3 яких позицій розглядають вчені-фізіологи мовленнєву діяльність людини?
Причини органічних уражень моторних структур мозку.
Назвати критерії клінічних класифікацій дизартрій.
Дати визначення “пареза”, “параліча”.
Визначити фізіологію і патологію VII і VII пар черепних нервів,
Назвіть бульбарні нерви.
Визначити фізіологію і патологію IX і X пар черепних нервів.
Визначити фізіологію і патологію XI і ХП пар черепних нервів.
Дати характеристику альтернуючим руховим синдромам,
Назвить основний патогенетичний механізм при бульбарній дизартрії.
Клінічні ознаки в'ялого параліча.
Характеристика порушень фонетичного компоненту процесу мовлення при бульбарній дизартрії.
Характеристика порушень просодичного компоненту процесу мовлення при бульбарній дизартрії.
Назвіть основний патогенетичний механізм при псевдобульбарній дизартрії,
Клінічні ознаки спастичного параліча.
Характеристика порушень фонетичного компоненту процесу мовлення при псевдобульбарній дизартрії.
Характеристика порушень просодичного компоненту’ процесу мовлення при псевдобульбарній дизартрії.
Особливості порушень м'язового тонусу при кстрапірамідній дизартрії.
Характеристика порушень фонетичного компоненту процесу мовлення при екстрапірамідній дизартрії.
Роль тонічних спазмів в механізмі голосових та дихальних порушень.
Функція мозочка в регуляції м'язового тонусу та рівноваги.
Зв'язок мозочка з іншими структурами мозку.
Особливості порушення м'язового тонусу при мозочковій дизартрії.
Характер порушень усного мовлення при корковій дизартрії,
Сутність поняття “стерта дизартрія”. Диференційна діагностика дислалії та стертої форми дизартрії.
Поняття “аналізатора” по Ї.П. Павлову.
Поняття “динамічної локалізації функцій” за 1.П. Павловим.
Визначення “функціональної системи” за П.К. АнохІним.
Класифікація афазій за О.Р. Лурія.
Локалізація ураження КГМ при еферентній моторній афазії.
Центральній дефект при еферентній моторній афазії.
Локалізація ураження КГМ при аферентній моторній афазії.
Центральній дефект при аферентній моторній афазії.
Локалізація ураження КГМ при динамічній афазії.
Центральній дефект при динамічній афазії.
Локалізація ураження КГМ при сенсорній афазії.
Центральній дефект при сенсорній афазії.
Локалізація ураження КГМ при акустико-мнестичній афазії.
Перерахувати центральні механізми при акустико-мнестичній афазії.
Локалізація ураження КГМ при семантичній афазії.
Центральній дефект при семантичній афазії.
Локалізація ураження КГМ при амнестичній афазії.
Центральній дефект при амнестичній афазії.
Рівні організації процесу письма. Охарактерізувати сенсомоторний та психологічний і лінгвістичний рівні.
Функціональна структура процесу письма. (О.М.Корнєв).
Проаналізувати розлади письма при різних формах афазії.
Охарактерізувати „немовленнєві” форми аграфій.
Психофізіологічна характеристика читання в нормі.
Психологічні передумови формування писемного мовлення. (Л.С.Цвєгкова).
Симптоматика, механізми, класифікація дисграфії.
Структура та механізми порушення при дислексії. Види дислексії.
Формування функціонального базиса навичок читання та письма.
Етіологічні фактори при алалії.
Назвати сучасні концепції пояснення механізмів алалії.
Заїкання як функціональне порушення. Етнологія та симптоматика заїкання.
Біологічні та соціальні фактори ризику в розвитку мовеннєвої патології при заїканні.
Механізми та прояви мутизма, сурдомутизма.
Особливості порушень мовлення при афтонгії.
Порушення темпо-ритмічної організації мовлення несудомного характеру.
Диференційна діагностика функціональних розладів мовлення.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности // Избранные труды. -М., 1979.
Бадалян Л.О. Невропатология.- М.: Академия, 2003.-367 с.
Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1966. - 316 с.
Буянов М.И. Системные психоневрологические расстройства у детей и подростков. Руководство для врачей и логопедов. М.: Рос. об-во медиков- литераторов, 1995. - 295 с.
Винарская Е.Н. Раннее речевое развитие ребенка и проблемы дефектологии. М.: Просвещение, 1987
Власова Т.А. и соавт. Заикание. -М.: Медицина, 1981. ~ 258 с.
ВолковаЛ.С. Логопедия., М.-.Просвещение, 1994
Выготская И.Г., Пеллингер Е.Л., Успенская Л.П. Устранение заикания у дошкольников в игровых ситуациях. М., Просвещение, 1993 - 296 с.
Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: Просвещение, 1960.-283
Гуровец Г.В. Детская невропатология. -М.: ВЛАДОС, 2004. -303 с.
Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. - М.: Просвещение, 1975. - 172 с.
Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. М., 1973. - 311 с.
Левина Р. Е. Нарушения письма у детей с недоразвитием речи. - М.: Учпедгиз, 1961, - 102
Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. - М.: Медицина,
1969. - 311 с.
Ляпидевский С.С. Невропатология. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 383 с
Нейман Л.В. Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи. М.: Просвещение, 1965. - 210 с.
Поваляева М.А. Справочник логопеда. - Ростов-наДону: Феникс, 2002. - 445 с.
Спеціальна педагогіка. Понятійно-термінологічний словник. Луганськ.: Альма - матер., 2003.
Цветкова Л.С. Афазия и восстановительное обучение. - М.: Просвещение, 1988.-205 с.
Цветкова Л.С. Методика нейропсихологической диагностики детей. - М.: Пед. обшество России, 2002. - 96с.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности // Избранные труды. -М., 1979.
Бадалян Л.О. Невропатология.* М.: Академия, 2003.-367 с.
Бадалян Л.О. Детская неврология, - М.: Медицина, 1984. - 452 с.
Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1966. - 316 с.
Бурлакова (Шохор-Троцкая) М,К. Стратегия и тактика восстановления речи. Нейропсихологическое введение в логопедию. - М.: Эксмо-пресс, 200І
Буянов М.И. Системные психоневрологические расстройства у детей и подростков. Руководство для врачей и логопедов. М.: Рос.
об-во медиков-литераторов, 1995. - 295 с.
Винарская Е.Н. Раннее речевое развитие ребенка и проблемы дефектологии. М.: Просвещение, 1987
Власова Т.А., Певзиер М.С. О детях с отклонениями в развитии. - М.: Просвещение, 1973. - 129 с.
Власова Т.А. и соавт. Заикание. -М.: Медицина, 1981. - 258 с.
ВолковаЛ.С. Логопедия., М.:Просвещение, 1994г
Выготская И.Г., Пеллингер Е.Л., Успенская Л.П, Устранение заикания у дошкольников в игровых ситуациях. М., Просвещение, 1993-296 с.
Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.; Просвещение, 1960. - 283
Гуровец Г.В. Детская невропатология. -М.: ВЛАДОС, 2004. -303 с.
Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. - М.: Учебная литература, 1997, М., 1999. - 225 с.
Данилова АЛ. Методы коррекции речевого и психического развития у детей с церебральным параличом. Л., 1977.
Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка: Психофизиологические основы детской валеологии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 144 с
Жинкин НЛ. Механизм речи. - М.: Медицина, 1958. - 401 с.
Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте. - М.: Медицина, 1962.- 130 с.
Кричли М. Афазиология. - М., 1974, - 137 с.
Лурия А.Р. Высшие корковые функции. - М.: Медицина, 1962. -
421 с.
Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. - М.: Просвещение, 1975. - 172 с.
Лурия А.Р, Язык и сознание. - М.: МГУ, і 979. - 807 с.
Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. М., 1973. — 311 с.
Лурия АР. Проблемы вышей нервной деятельности нормального и аномального ребенка М., 1956.
Левина Р. Е. Опыт изучения неговорящих детей (алаликов). - М.: Учпедгиз, 1961. - 98 с.
Левина Р. Е. Нарушения письма у детей с недоразвитием речи. - М.: Учпедгиз, 1961, - 102 с.
Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. - М.: Медицина, 1969.-311 с.
Ляпидевский С.С. Невропатология. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 383 с.
Морозов Г.В., Романенко В А. Нервные и психические болезни. М.: Медицина, 1987.
Нейман Л.В. Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи. М.: Просвещение, 1965. - 210 с.
Поваляева М.А. Справочник логопеда. Ростов-на Дону: Феникс, 2002. -445 с.
Психотерапия в дефектологии (под ред. ВаЙзнера Б.И.). М., Просвещение, 1992.
Реабилитационная терапия детских церебральных параличей. М., 1972.
Рождественская М. В. Клиническое исследование учащихся вспомогательной школы. - К.: Радянська школа, 1979.
Ромоданов А.П. и соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - К.: Вища школа, 1979. - 483 с.
Россолимо Т.Е. и др. Анатомия ЦНС. Хрестоматия. Уч. пособие. М- Воронеж, 1988.
Сандригайло Л.И. Анатомо-клиническии атлас по невропатологии. Минск: Высш. шк., 1990.
Семенова К.А., Мастюкова Е.М., Смуглин М.Я. Клиника и реабилитационная терапия детского церебрального паралича. -М.: Медицина, 1974. - 314 с.
Семенова К.А., Мастюкова Е.М., Смуглин МЯ. Клиника и Столяров Л.Г. Афазия при мозговом инсульте. М., 1973.
Спеціальна педагогіка. Понятійно-термінологічний словник. Луганськ.: Альма - матер., 2003.
Таболин В.А., Шабалов НЛ. Справочник неонатолога. Л.: Мед., 1984.
Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - М.: Медицина, 1974. - 327 с.
Филичева Т.Б., Чевелева Н.А., Чиркина Г.В. Основы логопедии. М., Просвещение,89.
Хомская Е.Д. Нейропсихология. - М.: МГУ, 1987. - 288 с.
Цветкова Л.С. Восстановительное обучение при локальных поражениях мозга. - М., 1972. - 176 с.
Цветкова Л.С. Нейро-психологи ческая реабилитация больных. - М.: МГУ, 1985.-327 с.
Цветкова Л.С. Афазия и восстановительное обучение. - М.: Просвещение, 1988. - 205 с.
Цветкова Л.С, Методика нейропсихологической диагностики детей. -М.: Пед. общество России, 2002. - 96с,
Цукер М.Б, Основы невропатологии детского возраста. М., 1970.
Чиркина Г.В. Дети с нарушениями артикуляционного аппарата. - М.: Просвещение, 1969. - 137 с.
Шанько Г.Г. и др. Неврология детского возраста: анатомия и физиология НС, методы исследования. Минск: Высш. шк,, 1985.
• процесс звукорозрізнювання забезпечується спільною роботою мовленнєво-рухового та акустичного аналізаторів.
об'єм сприйняття акустичних мовленнєвих сигналів забезпечується акустичним аналізатором (і можливо, спільно з кінестетичним) в структуру сприйняття входить ланка іконічної пам'яті вона й забезпечує короткочасний відбір та утримання необхідної інформації для її обробки.
перешифровки з одного психічного процесу на другий, (зі звука на букву) відбувається завдяки спільній роботі акустичної, зорової та просторової аналізаторних систем, котрі забезпечуються роботою третинної задньої зони мозку скронево- тім'яно- потиличної зон. Тут і відбувається актуалізація образів-уявленнь буквених знаків.
перешифровка оптичного образу букви в руховий та написання букви відбуваються завдяки складній спільній роботі зорових та рухових аналізаторних систем. Психофізіологічний рівень забезпечується спільною роботою задньо-лобних, нижньо-тім’яних, скроневих, задньо- скроневих, передньо-потиличних відділів лівої півкулі. Спільна робота всіх
1
викривлення та заміни букв;
викривлення звукоскладової структури слова;
порушення написання окремих слів в реченні;
аграмматизми на письмі. (Р.І, Лалаєва, 1989.)