- •1.Поняття і предмет тдп. Загальна характеристика тдп як науки
- •2.Система юридичних наук та місце в ній тдп
- •3.Функції тдп як науки
- •4.Методологія загальної тдп
- •5.Форми і методи здійснення влади в первісному суспільстві
- •6.Держава: поняття сутність ознаки
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів світу. Східний та західний шляхи виникнення держави.
- •8.Диспозиція як структурний елемент норми права:поняття,види
- •1.За ступенем визначеності:
- •2.За способом викладення:
- •3.За складом:
- •9.Формаційний та цивілізаційний підходи до типології держав
- •10.Поняття та ознаки державної влади. Форми і методи її здійснення.
- •11.Поняття та види суверенітету держави. Його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •12.Поняття та структура суспільства. Держава як форма організації і існування суспільства.
- •13.Поняття ознаки та елементи правового статусу особи. Співвідношення особи і держави.
- •14.Соціальна держава: поняття, ознаки та функції.
- •15. Правова держава: поняття, ознаки, принципи.
- •16.Основні напрямки формування правової держави в Україні.
- •17.Поняття, зміст, структура та принципи громадянського суспільства.
- •18.Політична система суспільства та її елементи.
- •19.Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •20.Демократія: сучасні форми та інститути.
- •21.Права людини і громадянина: поняття, концепції. Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини в Україні.
- •22.Співвідношення політичної та державної влади.
- •23.Поняття та види функцій держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •24.Форми та методи здійснення функцій держави.
- •25.Характеристика держави за формою державного правління.
- •26.Характеристика різновидів форми державного устрою.
- •27.Державний (політичний) режим: поняття та види.
- •28. Особливості елементів форми Української держави.
- •29. Механізм держави та характеристика його елементів.
- •30. Поняття та принципи організації та функціонування державного апарату. Теорія розподілу влад.
- •Законодавча влада
- •32.Основні напрямки реформування державного апарату України.
- •33.Теорія еліт та елітарної демократії.
- •36.Система процесуального права.
- •38.Поняття та ознаки права. Сутність та соціальне призначення права.
- •39.Функції та принципи права.
- •40.Приватне та публічне право.
- •41.Соціальні норми: поняття, ознаки, види.
- •56. Поняття та ознаки закону. Види законів.
- •57. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •58. Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі та за колом осіб.
- •59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
- •60. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.
- •61. Поняття та форми реалізації норм права.
- •62. Правозастосування, як особлива форма реалізації норм права.
- •63. Принципи та стадії процесу застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття, ознаки і види.
- •65. Поняття та способи тлумачення норм права.
- •66. Види тлумачення норм права.
- •67. Акти тлумачення норм права та їх види.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Юридичний зміст правовідносин.
- •3) За складом юридичні факти бувають:
- •4) За тривалістю дії юридичні факти бувають:
- •1. За формами реалізації норм права:
- •2. З точки зору фактичного змісту правовідносин:
- •84.Поняття, функції та принципи правопорядку
- •86.Гарантії законності: поняття та види.
- •87.Співвідношення законності і правопорядку
- •88. Державна дисципліна та шляхи її зміцнення
- •89. Поняття правосвідомості та характеристика її структурних елементів
- •90.Види та функції правосвідомості.
- •Правова культура: поняття та види.
- •Правове виховання: поняття, система, форми та методи.
- •93. Поняття та ознаки правового регулювання. Сфера правового регулювання.
- •94. Способи, типи і види правового регулювання
- •Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •Стадії механізму правового регулювання.
- •97. Поняття і способи подолання та усунення колізій в праві
- •98.Поняття, структура та класифікації правових сімей.
- •99.Загальна характеристика сім’ї мусульманського права.
- •100.Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї.
- •101.Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.
- •102.Поняття, ознаки та види юридичного процесу.
- •103.Поняття та специфічні особливості держави і права перехідного типу.
- •104.Позитивістський тип праворозуміння.
- •105.Природно-правовий (юснатуралістичний) тип праворозуміння.
- •106.Соціологічний напрямок в праворозумінні. Концепція «живого права» Ерліха. Школа реалістів.
- •107.Поняття, види та причини виникнення прогалин в праві.
- •108.Основні шляхи усунення та подолання прогалин в праві. Реалізація права при прогалинах в законодавстві.
- •109.Поняття, сутність та джерела правового нігілізму.
- •110.Форми вираження правового нігілізму.
- •111.Концепція широкого праворозуміння
59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність щодо впорядкування та удосконалення нормативно-правових актів, зведення їх в єдину внутрішньо-узгоджену систему.
Здійснення систематизації цих актів необхідне для:
• усунення протиріч між нормативно-правовими актами, встановлення та усунення дефектів законодавства;• підвищення якості та ефективності законодавства;
• забезпечення зручності користування законодавством, доступності його використання громадянами та іншими суб'єктами права;• полегшення пошуку юридичної норми, яка підлягає реалізації;• сприяння вивченню законодавства, а також його дослідженню.
Розрізняють такі форми (способи) систематизації нормативно-правових актів:
Облік — діяльність щодо накопичення нормативно-правових актів, підтримання в контрольному стані, а також створення пошукової системи, яка забезпечує ефективний пошук необхідної правової інформації.
Облік нормативно-правових актів може здійснюватися державними органами і недержавними організаціями як для внутрішнього, так і для зовнішнього користування. Основним завданням означеної форми систематизації є допомога в оперативному пошуку необхідної правової інформації.
Кодифікація — це така форма систематизації нормативно-правових актів, яка полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (переробки та узгодження) норм права, пов'язаних загальним предметом регулювання, та об'єднання в новий єдиний нормативно-правовий акт.
Така форма систематизації націлена на докорінну переробку чинного законодавства шляхом підготовки та прийняття нового кодифікованого акта. Вона сприяє стабільності законодавства, тому кодифікаційні акти покликані бути основою законодавчої діяльності. Кодифікація у зв'язку з цим може мати лише офіційний характер.
Інкорпорація — це така форма систематизації, яка полягає в зовнішньому упорядкуванні (чи розташовані в іншому порядку) вже чинних нормативних актів без зміни змісту.
При інкорпорації нормативно-правових актів вилучаються положення, що втратили юридичну силу, включаються внесені в них зміни та доповнення, виключаються положення, що не містять норм права.
Види інкорпорації:
1. За юридичним значенням: • офіційна — здійснюється від імені компетентних органів, збірники є офіційною формою опублікування, на які можна посилатися при вирішенні юридичних питань; • неофіційна — здійснюється іншими особами: видавництвами, науковими та навчальними закладами, практичними органами, окремими спеціалістами, тому видані збірники мають лише довідковий, інформаційний характер.
2. За обсягом:
• загальна (генеральна);• галузева;• міжгалузева;• спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі законодавства).
3. За критеріями об'єднання:
• хронологічна — упорядкування нормативно-правових актів здійснюється відповідно до часу їх опублікування та набрання чинності; • предметна — упорядкування здійснюється за предметом правового регулювання (за галузевою приналежністю);
• суб'єктна — залежно від органу, яким видано інкорпоровані акти.
Консолідація — це така форма систематизації, яка полягає в об'єднанні декількох нормативно-правових актів, які діють в одній і тій самій сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту.
Консолідація використовується там, де немає можливості кодифікації. Вона є уніфікацією нормативних актів, усуває їх множину, позбавляє їх від надмірної роздрібності.