- •Інформаційний матеріал
- •Особливості профілактичних і протиепідемічних заходів, епідеміологічний нагляд
- •Протиепідемічні заходи в осередку
- •Вірусний гепатит с
- •Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
- •Б. Протиепідемічні заходи в осередках особливо- небезпечних інфекцій
- •Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
- •Протиепідемічні заходи в осередку
- •Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
- •С ііис ok скорочень
Протиепідемічні заходи в осередку
При виявленні хворого на ВІЛ-інфекцію інформація повідомляється епідеміологу Центру ВІЛ/СНЩу, телефоном впродовж 2 год і скеровується термінове повідомлення у перші 12 годин.
Особливості епід об стеження осередку і проведення ПеЗ. Проводиться за загальноприйнятою схемою. При веденні документації дотримуються конфіденційності.
Заходи щодо хворого. Інфіковані особи підлягають диспансеризації, їх навчають безпечній поведінці в сім’ї та суспільстві, призначають курс антиретровірусної (АРВ) терапії. Передбачена кримінальна відповідальність за навмисне зараження ВІЛ.
Заходи щодо осіб, які потенційно піддалися ризику зараження. При виникненні аварійної ситуації серед груп професійного ризику інфікування проводиться превентивна терапія - 28 денний курс АРВ терапії. Факт аварії на робочому місці реєструється в спеціальному журналі. Після цього потерпілого (за його згодою) протягом найближчих 5 діб обстежують на наявність антитіл до ВІЛ. Якщо результат негативний, наступне тестування проводять через І, 3 і 6 міс. У разі виявлення у медичного працівника ВІЛ-інфекції питання про визнання зараження професійним вирішується комісійно.
Для зниження ймовірності інфікування плоду проводиться АРВ терапія ВІЛ-інфікованим вагітним, активне медичне спостереження за ними, вибір адекватного способу ведення пологів, а після пологів забороняється грудне - > вигодовування дитини.
Заходи щодо розриву МПЗІ. Включать низку заходів: використання одноразового медичного інструментарію, адекватних режимів стерилізації та дезінфекції, контроль донорства (кров, тканини й органи, чоловіче сім’я тощо), використання засобів індивідуального захисту (313) медичним персоналом (халати, рукавиці, окуляри/щитки); адекватна утилізація медичних відходів (голки, шприци тощо); використання бар’єрних засобів захисту (презервативів) при випадкових статевих контактах.
Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання персоналу' ЛГ1У.
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В
Протиепідемічні заходи в осередку
При виявленні хворого на ВГВ інформація повідомляється телефоном до територіальної установи державної санітарно-епідеміологічної служби України впродовж 2 год і скеровується термінове повідомлення у перші 12 годин.
Особливості епідобстеження осередку' і проведення ПеЗ. Проводиться за загальноприйнятою схемою. При зборі епіданамнезу з’ясовується «парентеральний» анамнез (переливання крові та її препаратів, ін’єкції медикаментів, лікування у стоматолога, гінеколога, інші діагностичні та хірургічні маніпуляції з порушенням цілості шкіри чи слизових оболонок; а також татуювання, пірсинг; приналежність до груп ризику: медичних, поведінкових, професійних), уточнюють час захворювання і появи жовтяниці. У разі встановлення епідеміологічного зв’язку випадку з переливанням крові чи інших препаратів, проводиться обстеження донорів крові (тканин, органів).
Заходи щодо хворого. Госпіталізація хворого в стаціонар проводиться за клінічними показаннями.
Реконвалесценти виписуються зі стаціонару за умови клінічного видужання, нормалізації лабораторних показників (HBeAg в крові відсутній, рівень АлТ не повинен перевищувати норму більше чим у 1,5 рази). Проводиться лікування, реєстрація і диспансерний нагляд за тими, хто перехворів з метою профілактики хронічних форм. Зняття з диспансерного нагляду здійснюють за відсутності ознак хронічного гепатиту і при негативних результатах дослідження на TIBsAg.
Заходи щоОо осіб, які потенційно піддалися ризику зараження. За особами, що спілкувалися із захворілим, встановлюється медичне спостереження протягом 6 міс, що включає опитування, клінічне та лабораторне обстеження (активність АлАТ, HBsAg, анти-НВс класу IgM) відразу після виявлення хворого, через 2, 4 і 6 місяців. Проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання особистої гігієни і знезараження спільних предметів вжитку в сімейних осередках.
Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 - перша доба жиггя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями - 1 місяць, другим та третім щепленнями - 1 місяць, третім та четвертими щепленнями - 5 місяців).
Заходи щодо розриву МПЗІ. В осередку ВГВ проводиться поточна і заключна дезінфекція. Важливим є використання бар’єрних засобів захист}' (презервативів) при випадкових статевих контактах.
Для профілактики інфікування проводять наступні заходи: використання одноразового медичного інструментарію, адекватних режимів стерилізації та дезінфекції, контроль донорства (кров, тканини й органи, чоловіче сім’я тощо), використання 313 медичним персоналом (халати, рукавиці, окуляри/щитки); адекватна утилізація медичних відходів (голки, шприци тощо).
Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання персоналу ЛПУ.
