Динаміка адміністративно-територіального поділу та населення України

Роки	Міста, од.	Селища міського типу, од.	Райони, од.	Сільські ради, од.	Сільські поселення, од.	Сільське населення, млн осіб	Міське населення, млн осіб	Середня людність сільради, осіб	Середня людність се-ла, осіб
1970	385	857	476	8571	31410	21,4	25,7	2328	683
1979	406	901	477	8503	29806	19,2	30,6	2258	646
1989	434	927	479	8878	28768	17,1	34,6	1926	595
1995	445	909	489	10097	28864	16,5	34,8	1644	575
2001	451	893	490	10263	28651	16,0	33,0	1551	557
2002	454	889	490	10272	28619	15,9	32,6	1546	555
2003	453	887	490	10275	28612	15,7	32,3	1526	548
2004	455	886	490	10279	28597	15,5	32,1	1506	541
2005	456	886	490	10281	28585	15,3	32,0	1485	534
2006	457	885	490	10281	28562	15,1	31,9	1464	527
2007	458	886	490	10279	28540	14,9	31,8	1447	521
2008	458	886	490	10279	28504	14,7	31,7	1430	516

Негативні демографічні тенденції тією чи іншою мірою властиві переважній більшості країн Європи, але в Україні вони набули надзвичайних масштабів: лише протягом 1995-2008 рр. держава втратила понад 4,9 млн громадян. Навіть при незначному підвищенні народжуваності останніми роками, депопуляція населення надто висока, спостерігається погіршення стану здоров’я людей, що відображається в істотному скороченні середньої тривалості життя. В Україні цей показник найнижчий у Європі й має тенденцію до зниження.

Однією із причин бідності сільського населення та демографічної кризи на селі є високий рівень безробіття. Безробіття в Україні набуло абсолютно інакшого характеру, ніж в інших країнах: у лавах безробітних опинилися не малокваліфіковані працівники, а високопрофесійні фахівці. Безробіття несе прямі економічні втрати для суспільства: скорочення обсягу національного продукту, уповільнення зростання добробуту, поглиблення майнової нерівності. З безробіттям можуть бути пов'язані також політичні проблеми, адже його висо­кий рівень створює соціально-політичну напруженість, може стати ба­зою для різного роду політичних конфліктів, криз, революцій.

За даними Державного комітету статистики України, при скороченні трудових ресурсів села за 1991-2008 рр. на більш як 1 млн осіб, чисельність зайнятих у сільськогосподарських підприємствах зменшилась на 3 млн осіб. Скоротилася також чисельність зайнятих в інших галузях матеріального виробництва та соціальної сфери села. Основна частина працездатних селян, звільнених із підприємств та організацій, вимушено поповнює групу незайнятих або зайнятих лише в особистому селянському господарстві. Разом із зареєстрованими безробітними їх налічується понад 3 млн осіб. Ще близько 0,3 млн осіб складають приховані безробітні у сільськогосподарських підприємствах. Тобто до половини економічно активних жителів села не мають стабільного місця роботи та надійних джерел доходів, що знижує рівень життя населення.

При дослідженні соціальних проблем сільських територій використана система показників рівня життя, яка включає: досягнутий рівень доходів і майнової забезпеченості населення; обсяги споживання матеріальних благ, побутових послуг і послуг сфери культури; рівень забезпечення працівників необхідними у виробничому процесі умовами; стан задоволення людських потреб у фізичній, духовній та соціальній сферах; рівень суспільно-правових гарантій населенню.

Про бідність сільського населення свідчить значна частка витрат на продукти харчування в сімейних бюджетах селян. Лише у 2007 р. цей показник вийшов за межі критичної зони (понад 60%) (табл. 3).

Таблиця 3