ВСТУП
Метою практики є оволодіння традиційними та сучасними інноваційними технологіями навчання, сучасними методами й формами організації праці в освітянській галузі; формування професійних умінь і навичок роботи, виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх використовувати в практичній діяльності. Метою безвідривної практики є навчитися спостерігати педагогічні явища.
Отже, конкретизованою метою безвідривної практики є удосконалення і закріплення теоретичних знань з загальної психології, психології вікового розвитку особистості, педагогічної психології, соціальної психології; набуття умінь і навичок практичної роботи в процесі спостереження та проведення психологічного дослідження; ознайомлення з технологією одержання, обробки, аналізу і використання психологічної інформації.
Завдання безвідривної практики:
Оволодіння світоглядними і морально-етичними принципами відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності та Галузевих стандартів вищої освіти;
Поглиблення знань з психології та педагогіки, наповнення їх реальним життєвим змістом;
Узагальнений аналіз студентами освітніх програм та технологій, збагачення власного педагогічного досвіду;
Виконання запропонованих психолого-педагогічних завдань, проведення психолого-педагогічних спостережень за навчально-виховною роботою з урахуванням вікових особливостей школяра;
Поглиблення вмінь дослідницького підходу та використання психологічного інструментарію, формування знань про принципи проведення емпіричного дослідження психологічних явищ;
Навчання студентів прийомам практичного використання психологічних методів, зіставлення набутих теоретичних знань про психологічні особливості дитини з реальною педагогічною дійсністю;
Формування у студентів уміння формулювати висновки та практичні рекомендації за результатами емпіричного дослідження;
Розширення професійних контактів, моделювання в ході навчальної практики основних ознак і особливостей майбутньої педагогічної діяльності;
Поглиблення зв’язку теоретичного навчання і практичної діяльності, стимулювання прагнення до вивчення спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін і удосконалення своїх педагогічних здібностей.
Структура безвідривної практики:
Підготовчий етап. Полягає у вивченні теоретичних питань з психології.
Основний етап. Полягає у виконанні програми навчально-виховної безвідривної педагогічної практики згідно індивідуального графіку та плану роботи.
Підсумковий етап. Полягає у оформленні звітної документації і здійсненні самоаналізу.
Під час проходження безвідривної практики, я планував дослідити психофізіологічні особливості школяра, спрямованість, мотивація, самооцінка та рівень домагань особистості, характеристику учбової діяльності та пізнавальну сферу, особливості емоційно-вольової сфери, індивідуально-психологічні властивості, індивідуальні міжособистісні особливості школяра та його міжособистісні стосунки.
Найбільш цікавим моментом дослідження дитини для мене були індивідуальні особливості школяра.
На мою думку актуальність даної теми полягає у тому,що у підлітків формується власний характер і темперамент.
Я досліджував Черешню Василя, учня 11 класу Вознесенської ЗОШ №4, Миколаївської області. Хлопець – старшого шкільного віку, йому 17 років.
Протягом тижня я спостерігав за ним на уроках, на гуртку. Познайомився з його батьками, друзями та однокласниками.
РОЗДІЛ I
Вивчення психологічних рис індивідуальності школяра методом спостереження
Я спостерігав за Черешнею Василем, учнем 11 класу. Йому 17 років. Хлопець – єдина дитина в сім’ї. Мама Василя – лікар, тато – бізнес-мен. Культурний рівень сім’ї високий. В них є свої традиції, звичаї. Вихованню дітей приділяють багато уваги. Батьки сприяють розвитку дітей. Хлопцям допомагають виконувати домашнє завдання, навчають етикету, купують різні книги для розвитку.
Психофізіологічні особливості школяр
Стан здоров’я Василя відмінний, спостерігаючи за ним можна сказати, що він у відмінній формі . Хлопчик добре розвинений фізично, оскільки придає цьому певної уваги. В нього сильний тип нервової системи. Це виражається у: здатності тривалий час виконувати важку роботу, не знижуючи інтенсивності і продуктивності;
прагненню до самостійності у вчинках, особливо в нових, незнайомих ситуаціях;
здатності швидко впоратися і мобілізувати себе у випадку невдачі.
В учня не має шкільної тривожності. Також слід зазначити, що в нього високий рівень адаптації.
Спрямованість особистості. Мотивація. Самооцінка. Рівень домагань.
Характеризуючи мотивації Василя можна зазначити, що сила бажань і потягів залежить від рівня потреби. Коли він говорить про свої потреби, про свої задушевні бажання й наміри, помітно пожвавлюється. Учень схильний до боротьби мотивів. Перед кожним важливим рішенням, або судженням коливається, все зважує, перед певним вибором. Хлопчик може пояснити свої мотиви, говорячи чому він діє таким чином. У нього спостерігається наявність твердих, певних планів і намірів. В учня широкі і стійкі інтереси, які проявляються тривалий час. Василь виявляє інтерес до навчальних предметів: історії та математики. У хлопчика високий культурний рівень.
У Василя адекватна самооцінка. В нього сильна, непохитна впевненість у собі, своїх силах та здатностях. Він береться за самі важкі справи, без страху.
У хлопчика високий реалістичний рівень домагань, що поєднується із впевненістю у цінності власних дій, з прагненням до самоствердження , відповідальністю, корекцією невдач за рахунок власних зусиль, з наявністю стійких життєвих планів.
Характеристика учбової діяльності та пізнавальної сфери
У навчанні в хлопчика навчально-пізнавальні мотиви. Він легко засвоює способи оволодіння знаннями. Задає питання вчителю, які стосуються змісту навчального предмету. Василь проявляє інтерес при переході до нової дії, використанні нового поняття. Він здатний до аналізу власних помилок. В учня виявляється висока мотивація до навчання і дисциплінованості.
У Василя високий рівень сформованості мотивації учіння. Допитливість, бажання пізнати щось нове виявляються епізодично. У фронтальну роботу школяр включається досить активно, але може швидко переключитись на якісь сторонні дії. На запитання вчителя відповідає охоче.
Залежно від інтегрованого рівня розвитку учнів за їх психологічними та загально дидактичними характеристиками учень проявляється, як повноцінний суб’єкт навчальної діяльності. Він легко згадує потрібну у певних навчальних ситуація знання, швидко виправляє свої помилкові судження. Учень добре усвідомлює мету свого навчання, успішно регулює діяльність.
У Василя високий рівень розвитку, як об’єкта навчальної діяльності. Він знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей і зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуація, володіє розумовими операціями, вміє робити висновки, виправляє допущенні помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована.
У хлопчика наполегливість у роботі середнього рівня. Він до кінця виконує навіть малоцікаві і трудомісткі завдання. Однак для цього необхідний постійний контроль і стимуляція з боку вчителя.
В учня високий рівень дисциплінованості. Він правильно сприймає усі вимоги дорослих, виконує їх без контролю і нагадувань.
У Василя організованість високого рівня. Він усвідомлює свою неорганізованість, однак для його подолання щоразу необхідна пряма або не пряма стимуляція з боку дорослих.
У хлопчика високий рівень інтенсивності пізнавальної потреби. Він залюбки працює. Деякі неприємні, але вкрай необхідні завдання долає з готовністю. Дитині радісний сам процес навчання.
В учня позитивне але аморфне, ситуативне ставлення до учіння. Він надає перевагу одним предметам, перед іншими. Хлопчик розуміє і усвідомлює цілі, які ставить учитель. Проявляється здатність виконувати складні учбові дії.
Василю подобається дізнаватися нове, прикладаючи творчі здібності. У хлопчика висока точність сприйняття. Майже всі спостереження відповідають дійсності.
Для запам’ятовування матеріалу він багаторазово механічно повторює його, не перебираючи і не осмислюючи. Він добре запам’ятовує обличчя, предмети, розмови, тільки раз побачені і почуті. Але враження швидко згладжуються у пам’яті. Якщо є потреба Василя пригадує все, що потрібно. Учень точно і правильно розрізняє все старе, знайоме від нового, незнайомого. При читанні на пам’ять або переказі прочитаного він майже не робить помилок. У Василя зоровий тип відтворення уявлень. Він потребує зорового сприймання того, що необхідно запам’ятати.
В учня середній рівень розвитку пам’яті. Він достатньо добре засвоює матеріал, майже завжди може чітко і послідовно відтворити його. При опорі на наочність може в цілому правильно відтворити вивчене, проте допускає помилки в логіці викладення матеріалу. При відтворенні неявні неточності при впізнаванні певної інформації.
У Василя спостерігаються певні особливості мислення. Він досить швидко розуміє матеріал, швидше за інших розв’язує завдання, іноді пропонує власні оригінальні розв’язки. Учень передбачає наслідки прийнятих рішень. Із приводу скільки-небудь значного факту починає міркувати, зіставляти з іншими фактами і робить висновки. Кожен окремий факт завжди уявляє образно, конкретно, з усіма подробицями. Значна більшість думок і поглядів хлопчика відповідає дійсності. У своїх судженнях про предмети, людей і події передає головним чином ті враження, які вони на нього справили, це виражає його широкий кругозір. Приступаючи до ознайомлення з яким-небудь предметом, насамперед докладно вивчає одну за іншою його аспекти, не залишаючи без уваги жодної дріб’язку.
У Василя високий рівень навчальних досягнень та розвитку індивідуальних особливостей мислення. Й притаманний високий рівень пізнавальної самостійності. Демонструє вміння побачити і сформулювати нову проблему без сторонньої допомоги; осмислити і використати суспільний досвід, при цьому бути незалежною у свої поглядах, сміливо висловлювати думку. Має високу гнучкість розуму.
У хлопчика високий рівень мовленнєвого розвитку. Він для кожного предмета використовує доречні відповідні назви і звороти мовлення, демонструючи зв'язок уявлень і понять із їхніми словесними позначеннями. Зазвичай не відчуває нестачі в словах і висловлюваннях. Легко поєднує словесні образи, мовлення ллється плавно, вільно й складно.
Уява хлопчика має творчий характер. Він звертається до художньої самодіяльності.
Василь має середній рівень розвитку довільної уваги та спостережливості. Він досить уважна для задовільного засвоєння навчального матеріалу. Проте трапляються відволікання уваги від об’єкту, що має сприйматися. За відсутності інтересу до учіння демонструє нестійкість уваги, поверху зосередженість, легкість відволікання. Вияви емоцій відповідають змісту діяльності учня.
Легкість включення уваги проявляється у тому, що будь-яка зміна в оточені, все надзвичайне, видатне, а також усе, що зачіпає почуття та інтереси, негайно включає увагу школяра.
Сила зосередження хлопчика середня. Він досить уважно слухає вчителя, іноді робить помилки в роботі через неуважність. Якщо потрібно може зосередити увагу навіть на нецікавому предметі. За бажанням або у випадку потреби легко переключає увагу з одного об’єкта на інший.
В учня досить стійка увага. Він довгий час може займатися одним предметом, підтримувати розмову на ту ж саму тему.
У хлопчика сангвінічний темперамент. У особливостях уваги це проявляється тим, що Він уміє розподіляти свою увагу, завдяки чому завжди в курсі всіх справ, що відбуваються вдома або в класі. Його увага рухлива, Він швидко переходить від одного виду навчальної роботи до іншої. Для нього характерна яскраво виражена зовнішня форма уваги.