8. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва та реалізації продукції.

Зростання обсягу вир-ва у більшості випадків призводить до зростання реалізації і прибутків, тому важливо аналізувати показники пов’язані із обсягом вир-ва.

Основні завдання аналізу:

-цінювання ступеня виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції;

-визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;

-виявлення внутрігосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;

-розробка рекомендацій із освоєння виявлених резервів.

Об'єкти аналізу:

- обсяг виробництва і реалізації продукціїв цілому

- обсяг виробництва і реалізації продукціїза асортиментом

-якість і конкурентоспроможність продукції

-структура вир-ва і реалізації продукції

-ритмічність вир-ва і реалізації.

Джерела інформації: планові дані; план підприємства, план відвантаження і реалізації продукції, оперативні плани-графіки; звітність, готова продукція, реалізація, статистична звітність(форми 1,2,5), звіт про осн. показники дія-ті під-ва, квартальний звіт про продукцію, дані первинного і аналітичного обліку.

9. Аналіз якості продукції.

Аналіз починають з перевірки динаміки питомої ваги продукції, що має встановлений

сертифікат якості продукції у товарній продукції.

Якість продукції розглядають як показник, що залежить від двох основних груп

чинників: умов ринкової кон’юнктури і внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості на основі наявних потужностей, воно мусить змінити ринок збуту або поліпшити виробничу базу.

Аналіз якості продукції має бути спрямований у цих умовах на виявлення прибутку, отриманого від поліпшення якості реалізованої продукції, і скорочення витрат на відповідні роботи. Оптимальним вважають рівень витрат на поліпшення якості продукції у розмірі 4 – 12% від загального обороту капіталу.

Виділяють такі основні елементи у витратах на якість продукції: експлуатаційні

витрати, витрати на навчання персоналу, витрати на проектування виробів поліпшеної якості, витрати на контроль за якістю виробленої продукції, втрати внаслідок відмови від продукції (вартість відходів виробництва, витрати на виправлення браку, знижки на товари з гарантією), задоволення рекламацій покупців.

Аналіз розглядають як засіб для скорочення кількості бракованих виробів, рекламацій і відмов, оскільки вважають ліпше збільшити за необхідних умов витрати з метою недопущення претензій щодо якості, ніж потім збільшувати витрати на усунення виявлених недоліків. Через це, аналізуючи якості продукції, вивчають не лише якість готових виробів, а й якості сировини і матеріалів, інструментів, напівфабрикатів і технологічних процесів.

Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів.

Акцент на якість веде до зменшення продуктивності. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок кількості – широко розповсюджена серед керівників виробництва помилка. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить як правило, до більш високої продуктивності.

На якість впливає структура праці робочої сили. Виробники звертають вину за низьку якість своїх виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці своїх працівників.

Сувора перевірка якості. Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю на початку цього століття, і більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена за допомогою суворого контролю.