- •1.Поняття і предмет тдп. Загальна характеристика тдп як науки
- •2.Система юридичних наук та місце в ній тдп
- •3.Функції тдп як науки
- •4.Методологія загальної тдп
- •5.Форми і методи здійснення влади в первісному суспільстві
- •6.Держава: поняття сутність ознаки
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів світу. Східний та західний шляхи виникнення держави.
- •8.Диспозиція як структурний елемент норми права:поняття,види
- •1.За ступенем визначеності:
- •2.За способом викладення:
- •3.За складом:
- •9.Формаційний та цивілізаційний підходи до типології держав
- •10.Поняття та ознаки державної влади. Форми і методи її здійснення.
- •11.Поняття та види суверенітету держави. Його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •12.Поняття та структура суспільства. Держава як форма організації і існування суспільства.
- •13.Поняття ознаки та елементи правового статусу особи. Співвідношення особи і держави.
- •14.Соціальна держава: поняття, ознаки та функції.
- •15. Правова держава: поняття, ознаки, принципи.
- •16.Основні напрямки формування правової держави в Україні.
- •17.Поняття, зміст, структура та принципи громадянського суспільства.
- •18.Політична система суспільства та її елементи.
- •19.Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •20.Демократія: сучасні форми та інститути.
- •21.Права людини і громадянина: поняття, концепції. Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини в Україні.
- •22.Співвідношення політичної та державної влади.
- •23.Поняття та види функцій держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •24.Форми та методи здійснення функцій держави.
- •25.Характеристика держави за формою державного правління.
- •26.Характеристика різновидів форми державного устрою.
- •27.Державний (політичний) режим: поняття та види.
- •28. Особливості елементів форми Української держави.
- •29. Механізм держави та характеристика його елементів.
- •30. Поняття та принципи організації та функціонування державного апарату. Теорія розподілу влад.
- •Законодавча влада
- •32.Основні напрямки реформування державного апарату України.
- •33.Теорія еліт та елітарної демократії.
- •36.Система процесуального права.
- •38.Поняття та ознаки права. Сутність та соціальне призначення права.
- •39.Функції та принципи права.
- •40.Приватне та публічне право.
- •41.Соціальні норми: поняття, ознаки, види.
- •56. Поняття та ознаки закону. Види законів.
- •57. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •58. Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі та за колом осіб.
- •59. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
- •60. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.
- •61. Поняття та форми реалізації норм права.
- •62. Правозастосування, як особлива форма реалізації норм права.
- •63. Принципи та стадії процесу застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття, ознаки і види.
- •65. Поняття та способи тлумачення норм права.
- •66. Види тлумачення норм права.
- •67. Акти тлумачення норм права та їх види.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Юридичний зміст правовідносин.
- •3) За складом юридичні факти бувають:
- •4) За тривалістю дії юридичні факти бувають:
- •1. За формами реалізації норм права:
- •2. З точки зору фактичного змісту правовідносин:
- •84.Поняття, функції та принципи правопорядку
- •86.Гарантії законності: поняття та види.
- •87.Співвідношення законності і правопорядку
- •88. Державна дисципліна та шляхи її зміцнення
- •89. Поняття правосвідомості та характеристика її структурних елементів
- •90.Види та функції правосвідомості.
- •Правова культура: поняття та види.
- •Правове виховання: поняття, система, форми та методи.
- •93. Поняття та ознаки правового регулювання. Сфера правового регулювання.
- •94. Способи, типи і види правового регулювання
- •Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •Стадії механізму правового регулювання.
- •97. Поняття і способи подолання та усунення колізій в праві
- •98.Поняття, структура та класифікації правових сімей.
- •99.Загальна характеристика сім’ї мусульманського права.
- •100.Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї.
- •101.Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.
- •102.Поняття, ознаки та види юридичного процесу.
- •103.Поняття та специфічні особливості держави і права перехідного типу.
- •104.Позитивістський тип праворозуміння.
- •105.Природно-правовий (юснатуралістичний) тип праворозуміння.
- •106.Соціологічний напрямок в праворозумінні. Концепція «живого права» Ерліха. Школа реалістів.
- •107.Поняття, види та причини виникнення прогалин в праві.
- •108.Основні шляхи усунення та подолання прогалин в праві. Реалізація права при прогалинах в законодавстві.
- •109.Поняття, сутність та джерела правового нігілізму.
- •110.Форми вираження правового нігілізму.
- •111.Концепція широкого праворозуміння
26.Характеристика різновидів форми державного устрою.
ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ – спосіб організації адміністративно-територіальної, національно-територіальної єдності держави, особливості відносин між її складовими.
Розрізняють прості (унітарні) і складні (федеративні, конфедеративні) держави.
Унітарна держава (лат. unitas – єдність, однорідний, що складає ціле) – єдина держава, поділена на адміністративно-територіальні чи національно-територіальні одиниці, які не мають політичної самостійності, статусу державного утворення.
У такій державі сформована єдина система вищих органів влади і управління, діє єдина конституція і єдине громадянство. У багатьох унітарних державах існують автономії, які відрізняються від звичайних адміністративно-територіальних одиниць поділу ширшими повноваженнями. У них водночас із загально-державними законами з окремих питань діють регіональні закони, конституції тощо, якщо вони не суперечать законам держави загалом. В автономіях незалежно від центральних органів діють автономний парламент, уряд (однак автономія не є державним утворенням). Більшість західних розвинутих держав – унітарні (Франція, Швеція, Польща, Фінляндія та ін.). Унітарною є і держава Україна.
Федерація – союзна держава, до складу якої входять державні утворення – суб’єкти федерації.
Суб’єкти федерації мають суверенітет, зберігають відносну самостійність. Основні ознаки федерації: єдина територія і збройні сили, спільні митниця, грошова і податкова системи, загальна конституція за наявності конституцій суб’єктів федерації, спільний уряд, єдине законодавство і громадянство (подвійне – для суб’єктів федерації). Проте суб’єкти федерації правомочні приймати законодавчі акти в межах своєї компетенції, створювати власну правову й судову систему. Однак суб’єкти добровільно делегують центральним органам федерації частину своїх повноважень. У разі порушення федеральної конституції центральна влада вправі вжити щодо них примусові заходи. Суб’єкти федерації не володіють правом сецесії (виходу із федерального союзу). У світі 20 федеративних держав (штати – у США, Мексиці, Бразилії, Венесуелі, Австралії, Індії, Малайзії та ін.; землі – у Німеччині, Австрії; кантони і напівкан-тони – у Швейцарії; провінції – в Аргентині, Канаді).
Конфедерація (лат. confederatio – спілка, об’єднання) – союз суверенних держав, які зберігають незалежність і об'єднані для досягнення певних спільних цілей (переважно зовнішньополітичних, воєнних), для координації своїх дій.
За конфедерації існує центральний керівний орган, якому надані точно визначені повноваження. Його рішення приймаються іздійснюються тільки за згодою всіх держав, що входять до складу конфедерації. При цьому, звичайно, не існує єдиної території і громадянства, спільної податкової і правової системи тощо. Правовою основою конфедерації є союзний договір, тоді як для федерації – конституція. Кошти конфедерації складаються із внесків її суб’єктів.
Нині конфедерацій у світі не існує. У минулому конфедеративним був устрій у США (1776–1787), Швейцарії (до 1848), Німецький союз (1815–1867). Щоправда, термін “конфедерація” вживається в назвах швейцарської і канадської держав, але це не змінює природи їх федерального устрою.