4. Класифікація стратегічного вибору за характером виробництва і реалізацією конкурентних переваг

Дана класифікація передбачає вибір сфери конкуренції.

Є три підходи до конкуренції на ринку:

1. Намагання бути низько цінним виробником в галузі.

2. Добиватися, щоб певний продукт (товар) відрізнявся від товару суперників, пропонуючи його тим чи іншим шляхом.

3. Сфокусований підхід, що базується на намаганні задовільнити якусь певну, унікальну потребу, або пропозиція товару з унікальними споживчими якостями на обмеженій, невеликій частині ринку.

Лідерство за цінами - це стратегія, що обирається підприємствами, головним інтересом яких є звернення до покупців, які бажають платити якомога менше за товари чи послуги, які вони отримують. Для таких підприємств характерні низькі ціни за рахунок низьких виробничих та збутових витрат та великих обсягів. Вони можуть різко зростати завдяки великій частці клієнтури, яку обслуговують. Їх дивізом може бути вислів „Ніхто не робить це дешевше”.

Диференціація.

Підхід до диференціації власного продукту набуває різноманітних форм: власний імідж, особливі риси, найкраще технічне обслуговування, інженерний дизайн та виконання, незвичайна якість і характерність, надійність товару, якісне виробництво, технологічне лідерство, зручність в оплаті, повне обслуговування, стала репутація.

Диференціація забезпечує певні переваги відносно стратегій суперників, оскільки покупці надають переваги тому виду чи тій моделі, що їм подобається найбільше і, як правило, готові заплатити більше за неї.

Фокусування.

Фокусування або стратегія спеціалізації передбачає (побудову) вихід на ринок через постачання та обслуговування певних особливих, унікальних потреб певної групи покупців.

Визначальною рисою стратегії фокусування є те, що фірма спеціалізується на обслуговуванні лише частини загального ринку. Особливою передумовою є те, що підприємство може обслуговувати вузький , обмежений ринок більш продуктивно, аніж суперники, що займають ширший ринок.

5. Класифікація стратегічного вибору за характером галузі і макросередовища

Згідно даної ознаки класифікації існує чотири види альтернатив стратегічного вибору, які є у розпорядженні підприємства:

1. обмежене зростання;

2. зростання;

3. скорочення;

4. поєднання.

1. Обмежене зростання. Підприємство, яке дотримується даної стратегії, встановлює цілі від досягнутого, скориговані залежно від ситуації, що склалася.

Це характерно для підприємств з постійною технологією. При цьому підприємство в основному задовільне своїм становищем, ринковою часткою і попитом на продукцію.

Ця стратегія найбільш зручна та доступна у використанні, майже гарантує від зайвого підприємницького ризику і не потребує додаткових інвестицій.

2. Зростання. Характерне значне (як правило 15-20%) щорічне зростання рівня коротко та довгострокових цілей над рівнями показників минулого року. Застосовується в молодих нещодавно створених галузях, які визначаються швидкими змінами у технології, з постійними технологічними нововведеннями.

В найбільших галузях відсутність зростання означає банкрутство, а у стабільних – відсутність прибутку. Зростання буває внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішнє – здійснюється шляхом розширення асортименту товарів, а зовнішнє – через злиття, об’єднання, поглинання одних фірм іншими, і створення суттєвих підгалузей, розширення видів діяльності.

3. Скорочення. Це останній засіб, який обирається керівниками в критичних ситуаціях, коли бізнес терпить занепад. Цілі в даному випадку нижчі від минулорічних досягнень.

Стратегія скорочення може реалізовуватися у трьох варіантах:

А) ліквідація – передбачає розпродаж усіх матеріальних активів фірми за ліквідними цінами. Мета стримати кошти для погашення боргів.

Б) відкидання зайвого – відокремлення деяких структурних підрозділів чи видів діяльності, часткове скорочення лінії виробництва, структурні зміни.

В) переорієнтація та модернізація – намагання уникнути застійних явищ шляхом суттєвого оновлення асортименту та номенклатури продукції, робіт чи послуг.

4. Поєднання. Намагання використати будь який різновид комбінації вищезгаданих стратегій. Характерне для великих фірм, які активно діють одночасно в кількох галузях.