6.6. Зарубіжний досвід компаній у формуванні та реалізації інноваційної політики
Щоб проілюструвати зарубіжний досвід компаній у формуванні та реалізації інноваційної політики, розглянемо досвід японської фірми «Мацусіта».
Фірма «Мацусіта електрик індастріал» заснована К. Мацусітою 1918 р. у м. Осака як невелика приватна компанія з виготовлення одного з видів електротехнічних виробів. У наш час «Мацусіта» – акціонерна компанія, є однією і основних у капіталістичному світі виробників електроустаткування, побутових електронних і електротехнічних товарів, включаючи відеомагнітофони, звукову стереоапаратуру, кольорові телевізори, електрооргани, кондиціонери, пральні машини, електропечі і т. д. Крім того, фірма випускає промислове, комунікаційне і вимірювальне устаткування, роботи, електронні компоненти тощо, має, поряд з численними філіалами, 20 дочірніх виробничих компаній і понад 50 дочірніх торгових фірм, які займаються збутом електронної побутової апаратури в Японії. Особливістю «Мацусіти» є квазівертикальна інтеграція її збутової мережі.
За кордоном у неї понад 80 торгових компаній, 230 оптових продавців, які реалізують товари тільки «Мацусіти». Основна частина продукції поширюється під торговими марками «Нешнл», «Панасонік», «Дживісі», «Квазар». Компанії належить 200 заводів, у тому числі 67 в інших країнах, 30 науково-дослідних лабораторій.
Заданими журналу «Форчун», компанія посідала 15-те місце за обсягом продажу в другій половині 80-х років серед усіх корпорацій світу. У 1989 р. в компанії працювало 140 тис. чол., у тому числі в Японії – понад 70 тис, і за кордоном більше як 50 тис. чол. Обсяг продажу в 1989 р. становив 41,7 млрд. дол. (5504,2 млрд. єн). Частка закордонних продаж досягла 42 %.
Електротехнічна фірма «Мацусіта» входить до переліку 50 найбільших промислових компаній світу.
В Україні продукція компанії «Мацусіта» широко відома під торговою маркою «Панасонік». Це:
- акустична апаратура (радіоприймачі, магнітоли, магнітофони, апаратура класу Hi-Fi, програвачі компакт-дисків);
- електропобутові товари (домашні кондиціонери, холодильники, НВЧ-печі, обладнання для пралень, пилососи, вентилятори й обігрівачі);
- джерела живлення й обладнання для кухні (батареї, акумулятори сонячної енергії, газове обладнання, електронні лампи) і багато іншого.
Слід зазначити, що фірма «Мацусіта» вийшла у світові лідери з виробництва відеомагнітофонів, телевізорів, електронних ігор, побутових електроприладів та ін. За характеристикою інновативності, показник якої визначається періодом від моменту усвідомлення потреби чи попиту па новий продукт і до моменту його відвантаження у великій кількості, фірма «Мацусіта» посідає чільне місце. Наприклад, цей показник для кольорових телевізорів дорівнював 4,7 місяця.
Важливим чинником конкурентоспроможності продукції «Мацусіти» є залучення для розробки нововведень висококваліфікованих кадрів інженерів переважно з випускників університетів. Фірма приділяє велику увагу створенню колективу людей, які за своїми рівнем освіти, індивідуальними якостями і за умови певної організації спільної діяльності зможуть включати механізми творчості, знань, інтуїції, фантазії і знаходити оригінальне вирішення складних, неординарних інноваційних проблем.
Стиль управління фірми «Мацусіта» завжди був спрямований на те, щоб робітники фірми вдосконалювали свою професійну майстерність. Сам засновник фірми – Коноске Мацусіта ще на світанку її розвитку визначив однією з головних цілей менеджерів – розвиток видатних здібностей в ординарних людей, заохочення ініціативи, що є головним стимулятором винахідництва.
Необхідно звернути увагу на специфіку управління кадрами в Японії, однією з відмітних рис якого є рівноправність: правило, яке застосовується до одного, має поширюватися на всіх, і всі підкорятись одному й тому ж правилу. Проте в співробітників підрозділів науково-дослідної роботи (НДР) методи роботи відрізняються від методів дій клерків, торговельних агентів, виробників. Тому науково-дослідні лабораторії географічно відокремлюються від інших підрозділів або розміщуються в інших приміщеннях і підпорядковуються спеціальному керівництву, щоб захиститися від корпоративної рівноправності.
Центральна дослідна лабораторія провадить дослідження в різних сферах, з яких, як очікується, проростуть майбутні технологічні та продуктові інновації.
Кожна лабораторія, яка географічно близька до заводу, зайнята в тій сфері, яка відповідає його технологічній спеціалізації. Цей спосіб розділення сфер між лабораторіями спрямований насамперед на встановлення тісних зв’язків між виробництвом і науково-дослідними роботами. Діяльність відділів науково-технічних розробок і їх взаємозв’язок з виробництвом показано на рис. 6.1.
Рис. 6.1. Рух інформації про розроблення виробів від
виробництва, відділів збуту і споживачів
Центр НДР може виконувати роботи з тематики збуту, соціологічних досліджень, що сприяє формуванню довгострокової стратегії корпорації.
Ці загальні характеристики організації науково-дослідної роботи притаманні японській компанії «Мацусіта».
Якщо майже до середини 70-х років фірма не вела фундаментальних досліджень, то тепер вона здійснює всі етапи НДДКР. Частка витрат у материнській фірмі на НДДКР у загальному обсязі продажу перевищувала в 1990 р. 8 %.
Витрати на НДДКР розподіляються так: 12-13 % на фундаментальні дослідження, близько 25 % – на прикладні дослідження, а решта (близько 62 %) – на дослідно-конструкторські розробки.
Успіхи «Мацусіти» на світовому ринку значною мірою зумовлені вмінням використовувати зовнішній інноваційний потенціал (купівля ліцензій, вивчення виробів конкурентів). Починаючи з 50-х років, «Мацусіта» стала розвивати свою науково-дослідну базу. Тепер у 30 науково-дослідних лабораторіях працює 16 тис. чол. Основні дослідження здійснюються за напрямами:
- електронні прилади, звукозаписувальна апаратура і магнітні носії;
- інформаційні системи, програмне забезпечення, експертні системи;
- відеоапаратура;
- побутові електровироби (домашні кондиціонери, холодильники, НВЧ-печі, обладнання для приготування їжі тощо);
- засоби зв’язку, електроапаратура, роботи, кондиціонери для виробничих приміщень тощо;
- електронні компоненти (напівпровідникове приладдя, електронні лампи, тюнери, динаміки) тощо.
Відео- та аудіоапаратура забезпечує фірмі близько 40 % обсягу продажу. Частка цієї продукції в обсязі виробництва в 90-х роках XX ст. становила майже 50 %. Фірма вийшла у світові лідери з виробництва відеомагнітофонів, зайняла стійкі позиції з випуску телевізорів, електронних ігор, а також побутових електровиробів.
Виробництво кольорових телевізорів зосереджено на підприємствах фірми в Англії, відеокасетних магнітофонів – ФРН, на Тайвані та в США, копіювальних машин – в Англії і ФРН. Диверсифікуючи виробництво, «Мацусіта» постійно завойовує нові позиції на світовому ринку.
У своїй діяльності «Мацусіта» дотримується безборгової стратегії (або стратегії незалежного бізнесу), що означає: бізнес повинен мати можливість проводити науково-дослідні роботи і дослідно-конструкторські розробки автономно, незалежно, за рахунок власних коштів. «Мацусіта» була єдиною компанією, що проводила безборгову фінансову політику. Вона не використовувала банківських кредитів. Сутність цієї політики полягає в тому, що компанія прагнула мати буфер (амортизатор) у різних сферах бізнесу з метою забезпечення швидкої адаптації до змін в економічному середовищі та стійкого зростання.
Ведучи таку політику, «Мацусіта» одержувала переваги порівняно з компаніями, що мали боргові зобов’язання, оскільки останні стикалися з багатьма несподівано виникаючими проблемами, пов’язаними, наприклад, зі збільшенням ставки відсотка тощо.
Дотримуючись такої фінансової політики, кожне відділення чи філіал використовували тільки свій власний капітал, що сприяло здійсненню змішаного (централізованого і децентралізованого) управління філіалами.
Для роботи у своїх лабораторіях фірма запрошує іноземних спеціалістів з різних фірм США, Європи і практикує стажування своїх кадрів за кордоном. Так, за умовами японсько-американського договору на 1990 р. передбачалась спільна розробка пріоритетних для фірм «Мацусіта» наукових тем.
Одним з лідерів, на якого у 80-ті роки орієнтувалась материнська фірма «Мацусіта», була її дочірня компанія «Віктор компані оф Джепен» (JVC). Фірма «Мацусіта» в цей період розробляла принципово нові вироби в обмежених масштабах, спеціалізуючи свої НДДКР на нововведеннях у галузі технології масового виробництва, а розробленням принципово нових видів продуктів і їх ринковою апробацією займалась «JVC», контрольована «Мацусітою». У результаті нові вироби включались у виробничу програму фірми «Мацусіта», хоча і з деякою затримкою, проте саме тоді, коли явно визначалась їх комерційна перспектива. Така стратегія практично виключала можливість невдачі при виході фірми «Мацусіта» на ринок з новим для неї товаром і давала рік у рік можливість поліпшувати економічні результати своєї діяльності, а весь ризик, пов’язаний з розробкою нових виробів, несла компанія «JVC».
Стимулювання ініціативних пропозицій має важливу роль в інноваційному розвитку фірми «Мацусіта».
Перші бізнес-інкубатори (БІ) виникли наприкінці 70-х – початку 80-х років. Піонером серед промислових фірм США, які створили інкубаторну мережу, була корпорація «Контрол Дейта».
Наприкінці 90-х років у США було зареєстровано майже 600 бізнес-інкубаторів, кожен з яких обслуговував до 20 малих фірм (в середньому – 12). Зараз їх кількість зросла до 1300. Загалом інкубатори США сприяли створенню близько 19 тис. функціонуючих до цього часу малих компаній і понад 245 тис. робочих місць. Вартість створення одного робочого місця у компанії, яка функціонує в системі БІ, в середньому майже втричі дешевша, ніж відкриття його за традиційними проектами. Третя частина бізнес-інкубаторів у США є технологічними й загальнотехнічними, 45 % – змішаного типу.
За даними Національної асоціації бізнес-інкубаторів США (NBIA), співвідношення числа успішних компаній і збанкрутілих фірм, що приймали «вишкіл» в БІ, становить 80 : 20, а за звичайних умов – 20 : 80. При цьому університетська модель БІ забезпечує 90 % успіху.
В останні роки інкубаторський рух набув поширення на всіх теренах світу. Так, у Південній Америці найкращим взірцем є Бразилія, де діють 45 бізнес-інкубаторів, що об’єднують близько 250 компаній.
В Ізраїлі, де щорічно стартують 1300-2000 компаній, функціонують 28 БІ («технологічних теплиць»), в кожному з яких інкубується до 10 малих фірм.
У багатьох країнах сформовані й реалізуються спеціальні програми державної підтримки розвитку бізнес-інкубаторів, у деяких із них, зокрема в Польщі, ця діяльність здійснюється за підтримки міжнародних організацій і фондів. Наприкінці 90-х років XX ст. в Польщі було створено 85 БІ. Зараз ця мережа успішно функціонує.
Останнім часом у країнах ЄС активізувалась діяльність технологічно зорієнтованих БІ, кількість яких перевищує 600.
Як уже зазначалося, інноваційні, технологічні, інноваційно-технологічні центри опікуються малими інноваційними підприємствами (МІП), що вже стали на ноги, стабільно працюють і в змозі реалізувати як розробку нових технологій, так і дослідне виробництво.
Стосовно цього заслуговує на увагу досвід Росії, де при дольовій участі коштів федерального бюджету та за рахунок коштів суб’єктів РФ у різних регіонах створено 30 інноваційно-технологічних центрів (ІТЦ), до складу яких входять понад 400 МІП.
На базі ІТЦ створено чотири інноваційно-промислові комплекси з доведенням обсягу продукції, що випускається кожним з них, до $10 млн. Координацію діяльності ІТЦ здійснює Союз інноваційно-технологічних центрів Росії, створений у 2000 р.
Висновок-резюме до теми: Таким чином розвиток інноваційних структур і малого інноваційного підприємництва потребує синхронного, а ще краще – випереджаючого розвитку відповідної інфраструктури, інформаційно-маркетингового забезпечення.
Зокрема в Росії регулярно проводиться Московський міжнародний салон інновацій та інвестицій, всеросійські науково-промислові форуми з виставочною експозицією (м. Нижній Новгород), тижні високих технологій та міжнародні виставки-конгреси «Високі технології. Інновації. Інвестиції» (м. Санкт-Петербург), конкурси російських інновацій.
Чимала роль приділяється в Росії також заснуванню спеціалізованих біржових майданчиків для продажу-купівлі цінних паперів інноваційних підприємств і структур, відкриттю електронних бірж високотехнологічних компаній у мережі Інтернет у рамках реалізації Державної стратегії розвитку фондового ринку та стимулювання довгострокових інвесторів.