Національний науковий центр

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

Української академії аграрних наук

ЛІСОВИЙ Андрій Васильович

УДК 332.025.12:711.437(1-22)

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ:

ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

08.00.03 – економіка та управління

національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2009

Дисертацією є рукопис

Р обота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

КАДІЄВСЬКИЙ Володимир Андрійович,

Державна академія статистики, обліку та аудиту,

Завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН

КРОПИВКО Михайло Федорович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу проблем галузевого і територіального управління

доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

ЛАЙКО Петро Афанасійович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, директор Навчально-наукового центру економіки і підприємництва

доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

ОРЛАТИЙ Михайло Кузьмович,

Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом

Захист відбудеться 16 червня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3 поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2 поверх, кімн. 212.

Автореферат розісланий 08 травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, О.Г. Шпикуляк

Кандидат економічних наукЗагальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки гостро поставила перед Україною проблему вибору ефективних напрямів та інструментів забезпечення розвитку сільських територій. Серед них одним з основних є державне регулювання, за допомогою якого, на основі програмно-цільового підходу апробуються й вдосконалюються механізми забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Подолання проблем низької ефективності аграрної політики, дефіциту коштів у бюджеті країни на соціальні витрати, повільного становлення сільського самоврядування, віддаленості селян від ринків збуту сільськогосподарської продукції, обмеженості доступу до матеріально-технічних, фінансових та інформаційних ресурсів вимагає значного посилення державного впливу на сільські території. Регулювання розвитку сільських територій суттєво відрізняється від регулювання сільського господарства, адже йдеться не про галузь виробництва, а про територіальну організацію сільської складової суспільства, тому необхідні інші методи та підходи. Отже, сільські території доцільно виокремити в самостійний об'єкт державного регулювання.

Теорії та практиці державного регулювання економіки присвячено дослідження видатних вчених-економістів зарубіжних країн. Найвідоміші з них: Дж. Гелбрейт, Дж. Долан, Дж. Кейнс, Д. Ліндсей, Д. Норт, М. Фрідмен, Ф. Хайєк та ін. У вітчизняній науці вагоме місце в галузі державного регулювання економіки займають праці В.Ф. Бесєдіна, І.К. Бондар, З.С. Варналія, А.С. Гальчинського, С.І. Дорогунцова, А.Ф. Мельник, І.І. Лукінова, А.Г Савче-нка, А.А. Чухна.

Визнаними вченими у сфері дослідження розвитку сільських територій є М.К. Орлатий, І.В. Прокопа, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин та інші науковці-економісти цього напряму. Актуальні питання, пов'язані з розглядом окремих аспектів досліджуваної про­блеми, знайшли відображення в працях: О.А. Біттера, О.А. Бугуцького, О.Г. Булавки, Н.М. Вітренко, П.І. Гайдуцького, І.Ф. Гни-біденка, Ю.Е. Губені, О.Д. Гудзинського, Д.Ф. Крисанова, М.Ф. Кропивка, Г.І. Купалової, П.А. Лайка, Е.М. Лібанової, М.Й. Маліка, О.М. Онищенка, В.М. Нелепа, О.І. Павлова, К.В. Проко­пишак, В.П. Рябоконя, М.П. Сахацького, В.К. Терещенка, В.М. Трегобчука, Л.О. Шепотько, Д.В. Шияна, К.І. Якуби. Перелічені науковці не тільки з позицій сьогодення переосмислили класичні категорії соціально-економічного розвитку українського села, але й ввели в економічний обіг ряд новацій, зміст і особливості яких стали предметом дискусій.

Але, незважаючи на посилену увагу науковців до проблем села, недостатньо повно досліджені питання державного регулювання розвитку сільських територій. Комплекс проблем щодо забезпечення сталого розвитку сільських територій України є новим напрямом вітчизняної наукової думки. Потребують належної уваги теоретичні надбання та практичні розробки проблем державного регулювання розвитку українського села. Недостатнім є розгляд питань державного регулювання розвитку сільських територій на рівні регіонів та особливо сільських районів України.

Необхідність створення цілісної науково обґрунтованої теорії й методики державного регулювання розвитку села, концепції сталого розвитку сільських територій зумовила вибір теми дослідження, його актуальність, теоретичну й практичну значущість.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до науково-дослідної тематики кафедри аграрної соціології та розвитку села Національного аграрного університету за темами: “Удосконалення системи самоуправління сільськими територіями” – номер державної реєстрації 0103U005379 (автором здійснено оцінювання розвитку сільських територій за інтегральним показником на рівні адміністративних районів та на основі цього визначено депресивні сільські райони); “Обґрунтування напрямів сталого розвитку сільських громад та територій як основи підвищення ефективності місцевого самоврядування в умовах адміністративно-територіальної реформи” – номер державної реєстрації 0106U006294 (автором обґрунтовано пропозиції щодо реформування адміністративно-територіального устрою в Україні); “Обґрунтування напрямів становлення соціального партнерства та розвитку системи соціально-трудових відносин у сільських територіальних громадах” – номер державної реєстрації 0108U001670 (автором висвітлено напрями впровадження соціального партнерства як ефективного ресурсу сільського розвитку) та кафедри економічної теорії Національного університету державної податкової служби України за темою: “Податкова діяльність держави в умовах посилення взаємозалежності національних економік” – номер державної реєстрації 0103U001089 (автором дано оцінку та запропоновано шляхи вдосконалення системи оподаткування сільського господарства).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних засад і методичного інструментарію державного регулювання розвитку сільських територій, обґрунтування концепції їх сталого розвитку.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено до розв'язання такі завдання:

1. уточнити сутність категорії “сільські території”;

2. визначити методи, принципи й завдання державного регулювання розвитку сільських територій;

3. проаналізувати фактичний стан функціонування сільськогосподарського виробництва, соціальної сфери села, а також стан і проблеми навколишнього природного середовища;

4. оцінити рівень розвитку сільських територій України за інтегральним показником;

5. визначити депресивні сільські території на рівні адміністративних районів України та обґрунтувати пропозиції щодо їх фінансового вирівнювання;

6. проаналізувати вплив бюджетно-по­да­т­ко­вої си­с­те­ми на розвиток сільських територій і надати пропозиції щодо її вдосконалення;

7. розкрити механізми вдосконалення цінової та фі­нан­сово-кредитної політики розвитку сільських територій;

8. визначити перспективні напрями розвитку сільських територій;

9. обґрунтувати необхідність і шляхи реформування адміністративно-територіального устрою України;

10. розробити концепцію сталого розвитку сільських територій.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання розвитку сільських територій і чинники, що визначають його сталість.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми вдосконалення державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій.

Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження сформували фундаментальні положення класиків і сучасних дослідників проблем розвитку села, програмні, директивні та нормативні документи органів державної влади. Методологічною базою дослідження є загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, діалектичний та абстрактно-логічний методи. Дослідження проводилось з використанням історичного методу – при вивченні еволюції державного регулювання, абстрактно-логічного методу – при теоретичному узагальненні та формулюванні висновків, економіко-статистичного – при аналізі фактичного стану сільських територій, монографічного – при вивченні літературних джерел і дослідженні розвитку поставлених проблем, порівняльного – при зіставленні показників розвитку сільських територій адміністративних районів; розрахунково-аналітичного методу – для оцінювання рівня розвитку сільських територій за інтегральним показником.

Інформаційною базою дослідження були закони Верховної Ради України; укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; статистичні та аналітичні матеріали Державного комітету статистики України і регіональних статистичних управлінь, Міністерства аграрної політики України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області; довідкові та інструктивні матеріали; результати наукових розробок інших авторів; відомості, що опубліковані в науковій вітчизняній і зарубіжній літературі, періодичних виданнях; дослідження та спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дослідження в сукупності вирішують важливу теоретико-прикладну проблему удосконалення державного регулювання розвитку сільських територій:

вперше:

• обґрунтовано використання інтегрального показника розвитку сільських територій (що включає три основні складові: економічний потенціал, рівень розвитку соціальної сфери та екологічну безпеку) для визначення депресивності сільських районів і запропоновано механізм розподілу коштів державного бюджету, які виділяються на їх фінансове вирівнювання, що ґрунтується на використанні інтегральних оцінок розвитку сільських територій кожного депресивного району;

• запропоновано впровадження інтегрального сільськогосподарського податку, який об'єднуватиме всі податки та платежі агропідприємства до бюджетів усіх рівнів і сплачуватиметься по завершенні господарського року, він зберігатиме переваги фіксованого сільськогосподарського податку, але на відміну від нього не суперечитиме вимогам СОТ;

• розроблено концепцію сталого розвитку сільських територій, в якій визначено ключові проблеми сільських територій у середньостроковій перспективі й запропоновано комплекс заходів соціально-економічного, екологічного, правового та адміністративно-управлінського характеру, які обумовлюють ефективне задоволення життєвих потреб сільського населення у матеріальних благах, соціальних потребах і здорових умовах існування;

• обґрунтовано пропозиції щодо формування дворівневої схеми адміністративно-територіального поділу України з метою усунення диспропорцій між нині існуючими областями й районами за територією та чисельністю населення, зниження ексцентричності розміщення більшості обласних і районних центрів, наближення до сільського населення адміністративних і соціальних послуг, посилення сільського самоврядування, спрощення бюджетного процесу та підвищення наповнюваності сільських бюджетів за рахунок розширення бази оподаткування;

удосконалено:

• визначення категорій “сільські території” та “сталий розвиток сільських територій”;

• механізм впровадження податку на нерухомість, що суттєво підвищить доходи сільських бюджетів (зокрема обґрунтовано ставки оподаткування та їх базу);

дістали подальший розвиток:

• теоретичні підходи до визначення місця і ролі держаного регулювання у розвитку сільських територій, оптимізації обсягів державної підтримки агровиробництва та соціальної сфери села, визначення напрямів і форм її здійснення;

• пропозиції щодо змін Бюджетного кодексу України в напрямі закріплення всієї суми плати за землю, податку з доходів фізичних осіб, збору за спеціальне використання природних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища за сільськими бюджетами з метою підвищення надходжень до них;

• механізми спрощення доступу сільськогосподарських виробників, сільських рад і місцевого населення до кредитних ресурсів та здешевлення їх вартості (через компенсацію державою частини процентної ставки, використання землі як застави, надання дозволу сільським радам залучати грошові кошти у вигляді кредитів);

• пропозиції щодо підтримки і стимулювання інвесторів, які вкладають кошти в розвиток сільських територій (через механізми оподаткування, гарантії повернення коштів, реструктуризацію взаємних боргів).

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних висновків, методичних розробок і практичних результатів дисертаційної роботи в діяльності органів регіональної та районної ланок державної влади й місцевого самоврядування при формуванні та реалізації регіональної і місцевої політики, програм соціально-економічного розвитку сільських територій.

Пропозиції щодо реформування адміністративно-територіального устрою на рівні району використані Старокостянтинівською районною радою Хмельницької області при підготовці Програми соціально-економічного розвитку Старокостянтинівського району на 2008-2010 рр. (довідка про впровадження № 432 від 05.08.2008 р.).

Пропозиції щодо вдосконалення Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів”; ранжирування сільських адміністративних районів за інтегральним показником розвитку сільських територій, що враховує обґрунтовані автором шість критеріїв; визначення депресивних районів на основі складених рейтингів; розподіл коштів державного бюджету, що спрямовуються в депресивні райони для їх фінансового вирівнювання, використані в практичній діяльності Головного управління економіки Івано-Франківської обласної державної адміністрації при підготовці пропозицій до проекту Закону України “Про зміни до Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів” та до Порядку здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними, а також використовувались при розробці проекту “Стратегії економічного і соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015 року” (довідка про впровадження № 04/25-689 від 13.08.2008 р.).

Пропозиції щодо введення податку на нерухоме майно використані Департаментом податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) Державної податкової адміністрації України при підготовці пропозицій до проекту Закону України “Про податок на нерухоме майно (нерухомість)“ (довідка про впровадження № 19-0228/1347 від 20.08.2008 р.).

Результати дисертаційного дослідження знайшли використання в навчальному процесі при викладанні дисципліни “Мікроекономіка“ в Національному університеті державної податкової служби України (довідка № 2375/01-12 від 11.09.2008 р.).

Пропозиції щодо розукрупнення областей – як першого етапу адміністративно-територіальної реформи використані в практичній діяльності Міністерства юстиції України при доопрацюванні проекту Закону України “Про територіальний устрій України” (довідка про впровадження від 30.09.2008 р.).

Пропозиції щодо розвитку сільських територій надані для опрацювання постійною робочою групою з питань сільського господарства Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України з метою подальшого їх використання в практичній діяльності Департаменту розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики України (довідка про впровадження № 17-6/57 від 11.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові результати, що викладені в дисертації й виносяться на захист, отримані автором особисто. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать здобувачу та є його науковим доробком. У дисертації використано лише ті положення статті, опублікованої в співавторстві, які отримані автором особисто. Внесок здобувача у статті, написаній у співавторстві, відображено в авторефераті у переліку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на 14 науково-практичних конференціях: “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” (м. Ірпінь, 2001 р.); “Бюджетно-податкова політика: теорія практика, проблеми” (м. Ірпінь, 2003 р.); “Проблеми організації і управління економікою регіону в умовах самоврядування” (м. Івано-Франківськ, 2004 р.); “Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі” (м. Ірпінь, 2005 р.); “Регіональні аспекти організації і управління фінансовими ресурсами” (м. Івано-Франківськ, 2005 р.); “Сучасні наукові дослідження – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); “Фінансові ресурси регіону: організація та управління” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.); “Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие” (м. Сімферополь, 2007 р.); “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (м. Київ, 2007 р.); “Україна на шляху інноваційного розвитку економіки, суспільства, особистості” (м. Краматорськ, 2007 р.); “Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 2008 р.); “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); “Україна в ХХІ столітті: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку (м. Кам'янець-Подільський, 2008 р.); “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати досліджень автора за темою дисертації викладено в 42 наукових працях загальним обсягом 43,5 др. арк. (особисто автору належить – 43,3 др. арк.). Зокрема опубліковано одну одноосібну монографію (23,2 др. арк.), 31 статтю у наукових фахових виданнях (з них одна стаття – у співавторстві), 10 тез у збірниках конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 454 сторінки, основний зміст викладено на 395 сторінках. Дисертація містить 64 таблиці на 37 сторінках, 13 рисунків на 8 сторінках та 3 додатки на 25 сторінках. Список використаних джерел налічує 340 найменувань на 34 сторінках.