- •Предмет, завдання і види економічного аналізу.
- •Методика факторного аналізу.
- •Методи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі.
- •Застосування прийому порівняння в економічному аналізу.
- •Використання часових рядів в економічному аналізі.
- •Використання графічного способу в економічному аналізі.
- •Балансовий спосіб в економічному аналізі.
- •Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва та реалізації продукції.
- •Аналіз якості продукції.
- •Методика аналізу забезпеченості підприємства персоналом та використання фонду робочого часу.
- •1.Аналіз забезпеченості підприємства персоналом
- •Аналіз використання фонду робочого часу
- •11.Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції
- •12. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва
- •13.Аналіз інтенсивності і ефективності використання основних засобів
- •14. Аналіз використання виробничої потужності
- •15. Аналіз маркетингової діяльності – завдання та основні напрями
- •16.Аналіз життєвого циклу продукції та аналіз попиту на продукцію
- •17.Оцінювання ризику незатребуваної продукції
- •18.Аналіз ринків збуту продукції
- •19. Значення і особливості аналізу оборотних активів.
- •21.Аналіз грошових коштів
- •2. Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)
- •44. Аналіз динаміки і факторів зміни обсягів грошових потоків
- •51. Система показників Du Pont, її застосування в економічному аналізі
- •52 Збалансована система показників, її застосування при проведенні економічного аналізу
51. Система показників Du Pont, її застосування в економічному аналізі
В 1919 році схеми
факторного аналізу, запропонованої
фахівцями фірми Дюпон (The DuPont System of
Analysis) [1]. Ця система фінансового аналізу,
передбачає розкладання показника
“коефіцієнт рентабельності активів”
на ряд часткових фінансових коефіцієнтів
його формування, взаємозв'язаних в
єдиній системі. В
основі даної системи аналізу лежить
“Модель Дюпона”, відповідно до якої
коефіцієнт рентабельності активів
підприємства є добутком коефіцієнта
рентабельності реалізації продукції
на коефіцієнт оборотності (кількість
оборотів) активів:
ДеРа – коефіцієнт рентабельності активів;
Ррп – коефіцієнт рентабельності реалізації продукції;
КОа – коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) активів.
Для
інтегрального аналізу ефективності
використання власного капіталу
підприємства може бути
застосована трьохфакторна “Модель
Дюпона”
де Рск – рентабельність власного капіталу; ЧПо – сума чистого прибутку в даному періоді, отримана від усіх видів господарської діяльності; СК – середня сума власного капіталу підприємства в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);А – середня сума всіх активів підприємства, що використовуються, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна)
Р – загальний об'єм реалізації продукції в даному періоді [1].
З представленої моделі видно, що рентабельність власного капіталу залежить від трьох чинників: рентабельності продажу, оборотності активів і структури авансованого капіталу.
Далі
охарактеризуємо кожний з основних
показників, що входять до “Моделі
Дюпона”.Рентабельність власного
капіталу розраховується за формулою:
де ВКпп та ВКкп – величина власних засобів на початок і на кінець періоду; ЧП – чистий прибуток підприємства.
У практиці аналізу застосовується безліч показників ефективності роботи підприємства. Показник рентабельності власного капіталу вибраний тому, що є найважливішим для підприємства. Він характеризує прибуток, який власники одержують з гривні вкладених в підприємство засобів. Цей коефіцієнт враховує такі важливі параметри, як платежі за відсотками кредиту і податок на прибуток [2].
Рентабельність продажу за чистим прибутком є одним з найважливіших показників ефективності діяльності підприємства. Він розраховується так:
де ВР – виручка від реалізації продукції,
ЧП – чистий прибуток підприємства.
Цей коефіцієнт вказує на те, яку суму чистого прибутку одержує підприємство з кожної гривні проданої продукції. Показник рентабельності продажу характеризує найважливіший аспект діяльності підприємства – реалізацію основної продукції, а також дозволяє оцінити частку собівартості у продажу [3].
Оборотність
активів розраховується за формулою
(5):
де ВР – виручка від реалізації за розрахунковий період;
Анп, Акп – величина активів на початок і кінець періоду.
Цей показник можна інтерпретувати двояко. З одного боку, оборотність активів відображає, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства, тобто дає можливість оцінити інтенсивність використовування всіх активів незалежно від джерел їх формування. З іншого боку, оборотність показує, скільки гривень виручки підприємство має з гривні, вкладеної в активи. Зростання даного показника свідчить про підвищення ефективності використання оборотних активів.
Фінансова структура підприємства розраховується за нижче наведеною формулою:
де А
– середня
сума всіх активів підприємства, що
використовуються, в
даному періоді;
ВК – власний капітал.
Цей показник проявляє обрану підприємством політику в галузі фінансування. Чим вище його рівень, тим вищий ступінь ризику банкрутства підприємства, але разом з тим вища дохідність власного капіталу [4]. Аналізуючи рентабельність власного капіталу в просторово-часовому аспекті, необхідно враховувати три важливі особливості цього показника, істотні для формулювання обґрунтованих висновків.
Призначення “Моделі Дюпон” – виявити чинники, що визначають ефективність функціонування підприємницької діяльності, оцінити ступінь їх впливу і тенденції, що складаються, в їх зміні і значущості. При проведенні аналізу чинника важливо розуміти, яке економічне значення містить той або інший показник, до якої сфери діяльності підприємства він відноситься.
