Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Билеты ПФБ бурение (бурильщики).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5.72 Mб
Скачать

1. Пластовий тиск, аномальні пластові тиски.

Пластовий тиск – це тиск під яким знаходиться флюїд у продуктивному пласті

Нормальний пластовий тиск – тиск, який дорівнює гідростатичному тиску вертикального стовпа води (густиною 1000 кг/м3) від покрівлі пласта до земної поверхні.

Аномальність пластового (порового) тиску характеризується будь-яким відхиленням від нормального тиску.

Визначається аномальність пластового тиску формулою:

Кан =10·Рпл

де : Кан- коефіцієнт аномальності; Рпл - пластовий тиск, кг/м2 ; Н - глибина покрівлі пласта, м.

Якщо значення Кан вище за 1,3 – тиск в пласті вважається аномально високим.

Якщо значення Кан менше за одиницю, тиск в пласті вважається аномально низьким.

2. Причини виникнення газопроявлень.

Надходження пластових флюїдів в ствол свердловини зумовлюється перевищенням пластового тиску над вибійним або над тиском від гідродинамічного стовпа бурового розчину і відбувається в результаті:

  • Недостатньої густини бурового розчину через похибки при визначенні пластових тисків при проектуванні свердловин і недостатнього контролю за поточними значеннями пластових тисків в процесі розробки родовищ, або відхилення фактичної густини відпроектної;

  • Виникнення поглинання;

  • Розкриття свердловиною тектонічної тріщини, яка має сполучення з газовим горизонтом, який залягає нижче;

  • несвоєчасне і неякісне доливання свердловини при підйомі бурильної колони, а також зниження рівня розчину у свердловині внаслідок поршнювання;

  • порушення технології установлення різного виду рідинних ванн з густиною меншою, ніж густина бурового розчину;

  • тривалий простій свердловини без циркуляції в результаті якого в буровому розчині відбуваються фізико-хімічні процеси, що приводять до зменшення величини тиску його стовпа на вибій;

  • негерметичність з'єднань з порушенням цілісності обсадних колон, які перекривають напірні горизонти;

  • порушення технології випробування свердловин випробувачами пластів на трубах;

-неякісної ліквідації (цементування) першого ствола, в якому розкрит ігазовіго ризонти.

3. Превентор плашковий ппг 230х35. Призначення будова, правила експлуатації.

Призначений для герметизації гирла свердловини при наявності чи відсутності колони бурильних труб в свердловині.

Умовне позначення превентора ППГ 230х35, де П – превентор; П – плашковий; Г – гідравлічний; 230 – діаметр прохідного отвору (мм); 35 –тиск (МПа).

Будова ППГ:

Експлуатація противикидного обладнання:

Профілактична перевірка противикидного обладнання механіком і буровим майстром, буровою вахтою, несправності, які виникають при експлуатації противикидного обладнання та способи їх усунення, особливості експлуатації противикидного обладнання в зимовий період.

Перевірка зашламованості внутрішнього простору корпуса превентора, куди входять плашки. Робота ручним насосом станції гідравлічного управління превенторами і засувками.

4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання закрутки.

Перша допомога при пораненнях складається із зупинки кровотечі та захисту рани від додаткового травмування і забруднення (занесення інфекції).

В разі надання допомоги потрібно притримуватися наступних правил:

- обробку рани необхідно проводити чистими руками;

- для дезінфекції застосовувати – бензин, йодну настойку, перекис водню;

- перев’язку проводити стерильними бинтами або марлею, при відсутності стерильного матеріалу нестерильний матеріал (обов’язково гігроскопічний, наприклад полотно) змочити у слабому розчині марганцево-кислого калію (світло-фіолетовий колір). в розчині борної кислоти (1/3 чайної ложки на 1 стакан кип’яченої води), прикласти цей матеріал до рани, після чого забинтувати, або на те місце матеріалу, яке розміщене безпосередньо на рані, необхідно накапати декілька капель йодної настойки;

- рану не можна промивати водою, а тим більше спиртом або йодною настойкою (дезінфікуючий розчин, попадаючи на рану, веде до загибелі пошкоджених кліток, тим самим визиваючи біль і погіршення заживання рани;

- рану не можна засипати ніякими порошками, а також накладати на неї мазь;

- не можна стирати з рани пісок, землю тощо;

- не можна видаляти з рани згустки крові;

- якщо з рани виступають зовні якісь тканини – мозок, кишечник тощо – то їх прикривають чистою марлею, але ні в якому випадку не вдавлюють всередину;

- не наклеювати смужку пластира безпосередньо на рану, так як при цьому на рану фактично накладається брудний пластир.

При відсутності джгута накладають закрутку. Хустину або інший стягуючий матеріал слабко зав’язують, в петлю вставляють паличку та закручують. Під закрутку підкладають бинт, щоб не защемити шкіру. Кожні півгодини закрутку знімають на 1-2 хвилини, в цей час притискають артерію пальцями. Після накладання кровозупиняльного джгута або закрутки необхідно як можна швидше доправити постраждалого до медичного закладу.

Білет № 3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]