- •1.Поняття і предмет тдп. Загальна характеристика тдп як науки
- •2.Система юридичних наук та місце в ній тдп
- •3.Функції тдп як науки
- •4.Методологія загальної тдп
- •5.Форми і методи здійснення влади в первісному суспільстві
- •6.Держава: поняття сутність ознаки
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів світу. Східний та західний шляхи виникнення держави.
- •8.Диспозиція як структурний елемент норми права:поняття,види
- •1.За ступенем визначеності:
- •2.За способом викладення:
- •3.За складом:
- •9.Формаційний та цивілізаційний підходи до типології держав
- •10.Поняття та ознаки державної влади. Форми і методи її здійснення.
- •11.Поняття та види суверенітету держави. Його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •12.Поняття та структура суспільства. Держава як форма організації і існування суспільства.
- •13.Поняття ознаки та елементи правового статусу особи. Співвідношення особи і держави.
- •14.Соціальна держава: поняття, ознаки та функції.
- •15. Правова держава: поняття, ознаки, принципи.
- •16.Основні напрямки формування правової держави в Україні.
- •17.Поняття, зміст, структура та принципи громадянського суспільства.
- •18.Політична система суспільства та її елементи.
- •19.Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •20.Демократія: сучасні форми та інститути.
- •21.Права людини і громадянина: поняття, концепції. Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини в Україні.
- •22.Співвідношення політичної та державної влади.
- •23.Поняття та види функцій держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •24.Форми та методи здійснення функцій держави.
- •25.Характеристика держави за формою державного правління.
- •26.Характеристика різновидів форми державного устрою.
- •27.Державний (політичний) режим: поняття та види.
- •28. Особливості елементів форми Української держави.
- •29. Механізм держави та характеристика його елементів.
- •30. Поняття та принципи організації та функціонування державного апарату. Теорія розподілу влад.
- •Законодавча влада
- •32.Основні напрямки реформування державного апарату України.
- •33.Теорія еліт та елітарної демократії.
- •36.Система процесуального права.
- •38.Поняття та ознаки права. Сутність та соціальне призначення права.
- •39.Функції та принципи права.
- •40.Приватне та публічне право.
- •41.Соціальні норми: поняття, ознаки, види.
- •56. Поняття та ознаки закону. Види законів.
- •57. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •58. Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі та за колом осіб.
- •59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
- •60. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.
- •61. Поняття та форми реалізації норм права.
- •62. Правозастосування, як особлива форма реалізації норм права.
- •63. Принципи та стадії процесу застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття, ознаки і види.
- •65. Поняття та способи тлумачення норм права.
- •66. Види тлумачення норм права.
- •67. Акти тлумачення норм права та їх види.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Юридичний зміст правовідносин.
- •3) За складом юридичні факти бувають:
- •4) За тривалістю дії юридичні факти бувають:
- •1. За формами реалізації норм права:
- •2. З точки зору фактичного змісту правовідносин:
- •84.Поняття, функції та принципи правопорядку
- •86.Гарантії законності: поняття та види.
- •87.Співвідношення законності і правопорядку
- •88. Державна дисципліна та шляхи її зміцнення
- •89. Поняття правосвідомості та характеристика її структурних елементів
- •90.Види та функції правосвідомості.
- •Правова культура: поняття та види.
- •Правове виховання: поняття, система, форми та методи.
- •93. Поняття та ознаки правового регулювання. Сфера правового регулювання.
- •94. Способи, типи і види правового регулювання
- •Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •Стадії механізму правового регулювання.
- •97. Поняття і способи подолання та усунення колізій в праві
- •98.Поняття, структура та класифікації правових сімей.
- •99.Загальна характеристика сім’ї мусульманського права.
- •100.Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї.
- •101.Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.
- •102.Поняття, ознаки та види юридичного процесу.
- •103.Поняття та специфічні особливості держави і права перехідного типу.
- •104.Позитивістський тип праворозуміння.
- •105.Природно-правовий (юснатуралістичний) тип праворозуміння.
- •106.Соціологічний напрямок в праворозумінні. Концепція «живого права» Ерліха. Школа реалістів.
- •107.Поняття, види та причини виникнення прогалин в праві.
- •108.Основні шляхи усунення та подолання прогалин в праві. Реалізація права при прогалинах в законодавстві.
- •109.Поняття, сутність та джерела правового нігілізму.
- •110.Форми вираження правового нігілізму.
- •111.Концепція широкого праворозуміння
5.Форми і методи здійснення влади в первісному суспільстві
Спільність інтересів, виробництва і споживання членів роду обумовили таку організацію соціальної влади, як первісне суспільне самоврядування.
Ознаки первісного суспільного самоврядування:
1) існувало лише у рамках роду, виражало його волю і грунтувалося на кровних зв'язках;
2) суб'єкт і об'єкт управління збігалися;
3) органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх членів роду (чоловіків і жінок), та старійшини, що обиралися ними;
4) суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах;
5) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Він працював нарівні з усіма і одержував свою частку, як усі;
6)відмінностей між правами і обов'язками у членів роду не було.
Іншою стає організація влади. Замість зборів членів роду все частіше проводилися лише збори чоловіків. Поступово усвідомлювалася важливість гарного управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну. Рада старійшин стає органом повсякденного управління. З'являється племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), яка здійснює управління суспільством вже не лише в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових інтересах.
Знадобилася якісно нова організація, спроможна зберігати і забезпечувати життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність у публічній владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які займаються лише управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією стала держава.
Суспільна влада в первісному суспільстві:
а) базувалася на родових відносинах (рід об'єднував людей за дійсною чи допустимою кровною спорідненістю, був власником засобів виробництва, об'єднував членів роду для колективної праці, виступав господарським осередком для виробництва матеріальних благ);
б) у соціальному розумінні була безпосередньо суспільною (не існувало спеціального апарату управління та примусу);
в) мала такі якості, як єдність, взаємодопомога, співробітництво (члени роду виконували свої функції на засадах переконання. Примус застосовувався дуже рідко і виконував роль громадського виховання. Винятковою формою примусу було вигнання з роду. Сторони, які не могли порозумітися, зверталися до вибраної ними ж авторитетної особи чи ради старійшин і, як правило, добровільно виконували їх рішення. Рід також захищав своїх членів від зовнішніх ворогів, для чого використовувалася військова сила чи помста родичів);
г) здійснювалася рядовими та виборними членами роду добровільно, без спеціального апарату управління. Військо формувалося з усіх чоловіків роду чи племені, здатних носити зброю.
Отже, суспільна влада має свої історичні корені і вже у первісному суспільстві слугувала вольовим відносинам між влад-номожними і підвладними для здійснення програми певної поведінки, яку особи, що мають владу, примушували здійснювати підвладних, вступаючи з ними у різноманітні відносини.
Первісне суспільство, як і будь-яке інше суспільство, має свою систему і структуру. Найчастіше виокремлюють такі структурні елементи суспільства:
а) діяльність людей, що спрямована на задоволення певних суспільних потреб;
б) суспільні відносини, в які вступають люди в процесі діяльності із задоволення потреб;
в) соціальні суб'єкти, тобто люди та їх об'єднання.