів, моделей поведінки, знань, що підтримується всіма співробітниками підприємства і спрямована ними на безперервне вдосконалення всіх сфер діяльності підприємства у процесі адаптації до зовнішнього середовища.

Основна роль інноваційної культури – це визначення й синтез основних елементів інновації, їх функціонування, взаємодії і динаміки розвитку інноваційного процесу, гармонійної роботи цілої інноваційної системи підприємства. Метою формування культури інновацій є реалізація ефективних інновацій в якісному вимірі, удосконаленні механізму активізації необхідних потенціалів в інноваційному процесі. Основними завданнями інноваційної культури є такі:

-          оптимізація усіх потенціалів, важливих для здійснення інноваційного процесу та існування інноваційної системи;

-          стимулювання інтелектуального капіталу та його складових;

-          активізація інноваційного процесу через процесну і предметну технології;

-          формування інформаційної та комунікаційної системи на кожному етапі інноваційного процесу та всередині інноваційної системи підприємства – між її рівнями і складовими;

-          сприяння у формуванні і впровадженні інноваційних стратегій розвитку підприємства;

-          ліквідація бар’єрів всередині організаційної структури підприємства, оптимізація існуючої організаційної структури в інноваційні (матричну, дивізійну тощо);

-          у синтезі із корпоративною культурою формування інтенсивно-інтелектуального клімату всередині організації, підсилення мотиваційних механізмів, а також створення інноваційного іміджу підприємства.

Інноваційна культура підприємства перебуває під впливом певних груп чинників. Основними зовнішніми чинниками формування інноваційної культури виступають сучасні світові тенденції: глобалізація, трансформація, інтеграція, інтелектуалізація, інформатизація, соціалізація, екологізація тощо. Істотний вплив на інноваційну культуру, процеси її формування й розвитку має внутрішнє середовище підприємства, зокрема: перегляд існуючих стратегій, місії, цілей і програм розвитку організації; необхідність реорганізації організаційної структури для інноваційної діяльності; необхідність розроблення нових кадрових програм щодо стимулювання інтелектуального потенціалу та мотивування персоналу тощо.