III. Нейропсихологічні синдроми порушень вищих

психічних функцій при локальних ураженнях кори головного мозку.

Мета: Актуалізувати уявлення про аналізатор та „ динамічну локалізацію функцій”, концепцію функціональної системи з метою розуміння механізмів порушень при локальних ураженнях мозку; ознайомити з локалізацією центрів кори головного мозку, їх значенням у забезпеченні мовленнєвої функції, ознаками ураження лобної, тім'яної, скроневої та потиличної зон; ознайомити з клініко-нейропсихологічними ознаками порушень гнозису та праксису, механізмами розпаду мовлення при афазіях,

специфічність центрального дефекту та центрального механізму при різних формах афазії.

Самостійна робота студентів.

1. Повторити та замалювати основні борозни та звивини великих півкуль.

2. Вивчити локалізацію симетричних та асиметричних центрів у корі головного мозку.

3. Визначити ознаки ураження лобної, тім'яної, скроневої та потиличної долей мозку.

4. Первинні та вторинні ураження кори головного мозку (за О.РЛурією).

5. Динамічний стереотип у корі головного мозку.

6. Другосигнальні функції кори головного мозку.

7. Концептуальний апарат нейропсихології (поняття симптома, синдрома).

8. Значення робіт О.Р.Лурія („Вищі коркові функції людини”) у вивченні топографії мозку та локалізації функцій у корі головного мозку.

9. Функціональна асіметрія головного мозку та її значення у клініці та компенсації локальних уражень кори головного мозку.

10. Підготувати конспект з нейропсихологічних ознак різних форм афазії.

Питання для обговорення на практичному занятті.

1. Нейропсихологічні синдроми порушень гнозиса.

2. Нейропсихологічні синдроми порушень праксиса.

3. Нейропсихологічні передумови порушень мовленнєвої діяльності при афазіях.

4. Класифікація афазій О.РЛурія.

5. Порівняльна характеристика симптомів при різних формах афазії.

6. Порушення комунікативної функції мовлення як центральний дефект при всіх формах афазії.

7. Характеристика порушень мовлення при ураженні передньої мовленнєвої зони.

8. Характеристика порушень мовленнєвої діяльності при ураженні задньої мовленнєвої зони.

9. Вичленування механізмів та синдромний аналіз мовленнєвих порушень при різних формах афазії.

10. Топічна діагностика уражень кори великих півуль.

Теми для рефератів:

1. Історія розвитку проблеми шляхів та можливостей відновлення ВПФ та мовлення при афазії.

2. Функціональна асіметрія головного мозку та її значення у кліниці та компенсації локальних уражень кори головного мозку.

3. Закономірності порушень вищих психічних функцій.

Мета: Проаналізувати психофізіологічні механізми писемного мовлення в нормі, функціональний склад письма; визначити особливості порушень писемного мовлення в клініці локальних уражень кори головного мозку;

Виявити причини специфічних труднощів засвоєння навичок письма та читання у дітей, види специфічних порушень та механізми їх формування; залежність успішності оволодіння навичками писемного мовлення від рівня сформованості усного мовлення та передумов засвоєння навичок письма й читання.

Самостійна робота студентів.

1. Рівні організації процесу письма. Охарактеризувати сенсомоторний та психологічний і лінгвістичний рівні.

2. Підготувати конспект за матеріалами роботи О.Р.Лурія „Очерки психофизиологии письма”.

3. Функціональна структура процесу письма. (О.М.Корнєв).

4. Проаналізувати розлади письма при різних формах афазії.

5. Охарактерізувати „немовленнєві” форми аграфій.

6. Психофізіологічна характеристика читання в нормі.

7. Міжпівкульова взаємодія та її значення у засвоєнні навичок писемного мовлення.

Питання для обговорення на практичному занятті.

і. Психологічні передумови формування писемного мовлення.

(Л.С.Цвєткова).

Симптоматика, механізми, класифікація дисграфії.

Структура та механізми порушення при дислексії. Види дислексії.

Формування функціонального базиса навичок читання та письма.

Профілактика дисграфії, дислексії.