1 2006/07 Мр тривав 15 місяців відповідно до положення Регулювання ринку цукру Ра" диМінісірів єс № 318/2006.

Зазначимо, що статистичні дані у 2007/08 МР нпведено для ЄС" 27 після вступу Болгарії та Румунії, а 2005/06 і 2006/07 МР - ЄС' 25. Так, 2006/07 МР є першим роком реформи ринку цукру країн Європейської Співдружності. За цей період загальний обсяг вироо' ництва цукру із цукрових буряків і тростини в країнах ЄС (25 країн)

доведено до 17,6 млн. т, посівна площа цукрових буряків зменши­вся на 17 %. Середній вихід цукру на 1 га посіву цукрових буряків у країнах ЄС-15 становив 10,7 т/га (у 2005/06 МР - 9,2 т/га). Серед н0вих держав-членів ЄС вихід цукру на гектар посіву знизився до 7_2 т/га (7,5 т/га у попередньому періоді).

Проведемо аналіз стану та тенденцій розвитку бурякоцукрового виробництва провідних країнах Європейської Співдружності. Так, Франція забезпечила в 2006/07 МР урожайність цукрових буряків ца рівні 69,2 т/га. Однак у цей період спостерігається зниження цу­кристості сировини на 1,6 в.п., який становив у 2006/07 МР 17,3 %. Загальний обсяг виробництва цукру у Франції у 2006/07 МР змен­шився на 0,5 млн. т і дорівнював 3,9 млн. т.

Німеччина посідає другу позицію у виробництві цукру серед країн Європейської Співдружності і забезпечила у 2Q06/07 МР виробництво цукрових буряків на рівні 21 млн. т, або скоротила на 5 млн.т порівня­но із попереднім періодом. З цього обсягу сировини вироблено

млн.т цукру, що на 20 % менше обсягу попереднього року.

Третім вагомим виробником цукрових буряків і цукру є Поль­ща, яка в процесі реформ зменшила посівні площі під цукровими буряками на 20 тис. га. Ця країна була однією із держав-учасниць, яка проголосувала проти реформування ринку цукру. У квітні 2006 р. уряд Польщі оголосив про намір ввести прямі субсидії для фер­мерів за знижену договірну ціну на цукрові буряки. Розміри субси­дії визначаються на встановлений контрактом обсяг виробництва і сплачуються у вигляді основної й додаткової виплат. Додаткова виплата фінансується за рахунок державного бюджету і має на меті урівноважити рівні державної підтримки в Польщі та інших краї­нах ЄС. Ця програма спрямована на фінансову підтримку 60 тис. фермерів країни, які вирощують цукрові буряки. Для її реалізації у 2006/07 МР необхідно виділити 99 млн. євро, а в 2009/10 МР по­треба збільшиться до 159,3 млн. євро.

22 Лютого 2007 р. Комісією Ради Міністрів країн єс була узго­джена квота виробництва цукру в обсязі 16,6 млн. Т, або скорочена на

% попереднього розміру (табл. 4.2). Зазначимо, що виробництво Цукру понад встановлений обсяг переноситься на наступний рік. Ви­робники, які добровільно скорочують валове виробництво цукрових буряків на 13,5 %, не підлягають примусовому скороченню. Разом з тим країни-члени ЄС, які забезпечили зниження квоти виробництва ^кру на 50 % впродовж реформи, також не підлягають примусовеому скороченню і можуть виконати квоту в повному обсязі.

Таблиця 4 ^

Обсяги квот виробництва цукру по країнам-учасницям ЄС, т

Країни-учасниці	2007/08 МР	Обсяг скороченії^
Бельгія	862 077	116 380
Болгарія	4,752	642
Чехія	367 938	26 823
Данія	420 746	56 801
Німеччина	3 655 456	493 486
Греція	158 702
Іспанія	887 164	93 418
Франція (материк)	3 640 442	491 460
Франція (заморські території)	480 245	64 833
Італія	753 845	'
Ірландія	-
Латвія	-
Литва	103 010	13 906
Угорщина	293 591	18 543
Нідерланди	876 560	118 336
Австрія	405 812	54 785
Польща	1 772 477	239 284
Португалія (материк)	15 000	-
Азорські острови	9 953	1 344
Румунія	109 164	14 737
Словакія	140 031	6 049
Словенія	-	-
Фінляндія	90 000	2916
Швеція	325 700	33 417
Великобританія	1 221 474	164 899
Загальний обсяг	16 594 139	2 012 059

Джерело: European Commission

Нині основною проблемою ринку цукру країн-учасниць Євро­пейської Співдружності є кінцеві запаси цукру, які у 2007/08 МР експерти оцінюють на рівні 5 мли. т. Зазначимо, що при збереженні попереднього механізму регулювання ринку цукру обсяги перехід­них запасів становили б до 7 млн. т. Інтервенційні запаси досягли

3 млн. т у липні 2006 p., у січні 2007 р. 852,7 т цукру було запро­понована інтервенційним агенствам поставити на експорт (табл- 4.3). У новому режимі регулювання ринку цукру країн-учаснииь ЄС розмір інтервеційних запасів зменшуватиметься. Зазначимо, шо після чотирьох років інтервенційні агентства будуть відмінені У 2009/10 МР. Інтервенційні агенства, які до попереднього року рідк°

иКористовувалися у системі важелів регулювання ринку цукру £раїН'Учасниць ЄС, будуть замінені системою приватного збері-

(-аН,,я-

Таблиця 4.3

Обсяги інтервенційних запасів з метою експорту fio країнах-учасницях ЄС, т

Країни	2007/08 МР
■ГБельгія	28 648
—Чехія	35 903
ft—Іспанія	43 084
Ірландія	12 000
" Італія	492 792
Угорщина	138 593
Польща	8 623
Словаччина	34 000
Швеція	59 038
Загальний обсяг	852 681

і. Джерело European Commission

Обсяги внутрішнього споживання цукру на ринку за оцінками експертів наближаються до 17,2 млн.т у 2007/08 МР, тобто скоро­тилися майже на 10 % із попереднього розміру 19 млн. т. Передба­чається, що у 2007/08 МР збільшуватимуться обсяги використання цукру до 1 млн. т для виробництва біоетанолу. Зазначимо, що на відміну від США, де біоетанол - основне біологічне паливо, в краї­нах ЄС - біодизель. Біоетанол у країнах Європейської Співдружно­сті виробляється переважно із пшениці, частка його використання на автотранспорті становить близько 20 %.

Використання цукрових буряків для виробництва біоетанолу є дещо обмеженим, однак, вважаємо, що прийняття нового ме­ханізму регулювання ринку цукру стимулюватиме розширення ЦЬОГО виду діяльності. Доведено, що цукрові буряки забезпечу­ють вищий розмір виходу етанолу із гектара посіву порівняно з 'Ніііими сільськогосподарськими культурами. Так, 1 га цукрових °Уряків забезпечує в середньому на 30 гектолітрів більше вироб­ництва пального, ніж пшениця. Саме цей факт дає підстави вва­жати цукрові буряки економічно вигідною сировиною для виро­бництва етанолу.

Дослідженням встановлено, що лише два цукрові заводи у Ранції нині використовують цукрові буряки для виробництва біо- ан0лу. Німеччина також переорієнтувала два цукрові заводи на

переробку цукрових буряків для виробництва етанолу, які виробу ли 190 тис. т біопалива. Європейська комісія передбачає, що д0 2013 року для виробництва біопалива буде використовуватися 2,2 млн. т цукрових буряків [122].

У 2007/08 МР збільшиться обсяг імпорту цукру-сирцю трос. тинного за прийнятими зобовязаннями країн-учасниць ЄС за пр0. грамою «Все окрім зброї». Прийнятий механізм регулювання риц. ку цукру країн ЄС передбачав експортувати у 2005/06 МР лише 15з млн. т цукру із субсидіями, а у 2006/07 МР — 0,7 млн. т. Механізм надання експортних субсидій має бути ліквідований у 2008 р.

Передбачено поступове зниження тарифів по імпорту за про­грамою «Все окрім зброї» у 2006/07 МР до 80 %, 2007/08 МР д0 50 %, 2008/09 МР до 20 % і повністю ліквідованим для менщ розвинених країн світу у 2009/10 МР. Вважаємо, що найбільш істотне зростання обсягів імпорту цукру-сирцю тростинного спостерігатиметься у 2009 p., коли ринок країн Європейської Співдружності відкриє ринок для здійснення поставок цукру- сирцю із 49 бідних країн світу. Поставки цукру-сирцю тростин­ного на ринок країн-учасниць ЄС за пільговими умовами здійс­нюються також за Угодою про співпрацю із країнами Африки, Карибського басейну і Тихого океану (АСР). Зазначимо, що у 2007 р. були погоджені розміри перших компенсаційних плате­жів країнам АСР для відшкодування втрат від зниження цін на цукор. Так, із загального обсягу фонду компенсаційних виплат країн ЄС 1,255 млрд. євро зазначеним вище країнам сплачується 40 млн. євро. Внаслідок укладених угод обсяг поставок цукру- сирцю тростинного у країни ЄС збільшаться до 3,7 млн. т у 2007/08 МР. Реформа ринку цукру передбачає, що у 2008 р. бу­дуть ліквідовані експортні субсидії.

Впродовж двох років реформи деякі держави-учасниці ЄС забезпечили скорочення обсягів виробництва цукру. За перший рік реформи (2006/07 МР) країни Європейської Співдружності зменшили обсяги виробництва цукру на 1,5 млн. т, у 2007/08 МР скорочення обсягів виробництва становило лише 700 тис. т. От­же, протягом двох років країни ЄС зменшили обсяги виробницт- ва лише на 2,2 млн. т. Зазначимо, що за період реформи загаль­ний обсяг скорочення виробництва цукру повинен дорівнювати 6 млн. т.

Обсяги виробництва цукру у нових умовах регулювання ринкУ по країнах-учасницях ЄС наведено в табл. 4.4.

Таблиця 4.4

Динаміка обсягів виробництва цукру по країнах-учасницях ЄС

Країни	2005/06 МР	2006/07 МР	2007/08 МР	2007/08 МР в % до 2005/06 МР
Австрія	489	442	410	84,0
реЛЬГІЯ	923	930	880	96,0
ролгаРія	5	3	5	100,0
Чехія	559	505	370	67,0
/Іані»	475	408	421	89,0
ФІНЛЯНДІЯ	179	141	90	51,0
ф^щщія (материк)	4 500	3 906	3 800	85,0
Франція (заморські території)	269	307	480	179,0
Німеччина	4 404	3 573 ,	. 3 700	84.0
Греція	310	184	170	42,0
Угорщина	493	379	295	60,0
Ірландія	190	0	-	-
Італія	1 774	717	700	40,0
Латвія	71	49	-	-
Литва	125	102	103	83,0
Ніделанди	976	978	880	91.0
Польща	2 047	1 793	1 780	87,0
Португалія	76	40	15	20,0
Румунія	93	127	110	119,0
Словенія	60	50	.	_
Словаччина	264	223	145	55,0
Іспанія	1 075	1 168	900	84,0
Швеція	406	341	330	82,0
Великобританія	1 341	1 261	1 221	91,0
Загальний обсяг ЄС--15	17 387	14 396	13 997	81,0
Загальний обсяг (нові країни члени ЄС 12)	3 619	3 101	2 693	75,0
Загальний обсяг СС-27	21 104	17 627	16 805	80,0

Джерело: European Commission and FAS

Обсяги виробництва, врожайності цукрових буряків і посівних Площ по країнах ЄС наведено в табл. 4.5.

У травні 2004 р. до Європейського Союзу приєдналося ще 10 дер- Жав, серед яких країни Східної Європи - Чехія, Словаччина, Сло- Венія, Польща, Угорщина, колишні прибалтійські республіки СРСР " Литва, Латвія, Естонія, а також Кіпр і Мальта. З прийняттям но-

w

вих членів ЄС площі обробітку цукрових буряків збільшилися ЗО % і становлять 540 тис. га, виробництво зросло на 20 % набл^. зилося до рівня 20 млн. т. Зазначимо, що у цих країнах урожайність цукрових буряків в середньому становить 38 т/га, тоді як у країна^ ЄС-15 цей показник дорівнює 55 т/га.

Таблиця 4 j

Площа посіву цукрових буряків і вихід цукру на 1 га посеву в країнах ЄС

Країни	Посівна площа, тис. га			Вихід цукру, ц/га
	2005/06 МР	2006/07 МР	2007/08 МР	2005/06 МР	2006/07 МР	2007/08 МР
Австрія	44	40	37	11,11	11,05	"ТГдйр
Бельгія	87	83	81	10,61	11,20	~Т(Х9Г
Болгарія	1	1	1	5,00	3,00	5,00
Чехія	69	50	44	8,10	8.6	8.35
Данія	50	45	45	9,50	9,07	9,28
Фінляндія	31	25	16	5,77	5,64	5.71
Франція	340	300	289	13,24	13,02	13.13
Німеччина	420	361	359	10,47	9,83	10.5
Греція	43	20	21	7,21	9,20	8,20
Угорщина	61	48	36	8,08	8,3	8,19
Ірландія	31	0	0	6,13	0,00	0,00
Італія	252	90	93	7,04	7,97	7.50
Латвія	14	12	0	5,22	6,42	0,00
Литва	21	19	20	6.86	6,32	5.09
Нідерланди	94	86	81	10,38	11,37	10.88
Польща	286	262	246	7.85	7,13	7,23
Португалія	8	6	2	9,50	6,67	8.08
Румунія	11	16	14	8,34	7,78	8,06
Словенія	8	7	0	7,50	7,14	0,00
Словаччина	33	35	20	8,00	6,37	7.19
Іспанія	104	100	82	10,34	11,68	11,01_
Швеція	48	46	42	8,46	7,41	7,94___
Великобританія	148	131	113	10,81	10.11	10,85_
Загальний обсяг ЄС-15	1 686	1 377	1 295	10,31	10,45	10,70
Загальний обсяг (нові країни члени ЄС-12)	496	430	382	7,29	7,21	7.06
Загальний обсяг ЄС-27	2 182	1 807	1 677	9,67	9,75	9,94

Джерело: European Commission and FAS

Дослідженням встановлено, що у країнах Європейського Союзу рИрошують цукрові буряки близько 233 тис. господарств. Зазначимо, що в таких державах як Німеччина, Італія і Франція налічується най­більша кількість бурякоцукрових підприємств: у Німеччині - 21% від загальної кількості, в Італії - 20%, у Франції - 14% [ 123, 124].

Характеристику бурякосійних господарств у країнах-членах ЄС наведено в табл. 3.6.

Таблиця 4.6

Розміри бурякосійних господарств по окремих країнах ЄС

Країна	Площа під цукрови­ми буряками, тис. га	Кількість госпо­дарств, тис.	Кількість спеціалізо­ваних господарств, тис.	Середньорічне число працівників на одне господарство, осіб	Площа ріллі на одне господарство, га	Площа посіву цукро­вих буряків на одне господарство, га	Частка посіву цукро­вих буряків у загаль­ній площі ріллі, %
Австрія	47.1	10.9	20	1,3	42.4	4.3	10.1
Бельгія	90,9	14,1	140	1,4	44,1	6,5	14,7
Данії	62.9	6,1	30	1,4	75,2	10,2	13,6
Фінляндія	32.2	2,8	660	1,5	44,3	11,6	23.5
Франція	409,1	31.8	40	1,9	111.8	12,9	11,5
Німеччина	489,2	18,3	210	2,3	113,8	10,1	8.9
Греції	32,9	17,4	650	1,2	11,6	1,9	16.3
Ірландія	32,2	4.7	210	1.5	47,1	6,9	12,1
Італія	224,3	46,4	3880	1,3	24,8	4,8	19,5
Нідерланди	119,8	17,7	430	1,8	38.6	6,8	17,5
Португалія	7,7	0,7	60	4,9	162,3	11,5	6.9
Іспанія	131,9	19,2	1410	1,5	63,7	6,9	10,8
Швеція	59,9	4.6	40	1,6	88,2	13,0	14,8
Великобританія	172,6	8,6	130	2,9	159,0	20,1	12,6

Джерело: Eurostat., 2006.

Дані таблиці 3.6 свідчать, що середньорічна чисельність пра­цівників на одне бурякосійне господарство в окремих країнах ко­ливається від 1,2 до 2,9 осіб. Посіви цукрових буряків у середньому і1а одне господарство у країнах ЄС займають 12 % від загальної Площі ріллі, зокрема, в Бельгії - 23%, Нідерландах - 17,5, у Німеч­чині та Данії 10% площі ріллі.

: Дослідженням встановлено, що всі бурякові господарства в ЄС вділяються на три великі групи. Першу групу становлять госпо­дарства з площею під цукровими буряками понад 100 га, які є ^и, новими для Франції та Великобританії. До другої г рупи належаГь країни, що знаходяться, в основному, на півночі ЄС (Данія, Швеція Фінляндія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Ірландія і Нідерланди), у цих країнах сконцентровані господарства, що мають площі оброб]. тку від 30 до 100 га. Третя група - це бурякосійні господарства розміром від 5 до 20 га, розташовані в південному регіоні Європу (Іспанія, Італія, Греція). Зазначимо, що у Португалії розташовані й дрібні, й середні господарства, проте її відносять до третьої групи.

Розподіл бурякосійних господарств за часткою посівів цукро. вих буряків у загальній площі ріллі наведено в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Розподіл бурякосійних господарств за площею під цукровими буряками у

країнах ЄС

Розмір гос­подарства, га	Кіль­ кість буряко­ сійних госпо­ дарств	Частка бу­рякосійних господарств від загаль­ної кількос­ті, %	Площа під цук­ровими буряка­ми, тис.га	Частка посівів цукрових буряків у загальній площі ріллі, %	Серед­ній роз­мір ріл­лі на одне госпо­дарство, га	Площа посіву цу­крових буряків на одне гос­подарство, га
До 1 га	17,0	7	10,2	1	10,8	0.6
1-3	67,7	29	124.3	7	22,4	1.8
3-5	42,6	18	161,8	8	38.8	3,8
5-7	27,5	* 12	159,3	8	53,1	5,8
7-9	18.3	8	143,3	7	66,7	7,8
9-11	13,1	6	129,2	7	80,1	9,9
11-13	8.9	4	105,4	6	92,5	11.9
13-15	6,5	3	90.5	5	104.9	13.9
15-18	7,6	3	122,9	6	120,2	16.2
18-21	5,4	2	104,8	5	144,7	19,3
більше 21 га	18,7	8	760,9	40	313,2	40,7
Країни ЄС	233,2	100	1912,5	100	69,2	8,2<CJ

Джерело: Eurostat., 2005.

Слід вказати на наявність у країнах ЄС, великої кількості дріб них господарств площею менше 5 га, які становлять 55% від зага льної кількості бурякосійних господарств. Близько 8 тис. сільсько господарських підприємств у Європейському Союзі спеціалізують ся на вирощуванні цукрових буряків - це лише 3,4% від усіх буря косійних господарств. Спеціалізовані ферми у сівозміні мають оД‘

культуру цукрові буряки, тому їх кількість досить обмежена. Найбільше спеціалізованих господарств зосереджено в Італії (49 % бурякосійних ферм у країнах ЄС) та Іспанії (18%). Зазначимо, що у цИх країнах переважають ферми малих розмірів, які обробіляють менше 10 га землі.

Доцільно детальніше проаналізувати еволюційний розвиток бу­рякоцукрової галузі Великоританії, яка сформувала конкурентосп­роможну галузь. Так. у 1909 р. було засновано Національну Асоці- ацію Цукрового Буряку (National Sugar Beet Association) з метою створення й розвитку цукрової промисловості у країні. З часом Lin­colnshire Beet Sugar Company прийняла рішення про будівництво цукрового заводу в Sleaford, яке підтримали 250 фермерів, планую­чи впродовж п’яти років щорічно засівати цукровими буряками 800 га. Однак цей проект було відхилено через .неспроможність сфор­мувати інвестиційні ресурси для його реалізації в сумі 130 тис. фу­нтів стерлінгів.

Водночас представники цукрових заводів Голландії запропону­вали фермерам графства norfolk укласти контракти на вирощування цукрових буряків, які надходитимуть на переробні підприємства цієї країни. Переконавшись, що фермери британії спроможні виро­бляти в достатніх обсягах цукрові буряки, у 1912 р. Голландська сторона розпочала будівництво цукрового заводу в cantley графства norfolk. Переробне підприємство працювало зі збитками до 1915 р.

І в наступному році було демонтоване. Цукровий завод придбала english beet sugar corporation, повторно відкривши його у 1920 р. Саме цукровий завод cantley є початковим етапом створення бри­танської цукрової промисловості

Зазначимо, що на ранніх етапах створення цукрової промисло­вості у Великобританії простежується розвиток родинного бізнесу. Гак, найбільш вагомим був внесок родини Cooper, яка розпочала свою діяльність у цукроварінні з 1912р., коли Дік Купер приєднав­ся до будівельної бригади першого цукрового заводу. Після закін­чення Першої світової війни він повернувся до підприємства в Cantley і пізніше в Голландії вивчав секрети варіння цукру. Зазна­чимо, що він був першим бринтанцем, який запозичив досвід виро­бництва цукру, і передавав його колегам у Cantley. Пізніше на цук­ровому заводі почав працювати його брат Фред, разом вони займа­лися цукроварінням 50 років. До цієї справи вони залучили своїх

д,тей, які продовжували традиції родини. Родина залишила сімей- Ний бізнес у 1992 р.

Відомо, що у світі до 1914 р. 45 % цукру виробляли із цукрову 1 буряків, 55 % - із цукрової тростини. До Великої Британії ввози^ в обсязі 80% очищений і нерафінований цукор, вироблений із цу,. рових буряків. Протягом Першої світової війни у Велику Британію буряковий цукор не надходив. Разом з тим у континентальній ропі в цей період не формували надлишку для експорту. ДефіцИї цукру на світовому ринку зумовив зростання цін, що змусило акти­візувати діяльність English Beet Sugar Corporation щодо розвитку

ЦукрОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Результатом ЦЬОГО СТаЛО буДІВНИЦТВО Цу.

крового заводу в KELHAM, графство Nottinghamshire. Отже, в 1923 р. у країні функціонували в тісній співпраці два цукрові заводи.

Третій цукровий завод було збудовано в 1924 р. у Colwic|< графство Nottinghamshire, за фінансового сприяння новоствореної на той час Anglo-Scottish Sugar Beet Corporation на чолі з Lord Wier і Lord Invernairn.

У цей період основні країни-виробники цукру почали нарощу, і вати виробництво, внаслідок чого обсяги пропозиції почали пере­вищувати обсяги споживання, що зумовило зниження ціни на ньо­го. Такий стан справ на світовому ринку цукру зумовив фінансові збитки цукрових заводів Великобританії. З метою полегшення си­туації уряд країни скасував на деякий час сплату акцизу.

Заслуговують на детальне вивчення статті прийнятого у 1925 р. Цукрового Акта - документа, який передбачав надання цукровій промисловості прямих субсидій. Це дало змогу збільшити можли­вості формування інвестиційного капіталу для будівництва нових заводів. Так, за період 1925 -1928 pp. у країні побудовано 15 цукро­вих заводів.

Важливими чинниками, що враховувалися при виборі місця розташування цукрових заводів, були наявність джерел сировини та розвиток транспортної мережі. З урахуванням цього більшість переробних підприємств були розміщені в східній частині Британії- j Управління 18 цукровими заводами здійснювалося у п'яти групах: англо-нідерландська група включала в себе підприємства Cantley (графство Norfolk), Ely (графство Cambridgeshire), Ipswich (графе?" во Suffolk), Colwick і Kelham (графство Nottinghamshire) і Kings Lynn (графство Norfolk); англо-шотландська група діяла з Spalding (графство Lincolnshire), Cupar (графство Fife), Felsted (графств0 Essex), Poppleton (графство York) і Kidderminster (Worcestershire)’ група Bury об’єднувала заводи Allscott (графство Shropshire), BuU St Edmunds (графство Suffolk), Peterborough (графство Huntingdon

j,ire) і Selby (графство Yorkshire); група Lincolnshire діяла з цукро- иМИ заводами Bardney і Brigg; група Wissington працювала лише з ВдНим заводом Norfolk.

У 1928 р. у Великобританії збудовано ще два цукрові заводи, яКі згодом збанкрутіли. У цей період в Oxfordshire зведено експе- ^ентальний завод, де вивчали можливості сушіння цукрових бу- іяків з метою подовження сезону цукроваріння. Однак впродовж (pox років доведено, що ця технологія є непрактичною. Цукрові заводи, що залишилися, працювали з повною автономією.

Відомо, що світове перевиробництво цукру, що спостерігалося

із середини 1920-х до початку 1930-х років призвело до подальшо- го спаду цін. Окремі країни продавали надлишки цукру нееконом­но, ЩО дозволило британським цукровим заводам успішно конку­рувати із ввізним цукром на ринку, однак його кон’юнктура була несприятливою. За таких умов парламент подовжив період надання субсидій виробникам на два роки (1934 і 1935 pp.).

У липні 1935 р. уряд країни прийняв рішення про підготовку акта Біла Книга, яка стала початком формування законодавства Британської Цукрової Корпорації. Основними напрямами розвитку бурякоцукрової галузі визначено: збільшення посівів цукрових бу­ряків на сільськогосподарських землях та субсидування з метою забезпечення обсягів виробництва власного цукру до 560 тис.т; фо­рмування незалежної Комісії з дослідження виробництва цукрових буряків і навчального комітету; злиття діючих цукрових заводів в єдину корпорацію; рівень державної підтримки повинен забезпечи­ти стабілізацію галузі та підвищення ефективності виробництва.

Законопроект щодо створення British Sugar Corporation був по­даний Парламенту в лютому 1936 p., на що одержано Королівську Згоду 21 травня. Основні функції незалежної Комісії по цукру пе­редбачали здійснення контролю за обсягами виробництва та спо­живання цукру, очищення цукру-сирцю тростинного, маркетингове Убезпечення діяльності товаровиробників. На Комісію покладали- Ся консультативні функції через організацію досліджень ринку цу- *РУ й розробку відповідних рекомендацій. Разом з тим вона мала °Ути арбітром між представниками British Sugar Corporation і фер­мерами у разі виникнення спірних питань. Отже, цукрові заводи ЗДикобританії свою діяльність у подальшому здійснювали під ке- Р|вництвом British Sugar Corporation, шляхом викупу простих акцій Ярових заводів, сформувавши акціонерний капітал у розмірі 5

Ч фунтів стерлінгів.

Процес злиття незалежних компаній в окрему юридичну осо§ означав, що перспективний розвиток цукрової галузі Великобрцт^ нії переорієнтували на принципи планування, наукового управліц ня, інноваційного розвитку, що дало змогу сформувати стандар-,^ ефективності.

Із початок Другої СВІТОВОЇ ВІЙНИ ВИНИКЛИ труднощі у ВЄДЄцН| галузі, що не дозволило реалізувати накреслені плани. Під час ві^. ни зусилля корпорації Британський цукор були зосереджені І1д створенні сприятливих умов для нарощування виробництва цукру для задоволення зростаючих військових потреб.

Після закінчення війни парламент оголосив намір передати ак­ції корпорації British Sugar Corporation у загальнонародне надбан­ня, тобто провести націоналізацію. Однак це рішення зустріло по­тужний опір компанії Tate & Lyle, яка у Великобританії об’єднує цукрові заводи з очищення цукру-сирцю тростинного. Зазначимо що частка уряду країни у статутному капіталі корпорації British Sugar Corporation становила 36 %.

У 1950 р. корпорація затвердила п’ятирічну програму модерні­зації 18 цукрових заводів, яка була достроково завершена у 1954 р. За цією програмою було освоєно понад 9 млн. фунтів стерлінгів на технічне переозброєння процесу виробництва цукру, внаслідок чо­го збільшилися обсяги виробничих потужностей переробних під­приємств. Інвестування дало змогу підвищити ефективність вироб­ничого процесу через зниження виробничих втрат сировини та ви­трат, скорочення використання робочої сили.

З розвитком бурякоцукрової галузі постала необхідність ство­рення власної насіннєвої індустрії країни. До 1952 р. корпорація British Sugar Corporation закуповувала і поставляла фермерам 13 сортів насіння цукрових буряків. Нині це конкурентоспроможна галузь, що повністю задовольняє існуючі внутрішні потреби, фор­мує великі обсяги експортних поставок і пропонує високоякісну продукцію.

У цей період фермери інвестували кошти в удосконалення про­цесу вирощування цукрових буряків, зокрема збирання сировини- Так, у середині 50-х років минулого століття збір майже половини урожаю цукрових буряків був механізований. Позитивного резуль­тату було досягнуто завдяки активній роботі незалежної Комісії з дослідження виробництва цукрових буряків і навчального коміте' ту, які тісно співпрацювали із фермерами, науковцями, представ' никами переробної галузі. Ці роки розвитку британської цукров01

омисловості ввіишли в історію як період значеного удоскона­лення процесу пакування готової продукції.

у 1956 р. прийнято новий Акт по цукру на зміну попереднього законодавства. Цим законодавчим документом припинено держав­шу торгівлю цукром і передбачено формування Департаменту цук- функції якого зводилися до здійснення закупівель цукру за га- аНтованою Ціною, який у подальшому продавали за ринковими цінами. З метою формування коштів для надання субсидій ферме­рам передбачено було ввести податок з обороту, який сплачувати­муть кінцеві споживачі. Прийняття такого порядку сприяло тому, що Д° 1963 року більшість весняних технологічних операцій були механізованими, здійснювався точний висів обробленим насінням, збір 85 % валового збору цукрових буряків був механізованим.

Підсумовуючи вищевикладене зазначим^ що великі суми інве­стиційних вкладень якісно змінило технологічні можливості цук­рової промисловості країни та заклали міцний фундамент для ни­нішнього етапу розвитку галузі. На цьому етапі стратегічною ме­тою розвитку галузі корпорація British Sugar Corporation визначала у розширення ємності ринку цукру з урахуванням перспектив вступу країни до Європейської Співдружності.

Вступ Великобританії до ЄС у 1973 р. зумовив посилення конку­ренції на ринку цукру. Зазначимо, що в минулому діяв порядок, за яким корпорація British Sugar забезпечувала цукром східну частину країни, а в західні та південні регіони надходила продукції виключно компанії Tate & Lyle, яка рафінувала цукор-сирець тростинний.

У 1972 р. корпорація British Sugar пропонувала у роздрібній то­ргівлі цукор-нісок під новою торговою маркою «Срібна ложка», яка інтенсивно підтримувалася рекламою в засобах масової інфор­мації, методами паблік рілейшнз - спонсорство та пабліситі, розпо­всюдженням друкованої продукції.

У 1975 р. урядова програма Великобританії «Продовольство із Масних ресурсів» виділила цукрові буряки як одну із сільськогоспо­дарських культур, яка дозволить країні досягти самозабезпеченості Цукром. Відомо, що у цей період на світовому ринку цукру зріс попит, Темпи якого випереджували зростання обсягів його виробництва, що ^Умовило стрімке підвищення цін. За цих умов Рада Міністрів країн- Учасниць Європейської Співдружності заохочувала нарощування об- сярів виробництва цукру і відповідно збільшення квоти Великобрита-

■ Таке рішення стало підставою для прийняття стратегічної програ­ми розвитку галузі, де передбачено, що за рахунок власного виробни­

цтва задовольнити третину існуючих потреб або довести обсяги Щор|ч чної пропозиції цукру до рівня 1,3 млн. тонн.

Дослідженням-встановлено, що цю мету планувалося реалізувати до 1980 р. на основі розробленої п’ятирічної програми інвестувань капіталу обсягом 100 млн. фунтів стерлінгів, яка передбачала нароіцу, вання добової потужності цукрових заводів і доведення тривалості сокодобування до 120 днів. Внаслідок цього фермери повинні були забезпечити більші обсяги збору цукрових буряків, що зумовили збі­льшення посівної площі із 190 тис. га до більш як 200 тис. га.

У 1976 р. корпорація British Sugar заснувала філіал з обмеже. ною відповідальністю «Beet Sugar Development» з метою поширен­ня набутого досвіду вирощування й переробки цукрових буряків за кордоном. Іран був однією з перших країн, яка запросила команду британської корпорації на цукрові заводи.

У листопаді 1979 р. Рада Міністрів країн-учасниць ЄС запропону­вала скоротити квоту виробництва цукру для Великобританії 30 %. На цю пропозицію корпорація British Sugar провела потужну захисну ка­мпанію й довела свої вимоги до членів парламенту, фермерів, спожи­вачів. Пропозиція ЄС загрожувала втратою 2,5 тис. робочих місць у переробній сфері, буряківники втратили б 50 тис. га посівів цукрових буряків, що в кінцевому підсумку призвело б до закриття 8 із 17 цук­рових заводів. Лише завдячуючи активній діяльності корпорації про­позиції Ради Міністрів ЄС не були реалізовані.

Підсумком розвитку цукрової промисловості Великобританії за цей період стало доведення обсягу виробництва цукру до 1,25 млн. т, товарообороту - до 380 млн. фунтів стерлінгів, досягнення лідер­ства на ринку бренду «Срібна ложка», річні продажі якого стано­вили 1.1 млн. тонн.

У 1980 р. корпорація British Sugar запропонувала збільшити рі­чний обсяг виробництва цукру від 1,35 до 1,45 млн. т. Разом з тим роком пізніше Рада Міністрів ЄС зменшила квоти виробництва НУ; кру, що призвело до закриття чотирьох цукрових заводів. Однак' за цих умов корпорація вела активну діяльність за всіма напряма­ми. Так, однією з перших вона використала штрихові коди на упа' ковці цукру для роздрібного ринку, сприяла поширенню електр0' нної технології в процесі управління цукровим заводом.

Отже, виробничі потужності цукрових заводів країни були Д0' ведені до квот ЄС і можливостей фермерів, а тому основним 33 вданням корпорації British Sugar став пошук шляхів зменіпеі|Н>І операційних витрат. З цією метою прийнято програму технічно1"1

переозброєння, оновлення окремих технологічних ланок виробниц- тиа пукру, модернізації діючих потужностей переробних підпри- мСтв. Зазначимо, що на початку 90-х років приблизно 2,25 млн. , унтів стерлінгів було інвестовано в робочу силу - проведення на- рмання, формування нових навиків роботи у цьому бізнесі.

Аналіз еволюційного розвитку цукрової промисловості Вели- ^обританії свідчить, що завдячуючи цілеспрямованій діяльності к0рпорації British Sugar вона стала однією з найбільш ефективних і конкурентоспроможних галузей.

Дослідженням встановлено, що основною метою бурякоцукрової гаЛузі Великобританії на сучасному етапі розвитку є досягнення бала­ду між забезпеченням конкурентоспроможності галузі, збереженням навколишнього природного середовища і дотримання високих соціа­льних стандартів розвитку сільських територій та населення. Для до­сягнення головної мети розвитку даної галузі виділяють основні за­вдання, які доцільно реалізувати в бурякоцукровій галузі країни.

Так, одним із напрямів забезпечення конкурентоспроможності до­сліджуваної галузі є підвищення урожайності й цукристості цукрових буряків при істотному зменшенні внесення мінеральних добрив, пере­дусім азотних, і гербіцидів та пестицидів. За такого підходу можливо значно знизити негативний вплив процесу вирощування цукрових буряків на навколишнє природне середовище. Зазначимо, що ці за­вдання формують частину п’ятирічної стратегії розвитку даної галузі.

Вивчення процесу організації виробництва цукрових буряків та їх переробки дало змогу встановити, що, починаючи від забезпе­чення фермерів насіннєвим матеріалом і закінчуючи одержанням готової продукції, діє цілісна система. Високий рівень інтеграцій­них зв’язків у галузі сприяє підвищенню ефективності діяльності кожного учасника технологічного процесу. Встановлено, що інтег­раційні зв’язки охоплюють не лише виробничі сфери, а й різні дер­жавні та спеціалізовані дослідницькі центри, що створюють сприя­тливі умови господарювання. Так, товаровиробники галузі Велико­британії сформували конкурентні переваги завдяки цілеспрямова- Ніи Діяльності таких державних і галузевих структур:

Національний фонд (NFU), який представляє інтереси всіх товаровиробників країни через здійснення впливу на фор­мування аграрної політики країни та торгових зв’язків між учасниками ринку;

Корпорація Британський цукор (British Sugar), основним завданням якої на нинішньому етапі розвитку є удоскона­лення процесу транспортування й переробки сировицц раціоналізації вантажно-розвантажувальних робіт, ження втрат при зберіганні й переробці цукрових буряків-

Британська організація наукових досліджень вирощувану цукрових буряків BBRO), яка об'єднує напрями наукову розробок і направляє, координує, фінансує дослідниць^ програми з вирощування цукрових буряків;

Центр IACR, центр R&D формує конкурентні переваги бу­рякоцукрової галузі через визначення напрямів наукових пошуків і сприятливих умов діяльності товаровиробників;

Національний Інститут Сільськогосподарської Ботаніки (NIAB), Центр Досліджень Морлея та інші спеціалізовані дослідницькі центри;

незалежні консультанти дорадчих служб, діяльність яких в останні роки має значний вплив на підвищення продук­тивності буряківництва;

посередники та постачальники, які надають торговельні, транс­портні та сервісні послуги товаровиробникам, а також забезпе­чують процес виробництва матеріально-технічними ресурсами.

Дослідження процесу організації виробництва й переробки цу­крових буряків, доведення готової продукції до кінцевого спожива­ча дозволило встановити, що координована діяльність перерахова­них вище структур дозволяє оперативно удосконалювати виробни­чу діяльність з метою підвищення її продуктивності та збереження навколишнього природного середовища.

Зазначимо, що тісний інтеграційний зв'язок усіх ланок буряко­цукрового виробництва у Великобританії забезпечують також ефе­ктивне комунікаційне забезпечення. Так, бурякоцукрова галузь пе­ребуває у постійному контакті з усіма 7,2 тис. фермерами через ви­користання таких засобів комунікації:

персональні зустрічі фермерів із представниками корпорації Британський цукор, незалежними консультантами, посередни­ками, постачальниками і фахівцями дослідницьких компаній;

зустрічі, організовані Британською організацією наукових досліджень вирощування цукрових буряків, які щорічно охоплюють 20-30 % загальної їх обсягу;

поштові листівки, які надають можливість практично всі^ фермерам контактувати із представниками корпораці1 Британський цукор та Національного Фонду (NFU);

щоквартальне видання журналу British Sugar Beet Review, який розповсюджується серед всіх фермерів та інших заціка­влених у розвитку цукрової промисловості суб’єктів ринку;

безкоштовна телефонна лінія надання консультацій та ко­мерційної інформації фермерам всередині країни, якою користуються майже 2 тис. фермерів;

відкриті дні на сайтах, де розміщують результати тесту­вання новітніх розробок насіннєвого матеріалу, сільсько­господарської техніки, удосконалених методів агротехніки вирощування, транспортування, зберігання цукрових бу­ряків тощо для фермерів;

безкоштовна доставка універсального довідника продук­тивного вирощування сільськогосподарських культур «Гід фермера», зміст якого укладає Broom’s Barn IACR, він та­кож доступний в електронному варіанті;

Національні виставки досягнень сільськогосподарської науки та виробництва, які проводяться кожні три роки й охоплюють майже 50% фермерів.

Зазначимо, що сформована потужна система засобів комунікацій­ного зв’язку у країні дозволяє координувати діяльність наукових до­слідницьких центрів, дає змогу оперативно передавати фермерам ін­формацію, що забезпечує ефективність цього процесу. За цих умов фермери можуть гнучко адаптуватися до умов ринку. Вважаємо, що посилення інтеграційний зв’язків між учасниками виробництва цукру формує конкурентні переваги досліджуваної галузі.

Нині пріоритетним напрямом розвитку буряківництва є забез­печення підвищення урожайності цукрових буряків, що в кінцево­му рахунку дозволить фермерам одержати прибуток. Досліджен­ням встановлено, що впродовж 30 останніх років середньорічний темп зростання прибутків становив 1,3 %. Зазначимо, що в остан­ньому десятиріччі 7 перелічених ініціатив у досліджуваній галузі Дадуть змогу підвищити урожайність цукрових буряків, забезпечи­те конкурентоспроможність та екологічну безпеку:

удосконалення процесу зберігання цукрових буряків;

вибір найбільш раціональних напрямів поліпшення техно­логічного процесу виробництва й доведення продукції до споживача;

зниження втрат сировини при збиранні та зберіганні до настання дати поставки на цукровий завод;

ранні терміни висіву;

обробка насіннєвого матеріалу засобами захисту та стц муляторами росту;

забезпечення своєчасного збирання врожаю;

попередній розрахунок прибутку для кожного фермера.

Як результат, підвищення продуктивності галузі Великобританії

останні роки забезпечило подвоєння узагальнюючого показника - (!(] ходу цукру з 1 га з від 4,5 до 9,0 тонн. За таких умов бурякоцукр0Ва галузь країни є найбільш ефективною та конкурентоспроможною се­ред інших країн ЄС. Незважаючи на 30% зниження ціни на цукрові буряки, ця сільськогосподарська культура залишається економічно вигідною для вирощування. Зазначимо, що у нинішніх умовах цукрові буряки забезпечують одержання більших сум прибутку, ніж пшениця олійні культури, картопля. Щорічно фермери Великобританії одер­жують близько 300 млн. фунтів стерлінгів (3 млрд. грн) за 8-10 млн. т сировини, внаслідок чого переробна промисловість забезпечує робо­чими місцями 23 тис. працівників. Такий підхід до розвитку дослі­джуваної галузі дозволив сформувати висновок Міжнародної органі­зації цукру про те, що цукровари Великобританії є найбільш конку­рентоспроможними серед країи-учасниць ЄС.

ІДукрові буряки є важливою сільськогосподарською культурою, яка дозволяє формувати раціональні сівозміни. Ротація посівів до­зволяє знижувати рівень захворювання і, як наслідок, скорочувати витрати на використання засобів захисту рослин. Доведено, що цу­крові буряки знижують потребу в мінеральних добривах для насту­пних культур сівозміни, оскільки є можливість використати раціо­нально листову масу, яка найчастіше у подрібненому вигляді за­лишається на полі, відходи переробки.

З метою скорочення витрат на використання мінеральних доб­рив і засобів захисту та поліпшення впливу на навколишнє природ­не середовище вирощування цукрових буряків, розроблено відпо­відальну стратегію розвитку буряківництва. Ця стратегія передба­чає проведення контролю посівів за розвитком паразитів і хворо& для визначення регіону їх розповсюдження. Для цього застосову­ються різні методи наукових досліджень, зокрема метод моделю­вання, який дозволяє передбачити регіони спалахів хвороб і шкіД' ників, а також встановити розміри пошкодження посівів. Результа' том контролю є розробка обгрунтованих заходів, які дають змоґУ використати попереджувальні схеми спалаху хвороб і шкідники5' За такого підходу є можливість уникнути процедури проведені

І сТрахового лікування» посівів цукрових буряків та передбачає, що користання засобів захисту рослин буде здійснено лише у разі V,p°. необхідності. Зазначимо, що використання гербіцидів на ^сівах цукрових буряків також мінімізоване через активне стиму­лювання та державну підтримку наукових розробок у цій області.

Зазначена вище стратегія була реалізована за допомогою так званої технології «лікування» насіння, яку почали активно викори­стовувати з 1995 року. Вона передбачає обробку насіння пестици­дами, внаслідок чого можна істотно зменшити внесення пестицидів у розрахунку на гектар. Зазначимо, що лише не оптимізованими залишаються дози фунгіцидів при вирощуванні цукрових буряків у Великобританії, що є предметом перспективних наукових дослі­джень спеціалізованих інститутів.

Використання азоту на посівах цукрових буряків контролюється по кожному фермеру при проведенні аналізу поставок сировини на цукро­ві заводи. Впродовж минулих 15 років фермери, які вносили високі до­зи азоту, підпадали під періодичну перевірку стану посівів цукрових буряків з метою забезпечення оптимальних норм. Зазначимо, що почи­наючи з 1970 р. норми використання азоту на посівах цукрових буряків були скорочені на 33% і становлять 105 кг діючої речовини на гектар посіву. Для порівняння, на посівах пшениці, олійних культур і картоплі на гектар вноситься приблизно 190 кг азоту.

Одним із напрямів наукових досліджень у Великобританії є розробка заходів протиерозійного захисту грунту. Зазначимо, що двадцять років тому втрати грунту весною від вітру і водної ерозії були відчутною проблемою, для розв’язання якої удосконалено агротехніку вирощування цукрових буряків, яка передбачає вико­нання значно меншої кількості технологічних операцій.

Цукрові буряки зазвичай вирощують у Великобританії без зро­шення, крім дуже посушливих періодів. За останні роки менше ніж 5 % загальної площі посіву зрошували переважно в середині серп­ня. Рівень зрошення посів дуже низький, тому що економічно вигі­дніше його застосувати при вирощуванні картоплі й овочів.

Заслуговує на увагу вітчизняної практики організація контролю представниками корпорації Британський цукор вмісту шкідливих Речовин у цукрових буряках. Так, щорічно перевірці підлягає випа­дкова вибірка близько 540 контрактів (8% із загального підсумку). УДь-які випадки недодержання технології вирощування оціню- КУгься індивідуально, на основі цих результатів обґрунтовуються Зах°ди поліпшення ситуації. Результати всіх перевірок записують у контрольний журнал, які в подальшому використовуються програ мою зовнішньої експертизи Lloyds Register. Контроль проводить^ за прийнятою схемою, де чітко визначено послідовність процедур незалежної експертизи. Список фермерів, що підлягають контроль регулярно оновлюється з метою досягнення повноти охоплення (j визначення напрямів удосконалення.

Впровадження системи контролю за якістю продукції на всі^ технологічних етапах процесу виробництва цукру зумовлено вимо­гою споживачів щодо одержання високоякісної продукції. Зазна­чимо, що перевірка починається з обробки насіннєвого матеріалу \ закінчується процесом пакування готової продукції.

Іншою проблемою, що вимагає невідкладного вирішення, є виве­зення фунту при збиранні цукрових буряків. З цією метою розробле­но стратегію, яка б мінімізувала втрати грунту та напрями повторного його використання у сільськогосподарському виробництві через про­позицію штучного ландшафту. Зниження обсягів вивезення грунту досягнуто шляхом удосконалення методів збирання цукрових буряків, зокрема, проведення ручної доочистки понад 90 % валового збору, що дозволяє підтримати високі стандарти постачання сировини. Заслуго­вує на увагу вітчизняної практики також досвід продажу цукровими заводами грунту, який вивезено з полів, під маркою «Верхній шар».

Повчальним є досвід діяльності наукових підрозділів корпора­ції British Sugar, які розробили нову структуру наукових дослі­джень і допомоги цукровим заводам. Так, «Sugar for Industry» (SFI) включає в себе групу розвитку науки про процеси, науково- технічні служби і лабораторію, об’єднані в один підрозділ.

В Уїссингтоні розміщено бригаду розробників і сервісну групу. Бригада розробляє коротко- та середньострокові проекти наукової підтримки технологічного процесу. Вісім членів цих двох груп та­кож залучаються до виконання заводських проектів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

Наукове забезпечення для розв’язання заводських проблем і за­питів споживачів SFI здійснюється сервісною бригадою, яка має 5 постійних і кілька тимчасових працівників у період сезону вирО' бництва цукру. Вони займаються різноманітними видами діяльнос­ті та виконують багато функцій, які раніше покладалася на лабор3' торію, такі як мікробіологічний аналіз, розгляд скарг споживачів- технічні та наукові консультації й оцінки, а також розробка нової® обладнання. Крім перерахованих вище напрямів діяльності, SF підтримує тісні звязки із департаментом збуту і маркетингу.

Інша команда, що розміщена в Уїссингтоні, а іноді в Пітерборо, це заводська бригада чисельністю 6 осіб. Вона співпрацює із пер­соналом цукрових заводів в пошуках резервів економії витрат.

Решта співробітників, які розміщені в Технічному центрі корпора­ції British Sugar в Норвіку, - це команди «Пошук ідей» і «Оцінюван­ня». Перша з них через контакти із цукровими заводами знаходить і розробляють нові ідеї. Друга команда приймає ідеї та проекти до роз­гляду й розвиває їх з наукової та фінансової точок зору.

Зазначимо, що цукровики Фінляндії на кожну тисячу гектарів цосівів цукрових буряків мають одного консультанта, який постій­но підтримує зв'язок із фермерами, а по суті - здійснює наукове забезпечення виробництва.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що бурякоцукрова галузь країн Європейського Союзу є конкурентоспроможною вна­слідок впливу низки чинників, серед яких варто виділити дієву сис­тему державного регулювання, постійну орієнтацію товаровироб­ників на інноваційний шлях розвитку, сформовану систему суб’єк­тів ринкової інфраструктури.

Особливості розвитку бурякоцукрової галузі США та Китаю

Сполучені Штати Америки забезпечують виробництво цукру із двох джерел сировини - цукрових буряків і цукрової тростини. Так, у 2006 р. цукрові буряки в США висівали у 12 штатах. Аналітики країни при регіональному аналізі бурякоцукрового виробництва виділяють 5 бурякосійних зон - зону Великих Озер, Долину Черво­ної Річки, зону Великих рівнин, Північно-західну і Західну.

Близько 40 % площ під цукровим буряком зосереджено в Доли­ні Червоної Річки, де розташовано бурякосійні райони штатів Мін- несота і Північна Дакота.

За останні ЗО років у країні сталися значні зміни в структурі посів­них площ у бурякосійних зонах і штатах. Так, за період дослідження стабільно збільшувалася посівна площа в Долині Червоної Річки, пе­редусім у штаті Міннесота. Це зумовлено тим, що ця зона має майже ■Деальні природно-кліматичні умови дія широкомасштабного вироб­ництва цукрових буряків. Разом з тим у зоні Великих рівнин зменшу­ються площі посівів через поширення у даній зоні захворювань цук- Р°вих буряків (церкоспорозом, кореневою і кагатною гниллю, різома- Ні°о), внаслідок чого фермери штатів Нью-Мексіко, Юга і Канзас Припинили вирощування цукрових коренеплодів. Зазначимо, що роз-

контрольний журнал, які в подальшому використовуються програ мою зовнішньої експертизи Lloyds Register. Контроль проводитьс за прийнятою схемою, де чітко визначено послідовність процеду незалежної експертизи. Список фермерів, що підлягають контроль регулярно оновлюється з метою досягнення ПОВНОТИ охоплення (j визначення напрямів удосконалення.

Впровадження системи контролю за якістю продукції на всі^ технологічних етапах процесу виробництва цукру зумовлено вимо­гою споживачів щодо одержання високоякісної продукції. Зазна­чимо, що перевірка починається з обробки насіннєвого матеріалу \ закінчується процесом пакування готової продукції.

Іншою проблемою, що вимагає невідкладного вирішення, є виве­зення грунту при збиранні цукрових буряків. З цією метою розробле­но стратегію, яка б мінімізувала втрати грунту та напрями повторного його використання у сільськогосподарському виробництві через про­позицію штучного ландшафту. Зниження обсягів вивезення грунту досягнуто шляхом удосконалення методів збирання цукрових буряків, зокрема, проведення ручної доочистки понад 90 % валового збору, що дозволяє підтримати високі стандарти постачання сировини. Заслуго­вує на увагу вітчизняної практики також досвід продажу цукровими заводами грунту, який вивезено з полів, під маркою «Верхній шар».

Повчальним є досвід діяльності наукових підрозділів корпора­ції British Sugar, які розробили нову структуру наукових дослі­джень і допомоги цукровим заводам. Так, «Sugar for Industry» (SFI) включає в себе групу розвитку науки про процеси, науково- технічні служби і лабораторію, об’єднані в один підрозділ.

В Уїссингтоні розміщено бригаду розробників і сервісну групу. Бригада розробляє коротко- та середньострокові проекти наукової підтримки технологічного процесу. Вісім членів цих двох груп та­кож залучаються до виконання заводських проектів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

Наукове забезпечення для розв’язання заводських проблем і за­питів споживачів SFI здійснюється сервісною бригадою, яка має

постійних і кілька тимчасових працівників у період сезону виро­бництва цукру. Вони займаються різноманітними видами діяльнос­ті та виконують багато функцій, які раніше покладалася на лабора­торію, такі як мікробіологічний аналіз, розгляд скарг споживачів, технічні та наукові консультації й оцінки, а також розробка нового обладнання. Крім перерахованих вище напрямів діяльності, SFI підтримує тісні звязки із департаментом збуту і маркетингу.

Інша команда, що розміщена в Уїссингтоні, а іноді в ГІітерборо, ^ це заводська бригада чисельністю 6 осіб. Вона співпрацює із пер­соналом цукрових заводів в пошуках резервів економії витрат.

Решта співробітників, які розміщені в Технічному центрі корпора­ції British Sugar в Норвіку, - це команди «Пошук ідей» і «Оцінюван­ня»- Перша з них через контакти із цукровими заводами знаходить і розробляють нові ідеї. Друга команда приймає ідеї та проекти до роз­гляду й розвиває їх з наукової та фінансової точок зору.

Зазначимо, що цукровики Фінляндії на кожну тисячу гектарів посівів цукрових буряків мають одного консультанта, який постій­но підтримує зв'язок із фермерами, а по суті - здійснює наукове забезпечення виробництва.

Виїцевикладене дає підстави для висновку, що бурякоцукрова галузь країн Європейського Союзу є конкурентоспроможною вна­слідок впливу низки чинників, серед яких варто виділити дієву сис­тему державного регулювання, постійну орієнтацію товаровироб­ників на інноваційний шлях розвитку, сформовану систему суб’єк­тів ринкової інфраструктури.

Особливості розвитку бурякоцукрової галузі США та Китаю

Сполучені Штати Америки забезпечують виробництво цукру із двох джерел сировини - цукрових буряків і цукрової тростини. Так, у 2006 р. цукрові буряки в США висівали у 12 штатах. Аналітики країни при регіональному аналізі бурякоцукрового виробництва виділяють 5 бурякосійних зон - зону Великих Озер, Долину Черво­ної Річки, зону Великих рівнин, Північно-західну і Західну.

Близько 40 % площ під цукровим буряком зосереджено в Доли­ні Червоної Річки, де розташовано бурякосійні райони штатів Мін- несота і Північна Дакота.

За останні 30 років у країні сталися значні зміни в структурі посів­них площ у бурякосійних зонах і штатах. Так, за період дослідження стабільно збільшувалася посівна площа в Долині Червоної Річки, пе­редусім у штаті Міннесота. Це зумовлено тим, що ця зона має майже •Деальні природно-кліматичні умови для широкомасштабного вироб­ництва цукрових буряків. Разом з тим у зоні Великих рівнин зменшу­ються площі посівів через поширення у даній зоні захворювань цук­рових буряків (церкоспорозом, кореневою і кагатною гниллю, різома- Нією), внаслідок чого фермери штатів Нью-Мексіко, Юта і Канзас Припинили вирощування цукрових коренеплодів. Зазначимо, що роз-

повсюдження хвороб буряків завдало значного збитку і буряківниіц,^ Західної та Північно-західної зон (у штатах Вашингтон і Арізона робництво цукрових буряків повністю припинене, у Каліфорнії знач, но скоротилися посіви).

Таблиця 4 £

Динаміка посівних площ цукрових буряків у США

Штати і регіони	1975-1989 pp.		1990-2005 pp.
	тис.га	%	тис.га	%
Мічіган	36	6,6	53	10,7
Огайо	11	2,0	6	1,2
Великі Озера	47	8,6	59	11,9 '
Міннесота	98	17,9	127	25,7
Півн.Дакота	59	10,8	67	13,6 "
Долина Червоної Річки	157	28,7	194	39,3 ~
Колорадо	41	7,5	13	2,6 ~~~
Канзас	25	4,6	-	-
Монтана	18	3,3	19	3,8
Небраска	32	5,9	24	4,9
Нью-Мексіко	0,3	0,0	-	-
Техас	10	1,8	14	4,9
Юта	5	0,9	-	-
Великі Рівнини	152,3	27,8	92	18,6
Айдахо	57	10,4	65	13,2
Орегон	4	0,7	5	1,0
Вашингтон	'23	4,2	-	-
Північний захід	84	15,3	70	14.2
Арізона	6	1.1	-	-
Каліфорнія	101	18,4	79	16,0
Захід	107	19,6	79	16,0 .
Всього	547	100,0	494	100,0

Джерело: Sugar beet. Cost of production. USDA, 2006.

Як видно з даних таблиці 4.8, найбільша частка посівних площ цу­крових буряків розміщена в Долині Червоної Річки, причому вона має тенденцію до зростання. За прогнозами американських фахівців, Д° 2010 р. частка цього району в загальних площах під цукровими бур51' ками може досягти 50-55 %. Не зважаючи на скорочення посівнИ4 площ буряків у північно-західній зоні дуже перспективним бурякосій' ним районом є штат Айдахо, де цукрові коренеплоди вирощуються е умовах гірського клімату, що перешкоджає поширенню хвороб і дників. Разом з тим у штаті Каліфорнія зменшуються посівні гі-поїй1 rlj-i цією культурою, через зараження посівів шкідниками, хоча цей і^тат залишається наступним вагомим у країні за розміром.

Дослідженням встановлено, що урожайність цукрових буряків диференційована бурякосійними зонами. Так, найвищий її рівень досягнуто у Західній зоні бурякосіяння, найнижчий (що достатньо парадоксально) - у Долині Червоної Річки. Це пояснюється тим, що у Західній зоні цукрові буряки вирощуються із застосуванням зрошування, що значно підвищує вихід коренеплодів з І га. У краї- ні зрошують понад 60 % посівів цукрових буряків. При досліджен- ні показників урожайності цієї важливої технічної культури вияв­лено тенденцію до їх збільшення (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

Динаміка урожайності цукрових буряків у США, т/га

Шз ат	1975-1989 pp.	1990-2005 pp.
Мічіган	42,2	42,5
Огайо	41,3	38,2
Великі Озера	42,0	42,0
Міннесота	35,6	40,0
Північна Дакота	36,6	38,0
Долина Червоної Річки	36,0	37,8
Колорадо	40,8	49,0
Канзас	17,8	_
Монтана	44,2	47,3
Небраска	43,2	46,7
Нью-Мексіко	76,0	_
Техас	36,1	48,4
Юта	39,6	_
Вайомінг	43,0	50,0
__ Великі Рівнини	38,0	48,2
Айдахо	42,6	55,4
Орегон	62,0	67.8
.— Вашингтон	56,7	_
— Північно-західна зона	47,4	56,3
Еи__Арізона	47.0
— Каліфорнія	60,4	58,1
Захід	59,6	58,1
И^_Всього	43,4	46,1

Джерело: Agricultural statistics, 2006.

Відповідно результатів аналізу динаміки валових зборів цукро- и* буряків у CLI1A 1/3 їх загального обсягу припадає на штати До­

лини Червоної Річки, де за 15 років виробництво цукрових корЄц плодів збільшилось на ЗО %. Разом з тим встановлено, що вал ' збори цукрових буряків мали тенденцію до зростання за пер ^ аналізу в штатах Зони Великих Озер (у штаті Мічіган збільшен^ обсягів виробництва нівелювало його зменшення у штаті Огац '' Через вищезазначені причини (враження посівів культури шкід^ ■ ками та хворобами) стрімко знижуються обсяги валових зборі в . Каліфорнії. Фахівці компанії Holly Sugar прогнозують подальщ спад обсягів виробництва цукрових буряків у Каліфорнії якщо ^ буде вжито невідкладних заходів щодо захисту культури.

За даними останнього перепису, в США налічується 8,4 тцс бурякосійних господарств із середньою площею посіву цукрову буряків 43,7 га. Найбільші бурякосійні ферми розташовані в Міцч несоті, де в середньому одне господарство обробляє 72 га цукрову коренеплодів, найменші - в Огайо - 15,8 га.

Кількість бурякосійних господарств у країні зменшується, аде при цьому зростає середній розмір посіву цукрових буряків на одну | ферму (табл. 4.10).

Таблиця 4іо

Кількість і середній розмір бурякосійних господарств у США

Штати	1998 р.		2005 р.
	кількість ферм	середня площа, посіву цукрових буряків на ферму	кількість ферм	середня площа, посіву цукрових буряків на ферму
Арізона	458 .	8,2	-	-
Каліфорнія	1252	85,0	1118	61,1
Айдахо	1920	30,4	1402	41,3
Орегон	242	30,8	160	28,7
Вашингтон	888	41,7	-	-
Колорадо	1359	34,0	565	26,7
Канзас	152	90,7	31	90,2
Міннесота	818	64,7	1440	72.0
Монтана	570	31,6	419	40,0
Небраска	965	31,1	827	32,0
Нью-Мексіко	7	46,1	-
Північна Дакота	574	55,9	943	61,5
Техас	190	44,1	312	41,3 _
Юта	449	16,6	-	1
Вайомінг	575	40,9	335	38,9 J
Мічіган	1794	19.4	1906	21.8
Огайо	638	18,6	317	15,8
Всього	12438	39,7	9775	43,7

Джерело: Sugar beet farms. USDA, 2006

у середньому по країні на бурякосійних фермах структура вико- і гтання площ піД цукровими буряками така: 33 % посівів розміщу- на землях, що є власністю виробника, 47 % - на повністю орен- КйаНиХ землях- на Решті площі буряки вирощується на частково оре- Д°В,наііих землях. В останньому випадку орендні відносини припус- [оть передачу частини вирощеного урожаю виробником власникові КІ,ельної ділянки, на якій вирощували цукрові буряки.

3 у загальній структурі посівів найбільша висока частка цукрових бурятів припадає на західні райони Айдахо і Орегону, найменша - у Каліфорнії- У цілому поєднання галузей і структура посівів у буряко- сійних господарствах визначаються загальним виробничим напрямом сільського господарства конкретного регіону. Наприклад, у Каліфор­нії традиційно висока частка овочевих культур у структурі посівів, у ІУІІчігані та Огайо - кукурудзи на зерно і сої, у Міннесоті та Північній Дакоті - пшениці, на сході Айдахо - ячменю.

Структуру посівів у бурякосійних господарствах наведено в таблиці 4.11.

Таблиця 4.1 1

Структура посівів у бурякосійних фермах США, %

Район	Цукрові буряки	Куку­ рудза	Соя	Пше­ ниця	Яч­ мінь	Карто­ пля	Овочі	Інші
Мічіган і Огайо	15,9	27,2	14,0	7.1	0,7	1,3	1,3	32.1
Міннесота і Пів­нічна Дакота	17,6	5,4	13,7	30,1	12,4	1,8	-	19,0
Колорадо, Небра­ска і північний- схід Вайомінга	14,7	25,2	-	5,9	0,6	0,3	0,4	52,9
Монтана	19,6	4,5	.	11,0	6,7	_	0,7	57,5
Схід Айдахо	20,0	0,8	.	18,1	13,0	2,8	0,3	46,7
Захід Айдахо і	26,5	3,9	-	18,4	5,3	3,7	2,6	39,6
Каліфорнія	15,5	18,5	-	12,7	0,6	-	80	44,7
|сша_	17,2	11,9	6,1	18,2	7,0	1,2	1,0	37,4

Джерело: Sugar beet. Cost of productio. USDA, 2005.

Виробництво цукрових буряків у США ведуть за сучасними єхнологіями, що забезпечують високий рівень продуктивності бу­рякових плантацій. Як вважають американські фахівці, успішний Розвиток буряківництва в останні десятиліття був результатом по- ліпіцення селекції і насінництва цієї культури, удосконалення сис­теми добрив, які вносяться під цукрові буряки й розробки нових ПеРспективних засобів захисту рослин.

і

Тривалий час буряківники США використовували в основно^ вітчизняний насіннєвий матеріал, який забезпечував високу вр0^ жайність коренеплодів, але значно поступався західноєвропейсь­ким аналогам за потенційною цукристістю та стійкістю до шкідци ків і хвороб. Такий стан корінним чином змінився, коли у 1977 р у країні за контрактом з найбільшою датською насіннєвою компані­єю Maribo почала діяти мережа селекційно-насінницьких станцій які вели розмноження насіння перспективних однопаросткових со­ртів із високим потенціалом урожайності та цукристості.

Із 1987 р. у США понад 80 % використовуваних сортів, буЛ[1 генетично однопаростковими, 20 % - багатопаростковими, які ви­сівали переважно в Каліфорнії, де цей сорт забезпечує вищі вро­жай. Дослідженням встановлено, що нині основну увагу в селекції та насінництві цукрових буряків приділяють створенню сортів, які поєднують високу врожайность і цукристість, характеризуються стійкістю до шкідників і хвороб.

Посіви цукрових буряків у СПІА обробляють із застосуванням засобів хімізації. Норма мінеральних добрив, яку вносять під цю культуру, становить у середньому по країні 450 кг д.р./га. При цьо­му фермери широко використовують мікроелементи, що підвищу­ють якість коренеплодів. Останніми роками особливу увагу приді­ляють стабілізації застосування азотних добрив, що підвищують вміст у коренеплодах а-амінного азоту, який негативно впливає на накопичення цукру та вихід його при переробці.

Слід зазначити, що буряківники також широко використовують засоби захисту рослин у великих обсягах, що визначає необхідність їх ефективного застосування. З цією метою здійснюється переоріє­нтація у використанні форм пестицидів - нині перевага надається післясходовим формам, що забезпечують гарантований ефект.

Буряківництво у США - високомеханізована галузь. Із застосу­вання сучасної техніки для обробітку та збирання цукрових буряків за останні 15 років затрати праці на 1 ц коренеплодів скоротилися до 0,1 люд.-год. Виробництво техніки для буряківництва забезпечує в осно­вному найбільша машинобудівна корпорація США John Deere Co.

У середині 90-х років минулого століття у США почали проНеС концентрації виробничих потужностей у цукровій індустрії, моде­рнізації устаткування і технологій, освоєння нових форм діяльно0' ті, які б забезпечували зниження витрат виробництва та реалізаН11 продукції, підвищення її якості й успішне просування КІНЦЄВ°' продукції на ринок.

Характерним прикладом може бути діяльність кооперативу дціегісап Crystal Sugar Company - однієї з найбільших цукрових ком­іцій США, яка знаходиться у шт. Міннесога. Вона займається пере­робкою цукрових буряків, виробництвом і збутом цукру, бурякового ^ому, меляси і насіння. Одержаний корпорацією чистий дохід напра­сується на інвестування акціонерів у формі нерозподіленого прибут­ку або розподіляється між ними у вигляді платежів за постачання цук­рових буряків. Акціонерам виплачується чиста сума за вирахуванням г,оТочних витрат, що обчислюються з урахуванням податків.

Початкова ланка діяльності кооперативу - виробництво сиро­вини - цукрових буряків. За цю ланку відповідає сільськогосподар­ський департамент компанії - від виробництва насіннєвого матері­алу для вирощування цукрових буряків у штатах Арізона і Орегон до обробітку та збирання врожаю коренеплодів. Департамент несе основну відповідальність за виконання контракту із виробниками, які зобов'язані вирощувати цукрові буряки відповідно до пунктів статуту компанії, які передбачають консультаційну підтримку то­варовиробників у підвищенні якості урожаю, своєчасне й ефектив­не виконання агротехнологічних заходів, за зберігання врожаю з найменшими втратами цукристості, забезпечення переробних заво­дів необхідною кількістю коренеплодів високої якості. Фахівці компанії розробляють нові прийоми зберігання цукрових буряків, що дає змогу зберегти їх від псування досить тривалий час. У 90-ті роки був досягнутий певний прогрес у розробці й реалізації насіння нових сортів, які пристосовані до агрокліматичних умов західних штатів. Зазначимо, що виконанням семирічної програми створення таких сортів займалося насінницьке підприємство компанії, розта­шоване в районі Пампо, шт. Айдахо.

Вивчення досвіду роботи цієї компанії свідчить, що розробка ефективної системи зниження витрат виробництва починається із збирання спеціальною службою (Grower Practices Surkey) щорічних Даних, щоб виявити особливості вирощування цієї культури та об­грунтувати чинники зменшення витрат при переробці цукрових ^Уряків на цукрових заводах. Зазначимо, що аналізуються дані за Вмробничими витратами по всіх підприємствах, які належать коо­перативу. Цей аналіз дозволяє йому, оцінити рентабельність своєї Діяльності й порівняти результати виробничих витрат з аналогіч­ними показниками конкуруючих компаній.

|з. Підхід, який виділяє агротехнічні чинники, як найбільш вагомі, Забезпеченні якісних параметрів сировини, зумовив використання

системи платежів за якість урожаю (Quality Payment Sistem). Під вищення цукристості буряків на 1% зумовлює підвищення оплаті, за кожну тонну більш як на 4 дол. Вважаємо, що цей досвід заслу говує на увагу вітчизняної практики як у питаннях організації ац9 літичної роботи на підприємствах бурякоцукрової галузі, так і щ0 до запровадження системи матеріального стимулювання буряків ників за підвищений вміст цукру.

Компанія American Crystal продовжує підтримувати й посилю, ваги свої позиції як виробника продукції із низькою собівартістю Підвищення конкурентоспроможності компанія забезпечила за ра_ хунок постійного інвестування капіталу в енергозберігаючі техно­логії, ЩО ДОЗВОЛЯЄ зменшити споживання електроенергії Й ІНШИХ ресурсів, підвищує продуктивність праці та якість кінцевої продук- ції. Так, у 1995 р. було завершено впровадження систем з глибшого очищення сиропу на заводах в Крукстоне, Драйтоне і Мурхеде, яка відчутно підвищує ефективність виробництва, скорочує втрати цу­кру в мелясі.

Спільно з іншою партнерською компанією United Sugars Corporation було здійснено два інвестиційні проекти: 1) впрова­дження високошвидкісної пакувальної лінії, купленої у фірми Bosch і 2) будівництво нового сховища глибокого заморожування місткістю 75 тис. т і вартістю 1 млн. дол., розрахованого на тривале зберігання коренеплодів [122].

Інший кооператив з виробництва бурякового цукру в Північній Дакоті - Minn-Dak Farmers Cooperative також реалізувала масштаб­ну програму, яка передбачала збільшення контрактних площ під цукровими буряками за трирічний період - з 2003 по 2005 р. більш як на 37% - з 28,8 тис. до 39,6 тис. га. Досягнуто збільшення серед­ньодобової переробки цукрових буряків за проектом на 24% - з 5350 до 6800 т, що дозволило підвищити доходи виробників сиро­вини, оскільки фіксовані витрати розподілятимуться на більший обсяг продукції. З монтуваннямдодаткового технологічного облад­нання для переробки коренеплодів проектом передбачаєлося роз­ширення площ холодильних сховищ, які обладнано вентиляцією, для зберігання від 70 тис. до 90 тис. т цукрових буряків.

Компанія American Crystal Sugar запроваджує проект застосу­вання інтегрованої комп'ютерної системи, яка пов'язує в єдиним ланцюг всю виробничу мережу кооперативу та його партнерів «Pro Gold», «United sugars Cooperative» і «Midwest agf*' commodities». Це дозволило прискорити процес реагування на нові потреби ринку й нові можливості виробництва. На думку керівниц­тва компанії, ці нвестиції - внесок у майбутнє компанії, яка перед­бачає забезпечити диверсифікацію виробничої діяльності, збіль­шення прибутковості та зниження виробничих витрат.

Компанія «American Crystal» спільно з кооперативами «Міпп- рак» і «Southern Minnesota Sugar Beet» є власником фірми «Mid­west Agri-Commodities Company», що реалізує бурякову пульпу, мелясу і меляс\ з мінімальним вмістом цукру. Вона також тісно співпрацює з європейською компанією «Danisco Seed» з метою створення високоякісних гібридів цукрових буряків ІЗ ВИСОКИМ ВМІ­СТОМ цукру. Слід зазначити, що «American Crystal» здійснює актив­ний пошук можливостей підвищення цукристості буряків, що пе­редбачено трирічною програми AG-2004. У реалізації цієї програми задіяні аналітичні підрозділи компанії і фермери. Учасники про­грами розробляють оптимальні норми внесення добрив, складають карти бур'янів, упроваджують новітні сорти цукрових буряків.

Аналіз діяльності американських товаровиробників на прикладі «American Crystal Sugar Company» засвідчує, що ситуація на цук­ровому ринку США зазнає впливу управлінських рішень, що при­ймаються кількома великими компаніями. Основним завданням при цьому є розширення й посилення позицій на ринку бурякового цукру та побічних продуктів переробки цукрових буряків. З цією метою здійснюється ряд проектів, щоб підвищити цукристість бу­ряків, знизити виробничі витрати, отже підвищити конкурентосп­роможність продукції, конкурентоздатність товаровиробників і га­лузі [55, 126. 1277].

Найважливішою галуззю сільського господарства Китаю є рос­линництво, в якому важливе місце посідає виробництво цукровміс- них культур: цукрової тростини та цукрових буряків. Ці культури вирощують у 27 провінціях країни, 75% тростинних плантацій роз­ташовано у провінціях Гуандун, Гуанси і Фуцзянь. Цукрові буряки вирощують на півночі та північному заході країни, 82 % площ, за­йнятих під цією культурою, сконцентровані в провінціях Хейлунц- 3ЯН, Цзілін і Внутрішня Монголія.

Для ефективного розвитку бурякоцукрової галузі державні органи Управління країни вжили важливих заходів з реорганізації галузі. Найважливішим елементом нової політики було впровадження конт­рактної системи у виробництві цукрової тростини та цукрових буря- к'в, згідно з якою сільськогосподарські господарства вирощували цу- КР0ВІ культури на орендованих у держави землях за контрактом із пе­

реробними підприємствами. При цьому держава надавала всебічну підтримку виробникам сировини: виділено субсидії на придбання ца сіння, добрив і пестицидів, профінансовано витрати на транспорту, ванню врожаю до місця переробки, створено меліоративні систем^ зрошення посівів, виробникам сплачували премії за впроваджену високоурожайних і стійких до хвороб та шкідників сортів. У результа­ті реконструкції галузі, що проводиться державою, значно збільшило­ся виробництво цукровмісних культур.

Проте із середини 80-х років минулого столітгя спостерігалася стагнація в розвитку галузі. Через різке коливання світових цін на цу_ кор зменшено посівні площі під цими культурами, особливо ПІД цук_ ровими буряками, що надалі призвело до збільшення споживчого по­питу на цукор. Держава була вимушена знову вжити заходів щодо стимулювання виробників галузі, а саме: підвищити закупівельні ціни, виділити пільгові кредити та встановити пільговий режим оподатку­вання, що зумовило збільшення обсягів виробництва цукру.

У Китаї наприкінці XX ст. було понад 700 тис. підприємств з виробництва та переробки сировини. В перспективній програмі розвитку галузі з переробки цукровмісної сировини, розробленій у 90-ті роки, передбачалося зменшення кількості переробних підпри­ємств за рахунок закриття малопотужних. Проте у зв'язку з підви­щенням світових цін на цукор у 2001-2002 pp. вони почали знову працювати з метою підвищення обсягів виробництва цукру і збі­льшення частки експорту. Крім того, збільшення виробництва не­обхідне для задоволення внутрішньої потреби країни в цьому про­дукті, оскільки щорічний приріст населення становить понад 10 млн. осіб, а забезпечення його цукром - одне з найнижчих у світі - близько 7 кг у рік, тоді як в європейських країнах становить 35 кг, у Бразилії - 58, у США - 72 кг на людину в рік. Дослідженням вста­новлено, що країна нині орієнтується на збільшення обсягів цукру за рахунок підвищення урожайності та розширення посівних плоШ- Для цього реалізації програми з підвищення продуктивності галузі передбачалося залучити великі суми іноземних інвестицій таких відомих компаній британських Tate & Lyle і BSC, датської DDS, німецької Sudzuker [128-130].

Нині у Китаї досить стрімко розвивається виробництво натур3' льних замінників цукру на основі кукурудзяного сиропу з високим вмістом фруктози (high fructose corn syrop-HFCS).

Підвищення ефективності цукрової галузі - одним із головний завдань продовольчої програми Китаю. У програмі передбачеН0

посилення ролі державного регулювання функціонування галузі, активізацію заходів щодо залучення іноземного капіталу та розви- т0к приватного підприємництва. Підвищення ефективності галузі пов'язане, насамперед, із забезпеченням модернізації виробництва цукрової сировини та потужностей переробної промисловості, сти­мулюванням товаровиробників і, крім того, використанням передо- „ого зарубіжного досвіду (табл. 4.12).

Таблиця 4.12

Показники розвитку цукрової галузі в Китаї

Показники	сі VO о	1997 р.	1998 р.	сі о OS о	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003-2005 pp.
Плоша посіву, тис.га цукрова тростина	1243	1108	1186	1042	1189	1281	1422	1328
цукрові буряки	657	559	503	341	329	406	424	400
Обсяги виробництва, млн.т цукрова тростина	71,2	83,0	87,2	78,1	69,3	77,9	92,2	92,4
цукрові буряки	16,7	14,9	14,5	8,6	8,0	11,0	12,8	6,2
цукор-сирець	7,8	9,1	10,0	7,7	7,0	9,5	11,8	11,3

Джерело: FAO, 2006, Chinese sugar statistics, 1996-2006

Дані таблиці 4.12 свідчать, що у 2003-2005 pp. різко скоротило­ся виробництво цукрових буряків (на 50%) порівняно з попереднім роком, тоді як валові збори цукрової тростини практично не зміни­лися. Зниження виробництва цукрових буряків пов'язане із переви­робництвом цукру у світі в 2002 p., унаслідок того, що обробіток Цієї культури більш трудомісткий. Крім того, 2003 р. був несприят­ливим за погодними умовами для вирощування цукрових буряків.

Проте в провінції Гуангхи у 2003 р. через засуху зменшилися ПОСІВНІ площі під цукровою тростиною, що зумовило зниження °бсягів виробництва цукру. За прогнозом Китайської цукропромисло- воі асоціації, виробництво цукру у 2009 р. зменшиться до 9,5 млн. т. Прогнозований випуск рафінованого цукру буде дещо нижче перед­бачуваного попиту на нього, обсяг якого становитиме 10,5-10,8 млн. т. ^итай планував збільшення посівних площ цукровмісних культур: Цукрової тростини до 1,31 млн. га, цукрових буряків до 525 тис. га, "^зважаючи на прогноз скорочення обсягів виробництва цукру. У провінції Гуангхи планували збільшення площ під цукровою тр0с тиною на 5,8%. Керівництво цієї провінції розглядає цукрове вцр() бництво як важливу галузь, розвиток якої необхідно стимули ва^ та підтримувати. Запропоновані заходи щодо підвищення ефекту ного функціонування галузі передбачають: 1) збільшення посівну площ під цукровою тростиною; 2) злиття дрібних фермерських г0 сподарств у більші; 3) використання високоурожайних сорт ів цук рової тростини і доведення урожайності культури до 100 т/га, нині цей показник становить близько 60 т/га.

Планується збільшити посівні площі цукрових буряків на 33 %, з0_ крема у провінції Хініоанг (Xinj iang), де приріст становитиме 92 тис га, тобто 8%. З метою зниження виробничих витрат і залучення у цю галузь фермерів, у провінції вирощуватимуть нові сорти цукро­вих буряків, які завезено з Німеччини. Очікується, що ці сорти за­безпечать приріст урожаю на 15%. Площі під цукровими буряками в провінції Хейлунцзянь (Heilongjiang) досягнуть 207,3 тис.га, а в районі Внутрішньої Монголії 65,0 тис. га, тобто вище на 12,2 і