- •1.Поняття і предмет тдп. Загальна характеристика тдп як науки
- •2.Система юридичних наук та місце в ній тдп
- •3.Функції тдп як науки
- •4.Методологія загальної тдп
- •5.Форми і методи здійснення влади в первісному суспільстві
- •6.Держава: поняття сутність ознаки
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів світу. Східний та західний шляхи виникнення держави.
- •8.Диспозиція як структурний елемент норми права:поняття,види
- •1.За ступенем визначеності:
- •2.За способом викладення:
- •3.За складом:
- •9.Формаційний та цивілізаційний підходи до типології держав
- •10.Поняття та ознаки державної влади. Форми і методи її здійснення.
- •11.Поняття та види суверенітету держави. Його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •12.Поняття та структура суспільства. Держава як форма організації і існування суспільства.
- •13.Поняття ознаки та елементи правового статусу особи. Співвідношення особи і держави.
- •14.Соціальна держава: поняття, ознаки та функції.
- •15. Правова держава: поняття, ознаки, принципи.
- •16.Основні напрямки формування правової держави в Україні.
- •17.Поняття, зміст, структура та принципи громадянського суспільства.
- •18.Політична система суспільства та її елементи.
- •19.Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •20.Демократія: сучасні форми та інститути.
- •21.Права людини і громадянина: поняття, концепції. Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини в Україні.
- •22.Співвідношення політичної та державної влади.
- •23.Поняття та види функцій держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •24.Форми та методи здійснення функцій держави.
- •25.Характеристика держави за формою державного правління.
- •26.Характеристика різновидів форми державного устрою.
- •27.Державний (політичний) режим: поняття та види.
- •28. Особливості елементів форми Української держави.
- •29. Механізм держави та характеристика його елементів.
- •30. Поняття та принципи організації та функціонування державного апарату. Теорія розподілу влад.
- •Законодавча влада
- •32.Основні напрямки реформування державного апарату України.
- •33.Теорія еліт та елітарної демократії.
- •36.Система процесуального права.
- •38.Поняття та ознаки права. Сутність та соціальне призначення права.
- •39.Функції та принципи права.
- •40.Приватне та публічне право.
- •41.Соціальні норми: поняття, ознаки, види.
- •56. Поняття та ознаки закону. Види законів.
- •57. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •58. Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі та за колом осіб.
- •59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
- •60. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.
- •61. Поняття та форми реалізації норм права.
- •62. Правозастосування, як особлива форма реалізації норм права.
- •63. Принципи та стадії процесу застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття, ознаки і види.
- •65. Поняття та способи тлумачення норм права.
- •66. Види тлумачення норм права.
- •67. Акти тлумачення норм права та їх види.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Юридичний зміст правовідносин.
- •3) За складом юридичні факти бувають:
- •4) За тривалістю дії юридичні факти бувають:
- •1. За формами реалізації норм права:
- •2. З точки зору фактичного змісту правовідносин:
- •84.Поняття, функції та принципи правопорядку
- •86.Гарантії законності: поняття та види.
- •87.Співвідношення законності і правопорядку
- •88. Державна дисципліна та шляхи її зміцнення
- •89. Поняття правосвідомості та характеристика її структурних елементів
- •90.Види та функції правосвідомості.
- •Правова культура: поняття та види.
- •Правове виховання: поняття, система, форми та методи.
- •93. Поняття та ознаки правового регулювання. Сфера правового регулювання.
- •94. Способи, типи і види правового регулювання
- •Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •Стадії механізму правового регулювання.
- •97. Поняття і способи подолання та усунення колізій в праві
- •98.Поняття, структура та класифікації правових сімей.
- •99.Загальна характеристика сім’ї мусульманського права.
- •100.Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї.
- •101.Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.
- •102.Поняття, ознаки та види юридичного процесу.
- •103.Поняття та специфічні особливості держави і права перехідного типу.
- •104.Позитивістський тип праворозуміння.
- •105.Природно-правовий (юснатуралістичний) тип праворозуміння.
- •106.Соціологічний напрямок в праворозумінні. Концепція «живого права» Ерліха. Школа реалістів.
- •107.Поняття, види та причини виникнення прогалин в праві.
- •108.Основні шляхи усунення та подолання прогалин в праві. Реалізація права при прогалинах в законодавстві.
- •109.Поняття, сутність та джерела правового нігілізму.
- •110.Форми вираження правового нігілізму.
- •111.Концепція широкого праворозуміння
12.Поняття та структура суспільства. Держава як форма організації і існування суспільства.
Суспільство — це система взаємодії людей,, що пов'язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в спільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі — юридичних).
До кожного суспільства треба підходити конкретно-історично. У кожному суспільстві є своя система відносин:
- економічних, форми власності, виробництво, розподіл, обмін та ін.;
— соціальних: відносини між різними групами населення;
— політичних: ставлення груп населення до політичної влади, участь громадян та їх об'єднань у політиці;
— ідеологічних (духовних): культура, характер світогляду — демократичний, тоталітарний.
У кожному суспільстві є свої суб'єкти соціального спілкування: особа, сім'я, стан, клас, група, нація, держава.
Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я.
Громадянське суспільство — система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім утручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.
Сформувалися три підходи до співвідношення громадянського суспільства і держави:
1) держава і громадянське суспільство - збіжні соціальні системи;
2) держава і громадянське суспільство — різні соціальні системи, первинною (провідною) є держава, що контролює громадянське суспільство;
3) держава і громадянське суспільство — різні соціальні системи, держава виконує службову (підпорядковану) роль щодо громадянського суспільства.
Ознаки громадянського суспільства — у його співвідношенні з державою:
1) не існує до держави і поза державою;
2) не включає державу, розвивається самостійно — без безпосереднього втручання держави;
3) складається із суб'єктів — вільних і рівноправних громадян і об'єднань, що добровільно сформувалися і знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності;
4) має певний пріоритет перед державою, проте зацікавлено в добробуті держави і сприяє її розвитку;
5) справляє вплив на створення і функціонування державних органів у власних інтересах;
6) має право жадати від держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи її втручання в їх приватні інтереси;
7) формує право, що формулюється державою в законах та інших нормативно-правових актах1, гарантує і захищає її від порушень із боку будь-кого. Усі потреби громадянського суспільства реалізуються за допомогою волі держави, вираженої у формі правового акта;
8) розвивається і взаємодіє з державою в межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб свободи і справедливості, а не як спосіб нав'язування державної волі.
Держава здатна сприяти розвитку суспільства або перешкоджати йому.
У функціонуванні громадянського суспільства роль цивілізованої держави має виражатися в тому, що вона:
— служить формою, що організує громадянське суспільство і створює умови для його розвитку;
— є відносно самостійною щодо громадянського суспільства і здійснює солідарні публічні інтереси усіх членів суспільства;
— встановлює «правила гри», яких повинні дотримуватися громадяни та їх об'єднання, створює сприятливі умови для їх існування і розвитку;
- не втручається у приватну сферу сім'ї, побуту, культури (перший рівень громадянського суспільства): таке втручання може відбуватися лише з метою забезпечення особистої або громадської безпеки;
— надає необхідний захист громадянському суспільству, яке функціонує в межах її території, у тому, що належить до соціальної безпеки громадян;
Держава і суспільство існують у вигляді суперечливої безупинної взаємодії і взаємовпливу, характер і спрямованість яких значною мірою залежать від рівня розвиненості громадянського суспільства і його інститутів.
Держава повинна орієнтуватися в першу чергу на інтереси громадянського суспільства. Конфронтація інтересів держави і громадянського суспільства є показником неефективності державного управління і самого механізму держави.
