- •Розділ 1. Особливості росту і плодоношення яблуні залежно від використання градозахисної сітки та способів утримання ґрунту приштамбових смуг (огляд літератури)
- •Способи утримання ґрунту в приштамбових смугах
- •1.2. Особливості протиградових конструкцій та градозахисної сітки
- •Розділ 2. Об’єкт дослідження
- •2.1. Морфологічний опис досліджуваного сорту
- •Розділ 3. Умови і методика проведення досліджень
- •3.1. Місце проведення досліджень і характеристика ґрунту
- •3.2. Погодні умови
- •3.3. Схема досліду і методика досліджень
- •3.4. Методика проведення обліків і спостережень
- •4.1. Освітленість крони яблуні
- •Освітленість крони дерев яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, % від повної освітленості
- •4.2. Приріст пагонів яблуні
- •Середня кількість пагонів яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, шт./дер.
- •Сумарна довжина пагонів яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, м
- •4.3. Розміри крони та площа листового покриву залежно від використання градозахисної сітки та утримання ґрунту приштамбових смуг
- •Об'єм крони яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, м3
- •Загальна листова поверхня яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, тис. М2/га
- •4.4. Урожайність та товарна якість врожаю
- •Інтенсивність квітування яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, шт./дер.
- •Урожайність яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, т/га
- •Середня маса плоду яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, г
- •Вихід стандартної продукції яблуні сорту Вілмута на підщепі м.9 т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, %
- •Розділ 5. Економічна ефективність вирощування яблуні залежно від використання градозахисної сітки та способів утримання ґрунту приштамбових смуг
- •Розділ 6. Охорона навколишнього природного середовища під час росту яблуні залежно від використання градозахисної сітки та утримання ґрунту приштамбових смуг
- •Розділ 7. Організація умов і заходів з охорони праці при вирощуванні насаджень яблуні в умовах ннвв Уманського нус
- •Висновки
- •Пропозиції
- •Список використаних джерел
РЕФЕРАТ
Продуктивність яблуні під градозахисною сіткою із залуженням міжрядь та мульчування приштамбових агротканиною: Дипломна робота / Уманський національний університет садівництва. – 2014, 60 с., 12 табл..
Ключові слова: градозахисна сітка, утримання ґрунту, інтенсивність плодоношення.
Мета – обґрунтувати для умов Правобережного Лісостепу України необхідність використання градозахисної сітки та мульчування приштамбових агротканиною для яблуні на підщепі М.9 Т337 у віці повного плодоношення.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому були проведені комплексні дослідження продуктивності дерев яблуні в інтенсивному насадженні короткого циклу використання під градозахисною сіткою та різними способами утримання ґрунту приштамбових смуг.
Практичне значення одержаних результатів. Визначено вплив градозахисної сітки та різних способів утримання ґрунту приштамбових смуг на продуктивність інтенсивних зрошуваних насадження яблуні сорту Вілмута на карликовій підщепі М.9 Т337.
Запропоновані на основі результатів досліджень агротехнічні заходи забезпечують збільшення продуктивності та підвищення економічної ефективності промислових насаджень яблуні.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….… 5
Розділ 1. Особливості росту і плодоношення яблуні залежно від використання градозахисної сітки та способів утримання приштамбових смуг (огляд літератури) ………………………………………………………………..7
Способи утримання ґрунту в приштамбових смугах……………… 8
Особливості протиградових конструкцій та градозахисної сітки.. 8
Розділ 2. Об’єкт дослідження …………………………………………………… 16
Морфологічний опис досліджуваного сорту………………………… 16
Розділ 3. Умови і методика проведення дослідження ……………………….. 18
3.1 Місце проведення досліджень і характеристика ґрунту………… 18
3.2 Погодні умови………………………………………………………. 19
3.3 Схема досліду ……………………………………………………… 22
3.4 Методика проведення обліків і спостережень…………………… 23
Розділ 4. Освітленість, фітометричні показники росту та продуктивність дерев яблуні залежно від використання градозахисної сітки та утримання ґрунту приштамбових смуг ………………………………………….. 25
4.1 Освітленість крони яблуні ………………………………………… 25
4.2 Приріст пагонів яблуні …………………………..………………… 26
4.3 Розміри крони та площа листового покриву……………………… 27
4.4 Врожайність та товарна якість врожаю ………………………….. 29
Розділ 5. Економічна ефективність вирощування яблуні залежно від використання градозахисної сітки та способів утримання ґрунту приштамбових смуг …………………………………………………… 32
Розділ 6.Охорона навколишнього природного середовища під час росту
яблуні залежно від використання градозахисної сітки та утримання ґрунту приштамбових смуг…………………………………………… 34
Розділ 7. Організація умов і заходів з охорони праці при вирощуванні насаджень яблуні в умовах ННВВ Уманського НУС ……………….……………………………………………………………36
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….. 39
ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………………………… 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..…….. 41
ДОДАТКИ………………………………………………………………….…..…. 44
ВСТУП
В сучасному плодівництві намічається тенденція до зростання рівня інтенсифікації, все більше уваги приділяється розробці заходів, які б допомагали оптимізувати ріст та плодоношення. Проте, без глибокого дослідження природних фізіологічних процесів, що лежать в основі тих чи інших явищ, досить важко науково обґрунтувати рекомендації по їх штучному регулюванню. В наш час робітники виробництва – це висококваліфіковані спеціалісти і вони вимагають точних доказів біологічної необхідності та економічної ефективності того чи іншого заходу, що рекомендують до практичного застосування.
Аналіз сучасного стану і тенденції розвитку культури яблунь у світі свідчить, що проблема збільшення виробництва плодів розв’язується не завдяки росту площ насаджень, а шляхом їхнього раціонального використання, тобто інтенсифікації і різкого збільшення урожайності та його якості. Зростання щільності насаджень, підбір сортів, підщеп, оптимізації агротехнічних заходів, зокрема захисту насаджень є загальною тенденцією в усіх економічно розвинених країнах.
Актуальність теми. Останнім часом почастішали атмосферні явища, такі як градобій, буревій та висока сонячна активність, що в минулі 20 років були характерні для південних регіонів. Погодні аномалії стають частішими і в майбутньому можуть траплятись раптово і діяти щораз сильніше. Саме тому градозахисна сітка це необхідна інвестиція для цілковитого захисту насаджень. Завдяки розсіюванню сонячного проміння і нижчого рівня сонячного освітлення, яблука більш вирівняні за розміром і з більш розмитим рум’янцем, що робить градозахисну сітку економічно ефективною навіть у регіонах з невеликою ймовірністю випадання граду.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Правобережного Лісостепу України проведено дослідження продуктивності дерев яблуні в інтенсивному насадженні короткого циклу використання залежно від використання градозахисної сітки та різних систем утримання приштамбових смуг.
Мета і предмет дослідження. Головним завданням є дослідження впливу використання градозахисної сітки на дерева яблуні сорту Вілмута на підщепі М.9 Т337 за різних систем утримання ґрунту в приштамбових смугах та визначити вплив використання сітки на вихід стандартної продукції.
Практичне значення одержаних результатів. Визначено вплив градозахисної сітки та різних систем утримання ґрунту в приштамбовій смузі на продуктивність, освітленість та ростові процеси насаджень яблуні сорту Джонаголд Вілмута на підщепі М.9 Т337.
Розділ 1. Особливості росту і плодоношення яблуні залежно від використання градозахисної сітки та способів утримання ґрунту приштамбових смуг (огляд літератури)
Останнім часом у середній кліматичній смузі європейського континенту почастішали атмосферні явища (градобій, буревій), що в минулі 20 років були характерними для південної Європи. На "самопочуття" рослин негативно впливає також екстремальна висока літня і низька зимова температура. Погодні аномалії стають частішими і в майбутньому можуть траплятися раптово і діяти щораз сильніше.
Плоди і дерева в саду − дорога і трудозатратна інвестиція − можуть бути повністю знищені кількахвилинним градом чи буревієм. Сильний град пошкоджує не тільки плоди, але і зав'язь та плодову деревину, що суттєво знижує рівень плодоношення на 2-3 майбутні сезони. Більше 80% площі промислових садів Франції й Австрії захищені від граду сіткою, щораз більше їх стає у Німеччині, Швейцарії й Італійському Південному Тіролі. Оскільки частота випадання граду збільшується, градозахист насаджень запроваджують також польські садівники (це ж стосується середньої смуги України) [9].
Десять років тому вважалось, що яблуню під протиградовою сіткою вирощуватимуть тільки у регіонах з інтенсивним сонячним освітленням, тобто в Італії, Іспанії і на півдні Франції. Останнім часом доведено, що вирощування яблук багатьох сортів можливе також під білою сіткою також у Німеччині, Бельгії й Голландії. Оскільки кількість світла, що поглинається сіткою, менш істотна, ніж вважалось раніше і важливішим виявився мікроклімат під сіткою, чимало насаджень під протиградовими сітками з’явилось в північному регіоні західної Європи. За причини невисокої стійкості білих сіток, на практиці почали використовувати світло-сірі, під якими з успіхом вирощують плоди окремих помологічних сортів [15].
Зміна клімату, що спричинює втрати якості врожаю від градобою, сильного дощу, інтенсивного сонячного освітлення, пошкодження птахами і комахами, змушує запроваджувати захист врожаю від несприятливих погодних явищ. Останнім часом пошкодження садів градом трапляється в більшості регіонів. Випадання граду передбачити важко, а наслідки градобою фатальні – знищується врожай і сильно пошкоджується листя та гілки [21].
Способи утримання ґрунту в приштамбових смугах
Біля штамбів дерев до 4-річного віку пристовбурні смуги завширшки біля 0,5 м, а надалі – 0,7-1 м утримуються вільні від рослинності. Бур'яни періодично знищують внесенням гербіциду.
З другої половини літа і до пізньої осені в пристовбурних смугах допускається розвиток низькорослих бур'янів, за винятком пирію. Це економить кошти, а також прискорює процеси закінчення росту пагонів і зменшує появу фізіологічних захворювань плодів у процесі зберігання. Бур'яни знищують пізно восени, щоб не спровокувати гніздування мишей [8].
При використанні гербіцидів ширина пристовбурної смуги в насадженнях до 4-річного віку складає біля 0,5 м, в старших – 0,7-1 м, а їх внесення виконують за відсутності вітру, слідкуючи, щоб препарат не попадав на штамби і листя дерев.
Вибір гербіциду і величина дози залежить від віку насаджень, видів бур'янів і їх кількості, типу ґрунту та наявності поблизу джерел питної води.
В західноєвропейських країнах у насадженнях яблуні і груші застосовують такі гербіциди: ґрунтові – симазин і його аналоги (азотоп), керб, деврінол казорон; контактні – баста і комбінованої дії – раундап (фосулен, гліфосат, нітосорг) та інші [14].
