56. Поняття та ознаки закону. Види законів.

Закон – це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку та має вищу юридичну силу.

Ознаки закону:приймається органом законодавчої влади

;приймається народом;регулює найважливіші суспільні відносини;приймається в особливому порядку;має вищу юридичну силу.

Види законів:

За юридичною силою: конституція, конституційні закони, органічні закони, звичайні закони.

За предметом галузевого регулювання: конституційні, цивільні, адміністративні, кримінальні, фінансові, цивільно-процесуальні

-  За часом функціонування: постійні, тимчасові

- За юридичною формою вираження: конституція, кодекс,    основи законодавства, закон.

Закони України:

А) 1. Конституція України:

2. Конституційні закони України: Закон Укр. «Про внесення змін до Конституції Укр.»

3. Звичайні закони:про міжнародні договори України,про місцеві державні адміністраціїпро місцеве самоврядування в Укр.про судоустрій в Укр., Про громадянство України,Про адвокатуру, Про прокуратуру,Про освіту, Про вибори Президента,Про Конституційний суд України

Б) 1. Кодекси України:

1.Цивільний 2. Сімейний 3. Земельний 4.Митний 5. Кримінальний 6. Про адміністративні правопорушення 7. Бюджетний цивільно-процесуальний 8. Адміністративного судочинства 9. Кримінально-процесуальний 10. Кримінально-виконавчий

2. Основи законодавства України: про охорону здоров’я; про культуру; про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

57. Підзаконні нормативно-правові акти.

Під законний нормативно-правовий акт — це документ, який видається компетентним органом або посадовою особою на підставі закону, відповідно до нього, для конкретизації та виконання законодавчих приписів та містить норми права.

Підзаконність цих актів не означає їх меншу юридичну обов'язковість. Вони мають необхідну юридичну силу, але вона не має всезагальності та верховенства, притаманної законам. Юридична сила залежить від статусу органів держави, характеру та призначення цих актів.

Класифікацію підзаконних нормативно-правових актів можна здійснювати за такими критеріями:

1. За суб'єктами видання:

• акти нормативного характеру законодавчого органу (постанови);

• акти глави держави (укази, розпорядження);

• акти уряду (постанови, розпорядження);

• акти керівників міністерств, центральних органів виконавчої влади (накази, рішення, вказівки);

• акти органів місцевого самоврядування (рішення, нормативні ухвали);

• акти адміністрації підприємств, установ, організацій (нормативні накази, інструкції) тощо.

2. Залежно від характеру норм (первинні чи вторинні):

• містять первинні норми, що встановлюють загальні основи правового регулювання (можуть видаватися безпосередньо на основі Конституції):

— акти (укази і розпорядження) глави держави;

— акти (постанови) нормативного характеру законодавчого органу;

— акти (постанови і розпорядження) уряду;

• містять вторинні норми, які розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх основі та спрямовані на їх виконання (відомчі акти). Вони мають внутрішнє відомче значення:

— видаються з питань, що віднесені виключно до їх компетенції (міністерства, комітету, фонду та ін.);

поширюються на осіб, які входять до сфери їх ведення, тобто до системи управлінської, службової, дисциплінарної підлеглості цих відомств.

3. За юридичною силою:

• загальні — поширюються на всю територію та населення держави, наприклад постанови уряду;

• відомчі — поширюються на певну сферу суспільних відносин, як акти міністерств, державних комітетів;

• місцеві — чинні на території певної адміністративно-територіальної одиниці, наприклад, акти місцевих органів виконавчої влади;

• локальні — регламентують діяльність конкретних підприємств, установ, організацій і поширюються на їх працівників, наприклад, акти адміністрації підприємства.