2. Організація й планування фізичної і функціональної підготовки в гімнастиці

Місце й обсяг роботи на різних етапах підготовки гімнастів, а також у рамках тих, або інших циклічних структур тренування різні. Велику роль фізична й функціональна підготовка відіграють на етапах початкової, спеціалізованої підготовки й етапі спортивного вдосконалення. У роботі з новачками ця підготовка (у формі ЗФП і елементів СФП і ФНП) займає основну частину навчально-тренувального часу. На етапі спеціалізованої підготовки вона поєднується з активним засвоєнням базового технічного арсеналу. Тут на перший план виходять завдання СФП і ФНП. На етапі спортивного вдосконалення показники СФП, ФНП доводять до субмаксимальних і максимальних індивідуальних результатів і вводять завдання ВЛФП, пов'язані з освоєнням найбільш важких вправ.

На етапах вищих спортивних досягнень і завершення спортивної кар'єри раніше досягнуті показники підготовки по можливості підтримуються, а іноді, на певний період, і покращуються (так, показник статичної й повільної сили може покращуватися у чоловіків, орієнтовно до 33 років). У цілому, тренувальні навантаження, отримані від всіх видів рухової підготовки, на двох останніх етапах спортивного вдосконалення поступово й закономірно зменшуються.

У одному тренувальному занятті фізична й функціональна підготовка застосовується у заключній частині (замість одного з видів багатоборства). Проте, враховуючи завдання кожного конкретно заняття ці види підготовки можуть бути включені і в підготовчу, і в основну частини заняття. Адже високі показники фізичної й, особливо, функціональної підготовки істотно залежать від тонких координаційних процесів у м'язових синергіях і вимагають спеціальної роботи типу навчання руховій дії, а ефективність такого навчання завжди вище на початку тренувального заняття.

Отже, усі розглянуті види фізичної підготовки певним чином поєднуються і чергуються в тренувальних заняттях, утворюючи "мозаїку", складену з урахуванням всіх інших видів роботи. Найважливішими фізичними якостями, що є предметом виховання й удосконалення в гімнастиці, є сила, швидкість, гнучкість, витривалість, а також функціональні (сенсо- і психомоторні) якості. Вони повинні розвиватися відповідно до ряду вимог, головні з яких – аналітичність, диференційованість, надмірність.

3. Роль фізичних якостей в гімнастиці

Під фізичними якостями у спорті розуміють властивості, що характеризують окремі якісні сторони фізичних спроможностей людини: сила, бистрота, витривалість, гнучкість та координація. Починати цілеспрямований розвиток цих якостей слід уже в дитячому віці. Тільки в цьому випадку можна досягти достатньо високого рівня розвитку рухової функції. Сила, гнучкість, швидкість, витривалість і спритність певною мірою розвиваються в процесі формування фізичних навичок. Багаторазове повторення вправ, які входять у багатоборство спортивної гімнастики, є фізичним навантаженням, що надає істотну дію на різні сторони рухової функції спортсмені (особливо молодих). Проте, тренування по видам багатоборства спортивної гімнастики саме по собі не забезпечує достатньо повного і всебічного розвитку фізичних якостей. Адже повторення одних і тих же вправ, врешті-решт, починає гальмувати подальший розвиток і вдосконалення функціональних можливостей організму, від яких залежить покращення результатів у виконанні цих вправ. Тому у навчально-тренувальні заняття необхідно включати різноманітні вправи, спеціально направлені на розвиток і вдосконалення рухового апарату, органів і систем, які його обслуговують.

Фізичні якості, необхідні в гімнастиці, визначаються потребами маніпуляцій із власним тілом. Насамперед, це – силові якості, які потрібні в різних проявах (від силових ізометричних фіксацій, до «підривної» роботи типу відштовхувань).

Із силовими якостями тісно пов'язані швидкісні, які проявляються при різних ступенях навантаження на ОРА спортсмена. Швидкісно-силові якості типові для гімнастики, і тому дуже важливі, бо вимагають високої мобілізації силових, швидкісних можливостей спортсмена.

Використання екстраординарних, штучних робочих положень у гімнастиці (шпагати й широкі махи ногами, мости й граничні згинання тіла, виворітні положення кистей і стоп, виси позаду й ін.) вимагає від спортсменів великої рухливості в суглобах, тобто гнучкості.

Ще одна фізична якість, також необхідна в даному виді спорту – витривалість. Вона проявляється в здатності виконувати вправи без значної втоми й відповідно без вираженої втрати якості виконання. Під витривалістю також розуміють збереження ефективного робочого стану в ході змагань, або навіть серій змагань, тобто турнірну витривалість.

Звичайно в ряді фізичних якостей людини виокремлюють і спритність, яку характеризують як це здатність гнучко, оперативно варіювати раніше освоєними навичками залежно від рухової ситуації, яка постійно змінюється. Про гімнастів також часто говорять, що вони спритні, оскільки добре володіють своїм тілом. Однак гімнастична спритність є специфічною якістю й мало схожа на спритність, наприклад, спортсмена-ігровика, варіативність дій якого яскраво виражена. Відносно гімнастики, спритність розуміють як розвиток координаційних здібностей і навички диференціювання рухів.

Кінцевим результатом фізичної підготовки є фізична підготовленість. Під цим терміном розуміють рівень досягнутого розвитку фізичних якостей, формування фізичних навичок у результаті спеціалізованого процесу фізичного виховання, спрямованого на вирішення конкретних завдань.