Розлади зору (геміанопсії);
розлади чутливості;
Центральний параліч або парез;
аграфія;
корковий параліч погляду та повертання голови у протилежний бік;
моторна афазія;
розлади слуху (при однобічному ураженні не спостерігаються);
амнестична афазія;
алексія;
зорова агнозія (при двобічному ураженні);
астереогнозія
апраксія;
сенсорна афазія
Мал. 11. Локаліація ураження мозку при еферентній моторній та динамічній афазіях
1- еферентна моторна афазія;
- динамічна афазія.
С '
- еферентна моторна афазія;
- аферентна моторна афазія;
1 - сенсорна афазія;
- акустико-мнестична афазія;
ТАБЛИЦ!
Таблиця
І. Черепно-мозкові нерви
ріс.-.'іі>
\
■; . / ><■.
■■
'і--
‘
\
■
’ / ' їД : ^ і ; Ы«:
І
Нюховий
нерв
Нюхове
ядро
Зорові
бугри
Слизова
оболонка верхньої частини носової
порожнини
II
Зоровий
иерв
Зорове
ядро
Зорові
бугри
Сітківка
ока - фоторецептори
III
Окоруховий
иерв
Рухове
ядро.
Вегетативне рухове парасимпатичне
ядро
Середній
мозок
Всі
м’язи ока, крім верхнього косого
та зовнішнього прямого.
Сфінктер зіниці
IV
Блоковидний
нерв
Рухове
ядро
Середній
мозок
Верхній
косий м’яз ока
V
Трійничний
нерв
Рухове
ядро.
Чутливі ядра.
Ромбовидна
ямка моста
Рухові
волокна - жувальні м’язи.
Чутливі волокна
а) шкіри обличчя, зуби;
б) слизові оболонки язика, порожнини
рота та носа;
в) мозкові оболонки
VI
Відводячий
нерв
Рухове
ядро
Ромбовидна
ямка моста
Зовнішній
прямий м’яз ока
VII
Лицьовий
нерв
Рухове
ядро.
Смакове ядро.
Ромбовидна
ямка моста
Рухові
волокна іннервують всі мімічні
м’язи.
Смакові - передні 2/3 язика
л*
нерва
Вегетативне верхнє
слиновиді льне
ядро.
Вегетативне сльозовиді
льне ядро
Вегетативні слиновидільні - для
навколо вушних слинних залоз.
Вегетативні - для вльозних зал аз.
\ III
Акустико-
Чутливі
Ромбовидна
1. Слухова частина
вестибулярний
слухові і вестибулярні ядра
ямка моста
нерва починається від рецепторі
Корнієва органа і спірального вузла
завитки,
2. Вестибулярна частина нерва
починається від рецепторів преддвір’я
і \
Язи ко-глотковий
Рухове ядро.
Чутливе ядро.
Самко- ве ядро.
Вегетативне нижнє
слииовиді льне
ядро
Ромбовидна
ямка
довгастого
мозку
Рухові волокна м'язів глотки.
Чутливі волокна слизових оболонок
глотки, зіва, барабанної порожнини.
Смакові волокна задньої третини
язика.
Вегетативні слиновидільні волокна
для під’язичних та підщелепних
слинних залоз.
Блукаючий нерв
І. Рухове ядро.
Ромбовидна
ямка
довгастого
мозку
1. Рухові волокна для м’язів гортані,
голосових зв’язок, піднебінних
дужок, м’якого
5
г-,ЯВеіл'”3
щ..
ЩшШШ
І* лЩ
Чутливе ядро.
Вегетативні ядра
піднібення.
Чутливі волокна іннервують слизові
оболонки глотки, гортані, кореня
язика, мозкові оболонки,
Вегетативні парасимпатичні волокна
іннервують усі внутрішні органі,
крім органім малого тазу.
XI
Додатковий нерв
Рухове
ядро
Довгастий
мозок і
верхні
сегменти
спинного
мозку
Трапецієвидний, грудинно- ключично-
сосковидний м’язи
XII
Під’язичний
нерв
Рухове
ядро
Ромбовидна
ямка
довгастого
мозку
Іннервує всі м’язи язика
Таблиця
2. Діагностика дизартрій за локалізацією
осередка
ураження
•ульбарна
Однобічне або двобічне ураження периферичних рухових нейронів V, VII, ЇХ, X, ХП череп- но-мозкових нервів шийно- грудного рівня
Вибіркові в’ялі (право- або лівосторонні) паралічі м’язів язика, губ, м’якого піднебіння, гортані, глотки; дихальних м’язів та піднімаючих нижню щелепу - їх атрофія, атонія, знижені або відсутні глотковий та нижньощелепний рефлекси.
Розлади мимовільних рухів у відповідних групів м’язів
Голос слабкий, глухий, виснажений; голосні та дзвінкі приголосні оглушені. Тембр змінений за типом відкритої гугнявості. Артикуляція голосних наближена до нейтрального Е. Артикуляція приголосних спрощена; змичні та Р замінені щільовими (П-Ф, Т-С). Спрощується характер щілі у щільових; у вимові домінують глухі плоскощільові звуки. Нерідко - вибіркові розлади артикуляції у відповідності із вибірковою розповсюдженістю в’ялих паралічей. Мовлення уповільнене, монотонне, різко стомлює хворого.
Ураження
Пірамідні
Ісевдо-
Голос
слабкий,
111
булбарна
центральних рухових корти ко-буль- барних та пірамідних нейронів, що йдуть до передніх рогів шийно- грудного рівня. Ураження двобічне, нерівномірно латералізовано.
спастичні паралічі м’язів
МОВЛЄН Н €В€МРО
апарату. М’язс*ж?і атрофій» спостері гагиьс*, гіпертрофія м’язів язика- язик напружений, відтягнутий назад, глотковий та нижньощелепний рефлекси посилені. Можливі насильницькі сміх та плач.
Паралічі двосторонні, але можлива перевага з будь- якої сторони: по-перше - довільні рухи, по-друге, найбільш тонкі рухи язика.
сиплий. Тембр змінений за типом закритої гугнявості, особливо голосні заднього ряду (У,О) та тверді приголосні із складним артикуляційним укладом (Р,Л,Ш,Ж,Ц). Артикуляція голосних та приголосних
відсунута назад.
Змичні приголосні та Р замінені на щільоаі* щільові перетворюються у плоскощільові, більше страждає артикуляція твердих приголосних звуків». При спроб» подолати розлад» під контролем слуха, гіпертонія, м’язів наростає, дефеюте звуча#»» підсилюється, уповільнюється темп мовлення, порушусіьс» плавніпьу
“ 111
модульованість.
Коркова
Лпраксична
пост-
иентральна
Одностороннє ураження
кори
домінантної
півкулі мозку - нижніх відділів пост-
центральних полів.
Кінестетична
артикуляторна
апраксія
Розлади вибору складів, які реалізують
мовні фонематичні узагальнення,
змішення приголосних за способом та
місцем утворення (глухості- дзвінкості,
твердості - м’якості). Розлади не є
постійними ~ залежать від контексту.
Під контролем слуху, зору дитина
активно шукає потрібні склади, що
призводить до порушення плавності
мовлення, його уповільненню.
Коркова А
практична пре- моторна
Одностороннє ураження кори домінантної
півкулі мозку - нижніх відділів
премоторних полів.
Кінетична
артикуляторна
апраксія
Розпад ритмічних складових структур
слів, підвищується напруженість
мовлення, темп уповільнюється,
виявляються персеверації, заміни
щільових приголосних в
Підкоркова
екстра-
пірамідна
Мозочкова
Ураження екстра- пірамідних ядер та їх зв’язків з іншими структурами мозку (з корою великих півкуль).
Ураження мозочка та його зв’язків з
- іі4.тідл*іл
Розпад або розлади використання вроджених синергій, порушення плавності та доцільності рухів.
Статична та динамічна атаксія складі слова на змичні, дзвінких на глухі, м’яких на тверді. Збіг приголосних спрощується за рахунок пропусків, аффрикати рзпадаються на складові.
Розлади мовленнєвої просодики; темпа, плавності, гучності мовлення, висоти та тембру голосу, акцептуації та мелодики. Диспро- содичні суперсегментні розлади взаємопов’язані з розладами сегментними. Порушена звукова сторона мовлення, розбірливість та членоподібність. Можливі недостатньо вивчені синдроми.
Мовлення
скандоване,
недостантьо
розбірливе,
1
Еферентна
Зона Брока-
Патологічна
Порушення
Розлади
моторна
44,45 поля,
інертність
усного
експресив
афазія
задня час
реалізації
розмовного
ного
тина
кінетичної
мовлення, на
мовлення на
третьої лоб
програми
основі
сенсо-
ної звивини,
мовлення,
порушення
моторному
передніх
порушення
моторної
рівні,
гілок лівої
послідов
програми
труднощі
середньої
ності
всього слова.
включення
мозкової
перемикання
в активне
артерії.
артикуляцій.
мовлення. Персеверації,
літеральні та вербальні парафазії,
порушення просодики.
Імпресивне
мовлення не порушене. Алексія. Аграфія.
Апраксія.
2
Динамічна
Задньолобні
Порушення
Порушення
Порушення
афазія
відділи
внут
продук
симуль
домінантної
рішнього
тивного,
танного
півкулі -
мовлення на
активного
психо
передні
рівні речення
мовлення при
логічного
відділи
(її предика
збереженості
рівня
мовної зони
тивності),
малопродук
програ
попереду
внаслідок
тивного
мування
зони Брока
втрати
стерео
мов-лення
та задні
загальної
типного
(схем
відділи пер-
психічної та
мовлення.
вислов-
Таблиця
3Центральні механізми порушень мовлення
при різних формах афазії
шої
лобної звивини,
ВІДПОВІДНО
додат
ковому
моторному
полю.
лювання),
що створюється на основі семан-тики
І предикативності. Перехід внутрішнього
мовлення у зовнішнє здійснюється
мовленнєвої
активності.
Сенсо-
моторний
рівень
мовлення
залишається
збереженим.
на сенсй* моторному рівні, на основі правил граматики і синтаксису. Порушення активності спонтанного мовлення, мовленнєві шаблони, стереотипи. Порушена предикативність; мовлення складається
з коротких фраз; відсутні інтонація, про- содика,
ШШ
!Я1
говорити.
Збережені
імпресивне
мовлення,
письмо,
читання,
автома
тизоване
мовлення.
Афе
рентна
моторна
афазія.
Вторинні зони пост- центральних та нижньо- тіменних відділів кори позаду від Ролан- дової борозни, поля 7,40.
Порушення кін естетичних відчуттів мовленнєвої моторики.
Порушення тонких артикуля- торних рухів, неможливість знайти певне положення органів артикуляції для вимови звуків та слів.
Порушення мовлення на сеисо- моторному рівні. Розлади артикуляції, неможливість знайти необхідне положення органів артикуляційного апарату для вимови звука, заміна звуків, подібними за місцем та способом утворення. Відсутність експрес- сивного мовлення, важкі розлади імпре-
сивного мовлення. Літеральні парафазії.
Письмо і читання не порушені.
(’енсорна
якустико- гностич- па) афазія.
Задня третина верхньої
скроневої звивини кори лівої півкулі
(зона Вернике).
Порушення акустичного аналізу та
синтезу звуків мовлення.
Порушення фонематичного слуху, в
наслідок цього - порушене розуміння
мовлення.
Розлади фонематичного слуху на
сенсо- моторному рівні, порушення
імпрез- сивного, експрес- сивного
мовлення, читання та письма, усного
рахунку, відтворення ритмів, літеральні
парафазії. Збережений емоційно-
виразний компонент, зорове, тактильне,
просторове сприйняття, писемні
операції рахування, просторове
.
... У-
орієнту
вання.
5
Акустико-
мнестична
афазія.
Середні та задні відділи скроневої
області КГМ лівої півкулі -21, 37 поля
1) Порушення слухо- мовленнєвої
пам'яті,
2) Звуження об'єму акустичного
сприйняття мовлення; 3) Порушення
зорових предметних образі в- уявлень.
Порушення
розуміння
мовлення,
повторення,
вторинно
порушується
усне
спонтанне
мовлення,
йому
властива
велика
кількість
вербальних
парафазій.
Розлади на зоровому і слуховому
гностичному рівні спонтанного
експрес- сивного та імпрез- сивного
мовлення, нерозуміння прихованого
змісту, відчуження змісту слова
(зв'язку слова з предметним образом),
вербальні парафазії. Збереження
писемного мовлення, фонематичного
слуху. Порушено впізнавання та
називання предметів.
6
Амне-
етико-
Третинні,
тіменно-
Порушення
симуль-
Порушення
розуміння
Розлади
розуміння
щ^щжжштй§
семан
тична
афазія.
\мнес-
потиличні відділи лівої півкулі (зона ТЮ, 39,40 поля, задня частина 37 та передня 19 полів.
Задньо- тайного,
одночасного
сприйняття
інформації,
порушення
просторового
сприйняття.
Порушення лопко-
граматичних
конструкцій.
Труднощі в складних логіко- граматич- них конструкцій на гностик- ному рівні. Це
порушення входить у синдром симультанної агнозії; астереогоз, про-сторова та
конструк
тивна
апраксія,
первинна
акалькулія.
Просто побудовані речення хворі розуміють. Експрес- сивне мовлення задовільне при використанні простих речень. Читання та письмо не порушені. Розлади
тична
афазія.
скроневі
та
тіменно
-
потиличні
відділи мозку.
оптичного
сприйняття предмета з дефектами
виділення його суттєвих ознак та процесу
вибору із пам'яті необхідних назв
предметів.
називанні
предметів.
номінативної
функції мовлення на зоровому, гностичному
рівні (номінативна афазія). Негрубо
порушене спонтанне мовлення. Вербальні
парафазії.
Грубо
порушено називання предметів, їмпрез-
сивне мовлення не порушене, слуховий
гнозис, читання, письмо збережені.
Таблиця
4. Диференційно-діагностичні ознаки
проявів невротичного та неврозоподібного
резидуально-органічного заїкання,
тахілілії,
браділалії.
—г*
1
1
:1Н
^
- Л Лт 'і
.г-
1
я
і Зв'язок
иИНИКНеННЯ
І ПСИХІЧНОЮ
травмою.
Завжди
має місце
1
Відсутній
>
ГлЧК і ГУ& І
Відсутній
Відсутній
Зв'язок
■зникнення і і перенесеними
загальними та мозковими
захворюваннями.
Чіткого
зв'язку нема
Як
правило, відзначається
Як
правило, відзначається
Як
правило, відзначається
Перебіг
порушення
Із
значними коливаннями
Монотонне
із
незначними
коливаннями
Стабільний
Стабільний
Негативний
вплив повторних психо- травм.
Різко
виражений
Незначний
Можливо
виникнення
заїкання
Негативний
вплив
соматичних
та
церебральних
захворювань
Незначний
Різко
виражений
Можливий
Можливий
Розвиток
мовлення
Переважно
нормальний
3
дизартрією,
дислалією,
тахілілією
Патологічне
прискорення
темпу
мовлення,
пропуски
звуків,
складів.
Уповільнення
темпу мовлення при правильній
звуковимові
Виразність
мовлення
Різна
Мовлення
невиразне,
монотонне,
глухувате
Просодія
порушена
Голос
монотонний,
немоду-
льований
Фіксація
на важких звуках
Виразна
Менше, ніж при
Невротич
ному
Відсутня
Відсутня
Наявність
та характер мовленнєвих судом
Переважно тонічні та тоно- клонічні
Переважно клонічні та клоно- тонічні
Переважна
локалізація мовленнєвих судом
Вокальні, вокально- артикуляційні
м'язи
М'язи
артику
ляційного
апарату
Латенине
підвищення
тонусу
вокальних
м'язів
Часто
Рідко
Порушення
мовлен
нєвого
дихання
Часто, різко виражені
Рідко,
виражені
менше
Виразні
Фіксація
уваги на мовленні
Підсилює
страх
мовлення та заїкання
Покращує
мовлення
Покращує
мовлення
Покращує
мовлення
Мовлення
наодинці
Задовільне
Без
помітного
покращення
Без
помітного
покращення
Без
помітного
покращення
Тіки,
супутні рухи під час мовлеиия
Відсутні
Часті
Можливі
Відсутні
Логофобія
Постійна за виключенням
-
-
-
Супутні
невротичні
прояви
Завжди мають місце
Відсутні
Можливі
Відсутні
Церебра-
Не типовий
Як правило,
Не типовий
Не типовий
н'ПІЧНИЙ »мидром
відзначається
< V Ііу гні
»М*ІЦНШ>-
іЮ/іібнІ
|и*і,;іади
Не типові
Часті
Можливі
Не типові
Іісихо-
Перева
Переважають
Увага
Уповіль
ІОІ ічне
жають
інертність
нестійка,
неність
оСкте-
гальмо-
психічних
підвищена
сприйняття,
*Л'МИЯ
ваність,
процесів,
переключ-
уваги,
низький
порушення
ність,
пам'яті,
рівень
уваги,
недостатній
мислення,
домагань,
пам'яті,
об'єм
схильність до
залежність
виснажили-
памя'ті,
стереотипів,
показників
ВІСТЬ,
емоційна
порушення
від
емоційного
стану
збуджував-
ність,
інфантиль
ність.
лабільність
орієнтировки,
знижена
переключ-
ність
ІЬихо-
Без
Незграбність,
Прискорений
Уповіль
лниорика
особливостей
в'яла міміка, скутість рухів*
темп рухів, гіпер- активність
неність,
в'ялість,
некоорди-
нованість
рухів
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
