1. Особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Бюджетні установи (НУ) - це організації створенні органами держ.влади або місцевого самоврядування, діяльність яких фінансується повністю або частково за рахунок державного або місцевого бюджету і здійснюється діяльність відповідно до покладених на них функцій з понесеними видатками відповідно до затвердженого кошторису.

Кошторис доходів і видатків е основним документом бюджетної установи.

БУ існують на засаді держ. або комунальної форми власності.

Особливості ведення господарської діяльності бюджетних установ обумовлені наступним: V^х БУ не може визнана банкрутом;

^ Керівник БУ обмежений у праві розпорядження в майні (відчуження, списання); БУ не є платниками частини податків.

В частині основної діяльності БУ сплачують ПДВ, податок на прибуток.

Для цього бюджетні установи повинні бути внесені до реєстру неподаткових осіб.

Що стосується не основної діяльності БУ - є платником податків на зальній підставі. БУ сплачую'і ь:

^ податок з фіз.осіб;

^ ПДВ;

^ податок на прибуток;

^ податок з майна підприємства;

^ та інше.

Керівництво бюджетного обліку здійснює ДКУ.

Для БУ розроблено і впроваджено окремий план рахунків.

2. Класифікація бюджетних установ

Бюджетні установи класифікуються за рядом ознак.:

1. За формами - органи управління (органи держ. влади і місцевого самоврядування, міністерства, податкова служба, митна служба, міліція, армія).

2. Установи соціально - культурного комплексу (заклади освіти усіх рівний), дитячі виховні заклади, заклади охорони здоров’я, музеї і наукові організації.

3. Соціальні служби (фонди і служби соціального захисту).

4. Від підпорядкування ■ (розпорядники і одержувачі). Розпорядники: головні, розпорядники другого рівня, розпорядники третього рівня, а також розпорядники держ. і місцевого бюджету. Головними розпорядниками держ. бюджету 6 керівники міністерства і інших органів виконавчої державної влади.

Перших головних розпорядників визначають в З У «Про держ.бюджет» на відповідний рік, а також затверджуються однойменною постановою КМУ.

Головними розпорядниками коштів місцевих, бюджетів є керівники відділів міських, районних, обласних держ. адміністрацій.

Головними розпорядниками сільських бюджетів є голови сільських рад.

Головні розпорядники використовують кошти для потреб установ, для здійснення її діяльності, а також для фінансування нежчестоячих розпорядників, що їм підпорядковуються.

Розпорядники другого рівня БУ в особі керівників уповноважених па отримування асигнувань, здійснення виплат бюджету на виконання функцій установи, яку вони очолюють і для переказу коштів розпорядникам третього рівня (міський відділ народної освіти).

Розпорядники третього рівня БУ в особі їх керівників уповноважені на прийняття зобов’язань здійснення витрат бюджету і на виконання функцій БУ.

3. Метод бухгалтерського обліку.

Метод дух обліку а бюджетних установах це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких функціональна діяльність установи відображається в обліку.

Він складається і ряду елементі» , осипаними і яких є:

^ документація ;

^ інвентаризація;

^ рахунки;

^ подвійний чапис;

^ оцінка;

^ балансове учагальнепия;

^ звітність;

Практичне використання кожного з них обумовлене відповідними положеннями , інструкціями , вказівками, рочробленими.

Документація — це відображення здійснюваних операцій у визначених носіях інформації на паперових бланках або технічних носіях.

Інвентаризація • це спосіб перевірки наявності ТМЦ і грошових коштів шляхом перерахування , зважування, обміру, оцінки всіх чалшпків майна бюджетної установи і співставлення ч даними бух. обліку .

Рахунки - це спосіб групування поточного обліку і контролю ча наявністю і рухом майна установи , джерел його утворення , господарських процесів та їх результатів.

Подвійний запис -це принцип поточного відображення господарських операцій па рахунках , що чумовлюс рівність оборо гів ча Дт і К'т кореспондуючих рахунків.

Оцінка -- це відображення об'єкті]! бух.обліку в єдиному грошовому вимірнику ч метою узагальнення їх чагалом по бюдже тній установі.

Балансове узагальнювання - іде спосіб узагальнення і групування інформації про майно установи та джерела його утворення па певну дату.

Звітність - це система підсумкових вчаємозв'язаиь і взаємозумовлень показників , які характеризують фінансову діяльність установи , результати використання її активів та стан зобов’язань.