Питання для перевірки знань
1. Які тенденції проявляються у формуванні інноваційної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства?
2. Які етапи розвитку інноваційної політики ви знаєте?
3. Які світові тенденції інноваційної політики проявляються в умовах антикризової боротьби?
4. Дайте коротку характеристику досвіду країн ЄС, Китаю, Японії, країн СНД у формуванні та реалізації інноваційної політики?
5. У чому полягає антикризова інноваційна політика міжнародних компаній?
Список використаних та рекомендованих джерел
1. Андрушків Б.М. Економічна конституція України – основний економічний закон держави / Б.М. Андрушків, Н.Б. Кирич, І.І. Стойко. – Галицький економічний вісник. – №2(27), 2010. – С.46-52
2. Андрушків Б. Особливості впровадження інноваційно-логістичного досвіду діяльності академічних формувань у ланцюзі освіта-наука-виробництво / Б. Андрушків, Н. Кирич, О. Владимир // Вісник економічної науки України. – 2011. – №1 (19). – С. 3-8.
3. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / за ред. Л. І. Федулової. – К. : Основа, 2005. – 552 с.
4. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. / Н.В.Красноутсьвка. – К.: КНЕУ, 2003. — 504 с.
5. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця. – К. : НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.
6. Соціогуманітарний аспект інноваційно-технологічного розвитку економіки України : монографія / за ред. Л. І. Федулової. – К. : Ін-т екон. та прогнозув., 2007. – 472 с.
7. Стойко І. Аналіз досвіду здійснення інноваційної політики зарубіжними країнами [Електронний ресурс] / І. Стойко, Ю. Вовк, О. Юрчак // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2011. – Вип. 2 (5). – Режим доступу до журн.:http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/11siipzk.pdf.
8. Стратегічні виклики XXI ст. суспільству та економіці України. – Т.1. Економіка знань – модернізаційний проект України / за ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. С. Кваснюка. – К. : Фенікс, 2007.
9. Структурні реформи економіки: світовий досвід, інститути, стратегії для України : монографія / О. І. Амоша, С. С. Аптекар, М. Г. Білопольський, С. І. Юрій та ін. – ІЕП НАН України, ТНЕУ МОНМС України. – Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ, 2011. – 848 с.
10. Федулова Л. І. Інноваційна економіка: підручник / Л. І. Федулова. – К. : Либідь, 2006. – 480 с.
11. Федулова Л. І. Економіка знань: підручник / Л. І. Федулова. – К. : Ін- т екон. та прогнозув. НАН України, 2009. – 600 с.
Тема 3. Інноваційна політика україни
3.1. Інноваційне табло для України.
3.2. Нормативно-правове забезпечення інноваційного розвитку економіки.
3.3. Особливості формування державної інноваційної політики в Україні.
3.4. Національна інноваційна система України.
3.1. Інноваційне табло для України
Європейське інноваційне табло (ЄІТ), також Європейський рейтинг інноваційності (англ. European Innovation Scoreboard (EIS)) – система показників науково-технічного розвитку країн Європи. Головна мета системи полягає у тому, щоб на основі аналізу даних окремих країн відпрацювати раціональну стратегію ЄС по гармонізації розвитку в рамках «єдиної Європи».
На сьогодні показники Європейського інноваційного табло представлені у п’ятьох групах, які відображають різноманітні аспекти інноваційного розвитку:
1) «Рушійні сили інновацій» – індикатори, які відображають стан та структуру інноваційного потенціалу;
2) «Створення нових знань» – індикатори, які відображають рівні фінансування НДДКР;
3) «Інновації та підприємництво» – індикатори, які відображають рівні інноваційної активності на підприємствах (фірмах);
4) «Застосування» – індикатори, які відображають зайнятість та комерційну діяльність в інноваційних секторах;
5) «Інтелектуальна власність» – індикатори, які відображають патентну активність.
При аналізі індикаторів ЄІТ експертами Європейської Комісії застосовуються такі підходи:
- показники окремих країн і ЄС в цілому порівнюються з аналогічними показниками безперечних світових лідерів інноваційного розвитку – Японії та США;
- більшість показників орієнтовані на оцінку ефективності (а не загального обсягу) інноваційної діяльності;
- порівняльні кількісні оцінки наводяться за окремими групами показників.
На рис. 3.1 та 3.2 представлено експериментальні результати розрахунків індикаторів Європейського інноваційного табло (ЄІТ) для України за період з 2004 по 2009 рр. За основу розрахунків конкретних значень індикаторів було взято методологічні рекомендації міжнародних експертів. На підставі усереднення даних за 23 індикаторами, що були експериментально розраховані для України, можна побудувати Загальний інноваційний індекс (ЗІІ) для України, адже кількість індикаторів, що розраховувалися виявилася вищою за 70 %, - мінімальний рівень, який, на думку експертів ЄС, необхідний для проведення коректних співставлень.
Досягнутий рівень розрахункових (або «надійно» оцінених) показників створює певні передумови для прогресу у проведенні подальших науково-методичних розвідок та на їхній основі – забезпечення порівняльного аналізу ситуації в інноваційній сфері в Україні та країнах ЄС.
Україна зберігає сильні позиції за рівнем освіченості населення та витратах на інформаційно-комунікаційні технології у ВВП. Дуже слабкими залишаються позиції країни щодо патентування за процедурами, що встановлено у ЄС, у використанні венчурного капіталу, та інноваційній активності у підприємницькому секторі.
Темпи зміни обсягів витрат на дослідження і розробки (ДіР) дозволяють поряд із довгостроковими враховувати короткострокові зміни: так попри повільне збільшення наукоємності ВВП в 2009 р. до 0,86 % сукупне фінансування НДДКР в постійних цінах в цьому році скоротилося на 14,1 %, що майже співпадає зі зменшенням ДіР також у фінансово кризовому 1998 р. (на 14,6 %). Цікаво, що протилежними останнім виявилися тенденції 2008 р., коли негативний рекорд за рівнем наукоємності супроводжувався зростанням обсягу ДіР на 1,3%. Найбільше щорічне зростання мало місце в 2003 р., коли ДіР за рік збільшилися на 23,7 %, а найбільше зменшення – в перехідному 1992 р (43,3 %).
Загальне зниження фінансування мало в основному негативний вплив на взаємодію між секторами наукових досліджень і розробок. Фінансування підприємницького сектору знижувалося, хоча дещо зростало фінансування сектору вищої освіти з державних джерел.
Рис. 3.1. Європейська система оцінки інновацій
(European innovation scoreboard), дані для України за 2009 рік
(у % до середніх даних по ЄС)
UA – Україна, RS- Росія, TR- Туречина, BG- Болгарія, RO- Румунія, PL- Польща, HU- Угорщина, PT- Португалія, EU- середні значення для ЄС-27, IS- Іспанія, FR- Франція, DE- Німеччина, FI- Фінляндія, SE- Швеція
Примітка: матеріали проекту «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні»
В Україні сформувалася вкрай негативна тенденція щодо фінансування НДДКР у промисловості: якщо в 2001 р. їх частка у сукупному фінансуванні дорівнювала 57,94 %, то в 2009 р. вона впала до 41,38 %. При цьому обсяг промислових НДДКР в постійних цінах зменшився з 1547,83 млн. дол. в ПКС (історичний максимум) в 2003 р. до 1019,49 млн. дол. в РРР в 2009 р. (тобто на 34,1 %). При цьому величина ланцюгового зменшення в 2008-2009 рр. склала 14,7 %, що відповідає темпу зменшення ВВП України та перевищує скорочення загальних витрат на науково-технічну діяльність.
Згідно із статистичними даними загальний рівень інноваційної активності в Україні залишається не занадто високим. По всій економіці він сягає лише 18 %, в той час як по промисловості знаходиться н рівні лише 12,8%.
Найбільш сприятливими для реалізації інновацій в Україні все ще залишаються великі підприємства з чисельністю працюючих від 1000 осіб. Якщо в 1999 р. на їх частку приходилося 69,7 % від обсягу інноваційних витрат та від 85,2% обсягу внутрішніх НДДКР, то в 2009 р. – 54,2 % від обсягу інноваційних витрат та 78,8 % від обсягу внутрішніх НДДКР. Тобто малі та середні інноваційні підприємства все ще слабо зацікавленні в здійсненні науково-технічного супроводу інновацій покладаючись переважно на застосування вже готових технологічних рішень, а не продукуючи їх самостійно. Зазначимо, що левова частка замовлень НДДКР стороннім виконавцям теж залишається за великими підприємствами (76,1 %).
В Україні немає явних лідерів серед високотехнологічних секторів в інноваційній діяльності. Всі ці галузі потерпають від відсутності замовлень і нестачі фінансових ресурсів. У такій ситуації у таких традиційні сектори, зокрема металургія та енергетика є одними з провідних інновацаторів за рівнем витрат на цю діяльність.
З іншого боку, можна зробити висновок, що інноваційні підприємства присутні майже у всіх секторах економіки. Вони утворюють найбільш динамічні і успішні групи компаній.
За даними Державного комітету статистики, більше 50 % всіх інноваційних підприємств-експортували принаймні частину своєї продукції.
Інноваційні інвестицій стали більш «диверсифікованими» з плином часу. Частка інвестицій у нове обладнання знизилася з 2000 року, але частка організаційних інновацій по відношенню до загального обсягу інвестицій в інноваційну діяльність майже подвоїлася. У той же час, підприємства витрачають менше на власні дослідження і розробки і більше на придбання нових технологій із зовнішніх джерел.
Дослідження і розробки не відіграють вирішальної ролі у процесах трансформації української економіки. Рівень витрат на НДДКР залишається низьким, особливо у приватному секторі.
При гіпотетичному збереженні рівня наукоємності ВВП 2004 р. величина витрат на НДДКР при належному контролі за рівнем інфляції могла вже в 2007 р. досягти рівня 1992 р., а в період до 2015 р. вийти на рівень 1991 р. Можна з упевненістю стверджувати про те, що в країні відбувся відрив формально достатньо інтенсивного (2003-2007 рр.) від потреби випереджаючого забезпечення розвитку науки. У випадку позитивних тенденцій в економічній динаміці міцність зв’язку суттєво зменшується, тобто теза про перехід народного господарства на інноваційний шлях поки що залишається суто політичною декларацією.
В цілому в країні в 2006-2009 рр. відновилася пропорція часів СРСР в частині державної участі в підтримці НДДКР, що свідчить про низку спроможність економіки до стимулювання залучення до фінансування НДДКР з боку недержавного сектору.
Рис. 3.2. Місце України згідно із значеннями показників Європейського інноваційного
індексу (у порівняння з деякими країнами ЄС), дані за 2008-2009
Вісь абсцис – % від середньоєвропейсьго рівня
Примітка: матеріали проекту «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні»
В Україні сформувалася тенденція до скорочення інтенсивності внутришньосекторальних потоків в недержавному секторі та їх стабілізації в рамках об’єднаного державного сектора. Перше компенсується зростанням самофінансування (з власних та інших джерел). Це також свідчить про труднощі в реалізації державної науково-технічної політики, але в частині стимулювання внутрішніх НДДКР в недержавному підприємницькому секторі. Роль сукупного підприємницького сектора як в фінансуванні, так і виконанні НДДКР має тенденцію до скорочення. При цьому не може не викликати занепокоєності стійке зниження витрат недержавного підприємницького сектора, яке відбулося в 2003-2009 рр. (в постійних цінах воно скоротилося на 54,4 %, що є рекордом у розрізі за крупними секторами).
Cектор вищої освіти та приватний неприбутковий сектор не мають значущої ролі у фінансуванні НДДКР як в ретроспективі, так і в перспективі (їх частка у 2000-ті роки коливалися в діапазоні, відповідно, 0,06-0,11 % і 0,07-0,44 % від сукупного обсягу з тенденцією до скорочення). Сектор вищої освіти як виконавець НДДКР залишається вкрай залежним від державного фінансування (діапазон коливань частки державних коштів 68,7-74,7 %). Роль сектора вищої освіти у цьому аспекті має тенденцію до поступового зростання, але за весь період спостереження рівень в 7 % від сукупного обсягу робіт так і не був перевершений. Приватний неприбутковий сектор в якості виконавця робіт виявив в 2009 р. різке зростання з 0 до 0,71 %, проте обставини такого перерозподілу ресурсів потребують уточнення.
В Україні спостерігалося причому в 2006-2007 рр. скорочення обсягів іноземного фінансування НДДКР попри стійке економічне зростання. В 2009 р. іноземне фінансування збільшилося на 22,4 % у постійних цінах.