[Семен і.І. Дидактична характеристика основних структурних елементів уроків різних типів/і.І.Семен//Початкова школа.-2013.-№2.-с.18]

Щоб підвищити ефективність оволодіння матеріалом вчитель повинен неодноразово до нього повертатись. Постійне повторення вивченого дозволяє йому провести корекцію виявлених прогалин у знаннях. [ Вашуленко О. Організація закріплювального повторення / О. Вашуленко // Початкова школа. – 2005. -№4. – с. 7-11.

Для того, щоб закріпити вивчений матеріал, від вчителя вимагається розробити достатню кількість завдань, вправ, які б школярі виконували як під його керівництвом, так і самостійно. Важливо забезпечити максимальний вияв самостійності учнів. Для цього створюють різні ситуації щодо застосування знань, нові знання розглядаються в різних аспектах.

Отже, етап закріплення знань, умінь та навичок передбачає:

- забезпечення закріплення в пам’яті учнів знань та способів дій, які їм необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом;

- забезпечення в ході закріплення підвищення рівня усвідомлення вивченого матеріалу;

- організацію діяльності учнів з відтворення суттєвих ознак вивчених об’єктів;

- організацію діяльності учнів з відпрацювання вивчених знань і способів дій через застосування їх за зразком і в змінених ситуаціях;

- відпрацювання логіки алгоритму вивчених правил.[Василишин Г.А. Структурний аналіз уроку/Г.А.Василишин//Початкова школа.- 2013.-№5.-С.12]

Закріплення як етап пізнання є складовою різних уроків і здійснюється на різних рівнях: на рівні однієї теми, декількох тем, цілого розділу.

У загальновизнаній типології уроків є окремий урок, який присвячений закріпленню. Урок закріплення знань, умінь та навичок відзначається особливістю й різноманітністю. Метою такого уроку є повторення та закріплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, відпрацювання вмінь та навичок, їх застосування.

Складністю уроку є вміння визначати обсяг навчального матеріалу, виділити головні ідеї, поняття, правила й добирати відповідні завдання.

На цьому уроці систематизується й закріплюється в пам'яті раніше вивчений матеріал, іноді вони присвячуються узагальнюючому повторенню.

Основним змістом навчальної роботи на цьому уроці є вторинне осмислення раніше засвоєних знань з метою їх зміцнення. Учні в одних випадках осмислюють і поглиблюють свої знання з нових джерел, в інших – вирішують нові завдання на відомі їм правила, в третіх – усно та письмово відтворюють раніше набуті знання, в четвертих – роблять повідомлення з окремих питань вивченого з метою більш глибокого і міцного засвоєння і т.п. [Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – с. 345-346.]

Процес закріплення умінь і навичок відбувається на кількох уроках. Від уроку до уроку матеріал повинен ускладнюватися, щоб дійсно було видно, що учні справляються з даним навчальним завданням все успішніше і успішніше. Якщо на початку роботи вправи будуть виконуватися дітьми під безпосереднім керівництвом вчителя та з попередньою детальною перевіркою того, як діти зрозуміли завдання, то в подальшому учні повинні будуть самі встановлювати, де правило потрібно застосувати, вони повинні навчитися застосовувати знання у найрізноманітніших ситуаціях, у тому числі й на практиці.

Урок закріплення знань, умінь та навичок складається з таких макроетапів:

1. Організація класу до уроку

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Актуалізація основних понять теми, повторення ключових закономірностей, правил.

4. Виконання практичних завдань на повторення й закріплення знань.

5. Підсумок уроку.

6. Інструктаж до виконання домашнього завдання.

[ Бондар В. І. Дидактика: Підручник. – К.: Либідь, 2005. – 264 с]

Отже, закріпленню знань, умінь та навичок відводиться багато часу. Проаналізувавши вище викладене, стверджуємо, що під час уроку закріплення відбувається не тільки на окремому етапі уроку, а й є елементом інших етапів уроку. Також в системі уроків як правило визначається окремий тип уроку, основними завданнями якого є перевірка правильності сприйняття інформації та якісне її закріплення.