4) Виконання будівельно-монтажних робіт

Капітальне будівництво, як уже зазначалося, може здійснюватись підрядним і господарським способами.

Підрядний спосіб — це організаційна форма ведення будівництва самостійними будівельно-монтажними організаціями на підставі договорів підряду з підприємствами та організаціями-замовниками. При підрядному способі в будівництві об’єктів беруть участь дві юридичні сторони — замовник і підрядник. Замовниками можуть виступати підприємства, організації, місцеві органи влади, колгоспи, окремі громадяни. Підрядники — це будівельно-монтажні організації.

Господарський спосіб — це організаційна форма, за якої об’єкти будуються безпосередньо підприємствами або організаціями-забудовниками без залучення підрядних організацій. При цьому функції замовника і підрядника об’єднані в одній юридичній особі забудовника, який є розпорядником коштів, що виділяються на будівництво, оперативним керуючим і виконавцем будівництва об’єкта.

5) Розрахунки в інвестиційній сфері

Фінансово-кредитні відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності становлять важливу організаційно-правову форму регулювання інвестиційного процесу. Ці відносини виникають за умов ринку з приводу мобілізації грошових ресурсів, необхідних для здійснення інвестиційних проектів.

Фінансове забезпечення проектів може здійснюватися на безповоротній чи поворотній основі. Фінансування на безповоротній основі — це надання грошових коштів (здійснення витрат) різними інвесторами на невизначений час у сподіванні на отримання від реалізації проекта в майбутньому доходів, які покриють з прибутком ці витрати. Фінансування на поворотній основі — це надання інвестором грошових коштів на певний час із зобов’язанням повернути їх до обумовленого строку з відсотками.

При першому методі джерелами фінансування є бюджетні асигнування, державні субсидії, кошти позабюджетних фондів, власні кошти інвесторів, а також залучені ними кошти (фінансування за рахунок випуску акцій). При другому методі використовується національний кредит, кредити міжнародних фінансово-кредитних інститутів, комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.

Дедалі більшого значення як джерело фінансування набувають інші позичкові кошти: комерційний кредит, іпотечні позички, кошти кредитних спілок, кошти від випуску й продажу облігацій, кошти від лізингових та факторингових операцій.

Основними принципами фінансово-кредитних відносин між суб’єктами інвестиційної діяльності є договірний, прямий, цільовий і безперервний характер фінансування, принцип взаємного фінансового контролю.

Фінансування проектів здійснюється на основі договорів (контрактів) по мірі їх виконання. Відповідно до цього принципу оплата робіт чи послуг проводиться після їх виконання в цілому або по мірі проходження окремих етапів. Проектно-дослідницькі роботи звичайно оплачуються або за проект в цілому, або за виконану проектно-кошторисну документацію, необхідну для першого року будівництва. Будівельно-монтажні роботи можуть оплачуватись: за об’єкт в цілому, за окремий конструктивний етап (наприклад, нульовий цикл), наземну частину, опоряджувальні роботи. Разом з тим за умов інфляції розрахунки можуть проводитись помісячно, за фактично виконаний обсяг будівельно-монтажних робіт. Технологічне устаткування може оплачуватись або після його комплектної поставки, а за прямим договором — після його монтажу й комплексного опробовування, або по мірі його надходження на будову.

Прямий й цільовий характер фінансування зумовлюють надходження коштів безпосередньо замовнику і тільки на той об’єкт, для спорудження якого вони передбачені.

Ритмічність й безперервність будівельного виробництва вимагають і безперервності його фінансування, своєчасної оплати виконаних робіт.

Фінансовий контроль за цільовим і раціональним використанням виділених коштів здійснюється залежно від форми власності інвестора та залучених джерел фінансування проекта. Наприклад, при бюджетних асигнуваннях фінансовий контроль здійснюють державні органи фінансово-господарського контролю, при довгостроковому кредиті — комерційні банки. Контроль використання власних і залучених коштів інвестора здійснюється або ним самостійно, або на договірній основі інжиніринговою фірмою чи комерційним банком.

Фінансове забезпечення інвестиційного процесу — це, по суті, участь фінансів у відтворенні основного капіталу. В економічній теорії розвинутих країн розрізняються поняття фінансування та інвестування.

Процес визначення джерел і виділення (залучення позички) грошових коштів для інвестицій зветься фінансуванням. Процес використання грошових коштів як довгострокових вкладень означає інвестування, тобто фінансування передує інвестуванню