- •1. Пластові флюїди. Склад і загальна характеристика пластових газів родовищ України.
- •2. Ознаки газопроявлення під час буріння. Дії вахти при його виявленні.
- •3. Крани кульові типу кк. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Травматичний шок. Перша допомога.
- •1. Пластовий тиск, аномальні пластові тиски.
- •2. Причини виникнення газопроявлень.
- •3. Превентор плашковий ппг 230х35. Призначення будова, правила експлуатації.
- •4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання закрутки.
- •1. Гідростатичний, динамічний тиск у свердловині.
- •2. Ознаки газопроявлення під час промивки. Дії вахти при його виникнення.
- •3. Превентор плашковий ппг 350х35. Призначення будова, правила експлуатації.
- •4. Дія електричного струму на організм людини. Перша допомога потерпілому при ураженні електричним струмом.
- •1.Газирування розчину, газопроявлення.
- •2. Ознаки гнвп при спо . Дії вахти при його виникнення.
- •3. Превентор плашковий ппг 230х35. Призначення будова, правила експлуатації.
- •4. Термічні опіки. Перша допомога.
- •1. Гірничий тиск, тиск гідророзриву пласта.
- •2. Ознаки гнвп під час спуску обсадної колони . Дії вахти при його виникнення.
- •Послідовність дій членів бурової вахти при виявленні ознак гнвп під час спуску обсадної колони
- •3. Універсальний превентор пу 1-230х35. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Хімічні опіки. Перша допомога.
- •1. Поглинання. Взаємозв’язок з флюїдопроявленням.
- •2. Дії вахти при поглинанні.
- •3. Засувка з гідравлічним управлінням змг-80х70. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Тепловий удар. Перша допомога.
- •1. Розвиток газопроявлення в загерметизованій і незагерметизованій свердловині.
- •2. Ознаки газопроявлення в процесі тривалого простою та дії вахти при його виникненні при відсутності робочої компоновки труб в свердловині.
- •3. Правила монтажу противинидного обладнання на гирлі свердловини.
- •4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання гумового джгута.
- •1. Сифон, перелив, флюїдопроявлення, викид.
- •2. Ознаки газопроявлення під час проведення геофізичних робіт, дії вахти.
- •3. Система гідравлічного управління гуп-100Бр-2. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Перелом ключиці. Перша допомога.
- •1. Прямі і непрямі ознаки флюїдопроявлень.
- •2. Ознаки газопроявлення під час проведення перфораційних робіт в свердловині , дії вахти.
- •3. Система гідравлічного управління ch6u-76-2. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Травматичні ампутації. Перша допомога.
- •1. Геологічні причини виникнення гнвп.
- •2. Дії вахти при виникненні газопроявлень під час проведення аварійних робіт в свердловині.
- •3. Колонна головка окк2-35-168х245х324. Призначення, будова, технічна характеристика, порядок монтажу на гирлі свердловини
- •4. Накласти потерпілому транспортну шину при переломі кісток гомілки.
- •1. Технологічні причини гнвп.
- •2. Порядок інформування керівництва підприємства і воєнізованої служби та місцеві органи влади про гнвп чи відкритий фонтан.
- •3. Колонна головка окк3-35-168х245х324х426. Призначення, будова, технічна характеристика, порядок монтажу на гирлі свердловини
- •4. Переломи хребта. Перша допомога.
- •1. Технічні причини виникнення гнвп.
- •2. Ознаки виникнення гнвп під час очікування затвердівання цементу та дії вахти при їх виявленні.
- •3.Випробування колонних головок після монтажу на гирлі свердловини.
- •4. Провести потерпілому штучне дихання способом «із рота в рот».
- •1. Припустимий тиск на гирлі свердловини під час ліквідації гнвп.
- •2. Причини переходу гнвп у відкриті фонтани.
- •3. Дросель др-80х35. Призначення, будова, правила експлаутації.
- •4. Провести потерпілому штучне дихання способом Сільвестра.
- •1. Відкритий фонтан. Грифоноутворення.
- •2. Дії вахти при виникненні відкритого фонтану.
- •3. Експлуатація противикидного обладнання
- •4. Провести потерпілому зовнішній масаж серця одночасно з штучним диханням.
3.Випробування колонних головок після монтажу на гирлі свердловини.
Після спуску і цементування чергової обсадної колони та її обв’язки, колонну головку необхідно :
1 Опресувати міжпакерний простір шляхом закачування ущільнюючої пасти спеціальним нагнітачем у міжпакерний простір на тиск, указаний в плані робіт, але не більше 70% від критичного зовнішнього тиску обсадної колони, на якій установлені ущільнення, а також робочого тиску колонної головки;
2 Опресувати разом з проміжною (експлуатаційною) обсадною колонною тиском, що відповідає максимальному тиску опресовування колони на гирлі згідно плану робіт на кріплення свердловин, але не більше робочого тиску колонної головки;
3 Опресувати міжколонний простір повітрям на тиск, який указаний в плані робіт, але не більший 60% від тиску опресовування попередньої обсадної колони.
4. Провести потерпілому штучне дихання способом «із рота в рот».
Штучне дихання способом «із рота в рот». Постраждалого вкладають на жорстку поверхню (стіл, тапчан, підлогу) на спину. Людина, яка надає допомогу, відхиляє голову постраждалого назад (під шию постраждалого підкладають валик, згорток одягу, бинтів, ковдри тощо) та утримує її в такому положенні. Потім висувати нижню щелепу постраждалого на 1 см вперед. Далі, людина, яка надає допомогу глибоко вдихає повітря, наближує свій рот до рота постраждалого та, щільно притиснувши свої губи (крізь марлю, бинт, хустинку) до рота потерпілого, вдмухує набране повітря в його легені. Якщо є гумова трубка, то вдування повітря проводять через неї. При вдуванні повітря через рот, ніс потерпілого стискають, щоб повітря, яке вдувають, не виходило через нього назовні. При вдуванні повітря в легені постраждалого обов’язково необхідно спостерігати за грудною клітиною, яка повинна підійматися. Як тільки грудна клітина піднялась, нагнітання повітря призупиняють, людина, яка надає допомогу, піднімає свою голову, відбувається пасивний видих у постраждалого. Для того, щоб видих був більш глибоким, можна несильним натисканням руки на грудну клітину допомогти повітрю вийти з легенів постраждалого.
Білет № 13
1. Припустимий тиск на гирлі свердловини під час ліквідації гнвп.
Будь-який метод або спосіб повинен виключати появу додаткових ускладнень в свердловині, пов’язаних з руйнуванням гирлового обладнання, поривами обсадних труб, гідророзривом порід в необсадженій частині ствола, грифоноутворенням і втратою циркуляції. Тому тиски, які будуть виникати у процесі проведення робіт, не повинні перевищувати допустимі у найбільш слабких, з точки зору міцності інтервалах ствола.
Для будь-яких свердловин найбільш слабкими елементами є:
схильні до поглинання пласти у відкритій частині розрізу;
породи під башмаком обсадної колони;
місце з’єднання секцій обсадної колони;
гирло обсадної колони і ОП.
Тому потрібно знати, які тиски можуть виникнути в свердловині при здійсненні одного із способів і які допустимі тиски в свердловині.
Тиск в затрубному просторі не повинен перевищувати 80 % тиску останнього опресування обсадної колони та гила свердловини, тобто
[Рн.кп]тр ≤ 0,8 ·Ропр
Допустимий тиск в затрубному просторі, який забезпечує недопущення гідравлічного розриву порід в необсадженій частині ствола свердловини, визначається
[Рн.кп]гр ≤ Ргр – 0,1·ρ ·h
де Ргр – тиск гідророзриву найменш міцних порід, МПа. Даний тиск повинен бути вказаний в проекті на будівництво свердловини або встановлюється дослідним шляхом в процесі поглиблення свердловини;
h – глибина залягання найменш міцних порід, м;
ρ – густина розчину в затрубному просторі, кг/м3.
У випадку коли тиск гідророзриву порід невідомий, тоді його визначають за формулою
Ргр = 0,0083·h + 0,066 · Рпл,
де h – глибина залягання пласта найбільш схильного до гідророзриву, м
Рпл – пластовий тиск, МПа.
Також тиск гідророзриву пласта визначають :
Ргр = гр х h (МПа)
де: гр = 0,23С МПа/10 м, градієнт розриву пласта, МПа/м;
С - коефіцієнт гідророзриву пласта.
Для порід, які залягають на великий глибині: щільні породи (глина, мергелі, солі, ангідрити, алевроліти) С=1, карбонатні С=0,75
Найбільші тиски у будь-якому перерізі будуть виникати на момент підходу верхньої межі пачки газу до нього. Тому для перевірки безпечності процесу достатньо розрахувати тиск у кожному з небезпечних перерізів для цього моменту.
Допустимі тиски у свердловині визначаються на етапі проектування свердловини і уточнюються після отримання інформації про входження в зону аномально високих пластових тисків, але не пізніше ніж за одне довбання до розкриття пласта-колектора.