Цінності

Організації суспільства в широкому розумінні сьогодні базується на багаторівневій конкуренції між людьми. Національні країни конкурують одна з одною за економічні чи фізичні ресурси; корпоративні суб’єкти ринку конкурують за прибуток та долю ринку; а середні працівники конкурують за доходи чи посади, які забезпечують їм зарплату, а відтак по суті за саме персональне виживання. В межах такої конкурентної етики лежать базові психологічні схильності зневажати добробут інших людей та оточуючого середовища. Сама природа конкуренції полягає в тому, щоб мати якісь переваги над іншими задля персональної винагороди, а відтак, немає необхідності казати, що поділ та експлуатація є загальними атрибутами сучасного соціального порядку. Цікавим є те, що фактично вся так звана «корупція», яку ми визначаємо як «злочин» в сьогоднішньому світі, основана на тій самій ментальності, яка, як дехто вважає, приводить у світ «прогрес» завдяки конкурентним інтересам.

Не дивно, насправді, що в таких умовах є все ще доволі поширеними інші різноманітні шкідливі, поверхневі соціальні поділи у вигляді рас, релігій, вірувань, класів чи ксенофобних упереджень. Такий викликаючий розбрат багаж від ранніх, орієнтованих на страх стадій нашої культурної еволюції просто не має робочої бази у фізичній реальності та служить зараз лише для перешкоджання прогресу, безпеці та стійкості.

Як буде описано в пізніших есе, можлива на сьогоднішній день ефективність та методи, які породжують достаток та які можуть усунути всі позбавлення людини, в значній мірі посилити середній стандарт життя, удосконалити здоров’я суспільства та значно посилити екологічну стабільність залишаються незастосованими через старі соціальні традиції, включаючи ідею національних держав, які сьогодні мають місце. Насправді, технічно існує лише одна раса, - людська (77); існує лише одна батьківщина – планета Земля; та існує лише один працездатний спосіб оперативного мислення – науковий.

Витоки та вплив

Давайте швидко оглянемо першоджерела конкурентної та викликаючої розбрат моделі.

Не вдаючись дуже глибоко в деталі, очевидним є те, що еволюція суспільства включала довгу історію конфліктів, дефіциту та дисбалансу. В той час як ведуться дебати

77 В області людської генетики, «Мітохондріальною Євою» називають матрилінійний найбільш недавній загальний предок (ННЗП) сучасної людини. Іншими словами, вона була найбільш недавньою жінкою від якої походять всі сучасні люди по їх материній лінії. Ми всі одна сім’я. Крім того, було виявлено, що всі характеристики расової різниці (риси обличчя, колір шкіри) пов’язані з умовами навколишнього середовища, в якому такі підгрупи людей жили та еволюціонували. Відтак це все штучні відмінності, які служать засобами зовнішньої дискримінації.

щодо природи суспільства впродовж періоду часу, який передував Неолітичній революції (78), планета Земля з того часу стала полем битви, на якому незліченна кількість життів була втрачена заради конкуренції, матеріальної або ідеологічної (79).

Цей загальновизнаний шаблон став в дійсності настільки поширеним, що багато хто сьогодні приписує схильності до конфліктів та домінування до непримиренних, імпульсивних характеристик нашої людської природи роблячи висновок, що людина просто нездатна діяти в соціальній системі, яка не основана на таких конкурентних умовах і що будь-які такі спроби призведуть до вразливості, яка буде експлуатуватися через зловживання владою, виражене явними конкурентними та домінантними рисами (80).

В той час як тема самої людської природи не стоїть у рамках цього есе (81), варто зазначити, що припущення «емпіричного зловживання владою» є в більшій мірі частиною захисту конкурентної та породжуючої розбрат моделі при загальному широкому розгляді історії як базису для його життєздатності. Тим не менше, специфіка умов тих періодів, в поєднанні з відомою гнучкістю людини часто зневажається або ігнорується в таких оцінках (82).

Історичні зразки конфліктів просто не можуть розглядатися в ізольованому вигляді. Необхідно детально посилатися на умови та обставини. Як факт, цілком ймовірно, що правильніше казати, що схильності до конфлікту та домінування, які вочевидь є ймовірною реакцію майже всіх людей в нашій потребі самозбереження та виживання взагалі (83), скоріше провокуються примусом ніж являються джерелом негативної реакції. Коли ми досліджуємо як масова нацистська армія могла морально виправдовувати свої дії в Другій Світовій Війні, ми часто забуваємо про величезну пропагандистську компанію, яка велася тим режимом та працювала задля експлуатації по суті цієї біологічної вразливості (84).