Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Завдання на самопідготовку.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
623.1 Кб
Скачать

Завдання на самопідготовку:

А. Дайте відповідь па поставлені запитання.

  1. Структура паразитарних систем при інфекціях зовнішніх покривів.

  2. Структура ЕП при інфекціях зовнішніх покривів.

  3. ДЗІ зовнішніх покривів, їх епідеміологічне значення.

  4. Механізми, шляхи та чинники передачі збудників при інфекціях зовнішніх покривів.

  5. Основні прояви ЕП при інфекціях зовнішніх покривів (поширеність, періодичність, сезонність, групи та чинники ризику).

  6. Напрямки епідеміологічного обстеження осередку інфекції зовнішніх покривів.

  7. Алгоритм ПеЗ при інфекціях зовнішніх покривів, значення проведених заходів.

  8. Алгоритм ПфЗ при інфекціях зовнішніх покривів, значення заходів щодо провідної ланки ЕП.

  9. Система епідеміологічного нагляду (ЕН) за інфекціями зовнішніх покривів, її значення у протиепідемічному захисті населення.

  10. Структура паразитарних систем при ОНІ.

  11. Епідеміологічні особливості збудників ОНІ.

  12. Джерела збудників ОНІ, їх епідеміологічне значення.

  13. Механізми, шляхи та чинники передачі збудників при ОНІ.

  14. Основні прояви ЕП при ОНІ (поширеність, періодичність, сезонність, групи та чинники ризику).

  15. Санітарно-карантинні заходи щодо охорони кордонів країн від заносу ОНІ.

    1. ПеЗ при виявленні підозрілого на холеру, чуму (хворого та носія).

    2. ПеЗ в осередках ВІЛ-інфекції, парентеральных гематитів щодо хворої людини.

  16. Комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (КТТЇБ і НС) (структура, функції, принципи роботи).

Схема характеристики епідеміологічних особливостей нозологічної форми:

  1. Визначення нозологічної форми.

  2. Актуальність захворювання.

  3. Характеристика збудника (серогрупа, стійкість у зовнішньому середовищі та до дезінфекційних розчинів).

  4. Характеристика ДЗІ.

  5. Період заразливості.

  6. Характеристика механізмів, шляхів та чинників передачі.

  7. Поширеність і характеристика захворюваності (спорадична/епідемічна/ ендемічна/екзотична, сезонність, групи ризику за віком, за статевою ознакою та соціально-побутовими, професійними групами).

  8. Інкубаційний період.

  9. Провідні клінічні симптоми (найбільш епідемічно значимі симптомокомплекси).

  10. Лабораторна діагностика (матеріал для дослідження, діагностичні тести, інтерпретація результатів).

  11. Напрямки епідеміологічного обстеження осередку.

  12. Профілактичні заходи.

  13. Протиепідемічні заходи.

  14. Система ЕН із терміном обліку, реєстрації інфекційного захворювання, диспансерного нагляду, умов допуску до роботи.

З’ясування вихідного рівня знань студентів.

  1. Збудники яких інфекцій зовнішніх покривів належать до 2-ої групи патогенності:

А - ВІЛ-інфекція/СНІД;

В - кір;

С - скарлатина;

Д - сальмонельоз;

Е - дифтерія.

  1. Яка із перелічених інфекцій із контактним МПЗІ є антропонозною:

А - холера;

В - сибірка;

С - сказ;

Д - короста;

Е - сап.

  1. Яка із перелічених інфекцій із контактним МПЗІ є сапрозооантрононозною:

А - BUI-інфекція;

В - сибірка;

С - сказ;

Д ~ короста;

Е -- гонорея.

  1. Яка із перелічених інфекцій із контактним МПЗІ є зооаитропонозиою:

А - холера;

В - сибірка;

С - сказ;

Д - короста;

Е - гонорея.

  1. Виберіть чинники передачі при артифіціальному шляху зараження:

А - грудне молоко;

В ~ цервікальний слиз;

С - медичний інструментарій;

Д сперма;

Е слина.

  1. Чинником ризику при інфекціях з контактним МПЗІ є:

А - проведення гемотрансфузії;

В - тютюнопаління;

С - вживання великої кількості морепродуктів;

Д - проведення мітингів;

Е - споживання недоброякісної їжі та води.

  1. ГІфЗ при контактних інфекціях спрямовані на:

А — раннє виявлення і лікування хворих та носіїв;

В - своєчасне обстеження груп ризику;

С - дотримання стандартів стерилізації та дезінфекції в ЛПУ;

Д- проведення планової імунопрофілактики;

Е - все вище перелічене.

  1. ГІеЗ при контактних інфекціях спрямовані на:

А - проведення заключної дезінфекції з камерною обробкою речей;

В - застосування обмежувально-ізоляційних заходів;

С - активне виявлення і лікування хворих та носіїв;

Д ~ проведення екстренної хіміо- та імунопрофілактики;

Е - все вище перелічене.

  1. Збудник ВІЛ-інфекції належить до родиини:

A Filoviridae;

В - Paramyxoviridae;

С - Flaviviridae;

Д - Retroviridae;

Е llepadnaviridae.

И). ПфЗ при ВІЛ-інфекції спрямовані на:

А - активне проведення санітарно-освітньої робота серед населення;

В -- своєчасне обстеження груп ризику;

С. - добровільне консультування і тестування осіб з ризикованою поведінкою; Д - тестування, знезараження та карантинізація препаратів крові, трансплантатів;

Е - все вище перелічене.

  1. Особливістю проведення ПеЗ в осередку при ВІЛ-інфекції є:

А - дотримання конфіденційності зареєстрованих даних:

В застосування обмежувально-ізоляційних заходів;

С лікування контактних осіб;

Д - екстренна імунопрофілактика;

Е обов’язкове відсторонення хворого від роботи.

  1. Суб’єктами епіднагляду при ВІЛ-інфекції є:

А - працівники комерційного сексу;

В ~ чоловіки, які мають секс з чоловіками;

С - пацієнти, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом;

Д - споживачі ін’єкційних наркотиків;

Е - усі вище перелічені.

  1. Збудник гепатиту В належить до родини:

А - Filoviridae;

В - Paramyxoviridae;

С - Flaviviridae;

Д - Retroviridae;

Е - Hepadnaviridae.

'5 14. Найбільш ефективним заходом профілактики ВГВ є:

А - активне проведення санітарно-освітньої роботи серед населення;

В - своєчасне обстеження груп ризику;

С - специфічна планова імунопрофілактика;

Д - тестування, знезараження та карантинізація препаратів крові, трансплантатів;

Е - дотримання стандартів стерилізації та дезінфекції в ЛПУ.

  1. Особливістю епідобстеження осередку ВГВ є:

А - обов’язкова госпіталізація;

В - - диспансеризація хворих;

С - лікування контактних осіб;

Д- з’ясування «парентерального» епіданамнезу;

Е - обов’язкове відсторонення від роботи.

  1. Медичне спостереження за контактними із хворим на ВГВ встановлюється • на термін:

А - 3 місяці;

В - 12 місяців;

С-36 місяців;

Д - 6 місяців;

Е - 1 місяць.

  1. Збудник вірусного гепатиту С належить до родини:

А - Filoviridae;

В - Paramyxoviridae;

С - Flaviviridae;

Д - Retroviridae;

Е - Hepadnaviridae.

  1. Чинником ризику інфікування збудником ВГС є:

А - проведення гемотрансфузії;

В - проведення пірсингу;

С - проведення обрізання;

Д споживання ін’єкційних наркотиків;

Е - все вище перелічене.

  1. В осередку вірусного гепатиту' С не проводять:

А - активно-пасивної імунізації;

В диспансеризації хворих;

С - медичного спостереження за контактними;

Д - з’ясування «парентерального» епіданамнезу;

Е - поточної дезінфекції.

  1. Збудником сибірки є:

А - Rickettsia prowazcki;

В - Borrelia burgdorferi;

С Bacillus anlhracis;

Д - Francisella tularensis;

E-Yersinia pestis.

  1. Виберіть шлях передачі при якому інфікування людини збудником сибірки не можливе:

А - повітряно-пиловий;

В - харчовий;

С - трансмісивний;

Д - контактно-побутовий;

Е - водний

  1. ГІри виникненні епізоотії сибірки ветеринарна служба встановлює карантин терміном на:

А - 8 діб;

В - 15 діб;

С-25 діб;

Д - 7 діб;

Е -6 діб.

  1. Професійними групами ризику щодо інфікування збудником сибірки є:

А - працівники водогону;

В - працівники культури;

С - працівники асенізації;

Д- працівники тваринницьких господарств;

Е безхатьки.

  1. ПеЗ щодо хворої на сибірку людини включають:

А негайну обов’язкову госпіталізацію;

В - госпіталізацію за клінічними показаннями;

С госпіталізацію за епідемічними показаннями;

Д - медичне спостереження;

Е ~ імунізацію.

  1. Обмежувально-ізоляційні заходи щодо осіб, які контактували з хворою на сибірку людиною чи твариною наступні:

А - карантин протягом 15 діб;

В - обсервація протягом 12 діб;

С - карантин протягом 8 діб;

Д - медичне спостереження протягом ЗО діб;

Е - обсервація протягом 8 діб.

  1. При здійсненні епіднагляду при сибірці не проводять:

'5 А - обов’язкової реєстрації випадків захворювання;

В - ретроспективного епіданалізу захворюваності на сибірку;

С - моніторингу неблагополучних щодо сибірки стаціонарних пунктів комплексно із ветеринарною службою;

Д - обстеження груп ризику;

Е - контролю заселеності території кліщами.

  1. Збудник геморагічної гарячки Ебола (ГГЕ) належить до родини:

А - Filoviridac;

В - Paramyxoviridae;

С - Flaviviridae;

Д - Retroviridae;

Е - Hepadnaviridae.

  1. Чинниками ризику інфікування збудником ГГЕ є:

А - проживання на ендемічній території;

В - туризм до екваторіальних країн Африки та Азії;

С - робота в шахтах на ендемічній території;

Д - проведення медичних маніпуляцій в ЛПУ, що розташовані на ендемічних територіях;

Е - все вище перелічене.

  1. Грунами ризику щодо інфікування збудником Г'ГЕ є:

А - мисливці у тропічних лісах та саванах;

В - спелеологи;

С - працівники лабораторій, що акредитовані на роботу з патогенними біологічними агентами 1-ої групи патогенності;

Д- реципієнти крові, органів та інших біологічних рідин;

Е - все вище перелічене.

  1. Куди необхідно ізолювати хворого наГГЕ?

А - до реанімаційного відділення;

В до боксу з негативним атмосферним тиском;

С - - до напівбоксованої палати;

Д - до окремої палати хірургічного відділення;

Е -- до окремої палати соматичного відділення.

  1. Особливістю проведення ПеЗ в осередку ГГЕ є:

А - обов’язкова реєстрація випадку захворювання;

В - негайна обов’язкова госпіталізація;

С - проведення заключної дезінфекції;

Д - обсервація медперсоналу після завершення роботи в осередку на 21 день;

Е - медичне спостереження за контактними.

  1. Групами ризику щодо інфікування вірусом геморагічної гарячки Марбург є:

А - туристи-мисливці на ендемічних територіях;

В - робітники золотовидобувних шахт Аляски;

С - працівники лісозаготівельної промисловості України;

Д - працівники розплідників мавп;

Е - перелічене в А і Д.

  1. Чинником ризику інфікування збудником холери є:

А - вживання великої кількості солодощів;

В - переохолодження;

С - виникнення надзвичайної ситуації із порушенням водно-каналізаційної

мережі;

Д - проїзд у громадському транспорті;

Е - гемотрансфузії.

  1. Основним шляхом передачі збудника холери є:

А - трансмісивний;

В - водний;

С - пиловий;

Д - контактно-побутовий;

Е - парентеральний.

  1. Специфічними групами медичного ризику інфікування збудником холери є: А - особи із хронічними обструктивними захворюваннями легень;

В - особи із вродженими вадами серцево-судинної системи;

С - алкозалежні;

Д- особи із гіпо- чи анацидними станами ШКТ;

Е - особи із опіками III-IV ступенів.

  1. На територіях, частково або повністю вільних від холери характерна сезонність:

А - літньо-осіння;

В - зимова;

С - весняно-літня;

Д ~ не характерна;

Е - осінньо-зимова.

  1. Вкажіть серовари збудника холери, іцо спричиняють захворювання у людини;

А - Огава;

В - Інаба;

С - Гікошима;

Д - НАГ-вібріони;

Е - правильна відповідь А, В, С.

  1. В осередку чуми медичний персонал зобов’язаний працювати у: о

А -• захисному халаті;

В - респіраторі;

С - гумових чоботах;

Д-захисному костюмі Ітипу;

В - окулярах.

  1. У природних осередках чуми резервуарами інфекції є:

А - мишовидні гризуни;

В - лисиці;

С - ведмеді;

Д - тюлені;

Е - жаби.

  1. Специфічними переносниками збудника чуми є:

А -- воші;

В - гедзі;

С'~ комарі;

Д ~ блохи;

Е - мухи.

  1. Найбільш небезпечними джерелами інфекції при чумі для людини є:

А - хворий верблюд;

В хворі промислові гризуни;

С - хвора людина на первинно-легеневу форму чуми;

Д - хворий на бубонну форму чуми;

Е - правильна відповідь С.

  1. Виберіть можливі шляхи зараження збудником чуми:

А - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, аліментарний;

В - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, водний;

С - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, парентеральний;

Д-трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, трансплацентарний;

Е - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, грунтовий.

  1. Вкажіть спосіб зараження людини збудником чуми блохами:

А - неспецифічна контамінація;

В - неспецифічна інокуляція;

С - специфічна контамінація;

Д - специфічна інокуляція;

Е - правильна відповідь А, С.

  1. Правила санітарної охорони території України від завозу/заносу ОНІ складені на основі:

А - методичних рекомендацій МОЗ України;

В - міжнародних транспортних правил;

С - Міжнародних медико-санітарних правил (2005);

Д - рекомендацій регіональних центрів ВООЗ;

Е - Постанови Верховної Ради України.

  1. Санітарна охорона території від завозу/заносу ОНІ не включає проведення заходів:

А - організаційних;

В - санітарно-гігієнічних;

С - лікувально-профілактичних;

Д - протиепідемічних;

Е - санітарно-технічних.

  1. Які режимно-обмежувальні заходи запроваджуються у розрізі проведення заходів щодо ОНІ з метою ліквідації осередків:

А - медичне спостереження;

В — епідеміологічне обстеження;

С - карантин;

Д - обсервація;

Е - правильні відповіді С, Д.

  1. Чим визначається медико-соціальне значення ОНІ:

А - значним епідемічним потенціалом при ураженні сукупного населення;

' В - важкістю перебіг}’ захворювань;

С - високими показниками смертності населення;

Д - дороговартісно організації контролю ЕП і заходів щодо ліквідації епідемічних ускладнень;

Е - усіма показниками вказаними вище.

  1. Санітарна охорона території від завозу/заносу ОНІ включає проведення:

А - заходів, що проводяться на державному кордоні та транспортних засобах;

В санітарно-профілактичні заходи, що проводяться в країні;

С медичного обстеження;

Д • медичного спостереження;

Е правильні відповіді А, В.

  1. При виникненні ОНІ карантином передбачено проведення:

А - режимних заходів;

В - протиепідемічних заходів;

С - правильні відповіді А, В;

Д - ізоляційно-обмежувальних заходів;

Е - лікувально-профілактичних заходів.

  1. При виникненні ОНІ обсервацією передбачено проведення: А - режимних заходів;

В - протиепідемічних заходів;

,5 С - правильні відповіді Д, Б';

Д- ізоляційно-обмежувальних заходів;

Е - лікувально-профілактичних заходів.

У

  1. Вкажіть термін режимно-обмежувальних заходів при холері: А-3 дні;

В - 5 днів;

С —10 днів;

Д- 14 днів;

Е-35 днів.

  1. Вкажіть термін режимно-обмежувальних заходів при чумі:

А - 3 дні;

В-5 днів;

С - 6 днів;

Д~ 14 днів;

Е-35 днів.

  1. Вкажіть місце розгортання ізоляторів при виникненні ОНІ: А - у домашніх умовах;

В - на ФАПах;

С - у сільських амбулаторіях;

Д- на базі лікувальних закладів;

Е - на базі санітарно-епідеміологічної служби.

  1. У разі необхідності обсерватори розгортаються на базі:

А - оздоровчих закладів;

В - готелів;

С - гуртожитків;

Д - санітарно-епідеміологічної служби;

Е - правильні відповіді А, В, С.

  1. Яка комісія розгортається для проведення заходів із ліквідації осередків ОНІ:

А - ЛКК;

В - КТЕБ і НС;

С МСЕК;

Д - ВТЕК;

Е - НПК.

Еталони відповідей: 1. А; 2. Д; 3. В; 4. С; 5. С; 6. А; 7, Е; 8. Е; 9. Д; 10.

Е; II. А; 12. Е; 13. Е; 14. С; 15. Д; 16. Д; 17. С; 18. Е; 19. А; 20. С; 21. Е; 22. В;

  1. Д; 24. А; 25. Е; 26. Е; 27. А; 28. Е; 29. Е; ЗО. В; 31. Д; 32. Е; 33. С; 34. В; 35.

Д; 36. А; 37. Е; 38. Д; 39. А; 40. Д; 41. Е; 42. А; 43. Д; 44. С; 45. Е; 46. Е; 47. Е;

  1. Е; 49. С; 50. С; 51. В; 52. С; 53. Д; 54. Е; 55. В.

Самостійна робота студентів

Вирішіть наступні ситуаційні задачі, відповідь занотуйте у зошиті:

Задача 1. В інфекційне відділення поступила людина, покусана скаженим собакою.

  1. Куди необхідно скерувати потерпілого?

  2. Які дані епізоотологічного анамнезу можуть підтвердити діагноз у собаки?

  3. Які ПеЗ необхідно провести в осередку?

Задача 2. В інфекційне відділення скерований хворий К.. 28 років, діагноз «Холера?».

  1. Які підстави могли бути у лікуючого лікаря для постановки такого діагнозу?

  2. Які ПеЗ необхідно провести в осередку?

  3. Хто організовує і проводить обмежувально-ізоляційні заходи в осередку'?

Задача 3. При санітарно-епідеміологічному обстеженні місцевості, де планується розташувати літній дитячий оздоровчий табір, виявлені підозрілі на анофілогенність водоймища.

  1. На підставі чого могла бути запідозрена анофілогенність водоймища?

> 2. Які ПфЗ необхідно провести, щоб не допустити розповсюдження малярії?

  1. Який період заразливості джерела інвазії при малярії?

Задача 4. При митному огляді судна, що прибуло із суховантажем та групою туристів із Індії, встановлений падіж чорних та сірих пацюків, при бакдослідженні у яких виявлені I.pestis.

І. Які заходи необхідно провести, щоб запобігти розповсюдженню чуми на території порту?

  1. Через який термін можна очікувати появи захворювання на чуму серед людей?

  2. Які заходи необхідно провести в разі виникнення захворювання серед людей на судні?

Задача 5. Вам, як випускнику медичного університету, можливо, доведеться працювати після закінчення навчання в Криму.

  1. З якими природно-осередковими інфекціями Ви можете зустрітися?

  2. Які види тварин і членистоногих підтримують існування цих інфекцій?

  3. Яка сезонність характерна для цих інфекцій?

Підсумковий контроль. Пропонується дати відповіді на запитання карти програмованого контролю засвоєння студентами практичного заняття з теми: «Епідеміологічне обстеження та протиепідемічні заходи в осередку» (подається конкретна нозологія).

Підсумок. Дається оцінка проведеного заняття з аналізом якості опрацювання всіх питань.

Інформаційний матеріал

У групу захворювань, що передаються контактним МПЗІ, об’єднані нозологічні форми, при яких вхідними воротами збудника є шкірні покриви і слизові оболонки, а зараження стається при прямому (безпосередньому) та непрямому контактному МГТЗІ. Високий епідемічний потенціал, ураження працездатного населення, негативний вплив на репродуктивне здоров’я нації, відсутність підходів щодо ефективної профілактики й високі показники летальності визначають актуальність цієї групи інфекцій. Найактуальнішими на сьогодні є парентеральні гепатити та ВІЛ-інфекція з огляду на значне поширення в популяції з тенденцією до зростання захворюваності та можливістю виникнення внутрішньолікарняного інфікування.

Особливості профілактичних і протиепідемічних заходів, епідеміологічний нагляд

Основними принципами, як і для інших груп інфекції, є комплексність впливу на всі ланки ЕГІ з вибором провідної, як найефективнішого виливу, і блокування чинників ризику.

Раннє виявлення і лікування заражених осіб є важливим напрямком ПфЗ. Обстеження і своєчасне відсторонення осіб від донорства; консультування і тестування осіб, які одружуються; обстеження вагітних і своєчасне їх лікування дозволяють зменшити ризики зараження інших осіб.

Медико-ветеринарні заходи передбачають раннє виявлення хворих тварин і недопущення до використання контамінованої продукції.

Розрив МПЗІ - провідної ланки для більшості нозологій цієї групи, здійснюється в системі ПфЗ шляхом дотримання стандартів стерилізації й дезінфекції в ЛПУ і на інших об'єктах ризику (косметологічні кабінети, перукарні тощо). Зниження ризиків передачі інфекцій статевим шляхом досягається використанням бар’єрних засобів захисту (презервативи), мікробіцидів. Доцільною є зміна способу вживання наркотичних засобів у залежних осіб з переводом їх на не ін’єкційні форми, збір і обмін шприців у споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН). У лабораторіях запроваджуються регламенти роботи відповідно до групи патогенності мікроорганізмів. Професійний захист медичного персоналу та інших груп ризику досягається шляхом використання засобів індивідуального захисту (313) і дотримання стандартних процедур, передбачених інфекційним контролем. Попередити передачу збудників з водою, продуктами харчування, ґрунтом дозволяє санітарно-гігієнічний контроль водокористування, землекористування і системи «харчового» ланцюга.

ПфЗ заходи щодо сприйнятливих осіб включають проведення імунопрофілактики серед людей (ВГВ, сказ) і тварин (сказ, сибірка), санітарно- освітньої роботи серед сукупного населення з особливим акцентом на групах ризику.

ПеЗ включають активне виявлення хворих і носіїв збудників захворювань, їх адекватну ізоляцію та лікування (для тварин - забій та утилізація продукції). В осередках проводиться епідрозслідування і спостереження, заключна дезінфекція з камерною обробкою речей (за показаннями), термінова хіміо- чи імунопрофілактика. Вибір обмежувальних заходів (карантин, обсервація) при окремих нозологіях регламентується нормативними документами. На об’єктах ризику посилюються загально- санітарні заходи; проводиться санітарно-освітня робота із залученням засобів масової інформації тощо.

Епідеміологічний нагляд проводиться за визначеними нозоформами із врахуванням епідеміологічних особливостей хвороби і включає спостереження за захворюваністю, носійством, летальністю і смертністю, оцінку активності шляхів передачі інфекції, визначення особливостей циркулюючих штамів збудників, груп, територій і часу ризиків; ефективності профілактичних програм і ПеЗ, складання прогнозів.

А. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙ З КОНТАКТНИМ МЕХАНІЗМОМ ПЕРЕДАЧІ

ВІЛ-1НФЕКЦІЯ