Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Кафедра інженерної екології
Практична робота №7
«Розрахунок викидів пилу при проведенні гірничих робіт в кар´єрах підприємствами гірничої промисловості»
Київ, 2012
Викиди пилу в кар´єрах
Кар'єри можна розглядати як єдині джерела рівномірно розподілених по площі викидів від автотранспортних, виїмкових-навантажувальних, бурових та вибухових робіт.
Розрахунок викидів проводиться згідно методичному посібнику щодо розрахунку викидів від неорганізованих джерел в промисловості будівельних матеріалів.
Програма дозволяє проводити розрахунки викидів пилу при виїмкових-навантажувальних роботах, автотранспортних роботах в кар'єрах, а також при проведенні бурових та вибухових робіт.
1.Викиди при виїмково-навантажувальних роботах
При роботі екскаватора пил виділяється, головним чином, при навантаженні матеріалу в автосамоскиди.
Обсяг пиловиділення можна описати рівнянням:
Р1 - частка пилової фракції в породі визначається шляхом промивання і просіву середньої проби з виділенням фракції пилу розміром 0-200 мкм; Р1 = k1 (табл.1)
Р2 - частка летючого пилу, що переходить у аерозоль з розміром часток 0-50 мкм по відношенню до всієї маси пилу в матеріалі (передбачається, що не вся летюча пил переходить в аерозоль); Р2 = k2 (табл.1)
Р3 - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру в зоні роботи екскаватора. Береться відповідно до табл. 2; Р3 = k3
Р4 - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу і приймається у відповідності з табл. 4, Р4 = k5
Р5 - коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу і приймається у відповідності з табл.5; Р5 = k7
Р6 - коефіцієнт, що враховує місцеві умови та приймається у відповідності з табл. 3; Р6 = k4
G - кількість перероблюваної екскаватором породи, т / год;
В '- коефіцієнт, що враховує висоту пересипання і приймається у відповідності з табл.7.
Таблиця1. Значення коефіцієнтів k2 і k1 для визначення викидів пилу
№ |
Назва матеріалу |
Густина матеріалу, г/см3 |
Вагова частка пилової фракції в матеріалі, k1 |
Частка пилу, що переходить в аерозоль, k2 |
1 |
Цемент |
3,1 |
0,04 |
0,03 |
2 |
Вапняк |
2,7 |
0,04 |
0,02 |
3 |
Пісок |
2,6 |
0,05 |
0,03 |
4 |
Пісчаник |
2,65 |
0,04 |
0,01 |
5 |
Вугілля |
1,3 |
0,03 |
0,02 |
6 |
Суміш піску і вапняка |
2,6 |
0,05 |
0,01 |
7 |
Щебінь |
0 |
0,004 |
0,02 |
Таблиця 2. Залежність величини k3 від швидкості вітру
с |
Швидкість вітру, м/с |
k3 |
1 |
До 2 |
1 |
2 |
До 5 |
1,2 |
3 |
До 7 |
1,4 |
4 |
До 10 |
1,7 |
5 |
До 12 |
2 |
6 |
До 14 |
2,3 |
7 |
До 16 |
2,6 |
8 |
До 18 |
2,8 |
9 |
До 20 і вище |
3,00 |
Таблиця 3. Залежність величини k4 від місцевих умов
№ |
Місцеві умови Склади, сховищавідкриті: |
k4 |
1 |
а) з 4-х сторін |
1 |
2 |
б) з 3-х сторін |
0,5 |
3 |
в) з 2-х сторін повністю і з 2-х сторін частично |
0,3 |
4 |
г) з 2-х сторін |
0,2 |
5 |
д) з 1-єї сторони |
0,1 |
6 |
е) загрузочний рукав |
0,01 |
7 |
ж) замкнений з 4-х сторін |
0,005 |
Таблиця 4. Залежність величини k5 від вологості матеріалу
№ |
Вологість матеріалу, % |
k5 |
|
1 |
0 – 0,5 |
1 |
|
2 |
До 1,0 |
0,9 |
|
3 |
До 3,0 |
0,8 |
|
4 |
До 5,0 |
0,7 |
|
5 |
До 7,0 |
0,6 |
|
6 |
До 8,0 |
0,4 |
|
7 |
До 9,0 |
0,2 |
|
8 |
До 10,0 |
0,1 |
|
9 |
Більше 10,0 |
0,01 |
|
Таблиця 5. Залежність величини k7 від крупності матеріалу
№ |
Розмір, мм |
k7 |
1 |
500 |
0,1 |
2 |
500 – 100 |
0,2 |
3 |
100 – 50 |
0,4 |
4 |
50 – 10 |
0,5 |
5 |
10 – 5 |
0,6 |
6 |
5 – 3 |
0,7 |
7 |
3 -1 |
0,8 |
8 |
1 |
1 |
Таблиця 7. Залежність величини В’ від висоти пересипки
№ |
Висота падіння матеріалу, м |
В’ |
1 |
0,5 |
0,4 |
2 |
1 |
0,5 |
3 |
1,5 |
0,6 |
4 |
2 |
0,7 |
5 |
4 |
1 |
6 |
6 |
1,5 |
7 |
8 |
2 |
8 |
10 |
2,5 |
Вихідні дані заносяться до табл. програми:
Р1 |
Р2 |
Р3 |
Р4 |
Р5 |
Р6 |
G |
B´ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Після вводу даних в результаті звіту розраховується об’єм пиловиділення (SiO2) в г/с и т/рік.