-Стан об’єднання людства-

«Моя країна це весь світ, а моя релігія це творити добро (75)»

• Томас Пейн

Критичним висновком, який присутній в логіці що визначає мету руху «Zeitgeist» є те, що людському суспільству потрібно об’єднати свою економічної діяльність та працювати над своїм упорядкуванням з природною динамікою фізичного світу у якості єдиного виду, що поділяє один ареол помешкання, якщо ми збираємося вирішити наявні проблеми, посилити свою безпеку, підвищити ефективність та подальше процвітання. Світовий економічний поділ який ми бачимо сьогодні є не лише явним джерелом конфліктів, дестабілізації та експлуатації, а й сама манера управління та взаємодії є також грубо неефективною в чистому економічному сенсі, що суворо лімітує наш соціальний потенціал (76).

В той час як національні держави, що базуються на конкурентній структурі легко виправдати як природний результат нашої культурної еволюції враховуючи дефіцит ресурсів властивий історії та довгу історію ведення воєн взагалі, природним було б також вважати, що людське суспільство могло б дуже легко досягти успіху у відході від цих моделей управління, якби ми усвідомлювали, що це дійсно вигідно для нас як для всієї групи.

Як буде обговорюватися тут, шкода та неефективності поточної моделі є просто неприйнятними в порівнянні з можливими перевагами та рішеннями. Можливості створення ефективності та достатку екстрапольовані в межах ідеї руху «Zeitgeist» полягають у встановленні нової соціально-економічної системи, яка ґрунтується зрештою на сконцентрованих зусиллях людства над тим щоб працювати разом та розумно розподіляти ресурси, а не обмежувати та воювати одне з одним як ми це робимо сьогодні.

Крім того, соціальний тиск та ризики, які сьогодні з’являються навколо технологічних воєн, забруднення та дестабілізація навколишнього середовища та інші проблеми не лише виражають глибоку необхідність гравітації до справжньої глобальної організації, вони також показують її раціональну необхідність. Ксенофобна та мафіозна ментальність властива національним державам сьогодні, що часто існує у формі «патріотизму», в загальному є джерелом суворої дестабілізації та негуманності не згадуючи, знову ж таки про суттєву втрату технічної ефективності.

Штучний поділ

Як вже згадувалося у попередніх есе, основним базисом нашого виживання та якості життя на планеті Земля, як індивідів так і всього виду, є наше розуміння законів природи і те, як вони співвідносяться з нашим методом ведення економіки. Ця передумова є простим посиланням на таке розуміння при якому фізичні закони природи розглядаються в контексті економічної ефективності, як на рівні людини так і на рівні природного середовища.

Цілком логічним є те, що будь-який вид який перебуває або який залежить від природного середовища в якому він існує повинен узгоджувати всю свою поведінку з порядком природи, який властивий даному природному середовищу, настільки наскільки це йому дозволяє його розуміння в даний момент. Будь-яка інша орієнтація є просто ірраціональною і може призвести лише до проблем.

75 Джерело: Rights of Man, Thomas Paine, 1791, p.162

76 Прикладом цього можуть бути патріотичні економічні упередження, які часто впливають на дії місцевої індустрії. У фізичній реальності, технічно існує лише одна економіка коли мова йде про роботу з ресурсами планети Земля та законами природи. Ідея «зроблено в Америці», наприклад, генерує негайну технічну неефективність, оскільки виробництво відповідних товарів є глобальної справою на всіх рівнях, включаючи узуфрукт світових знань. Навмисне обмеження праці та використання чи утримання матеріалів лише в межах кордонів певної країни є економічно контрпродуктивним в справжньому сенсі світової «економіки».

При розумінні того, що Земля з усіма ресурсами, які існують у різних її областях є симбіотичною та синергічною «системою» в поєднанні з властивим їй доказовим причинним науковим порядком, що лежить в її основі та який існує, в багатьох аспектах, як логічний «путівник» для впорядкування людського виду задля найбільшої соціальної ефективності, ми бачимо що наш ширший контекст у якості глобального суспільства переступає межі всіх понять традиційного чи культурного поділу, включаючи відсутність відданості країні, корпорації або навіть «політичним» традиціям.

Якщо «економіка» має на меті підвищення ефективності у задоволенні потреб людського населення в той же час працюючи над подальшою стійкістю та процвітанням, тоді наша економічна діяльність повинна брати це до уваги та упорядковуватися з найбільш відповідною «системою», яку ми можемо зрозуміти. Отже, знову ж таки, з цієї точки зору, сутність національних держав полягає в очевидно помилковому, довільному поділі, який увіковічений культурною традицією, а нелогічною, технічною ефективністю.