- •Передмова
- •Розділ 1 теоретико-методологічні підходи до дослідження суб’єктоґенези людини
- •Категоріальне визначення поняття суб’єкта
- •Категоріальне визначення поняття суб’єкта
- •Матриця суб’єкта діяльності
- •Основні складові професійної компетентності (за е. Ф. Зеєром)
- •Модель творчого професіонала (за в. Носковим, а. Кальяновим, о. Єфросиніною)
- •Суб’єктоґенеза людини як соціокультурне явище
- •Особливості професійної суб’єктоґенези у юнацькому віці
- •Розділ 2 правнича діяльність як соціокультурна практика
- •2.1. Правовідносини у структурі сучасного способу життя людини
- •2. 2. Психологічна структура правничої діяльності
- •2.3. Соціально-психологічні особливості суб’єкта правничої діяльності
- •Розділ 3 емпіричне дослідження рівня сформованості професійної суб’єктності студентів-правників
- •3.1. Загальні принципи, зміст та програма емпіричного дослідження
- •3.2. Процедурно-методичне забезпечення дослідження
- •Методика вимірювання рівня мотивації активності особистості у системі правових норм держави (к. П. Гавриловська)
- •3.3. Аналіз та інтерпретація отриманих даних
- •Результати вимірювання швидкості актуалізації інформації (за методикою а. В. Карпова) у студентів-правників
- •Показники самооцінки та рівня домагань студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)
- •Середні значення самооцінки та рівня домагань студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Показники опп студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Рівень комунікативної толерантності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)
- •Рівень комунікативного контролю студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Рівень конфліктостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Рівень стресостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Кореляційний аналіз показників стресо- та конфліктостійкості студентів-правників і-V курсів
- •Рівень особистісної конкурентоспроможності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Образи „я” у самосвідомості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)
- •Спрямованість студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Наявність потреби у активності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Розділ 4 концептуальні засади формування професійної суб’єктності майбутнього правника у вищому навчальному закладі
- •Суб’єктно-просторова парадигма організації професійної підготовки у вищому навчальному закладі
- •4.2. Психолого-діяльнісне проектування освітнього простору студентів-правників
- •4.3. Психолого-педагогічна модель формування суб’єктності майбутнього правника
- •Середовищі вищого навчального закладу
- •Розділ 5 формування суб’єктності майбутнього правника в учбово-професійній діяльності
- •5.1. Психолого-педагогічна програма формування суб’єктності майбутнього правника в учбово-професійній діяльності
- •Методологічно-процесуальна матриця психолого-професійної компоненти вищої освіти правників
- •Організаційний проект психологічної компоненти вищої освіти правників
- •Витяг з навчального плану спеціальності „Правознавство” (освітньо-кваліфікаційний рівень – „бакалавр”)
- •5.2. Розвивальна освіта як форма організації учбово-професійної діяльності суб’єкта
- •5.3. Навчальний тренінг як розвивально-освітня технологія формування суб’єкта
- •Засвоєння навчальних матеріалів
- •Базисні підходи до застосування тренінгових технологій в учбово-професійній діяльності
- •Розділ 6 формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу
- •6.1. Психологічна програма формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу
- •6.2. Формування суб’єктних атрибутів майбутнього фахівця правничої діяльності засобами психологічної служби
- •6. 3. Розробка студентами-правниками проектів власної суб’єктоґенези
- •Змістова характеристика фаз організаційно-діяльнісної гри
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Організаційно-діяльнісна спрямованість програми:
- •Мета програми
- •Завдання для досягнення цілей програми
- •Реальність досягнення цілей програми зумовлена:
- •Очікувані результати
- •Результативні показники
- •Програмні заходи
- •Організаційно-діяльнісна спрямованість програми:
- •Мета програми
- •Завдання для досягнення цілей програми
- •Реальність досягнення цілей програми зумовлена:
- •Очікувані результати
- •Результативні показники
- •Програмні заходи
- •Організаційно-діяльнісна спрямованість програми:
- •Мета програми
- •Завдання для досягнення цілей програми
- •Реальність досягнення цілей програми зумовлена:
- •Очікувані результати
- •Результативні показники
- •Програмні заходи
- •Система навчальних тренінгів формування майбутнього фахівця як суб’єкта правничої діяльності
- •Система соціально-психологічних тренінгів формування майбутнього фахівця як суб’єкта правничої діяльності
- •Система психотехнологій формування майбутнього фахівця як суб’єкта правничої діяльності
Спрямованість студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
Спрямованість студентів |
І курс (n=280) |
ІІ курс (n=226) |
ІІІ курс (n=224) |
ІV курс (n=245) |
V курс (n=210) |
Особистісна |
52 |
51 |
48 |
51 |
51 |
Ділова |
3 |
7 |
14 |
17 |
20 |
Групова |
45 |
42 |
38 |
32 |
29 |
З отриманих даних видно, що студенти першого курсу мають переважно особистісну (52%) та групову (45%) направленість. Така ж тенденція спостерігається і у студентів старших курсів: особистісна направленість - 51% - ІІ курс, 48% - ІІІ курс, 51% - IV і V курси; групова - 42% - ІІ курс, 38% - ІІІ курс, 32% - IV і 29% - V курси; ділова направленість притаманна лише незначній кількості студентів, а саме: 3% - І курс, 7% - ІІ курс, 14% - ІІІ курс, 17% - IV курс і 20%- V курс.
Це вказує на те, що переважна більшість студентів мотивовані на досягнення власного добробуту, прагнення до особистісної першості, престижу. Такі люди найчастіше зайняті самі собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагують на потреби людей навколо себе. У роботі бачать насамперед можливість задовольнити свої домагання.
У значної кількості студентів молодших курсів учинки визначаються потребою у спілкуванні, прагненням підтримувати добрі стосунки з товаришами по роботі/навчанню.
Мотиви ж, породжені самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими вміннями та навичками у студентів майже не розвинені.
За допомогою тестової методики „Здатність самоуправління” (Н. М. Пейсахов) нами досліджено та проаналізовано структурні компоненти здатності до самоуправління студентів-правників різних курсів навчання (табл. 3. 3. 19).
Таблиця 3. 3. 19
Показники здатності до самоуправління студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)
Показник |
І курс (n=280) |
ІІ курс (n=226) |
ІІІ курс (n=224) |
ІV курс (n=245) |
V курс (n=210) |
Аналіз суперечностей |
1,2 |
2,5 |
3,4 |
4,3 |
4,8 |
Прогнозування |
0,8 |
1,4 |
2,0 |
2,3 |
2,1 |
Цілепокладання |
2,1 |
2,3 |
5,1 |
4,5 |
5,5 |
Планування |
2,5 |
2,6 |
3,1 |
4,2 |
5,6 |
Критерій оцінки якості |
2,6 |
3,2 |
4,1 |
4,3 |
5,6 |
Прийняття рішення |
0,6 |
1,2 |
2,8 |
2,8 |
3,1 |
Самоконтроль |
1,3 |
1,5 |
3,0 |
3,8 |
4,6 |
Корекція |
0,3 |
0,6 |
1,4 |
2,2 |
2,3 |
Загальна здатність до самоуправління |
1,43 |
1,91 |
3,11 |
3,55 |
4,2 |
Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що студенти-першокурсники мають низькі показники майже з усіх структурних компонентів здатності до самоуправління. З кожним наступним етапом учбово-професійної діяльності спостерігається помірний розвиток указаних компонентів. Найбільш активно у студентів-правників під час навчання у вищому навчальному закладі формується здатність до цілепокладання, планування, оцінки якості, самоконтролю та аналізу суперечності, дані показники у студентів V курсу знаходяться у коридорі середніх значень. Загальна здатність до самоуправління є низькою у студентів першого курсу, нижче середньої у другокурсників, середньою у студентів третього та четвертого курсу та вище середньої у п’ятикурсників.
Графічний тест „Визначення потреби в активності” (Е. П. Ільїн) використано нами з метою визначення рівня внутрішнього енергетичного потенціалу людини для прояву нею активності. Результати представлені у табл. 3. 3. 20.
Таблиця 3. 3. 20
