ФОРМА № Н-9.02

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Особливості етапу закріплення знань, умінь та навичок

на уроках математики в початковій школі

Дипломна робота

ОКР «Спеціаліст»

Виконала:

студентка 5 курсу,

групи 510

спеціальності 7.01010201 «Початкова освіта»

Корнецька Уляна Іванівна

Керівник: канд. пед. наук, доц. Прокоп І. С.

Рецензент: _______________________

До захисту допущено:

протокол засіданні кафедри

№ 11 від 6.05.2015

В.о.завідувача кафедрою ____________ проф. Іванчук М. Г.

Чернівці – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………			3
РОЗДІЛ	І.	ТЕОРЕТИЧНІ засади організації закріплення знань, умінь та навичок на уроках в початковій школі.....................	6
	1.1.	Закріплення знань, умінь та навичок – важливий етап процесу пізнання	6
	1.2.	Місце закріплення знань, умінь та навичок в структурі уроку в початковій школі…………………	18
	1.3.	Дослідження стану організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках в практиці сучасної початкової школи
	1.4.	Роль етапу закріплення знань, умінь та навичок в навчанні математики в школі І ступеня ….........................................................	29
РОЗДІЛ	2.	Особливості організації роботи на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках МАТЕМАТИКИ в ПОЧАТКОВій ШКОЛі.................	32
	2.1.	Загально-методичні підходи до організації закріплення знань, умінь та навичок при вивченні початкового курсу математики...	32
	2.2.	Методика організації ( або Види та форми) роботи на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики………………	47
	2.3.	Використання педагогічних технологій на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики в початковій школі Узагальнення досвіду роботи вчителів ….. на уроках математики у практиці початкової школи………………………………………...	74
ВИСНОВКИ …………………….........……………......................................			90
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................…….........................			94
ДОДАТКИ.…………….................……………………………………….....			103

Вступ

Актуальність дослідження. Зміст освіти, згідно з Законом України „ Про загальну середню освіту ”, має відповідати соціальному замовленню суспільства, враховувати реальні можливості процесу навчання, забезпечувати високу наукову і практичну значимість навчального матеріалу, соціально детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції навчальних предметів, що вивчаються у школі.

Розвиток сучасного суспільства підвищує вимоги до рівня освіти й виховання кожної людини. У цих умовах дедалі актуальніше постає проблема формування та закріплення в учнів знань, умінь і навичок, яка покликана забезпечити практичну спрямованість навчання, докорінно поліпшити підготовку дитини до самостійного життя і праці.

Основне завдання навчання математики в школі - забезпечити міцне і свідоме оволодіння учнями системою математичних знань і умінь необхідних у повсякденному житті та трудовій діяльності кожного члена сучасного суспільства.

Одним з важливих етапів кожного уроку математики і всього процесу навчання в цілому є закріплення знань і вмінь та навичок учнів. Вона завжди перебуває в зоні пильної уваги вчителя, свідчить про результати навчання.

Закріплення знань, умінь і навичок - спеціальна робота вчителя, щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу.

Тому сучасні дидакти шукають такі форми, види і методи роботи, які б допомагали всім дітям фундаментально засвоїти матеріал програми початкової школи, набути вміння самостійно вчитися, сприяли б їхньому розвиткові.

Стан дослідження. Питання закріплення знань та формування умінь та навичок цікавило та цікавить багатьох дидактів, психологів, методистів та сучасних науковців.

Дана тема має глибоке історичне коріння.

Проаналізувавши наукову літературу, можна зазначати, що питання методології закріплення в учнів знань, умінь та навичок, їх зміст та розвиток були предметом досліджень у теорії навчання на різних етапах розвитку науки. Здатність і уміння школярів користуватись засвоєними раніше знаннями у нових навчальних ситуаціях відбувалося у кілька етапів. Тому в педагогічній і психологічній науках проблема закріплення та застосування учнями знань не є новою. Вчені завжди приділяли цьому питанню значну увагу, оскільки формування гармонійно розвиненої особистості неможливе без оволодіння уміннями застосовувати раніше набуті знання.

Вихідні теоретичні положення цієї проблеми можна знайти у працях класиків педагогіки. Я.А.Коменський вважав, що практичне застосування учнями вивченого, і притому виключно тільки їх новими власними способами є необхідною складовою частиною процесу закріплення знань. Й.-Г. Песталоцці підкреслював, що знання повинно супроводжуватись умінням діяти, а "словесні знання без здатності використовувати їх на ділі, без умінь застосовувати їх у житті суперечать самій сутності людини". А.Дістервег зазначав, що навчання полягає не в кількості знань, а в повному розумінні і майстерному використанні всього того, що знаєш, у життєвій практиці.

Також цією проблемою займалися у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття видатні педагоги М.Ф. Бунаков, В.П. Вахтеров, П.Ф. Каптєрєв та інші. Учені вказували на необхідність посилити розвиток пізнавальної активності та самостійності дитини у процесі навчання в початковій школі, що досягається не лише накопиченням фактичних знань, а шляхом формування в учнів умінь використовувати ці знання на практиці, в житті.

Відомі різні тлумачення сутності понять «вміння» та «навички», по-різному розкриваються взаємозв’язки між ними. Одні вважають, що уміння – результат виробленої системи навичок (М.Груздєв); інші, навпаки, схильні вважати навички системою умінь (П.Шимбирєв, Р.Лемберг); треті схильні розглядати навички як удосконаленні в результаті багатьох вправ і доведені до автоматизму вміння (І.Каюров). Відомий психолог і педагог Л.Ітельсон досліджував основні етапи розвитку навичок.

Програмою загальноосвітньої школи передбачаються певні вимоги до вмінь та навичок учнів, тому навчальний процес в ході якого закріплюються знання та формуються вміння та навички потребує постійного вдосконалення та розробки нових методичних підходів.

Обґрунтована актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дипломної роботи: «Особливості етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початковій школі».

Об’єкт дослідження: закріплення знань, умінь та навичок учнів як етап процесу пізнання.

Предмет дослідження: особливості організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початкових класах.

Мета дослідження полягає у розкритті особливостей організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початковій школі.

Відповідно до мети було визначено наступні задачі дослідження:

1. на основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрити теоретичні засади організації закріплення знань, умінь та навичок на уроках в початковій школі;

2. визначити місце закріплення знань, умінь та навичок в структурі уроку та в процесі формування математичної компетентності молодшого школяра;

3. охарактеризувати методи, прийоми та форми роботи на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початковій школі;

4. узагальнити досвід роботи вчителів щодо організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у практиці початкової школи (або описати педагогічні технології на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики в початковій школі).

Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:

теоретичні – аналіз, синтез, систематизація, класифікація, порівняння, узагальнення (опрацювання теоретичних джерел із проблеми, опис процесу дослідження та узагальнення одержаних результатів) з метою систематизації теоретичних матеріалів з проблеми дослідження;

емпіричні – анкетування, бесіди, констатувальний етап експерименту для одержання інформації про стан досліджуваної проблеми у практиці початкової школи та визначення існуючих проблем щодо організації етапу закріплення знань, умінь та навичок в процесі навчання молодших школярів.

Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в аналізі особливостей організації етапу закріплення знань, умінь та навичок учнів, узагальненні форм, методів та прийомів роботи на даному етапі на уроках математики в початковій школі. Зміст і результати наукового дослідження можуть бути використані у викладанні методики навчання математики, у практичній діяльності вчителів початкової школи.

Структура дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.