6. Використання графічного способу в економічному аналізі.

Графіки становлять масштабне відображення показників, чисел за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно художніх фігур. Вони мають велике ілюстративне значення. Завдяки їм досліджуваний матеріал стає дохідливішим і зрозумілішим.

Поширений в економіці, бо він є наочним і значно спрощує доведення результатів. При цьому велике значення має вибір типу графіка, його масштабів і виконання.

Графіки поділяються на ілюстративні і розрахункові. Найбільш популярні є діаграми, стовбчикові діаграми, кругові діаграми, квадратні, лінійні і т.д., за формою, за змістом діаграми показують порівняння.

Граф. Методи можуть викор-ся для розв’язування задач і розрахунків параметрів, визначення точки беззбитковості.

Важливою вимогою ефективності використання граф. Методів є правильний підбір графіку, його розміру і масштабу, дотримання пропорцій. Оптимальна пропорція: пропорція ширини графіка до висоти, яка становить 8:5. Також слід звернути увагу на композицію графіка.

7. Балансовий спосіб в економічному аналізі.

Балансовий метод застосовують переважно для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємопов'язаних економічних показників, підсумки яких мають бути тотожними.

Цей спосіб широко застосовують для аналізу забезпеченості підприємств трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т. д., а також для аналізу повноти використання їх. Визначаючи, наприклад, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, складають баланс, в якому, з одного боку, відображають потребу в трудових ресурсах, а з іншого - фактичну наявність їх.

Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини надпланових втрат робочого часу.

Для визначення платоспроможності підприємства використовують платіжний баланс, в якому платіжні засоби співвідносяться з платіжними зобов'язаннями.

Як допоміжний засіб балансовий метод використовують в аналізі для перевірки правильності визначення впливу різних факторів на приріст величини результативного показника. У детермінованому аналізі алгебраїчна сума величини впливу окремих факторів має відповідати величині загального приросту результативного показника ( . Якщо такої рівності немає, то це засвідчує або неповне врахування факторів, або допущені помилки в розрахунках.

Іноді балансовий метод застосовують для визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативного показника. Наприклад, коли із впливу трьох факторів відомо вплив двох, то вплив третього можна визначити, віднявши від загального приросту результативного показника результат впливу перших двох факторів: