- •1. Загальні положення
- •Визначення теплових потоків на опалення, вентиляцію і гаряче
- •2. Графіки теплового споживання
- •3. Регулювання відпуску теплоти на опалення
- •4. Регулювання відпуску тепла на вентиляцію
- •5. Конструювання теплових мереж.
- •6. Визначення витрат мережевої води
- •7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж.
- •8. Гідравлічні режими водяних теплових мереж
- •9. Підбір мережевих і підживлювальних насосів
- •10. Розрахунок товщини теплової ізоляції
- •11. Розрахунок і підбір компенсаторів
Міністерство освіти і науки України
Український державний університет водного господарства
та природокористування
Інститут водного господарства
Кафедра водовідведення, теплогазопостачання та вентиляції
056-180
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять по розділу «Теплопостачання» для студентів
спеціальності 6.092100 «Теплогазопостачання і вентиляція»
усіх форм навчання (теми 1-11)
|
Рекомендовано до друку методичною комісією ІВГ зі спеціальності «Теплогазопостачання і вентиляція» Протокол № ___від _________ 2003 року |
Рівне 2003
Методичні вказівки до практичних занять по розділу «Теплопостачання» для студентів спеціальності 6.092100 «Теплогазопостачання і вентиляція» усіх форм навчання (теми 1-11)/В.А. Ковальчук, - Рівне: УДУВГП, 2003, - 36 с.
Упорядник: В.А. Ковальчук, канд. техн. наук., доцент
Відповідальний за випуск М.М. Гіроль, д-р техн. наук, проф., завідувач кафедри водовідведення, теплогазопостачання та вентиляції
ЗМІСТ
Загальні положення ...................................................................................................... |
3 |
1. Визначення теплових потоків на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання |
4 |
2. Графіки теплового споживання ............................................................................... |
7 |
3. Регулювання відпуску теплоти на опалення ........................................................... |
9 |
4. Регулювання відпуску тепла на вентиляцію ........................................................... |
14 |
5. Конструювання теплових мереж. ............................................................................ |
16 |
6. Визначення витрат мережевої води ......................................................................... |
21 |
7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж. ............................................................. |
23 |
8. Гідравлічні режими водяних теплових мереж ........................................................ |
26 |
9. Підбір мережевих і підживлювальних насосів ....................................................... |
28 |
10. Розрахунок товщини теплової ізоляції .................................................................. |
31 |
11. Розрахунок і підбір компенсаторів ........................................................................ |
34 |
1. Загальні положення
Підчас практичних занять та в курсовій роботі по розділу «Теплопостачання» студентам пропонується розробити проектні рішення та виконати розрахунки двотрубної водяної системи теплопостачання житлового району міста з джерелом теплоти котельна або ТЕЦ.
Вихідними
даними є: генплан району міста; генплан
розрахункового кварталу з експлікацією
будинків; густина населення
,
жит/га; норма загальної площі
,
м2/жит;
розрахункові температури теплоносія
,
,
оС;
система теплопостачання (відкрита,
закрита); тип прокладання (канальне,
безканальне); номер котельні (ТЕЦ) на
генплані району; номер теплофікаційної
камери (точки підключення) розрахункового
кварталу. Для заданого міста приймають
наступні кліматологічні дані: розрахункову
температуру зовнішнього повітря для
проектування опалення
,
оС;
розрахункову температуру зовнішнього
повітря для проектування вентиляції
,
оС;
середню температуру зовнішнього повітря
за опалювальний період
,
оС;
тривалість опалювального періоду
,
діб. Вихідні дані для проектування слід
приймати за додатком 1 до методичних
вказівок із вибором варіанту завдання
за номером у журналі викладача. Варіанти
генпланів міста і кварталу видає
викладач. Додатково з 1
для заданого міста слід прийняти
середньомісячні температури зовнішнього
повітря, з [6] тривалість стояння температур
зовнішнього повітря з інтервалом 5 оС
протягом опалювального періоду в
годинах, а також середньогодинну
температуру грунту на глибині закладання
осі теплопроводів.
Визначення теплових потоків на опалення, вентиляцію і гаряче
водопостачання
При проектуванні системи теплопостачання слід знати розрахункову кількість тепла, яка повинна подаватися споживачам, якими в житлових районах є системи опалення і гарячого водопостачання житлових, громадських і промислових, вентиляції громадських і промислових будівель. Очевидно, що система теплопостачання повинна забезпечувати подачу розрахункової кількості тепла в самий несприятливий період - в момент настання розрахункових мінімальних температур зовнішнього повітря. Такі теплові потоки називаються максимальними.
Максимальні
теплові потоки на опалення
,
вентиляцію
і гаряче водопостачання
житлових, громадських
і виробничих будівель слід приймати
при проектуванні теплових мереж за
відповідними проектами.
За відсутності проектів опалення, вентиляції і гарячого водопостачання теплові потоки визначаються для підприємств за укрупненими відомчими нормами, затверджуваними у встановленому порядку, або за проектами аналогічних підприємств.
Для житлових районів міст і інших населених пунктів теплові потоки визначають за спеціальними формулами.
Максимальний тепловий потік, на опалення житлових і громадських будівель визначають за формулою
|
(1) |
де
- укрупнений показник максимального
теплового потоку на опалення житлових
будівель на 1 м2
загальної площі, Вт;
- загальна площа житлових будівель, м2;
- коефіцієнт, що враховує тепловий потік
на опалення громадських будівель (за
відсутності даних
слід приймати рівним 0,25).
Укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення житлових будівель приймають за додатком 2 СНиП 2.04.07-86. Значення залежать від кількості поверхів будівель, розрахункової температури зовнішнього повітря для проектування опалення, року зведення (до чи після 1985 року) і характеристики будівлі (з урахуванням чи без урахування енергозберігаючих заходів, нових типових проектів).
Максимальний тепловий потік, на вентиляцію громадських будівель складає
|
(2) |
де
- коефіцієнт, що враховує тепловий потік
на вентиляцію громадських будівель (за
відсутності даних
слід приймати рівним: для громадських
будинків, побудованих до 1985 р. - 0,4, після
1985 р. - 0,6).
Середній тепловий потік, на гаряче водопостачання житлових і громадських будівель визначають за формулою
|
(3) |
де
- норма витрати води на гаряче водопостачання
при температурі 55 оС
на одного жителя за добу, що проживає в
будинку з гарячим водопостачанням, яка
приймається в залежності від ступеня
комфортності будівель у відповідності
до СНиП 2.04.01-85, л;
- норма витрати води на гаряче
водопостачання, що споживається у
громадських будівлях, при температурі
55 оС,
яка приймається в розмірі 25 л на 1 жителя;
- число жителів;
-
питома теплоємність води, яка в розрахунках
приймається рівною 4,187 кДж/(кг.оС);
- температура холодної (водопровідної)
води в опалювальний період (при відсутності
даних приймається рівною 5 оС).
Середній тепловий потік, на гаряче водопостачання житлових і громадських будівель може також визначатись за формулою
|
(4) |
де
- укрупнений показник середнього
теплового потоку на гаряче водопостачання
на одного жителя, Вт, що приймається за
додатком 3 СНиП 2.04.07-86 в залежності від
норми витрати води на гаряче водопостачання.
Максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових і громадських будівель визначається за формулою
|
(5) |
Середній тепловий потік на опалення житлових районів населених пунктів слід визначати за формулою
|
(6) |
а середній тепловий потік на вентиляцію
|
(7) |
де
- середня температура внутрішнього
повітря опалюваних будівель, яка
приймається для житлових і громадських
будівель рівною 18 оС,
для виробничих 16 оС;
- середня температура зовнішнього
повітря за період із середньодобовою
температурою повітря +8 оС
і менше (опалювальний період), оС;
- розрахункова температура зовнішнього
повітря для проектування опалення, оС.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря наводяться в СНиП 2.01.01-82 (Будівельна кліматологія і геофізика). Згідно СНиП 2.04.05-86 (Опалення, вентиляція і кондиціонування) і СНиП 2.04.05-91*У клімат холодного і теплого періодів року для різних населених пунктів характеризується двома розрахунковими категоріями параметрів зовнішнього повітря: А і Б.
Для розрахунку систем вентиляції цивільних і виробничих приміщень в теплий період року як розрахункові приймають параметри категорії А, для систем кондиціонування повітря - параметри категорії Б, а для систем опалення, систем вентиляції і систем кондиціонування повітря в холодний період року - параметри категорії Б.
Середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових районів в неопалювальний період визначають за формулою
|
(8) |
де
- температура холодної (водопровідної)
води в неопалювальний період (при
відсутності даних приймається рівною
15 оС);
- температура холодної (водопровідної)
води в опалювальний період (при відсутності
даних приймається рівною 5 оС);
- коефіцієнт, що враховує зміну середньої
витрати води на гаряче водопостачання
в неопалюваний період по відношенню до
опалювального періоду, який приймається
при відсутності даних для житлово-комунального
сектора рівним 0,8 (для курортів
=
1,2-1,5), для підприємств - 1,0.
Теплові
потоки на опалення і вентиляцію будинків
при відомих зовнішніх будівельних
об’ємах,
,
м3, і
питомих опалювальних
,
Вт/(м3К)
і вентиляційних
,
Вт/(м2К)
характеристиках можуть бути визначені
за формулами:
|
(9) |
|
(10) |
де
- корегуючий коефіцієнт до величини
,
що приймається в залежності від
розрахункової температури зовнішнього
повітря
.
Середьо-
і максимальні годинні
теплові потоки на гаряче водопостачання
житлових і громадських будівель слід
визначати за нормами витрати гарячої
води у відповідності до вимог СНиП
2.04.01-85. Значення розрахункових величин
,
,
і
наведені
в додатках 2, 3, 4.
