- •1.Поняття і предмет тдп. Загальна характеристика тдп як науки
- •2.Система юридичних наук та місце в ній тдп
- •3.Функції тдп як науки
- •4.Методологія загальної тдп
- •5.Форми і методи здійснення влади в первісному суспільстві
- •6.Держава: поняття сутність ознаки
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів світу. Східний та західний шляхи виникнення держави.
- •8.Диспозиція як структурний елемент норми права:поняття,види
- •1.За ступенем визначеності:
- •2.За способом викладення:
- •3.За складом:
- •9.Формаційний та цивілізаційний підходи до типології держав
- •10.Поняття та ознаки державної влади. Форми і методи її здійснення.
- •11.Поняття та види суверенітету держави. Його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •12.Поняття та структура суспільства. Держава як форма організації і існування суспільства.
- •13.Поняття ознаки та елементи правового статусу особи. Співвідношення особи і держави.
- •14.Соціальна держава: поняття, ознаки та функції.
- •15. Правова держава: поняття, ознаки, принципи.
- •16.Основні напрямки формування правової держави в Україні.
- •17.Поняття, зміст, структура та принципи громадянського суспільства.
- •18.Політична система суспільства та її елементи.
- •19.Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •20.Демократія: сучасні форми та інститути.
- •21.Права людини і громадянина: поняття, концепції. Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини в Україні.
- •22.Співвідношення політичної та державної влади.
- •23.Поняття та види функцій держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •24.Форми та методи здійснення функцій держави.
- •25.Характеристика держави за формою державного правління.
- •26.Характеристика різновидів форми державного устрою.
- •27.Державний (політичний) режим: поняття та види.
- •28. Особливості елементів форми Української держави.
- •29. Механізм держави та характеристика його елементів.
- •30. Поняття та принципи організації та функціонування державного апарату. Теорія розподілу влад.
- •Законодавча влада
- •32.Основні напрямки реформування державного апарату України.
- •33.Теорія еліт та елітарної демократії.
- •36.Система процесуального права.
- •38.Поняття та ознаки права. Сутність та соціальне призначення права.
- •39.Функції та принципи права.
- •40.Приватне та публічне право.
- •41.Соціальні норми: поняття, ознаки, види.
- •56. Поняття та ознаки закону. Види законів.
- •57. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •58. Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі та за колом осіб.
- •59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
- •60. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.
- •61. Поняття та форми реалізації норм права.
- •62. Правозастосування, як особлива форма реалізації норм права.
- •63. Принципи та стадії процесу застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття, ознаки і види.
- •65. Поняття та способи тлумачення норм права.
- •66. Види тлумачення норм права.
- •67. Акти тлумачення норм права та їх види.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Юридичний зміст правовідносин.
- •3) За складом юридичні факти бувають:
- •4) За тривалістю дії юридичні факти бувають:
- •1. За формами реалізації норм права:
- •2. З точки зору фактичного змісту правовідносин:
- •84.Поняття, функції та принципи правопорядку
- •86.Гарантії законності: поняття та види.
- •87.Співвідношення законності і правопорядку
- •88. Державна дисципліна та шляхи її зміцнення
- •89. Поняття правосвідомості та характеристика її структурних елементів
- •90.Види та функції правосвідомості.
- •Правова культура: поняття та види.
- •Правове виховання: поняття, система, форми та методи.
- •93. Поняття та ознаки правового регулювання. Сфера правового регулювання.
- •94. Способи, типи і види правового регулювання
- •Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •Стадії механізму правового регулювання.
- •97. Поняття і способи подолання та усунення колізій в праві
- •98.Поняття, структура та класифікації правових сімей.
- •99.Загальна характеристика сім’ї мусульманського права.
- •100.Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї.
- •101.Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.
- •102.Поняття, ознаки та види юридичного процесу.
- •103.Поняття та специфічні особливості держави і права перехідного типу.
- •104.Позитивістський тип праворозуміння.
- •105.Природно-правовий (юснатуралістичний) тип праворозуміння.
- •106.Соціологічний напрямок в праворозумінні. Концепція «живого права» Ерліха. Школа реалістів.
- •107.Поняття, види та причини виникнення прогалин в праві.
- •108.Основні шляхи усунення та подолання прогалин в праві. Реалізація права при прогалинах в законодавстві.
- •109.Поняття, сутність та джерела правового нігілізму.
- •110.Форми вираження правового нігілізму.
- •111.Концепція широкого праворозуміння
84.Поняття, функції та принципи правопорядку
Правопорядок — це правовий стан суспільних відносин, що забезпечує їх стабільність, упорядкованість та охорону шляхом фактичної реалізації правових норм і вимог законності.
Природа правопорядку та його сутнісна характеристика пов'язується із визначення основних ознак цієї категорії:
1) Це результат свідомої, раціональної, вольової діяльності як окремих соціальних суб'єктів, так і держави.
2) Засіб забезпечення і результат правової самоорганізації суспільства.
3) Правопорядок підтримується і забезпечується державою.
4) Він існує у режимі законності.
5) Підставою правопорядку є правові норми, вміщені у правові тексти.
6) Змістом правопорядку є правомірна поведінка суб'єктів, що використовують надані права та виконують покладені обов'язки.
7) Є результатом реалізації правових норм.
8) Забезпечує необхідні умови щодо здійснення суб'єктами наданих прав.
9) Засновується на своєчасному та усвідомленому виконанні обов'язків.
10) Пов'язаний з невідворотністю відповідальності за правопорушення.
Вказані ознаки характеризують правопорядок як юридичну категорію. Однак він має і практичне призначення, що визначається у процесі аналізу функцій.
Функції правопорядку — це напрями його впливу на процес формування стабільного упорядкування суспільних відносин правом. У процесі дослідження функцій правопорядку виявляються напрями його взаємодії з оточуючою дійсністю, його місце серед елементів правової системи суспільства, характеризуються внутрішні зв'язки між елементами структури правопорядку.
У сучасній юридичній науці обґрунтовується можливість виокремлення трьох основних функцій правопорядку.
1. Функція взаємодії з оточуючим середовищем має зовнішній характер і характеризує взаємодію правопорядку і соціальної системи, у межах якої він діє. Змістом цієї функції є зміцнення, стабілізація і упорядкування певної соціальної системи. Правопорядок займає певне місце у рамках системи, перебуває під впливом різноманітних факторів системи і сам активно впливає на неї. В результаті реалізації цієї функції забезпечується стабілізація та вдосконалення суспільства як певним чином організованої соціальної системи.
2. Функція зміцнення внутрішніх відносин і зв'язків має внутрішній характер і забезпечує взаємодію цілого та його складових частин. Вона надає можливість визначити рівні упорядкованості, забезпечити їх дієвість, охарактеризувати підпорядкованість цих рівнів та визначити можливості їх взаємодії та взаємодоповнення. З одного боку, вона забезпечує якісне функціонування правопорядку як узгодженої структурованої категорії, а з іншого — характеризує правовий стан системи як результат дії правопорядку.
3. Функція забезпечення вдосконалення правопорядку зумовлюється його функціонуванням у межах соціальної системи, яка схильна до змін та розвитку, а також його динамічним характером, що забезпечує розвиток складаючи правопорядок елементів. Саме ця функція забезпечує збереження самостійності правопорядку та його відновлення у процесі взаємодії із суспільством. Адже результатом такої взаємодії може бути не лише підтримка та вдосконалення правопорядку шляхом створення ефективного законодавства, зміцнення дисципліни та організованості суспільства, а й негативний вплив на правопорядок, що зменшує його потенціал та можливості протистояти свавіллю і беззаконню. Це вимагає зміцнення, відновлення та вдосконалення правопорядку, що і забезпечується аналізованою функцією.
85.Поняття та принципи законності.
Законність — це не тільки метод або режим діяльності державних органів і громадян, а й складне соціальне явище, яке потрібно відрізняти від таких аналогічних соціальних явищ, як право, законодавство, правопорядок.
Законність — один із основоположних принципів діяльності державних органів, громадських організацій, роботи посадових осіб і поведінки громадян. Дотримання законності є найважливішим напрямом формування правової держави, реального здійснення народовладдя.
Законність — це такий режим державного і суспільного життя, за якого забезпечується повне й неухильне дотримання та виконання законів, підзаконних актів усіма без винятку органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. Поняття законності охоплює дотримання та виконання всієї системи нормативних актів держави.
До них належать:
1) принцип єдності законності на всій території України. Він визначається єдністю системи права і системи законодавства, а також практики його реалізації всіма суб’єктами суспільних відносин. Законність має бути єдиною в усіх областях України, а також Автономній Республіці Крим;
2) принцип загальності законності. Він полягає в тому, що законів зобов’язані дотримуватись і виконувати всі без винятку державні органи, громадські організації, посадові особи і громадяни. Ніхто не має права порушувати закони, обминати їх чи ставити себе над ВШ законові. Законність повинна бути одна, інакше не може бути ні культурності, ні політичної грамотності;
3) однією з основних вимог законності є дотримання й охорона прав громадян. Усі органи державної влади й органи місцевого самоврядування в Україні здійснюють свої повноваження, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини. Забезпечення цих прав і свобод, охорона життя, честі та гідності людини — обов’язок держави (ст. З Конституції);
4) важливим принципом законності у правовій державі є верховенство права над законами і підзаконними нормативно-правовими актами, над фізичною їа політичною силою держави чи інших суб’єктів громадянського суспільства. У ст. 8 Конституції проголошено, що в Україні діє принцип верховенства права. Це означає, що всі закони й інші нормативно-правові акти повинні бути правовими;
5) принцип єдності законності і доцільності. Цей принцип полягає втому, що рішення вищих і місцевих органів влади повинні прийматися відповідно до правових законів і закономірностей економічного та політичного розвитку суспільства. Доцільність повинна збігатися з вимогами й інтересами всього суспільства;
6) одним із принципів законності є неминучість юридичної відповідальності за вчинені правопорушення. Це означає, що правоохоронні й інші державні органи зобов’язані притягувати до юридичної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень;
7) принципом законності також є право громадян на захист. Цей принцип реалізується через усю систему державних органів. Він означає, що всі громадяни мають право подавати заяви, скарги і пропозиції щодо захисту своїх прав, а також покращення діяльності державного апарату. Захист прав громадян здійснюється, в першу чергу, через систему правосуддя. Суди повинні бути незалежними і підкорятися тільки закону, розглядаючи ті чи інші справи;
8) одним із принципів (вимог) законності є також здійснення державного нагляду і громадського контролю за точним та неухильним дотриманням законів. Цей принцип повинні реалізовувати не тільки контрольно-наглядові, але й правотворчі органи;
9) однією із вимог законності є також єдність розуміння і застосування нормативно-правових актів на всій території всіма посадовими особами та громадянами України.
