1. Предмет фізичної підготовки та основні її терміни

У руховому відношенні гімнастика – універсальний вид спорту. Її матеріал – локомоції, відштовхування руками, ногами й іншими частинами тіла; обертання навколо всіх можливих осей тіла, у тому числі в польоті; рівноважні положення, силові пози; повільні напружені переміщення й вільний інерційний рух тіла та його ланок; рухи й пози, що вимагають граничної рухливості ланок у суглобах; одиничні й багаторазово повторювані рухи й багато іншого. Для реалізації всіх цих форм дій та рухів виконавець повинен володіти низкою спеціалізованих, для виконання саме гімнастичних вправ, насамперед фізичних якостей, розвиток і вдосконалення яких і є основним предметом фізичної, а також функціональної підготовки спортсмена.

Під фізичною підготовкою у спорті розуміють педагогічний процес, спрямований на вдосконалення рухової функції спортсменів шляхом розвитку їх фізичних (фізичних) якостей – сили, гнучкості, швидкості, витривалості, спритності. Рівень фізичної підготовленості в значній мірі визначає рухові можливості гімнаста, зокрема здібність до оволодіння новими формами рухів і можливість доведення отриманих фізичних навичок до високого ступеня досконалості. Між успішністю дітей і підлітків в оволодінні технікою гімнастичних вправ і їх загальною фізичною підготовкою існує пряма залежність – чим краще загальні дані фізичної підготовленості (за всіма показниками), тим краще успіхи в оволодінні технікою вправ, що вивчаються. Засобами фізичної підготовки, як правило, є нескладні по техніці вправи (за винятком засобів, направлених на розвиток спритності). В окремих випадках вправи можуть бути і складнішими по координаційній структурі. Перш ніж застосовувати такі вправи з метою фізичної підготовки, необхідно, щоб учні добре оволоділи технікою їх виконання.

Отже, розкриємо найбільш загальні терміни, які характерні для процесу фізичної і функціональної підготовки.

Загальна фізична підготовка (ЗФП) – це процес становлення і вдосконалення фізичних та функціональних якостей, що здійснюється з використанням загальнодоступних, не обов'язково гімнастичних тренувальних вправ, які мають на меті загальне оздоровлення спортсмена, зміцнення функціональних систем всього організму й опорно-рухового апарату (ОРА), профілактику захворювань.

Основні завдання ЗФП:

1. Вихідний розвиток усіх фізичних, фізичних якостей гімнаста з переважною установкою на формування гармонійного м'язового рельєфу, збільшення фізіологічного поперечника м'язів всіх основних груп, а також загальної функціональної витривалості.

2. Розвиток спритності, координаційних якостей, що відстають у процесі поглибленої роботи з освоєння програмних вправ.

3. Розвиток основних функціональних систем організму – серцево-судинної, дихальної, нейрогуморальної, регуляції обміну речовин та ін.

4. Профілактичне зміцнення опорно-рухового апарату (ОРА) гімнастів особливо м'язово-зв'язкового апарата кінцівок, плечового пояса, попереку.

5. Загальнооздоровчий, емоційно-розвантажувальний, відволікаючий вплив на організм, психіку спортсменів.

Спеціальна фізична підготовка (СФП) – розділ тренувальної роботи, в рамках якого вирішується завдання виховання, вдосконалення й підтримки фізичних якостей, необхідних для оволодіння і виконання власне гімнастичних вправ, з прогресуючою складністю. Основні напрямки СФП визначаються, насамперед, структурою фізичних якостей, необхідних гімнастові.

Її основними завданнями є:

1. Виховання статичної й повільної сили, необхідної для виконання силових вправ, а також для вправ, що вимагають збереження твердої статичної й динамічної постави.

2. Виховання силових якостей для виконання помірковано швидких рухів з урахуванням всіх можливих м'язових синергій – згиначів і розгиначів плеча, передпліччя, тулуба, стегна, гомілки й ін.; м'язів плеча, що відводять і приводять тощо.

3. Виховання вибухових, швидкісно-силових якостей із залученням у роботу всіх великих м'язових синергій й з урахуванням зміни махово-поштовхової ролі кінцівок.

4. Виховання активної й пасивної рухливості при русі ногами, руками, тулубом у тазостегнових, міжхребцевих суглобах: згинання, розгинання, відведення й ін.

5. Виховання спеціальної витривалості розраховуючи на виконання вправ різного типу: силова витривалість, витривалість до вправ типу махів в упорі, у висі, стрибковим вправам і т.п.

6. Виховання функціональної готовності до виконання складних обертань, корекції швидких рухів та ін.

Вузьколокалізована фізична підготовка (ВЛФП) – найбільш специфічний вид фізичної підготовки гімнаста. Вона використовується для цілеспрямованого, інтенсивного розвитку потрібних фізичних якостей до рівня, який дозволяє опанувати конкретні рухи або групи рухів даного типу.

Основні завдання ВЛФП:

1. Цільове тренування м'язових груп-синергістів, що біомеханічно забезпечують належну якість виконання даної вправи з урахуванням конкретного режиму руху.

2. Вузьковибіркове тренування окремих м'язів, їх автономно діючих пучків, функціональних голівок, найбільш важливих для виконання даної вправи або таких, які відстають у розвитку.

3. Спрямоване тренування силових, швидкісно-силових якостей рухового ансамблю, що скоординовано діє при виконанні найважливіших фаз певної вправи.

4. Розвиток додаткових можливостей при виконанні конкретної вправи (пози, положення, фази), що вимагає високої спеціальної рухливості в суглобах, гнучкості, виворотності, включаючи тренування пасивної й (або) активної гнучкості.

5. Спеціалізоване тренування витривалості у роботі вузькоцільового призначення: для підвищення надійності дій у певних РП, при збереженні хватів, у роботі на напівпальцях та ін.

Функціональна підготовка (ФНП) – особлива частина рухової підготовки гімнаста, пов'язана з тренуванням, насамперед, сенсомоторних можливостей, тобто якостей, які визначають здатність чуттєво сприймати й оперативно опрацьовувати інформацію про процес виконання дій і рухів. Функціональні якості – важливий компонент рухової підготовки гімнастів, акробатів. До них належать почуття простору, часу, темпу й ритму, реактивні сенсомоторні якості, у тому числі так звані реакції антиципації та ін.