Архітектура головного корпусу НУ «ЛП»
Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" (вул. Бандери, 12) побудований у 1873–1877 рр. за проектом архітектора Юліана Октавіана Захарієвича (Julian Oktawian Zachariewicz) в еклектиці (історизмі) з мотивами неокласицизму та пізнього італійського неоренесансу.
Головний фасад будівлі вирішений з врахуванням пропорційного групування основних архітектурних об'ємів. Симетричні бічні крила будинку об'єднані в центрі фасаду монументальним портиком корінфського ордеру. Аттик оздоблює скульптурна група, що символізує Інженерну науку, Архітектуру і Механіку (авторство Леонардо Марконі (LeonardoMarkoni)), під якою поміщений латинський девіз "Litteris et Artibus" (дослівно – "Знанням і вмінням").
Фасади будинку чітко поділені на горизонтальні яруси. На противагу строгим неокласицистичним формам фасадівбудівлі інтер'єр виконаний у дусі неоренесансних парадних вирішень.
На особливу увагу заслуговує актовий зал на другому поверсі, оздоблений подвійними тричетвертевими колонами корінфського ордеру, каріатидами та кесонованою стелею та фризом, оздобленим циклом з 11 картин, виконаних художниками Л. Деляво, В. Тетрамаєром, В. Лодзинським К. Желяховським, С. Стажинським та іншими за ескізами Яна Матейка. Увагу привертає також зала колишньої бібліотеки, де збереглася дерев׳яна стеля з імітацією інтарсії та велика різьблена шафа в стилі фламандського ренесансу (авторства скульпторів Леонардо Марконі та Тадеуша Сокульського (Tadeusz Sokulski)).
Урочисте враження справляє обширний вестибуль, дзеркальне склепіння центральної частини якого підтримують два ряди подвійних колон тосканського ордену. Бічні частини вестибулю перекриті хрестовими склепіннями.
поставлений
Юліана Октавіанa Захарієвичa (Julian Oktawian Zachariewicz) (скульптор Юліуш Белтовський (Juliusz Bełtowski), 1910 р.), справа від 1990-х рр. знаходиться пам'ятна стелла "Борцям за волю України", присвячена випускникам та викладачам Львівської політехніки, які віддали життя в роки німецької окупації та комуністичного режиму в боротьбі за волю України. На бронзовій плиті вилиті їх імена: Микола Шлаг, Петро Франко, Катерина Зарицька, Андрій П'ясецький, Андрій Ластовецький, Олекса Гасин.
Поліхромні розписи сходової клітки та вестибулю імітують так звані гротески, виконані братами Маврицієм та Ейсіка Флеками (Maurycy i Eisig Fleck) за ескізами Юліана Октавіана Захарієвича.
Проект панно та ескізи, виконані на картонах, (зберігаються у Львівській картинній галереї) виконав у властивій для академізму ХІХ ст. художник Ян Матейко на замовлення імператора Йосифа ІІ під час своїх відвідин політехніки 13 вересня 1880 р., розписи створені в 1887–1891 рр. викладачами та учнями Краківської школи мистецтв, серед яких були Ю. Унержицький , Т. Лісевич , К. Лускіна, К. Желяховський та ін. Дверні прорізи зали оформлені десюдепортами(панно над дверима) у вигляді неоренесансних мініпорталів. Підлогу вкриває художній паркет.
На початку сходових маршів, які ведуть на третій поверх симетрично розташовані дві парні алегоричні скульптури, які нагадують каріатиди актової зали (скульптор Еміль Шредель).
Проект інтер'єру виконав Юліан Октавіан Захарієвич, декоративне та скульптурне оздоблення – скульптор Тадеуш Сокульський (Tadeusz Sokulski) за ескізами Леонардо Марконі.