Омана «першого погляду»

З фразою «перший погляд» одразу виникають певні асоціації. Вона означає просто «по першому з’явленню», «до дослідження» (62).

Це на сьогоднішній день є найпоширенішим типом заперечень. Класичним прикладом є поширені заяви, що результати наукових досліджень та рішення представлені рухом «Zeitgeist» є просто переробленим «марксистським комунізмом».

Давайте коротко, для прикладу, проведемо дослідження. Посилаючись на «Маніфест комуністичної партії» (63), Маркс і Енгельс подають на розгляд результати досліджень щодо еволюції суспільства, зокрема «класової війни», яка властива структурним стосункам в зв’язку з «капіталом», разом з загальною логікою щодо того, як

60 Критику «академічного світу» не можна плутати з його стандартним визначенням, яке означає «спільноту вчених та учнів, які займаються вищою освітою та дослідженнями». Даний контекст означає гальмівну природу шкіл мислення, які часто займаються розвитком самого лише его, коли конфліктуюча інформація ігнорується або необдумано упускається. Також, існує поширений для цього типу мислення ризик, коли «теорії» і «традиції» дуже часто переважають над «досвідом» та «експериментом», увіковічуючи хибні висновки.

61 Джерело: Value Wars: The Global Market Versus the Life Economy: Moral Philosophy and Humanity, John McMurtry, Pluto Press, 2002

62 Джерело: Dictionary.com (http://dictionary.reference.com/browse/prima+facie)

63 Цей написаний Карлом Марксом та Фрідріхом Енґельсом у 1848 році текст широко розглядається як визначальний ідеологічний прояв марксистського комунізму. В ньому зазначається, що «комунізм» є практичним впровадженням марксизму. Перегляньте в он-лайні: (http://www.marxists.org/archive/marx/works/1848/communist-manifesto/index.htm)

соціальний порядок буде змінено через «революцію» на безнаціональну, безкласову систему, частково, в той же час також вказуючи на серію прямих соціальних змін, таких як «централізація засобів комунікацій і транспорту в руках держави», «однаковий обов'язок праці для всіх» та інші особливості. Маркс створює гравців в схемі, яка, як він вважає є постійною битвою між «буржуазією і пролетаріатом», виражаючи презирство до властивої їй експлуатації, яка, як він каже, по суті походить з ідеї «приватної власності». Зрештою, кінцевою метою в загальному є пошук «бездержавного і безкласового суспільства».

На перший погляд, реформи запропоновані рішеннями, що відстоюються рухом «Zeitgeist» можуть здатися віддзеркаленням атрибутів «марксизму» якщо хтось повністю ігнорує основну аргументацію. Ідея суспільства «без класів», «без права універсальної власності» та цілковите перевизначення того, що може означати «держава», насправді, свідчить лише про скупчення самих понять, особливо якщо брати до уваги, що західний академічний світ в загальному підтримує «двоїстість» між «комунізмом» та «капіталізмом» з вищезгаданими характерними рисами, які згадуються як основні відмінності. Тим не менше, фактичний хід думок щодо підтримки цих, здавалося б, схожих висновків абсолютно від них відрізняється.

Критерії прийняття рішень, які відстоюються рухом «Zeitgeist» не є моральною філософією (64), яка при глибшому вивченні виявляється по суті тим, що собою являє марксистська філософія. Рух «Zeitgeist» не зацікавлений в поетичних, суб’єктивних або довільних поняттях «справедливого суспільства», «гарантованої свободи», «всесвітнього миру» або «покращення світу» просто тому що це звучить «правильно», «гуманно» або «добре». Без технічного підґрунтя яке має пряме фізичне посилання на такі терміни, такий моральний релятивізм практично немає короткострокових цілей.

РДЧ скоріше зацікавлений в застосуванні науки щодо соціальної стабільності як фізичної так і культурної (65).

Як буде виражено в деталях у наступних есе, науковий метод не обмежується в своєму застосуванні в межах «фізичного світу» (66) а відтак соціальна система, інфраструктура, доречність освіти та навіть розуміння самої поведінки людини, все це існує в межах наукової причинності. В свою чергу, існує природна система зворотного зв’язку вбудована в фізичну реальність, яка з часом буде дуже чітко виражати себе в контексті того, що «працює», а що ні (67), керуючи адаптацією нашої свідомості.

Марксизм не оснований на «калькулятивному» світогляді взагалі, навіть якщо йому властиві деякі риси, які базуються на науці. Наприклад, марксистське поняття «безкласового суспільства» служило для подолання «негуманності» породженої капіталізмом, якій піддавався робочий клас або «пролетаріат».

64 Вона визначається як «галузь філософії, яка має справу як з дискусіями щодо змісту моральності так і з мета-етичною дискусією щодо природи морального судження, мови, аргументації та цінностей» (http://www.thefreedictionary.com/moral+philosophy)

65 Аргумент, що наука не являється філософією є звичайно відкритим в плані семантики та інтерпретацій, але тут наголошується на тому, що поняття «правильно і неправильно» та інші «етичні» відмінності загальні для філософії приймають зовсім іншу форму у світлі наукового контексту оскільки воно більше пов’язано з корисністю та балансом ніж з самими поняттями «моральності» в їх класичному визначенні. З точки зору науки, людська поведінка найбільш упорядкована з притаманною причинністю виявленою в природному світі, яка затверджується перевіркою, будуючи висновки та логічні асоціації для визначення того наскільки людські дії «відповідають» даному призначенню. Знову ж таки, все це є завжди на певному рівні двозначним, але ймовірно найбільш точним контекстом філософії в плані того, що наука є предтечею до перевірки достовірності впродовж вивчення та експериментів.

66 Термін «фізичний світ» часто застосовується для розрізнення між «ментальними» процесами людського розуму або соціологічним типом явищ, та фізичним оточенням, яке існує поза когнітивними процесами людського сприйняття. В реальності, не існує нічого поза «фізичним світом» яким ми його знаємо, оскільки не було знайдено жодних конкретних прикладів коли б причинні зв’язки були просто недійсними.

67 Можна сказати, що зворотний зв'язок від навколишнього середовища є «корегувальним механізмом» природи оскільки він торкається людських рішень. Простим прикладом може бути індустріальне виробництво хімікатів, які викликають негативні зворотні реакції коли вони випускаються в навколишнє середовище. Це проявляє несумісність з екологічними потребами підтримки життя, так як це було у випадку з хлорфторвуглеводами та їх ефектом на озонову діру.

З іншої сторони, хід думок, який відстоюється рухом «Zeitgeist», виходить з досягнень у вивченні людини. Наприклад, вони показують, що соціальна стратифікація, яка властива капіталістичній/ринковій моделі, є насправді формою непрямого насильства широкої більшості як результат еволюційної психології, яка нам людям є природно властивою (68).

Це породжує непотрібну форму людських страждань на багатьох рівнях, яка є дестабілізуючою і, при впровадженні, технічно нестабільною. Іншим прикладом є зацікавленість руху «Zeitgeist» у скасуванні універсальної власності (69) та встановленні системи «спільного доступу». Все це часто дуже швидко приписують марксистській ідеї «скасування приватної власності». Тим не менше, загалом кажучи, логіка марксизму пов’язує існування приватної власності з увіковічуванням «буржуазії» і її постійній експлуатації «пролетаріату». В Маніфесті зазначається:

«Відмінною рисою комунізму є не скасування власності взагалі, але скасування власності буржуазії».

З іншої сторони, логіка, яка відстоюється рухом «Zeitgeist» пов’язана з фактом, що практика універсальної, індивідуальної власності на товари є екологічно неефективною, марнотратною та практично нестабільною в практичному плані. Вона підтримує обмежувальну поведінку системи і масу непотрібних позбавлень, а відтак злочини стають звичайним явищем в суспільстві з нерівним розподілом ресурсів. У будь-якому разі, такі звинувачення, на перший погляд, є доволі поширеними та про це можна говорити багато. Тим не менше, в сферу цього розділу не входять обговорення всіх ймовірних зв’язків між марксизмом та ходом думок, який відстоюється рухом «Zeitgeist». В решті решт, така дискусія є по суті безглуздою, оскільки сперечатися про такі взаємозв’язки це все рівно що ігнорувати справжні цілі та заслуги самої соціальної концепції.