- •1. Пластові флюїди. Склад і загальна характеристика пластових газів родовищ України.
- •2. Ознаки газопроявлення під час буріння. Дії вахти при його виявленні.
- •3. Крани кульові типу кк. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Травматичний шок. Перша допомога.
- •1. Пластовий тиск, аномальні пластові тиски.
- •2. Причини виникнення газопроявлень.
- •3. Превентор плашковий ппг 230х35. Призначення будова, правила експлуатації.
- •4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання закрутки.
- •1. Гідростатичний, динамічний тиск у свердловині.
- •2. Ознаки газопроявлення під час промивки. Дії вахти при його виникнення.
- •3. Превентор плашковий ппг 350х35. Призначення будова, правила експлуатації.
- •4. Дія електричного струму на організм людини. Перша допомога потерпілому при ураженні електричним струмом.
- •1.Газирування розчину, газопроявлення.
- •2. Ознаки гнвп при спо . Дії вахти при його виникнення.
- •3. Превентор плашковий ппг 230х35. Призначення будова, правила експлуатації.
- •4. Термічні опіки. Перша допомога.
- •1. Гірничий тиск, тиск гідророзриву пласта.
- •2. Ознаки гнвп під час спуску обсадної колони . Дії вахти при його виникнення.
- •Послідовність дій членів бурової вахти при виявленні ознак гнвп під час спуску обсадної колони
- •3. Універсальний превентор пу 1-230х35. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Хімічні опіки. Перша допомога.
- •1. Поглинання. Взаємозв’язок з флюїдопроявленням.
- •2. Дії вахти при поглинанні.
- •3. Засувка з гідравлічним управлінням змг-80х70. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Тепловий удар. Перша допомога.
- •1. Розвиток газопроявлення в загерметизованій і незагерметизованій свердловині.
- •2. Ознаки газопроявлення в процесі тривалого простою та дії вахти при його виникненні при відсутності робочої компоновки труб в свердловині.
- •3. Правила монтажу противинидного обладнання на гирлі свердловини.
- •4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання гумового джгута.
- •1. Сифон, перелив, флюїдопроявлення, викид.
- •2. Ознаки газопроявлення під час проведення геофізичних робіт, дії вахти.
- •3. Система гідравлічного управління гуп-100Бр-2. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Перелом ключиці. Перша допомога.
- •1. Прямі і непрямі ознаки флюїдопроявлень.
- •2. Ознаки газопроявлення під час проведення перфораційних робіт в свердловині , дії вахти.
- •3. Система гідравлічного управління ch6u-76-2. Призначення, будова, правила експлуатації.
- •4. Травматичні ампутації. Перша допомога.
- •1. Геологічні причини виникнення гнвп.
- •2. Дії вахти при виникненні газопроявлень під час проведення аварійних робіт в свердловині.
- •3. Колонна головка окк2-35-168х245х324. Призначення, будова, технічна характеристика, порядок монтажу на гирлі свердловини
- •4. Накласти потерпілому транспортну шину при переломі кісток гомілки.
- •1. Технологічні причини гнвп.
- •2. Порядок інформування керівництва підприємства і воєнізованої служби та місцеві органи влади про гнвп чи відкритий фонтан.
- •3. Колонна головка окк3-35-168х245х324х426. Призначення, будова, технічна характеристика, порядок монтажу на гирлі свердловини
- •4. Переломи хребта. Перша допомога.
- •1. Технічні причини виникнення гнвп.
- •2. Ознаки виникнення гнвп під час очікування затвердівання цементу та дії вахти при їх виявленні.
- •3.Випробування колонних головок після монтажу на гирлі свердловини.
- •4. Провести потерпілому штучне дихання способом «із рота в рот».
- •1. Припустимий тиск на гирлі свердловини під час ліквідації гнвп.
- •2. Причини переходу гнвп у відкриті фонтани.
- •3. Дросель др-80х35. Призначення, будова, правила експлаутації.
- •4. Провести потерпілому штучне дихання способом Сільвестра.
- •1. Відкритий фонтан. Грифоноутворення.
- •2. Дії вахти при виникненні відкритого фонтану.
- •3. Експлуатація противикидного обладнання
- •4. Провести потерпілому зовнішній масаж серця одночасно з штучним диханням.
4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання гумового джгута.
Способи зупинки кровотечі. Обробка ран і накладання захисних пов’язок.
Перша допомога при пораненнях складається із зупинки кровотечі та захисту рани від додаткового травмування і забруднення (занесення інфекції).
В разі надання допомоги потрібно притримуватися наступних правил:
- обробку рани необхідно проводити чистими руками;
- для дезінфекції застосовувати – бензин, йодну настойку, перекис водню;
- перев’язку проводити стерильними бинтами або марлею, при відсутності стерильного матеріалу нестерильний матеріал (обов’язково гігроскопічний, наприклад полотно) змочити у слабому розчині марганцево-кислого калію (світло-фіолетовий колір). в розчині борної кислоти (1/3 чайної ложки на 1 стакан кип’яченої води), прикласти цей матеріал до рани, після чого забинтувати, або на те місце матеріалу, яке розміщене безпосередньо на рані, необхідно накапати декілька капель йодної настойки;
- рану не можна промивати водою, а тим більше спиртом або йодною настойкою (дезінфікуючий розчин, попадаючи на рану, веде до загибелі пошкоджених кліток, тим самим визиваючи біль і погіршення заживання рани;
- рану не можна засипати ніякими порошками, а також накладати на неї мазь;
- не можна стирати з рани пісок, землю тощо;
- не можна видаляти з рани згустки крові;
- якщо з рани виступають зовні якісь тканини – мозок, кишечник тощо – то їх прикривають чистою марлею, але ні в якому випадку не вдавлюють всередину;
- не наклеювати смужку пластира безпосередньо на рану, так як при цьому на рану фактично накладається брудний пластир.
При поверхневій кровотечі кров виступає на поверхню крізь рану шкіри або слизової оболонки, а при внутрішній кровотечі – виливається в порожнини та тканини. При пораненнях головна задача полягає в тому, щоб якомога швидше, хоча б на деякий час, зупинити кровотечу.
При кровотечах з дрібних судин (капіляри, невеликі вени) достатньо накласти на рану стискуючу пов’язку та підняти вгору поранену кінцівку. Перш ніж накласти пов’язку на рану, шкіру коло неї мажуть розчином з йоду, накладають марлю, яку міцно прибинтовують. Стискуючу пов’язку неможна накладати, якщо в ній знаходяться чужорідні предмети (частки скла, металу і т. і.).
З метою тимчасової зупинки артеріальної кровотечі необхідно притиснути артерію до кістки вище місця поранення. Цим способом користуються за допомогою джгута. Крім того, притиснути артерію можна пальцями однієї чи обох рук, а інколи за допомогою кулака.
При кровотечі зі скроневої області скроневу артерію притискають перед мочкою вуха до щелепної кістки.
При кровотечі з ран волосяної частини голови, обличчя та язика притискають загальну сонну артерію з переднього краю грудино-ключичнососкової лінії до поперечного відростку 4-го шийного хребця.
При кровотечі з області плеча – підключичну артерію притискають до плечової кістки.
При кровотечі з області стегна, голені – стегнову артерію притискають в паховій складці.
Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки артеріальної кровотечі з пошкоджених кінцівок – накладення кровозупиняльного джгута або бинта, кругове стягнення кінцівки вище місця поранення. З цією метою можна використовувати джгут-закрутку, гумову трубку, ремінь, полотенце, хустину, але не вірьовку.
Гумовий джгут на кінцівку накладають поверх підкладки (полотенця, бинта, хустини, одягу). Кінцівку підіймають, джгут розтягують та намотують на кінцівку 2-3 рази. Кінцівки джгута закріплюють. При правильному накладанні джгута пульс нижче місця поранення зникає.
Джгут накладається тільки при сильній артеріальній кровотечі, яку неможна зупинити іншим способом. Накладати джгут необхідно трохи вище місця поранення; на кінцівці він може знаходитися не більше ніж 1,5 – 2 години, а в зимовий час – не більше 1 години.
При довготривалому транспортуванні постраждалого, джгут знімають кожні 1 - 1,5 години на 3-5 хвилин, а в цей час притискають артерію пальцями, потім знову накладають джгут, трохи відступивши від місця попереднього накладання. Таке маніпулювання необхідно повторювати до моменту доставки постраждалого до медичного закладу.
При відсутності джгута накладають закрутку. Хустину або інший стягуючий матеріал слабко зав’язують, в петлю вставляють паличку та закручують. Під закрутку підкладають бинт, щоб не защемити шкіру. Кожні півгодини закрутку знімають на 1-2 хвилини, в цей час притискають артерію пальцями. Після накладання кровозупиняльного джгута або закрутки необхідно як можна швидше доправити постраждалого до медичного закладу.
Необхідно також знати про можливість внутрішніх кровотеч, при яких кров не виділяється зовні; наприклад, при забої живота може мати місце розрив селезінки, печінки; при травмі в області поясниці – розрив нирки тощо. Ознаки: слабий і частий пульс, блідість лиця, холодний піт, синюшний колір піднігтьових просторів, різка болючість при найменшому дотику до черевної стінки і в області поясниці. В цих випадках потрібно укласти потерпілого на щось тверде, забезпечити повний спокій і заборонити прийом їжі і води (у потерпілого спостерігається спрага), негайно викликати машину швидкої допомоги.
Білет №8