 
        
        - •Рух «Дух часу» -передмова-
- •Походження назви
- •Структура документу
- •Організм знань
- •Загальні соціальні мережі
- •Частина I: введення - огляд -
- •Фокусування
- •Природнича / ресурсо-орієнтована економіка
- •Хід думок
- •Упередження щодо науки
- •Поява традицій
- •-Науковий світогляд-
- •Симбіоз
- •Стійкі вірування
- •-Пошук рішення-
- •Потенціал та рішення
- •Першочергове призначення та першопричини
- •Наші технічні реалії
- •-Логіка проти психології-
- •Розумовий замок
- •Омана «першого погляду»
- •Логічна пастка «опудало»
- •-Стан об’єднання людства-
- •Штучний поділ
- •Цінності
- •Витоки та вплив
- •Справжній «егоїзм»
- •-Останній аргумент: природа людини-
- •Єдиний аргумент, що залишається
- •Все є технічним
- •Нелогічний зв'язок?
- •Зміна умов
- •Частина II: соціальна патологія
- •Економічний фактор
- •Фізіологічне здоров’я
- •Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання
- •Фактор стресу
- •Психологічне здоров’я
- •Вивчення ситуації: поведінкове насильство
- •В завершення
- •-Історія економіки-
- •Загальний огляд
- •Основні теми
- •Занепад ринкового капіталізму
- •Визначення капіталізму
Хід думок
Багато особистостей або груп працювали над створенням тимчасово передових технологічних рішень задля застосуванням сучасних можливостей цього ходу думок для того, щоб впровадити нову ефективність та методи рішення проблем, як, наприклад, «Міські систем» Жака Фреско (20) або «Будинок Димаксіон» Бакмінстера Фуллера (21).
В той же час, очевидно важливим є не лише застосування інженерії. Також критично пам’ятати, що всі специфічні технологічні рішення можуть бути лише скороминучими, якщо ми беремо до уваги еволюцію наукових знань та її нових технологічних застосувань. Іншими словами, всі сучасні технологічні рішення можуть з часом стати застарілими.
Відтак, все що залишається незмінним це лише хід думок з його науковими причинно-наслідковими принципами, які лежать в його основі. Відтак РДЧ є вірним лише цьому ходу думок, а не якимось особам, інститутам чи тимчасовим технологічним досягненням. РДЧ скоріше слідує цій самогенеруючій основі мислення, а відтак діє в нецентралізованій, голографічній манері відповідно до цього ходу думок, який є початком до спонукання дій, ніж слідує за якимось особами чи проектами.
Упередження щодо науки
Прикладом вартим уваги є те, як еволюція людського розуміння самих себе та середовища свого перебування продовжує розвиватися, відмовляючись від старих ідей та поглядів, що більше не підтримуються завдяки постійному виникненню нової викривальної інформації.
Важливо поняттям, яке варто розглянути є упередження, які в більшості випадків, можна поставити у категорію вірувань, які колись виникали і адекватно підтримувалася через досвід чи усвідомлення, але які більше не можуть вважатися життєздатними через нову, конфліктуючу інформацію.
Наприклад, в той час як традиційна релігійна думка може здаватися все менш можливою чим будь-коли раніше для багатьох людей на Заході завдяки швидкому зростанню об’єму інформації та загальній грамотності населення (22), корені релігійної думки можуть простежуватися до часів коли люди могли виправдати законність та правильність таких вірувань, враховуючи їх обмежене розуміння навколишнього середовища в ті давні часи.
Такий шаблон є очевидним для всіх областей розуміння, включаючи сучасний «академічний світ». Навіть так звані «наукові» висновки, які враховуючи всі здобутки нової інформації та оновлених випробувань, знову ж таки часто не можуть більше вважатися дійсними (23) все ще захищаються лише через їх належність до нинішніх культурних традицій.
20 Посилання: «Все краще, що не купиш за гроші», Жак Фреско (The Best That Money Can't Buy, Jacque Fresco, Global Cybervisions, 2002, Chapter 15)
21 Посилання: Інформація про «Будинок Димаксіон»: http://en.wikipedia.org/wiki/Dymaxion_house
Такі «устояні інститути» як їх можна назвати, часто хочуть зберегти незмінність з причин егоїзму, влади, ринкового прибутку або загального психологічного комфорту. Ця проблема в багатьох аспектах лежить в основі нашого соціального паралічу (24).
Відтак, дуже важливо визнавати таку модель змін та розуміти наскільки критичним є бути змінним коли це стосується системи вірувань, не згадуючи вже випадки з небезпечними феноменами «устояних інститутів», які є культурно запрограмованими та посиленими бажанням самозбереження замість того, щоб змінюватися та розвиватися.
