2. Установити найменування деталі, її призначення і робоче положення у виробі. Найменування деталі в основному написі вказують у називному відмінку однини, наприклад: “колесо зубчате” (іменник на першому місці).

3. Установити матеріал, із якого виготовлена деталь (на підставі огляду і даних паспортів).

Умовну позначку матеріалу наводять в основному написі. Позначення матеріалу повинне містити його найменування, марку і номер стандарту.

2. Вибрати положення деталі для побудови її головного зображення. При цьому необхідно враховувати деякі конструктивні та технологічні особливості деталі. Наприклад, деталі, оброблювані на токарському верстаті (вали, втулки, кільця і т.п.), зображують так, щоб їхня вісь була горизонтальна (рис. 54).

Штамповані деталі поміщають на головному зображенні відповідно до їхнього положення при штампуванні (рис. 55). Литі деталі розташовують так, як вони знаходяться у виробі чи процесі розмітки на розмічувальній плиті. При цьому основна оброблена поверхня деталі займає горизонтальне положення і є технологічною базою (рис. 56).

2. Визначити мінімально необхідну кількість зображень, установити величину зображення і вибрати відповідний формат паперу. Ескізи рекомендується виконувати на міліметрівці чи аркуші в клітинку олівцями М,МТ. Послідовність складання ескізу наведена на прикладі конкретної деталі(рис. 57).

3. Виконати компонування креслення - намітити тонкими лініями прямокутники всіх планованих зображень, провести осі симетрії й осі отворів (рис. 58). Нанести зовнішні контури кожного зображення, визначаючи співвідношення між частинами й елементами деталі на око, без обмірювання (рис. 59).

4. Тонкими лініями намітити контури розрізів та перетинів. Накреслити деталі в різних виглядах та розрізах з урахуванням умовностей і спрощень за ГОСТ 2.305-68 (рис. 60).

5. Перевірити виконані зображення, прибрати зайві лінії, обидва видимі контури накреслити суцільною основною лінією і заштрихувати розрізи й перетини.

6. Нанести виносні та розмірні лінії, обміряти деталі й нанести розмірні числа за ГОСТ 2.307-68.

7. Визначити необхідні написи і заповнити основний напис (рис. 61).

1. Уважно оглянути деталь, вивчити її конструкцію, зрозуміти, з яких геометричних форм складені окремі частини й елементи деталі. Найбільш розповсюджені елементи деталей зображені на рис. 53.

Послідовність виконання ескізів

Рис. 54 - Розповсюджені елементи деталей

Рис. 55 - Креслення вісі

Рис. 57- Креслення корпусу

Рис. 58- Аксонометрія корпусу

Рис. 59- Перший етап виконання ескізу

Рис. 60- Другий етап виконання ескізу

Рис.61- Третій етап виконання ескізу

50

Рис. 62- Четвертий етап виконання ескізу

Деталь для ескізу необхідно вибрати самостійно. Вона має бути нескладною за формою, мати внутрішню та зовнішню різьбу. При цьому форма деталі має бути такою, щоб крім головного зображення були необхідні вигляд, переріз, розріз або виносний елемент.

Аркуш 5 Містить завдання по темах: З’єднання за допомогою різьбових

кріпильних деталей.

Зміст завдання: виконати болтове з’єднання двох деталей та скласти специфікацію. Масштаб 2:1.

Оформлення креслень. Завдання 5 контрольної роботи виконується на двох аркушах. На форматі А3 виконується креслення болтового з’єднання, та на форматі А4 - специфікація.

З’єднання окремих частин машин може бути здійснено за допомогою кріпильних деталей: болтів, гвинтів, шпильок.

Ці вироби поділяють на деталі загального призначення та спеціальні. Нижче розглядатимемо тільки деталі загального призначення. Болти, гвинти, шпильки, гайки виготовляють зі сталі та кольорових сплавів.

Розрізняють конструктивне, спрощене та умовне зображення кріпильних деталей в зображенні з’єднань.

В завданні необхідно виконати спрощене зображення болтового з’єднання. Його особливості полягають в наступному: різьбу зображують по всій довжині болта, стержень болта зображують без фасок, не показують зазор між стержнем болта і отвором.

Послідовність виконання завдання.

Визначають розміри елементів болтового з’єднання за умовними співвідношеннями

Рис. 63

d- діаметр стержня болта (Наприклад М 12).

а- довжина стержня болта, що виступає над гайкою. а= (0,3-0,4) d

m- висота гайки

т=0,8 d

k- висота голівки болта. к= 0,7 d

s- товщина шайби.

8= 0,15 d

D- діаметр кола, описаного навкруг шестигранника гайки.

В= 2 d

D_шайби - діаметр шайби.

D_шайби= 2,2 d

L- довжина болта ( робоча довжина болта не включає в себе висоту голівки болта.).

L= товщина деталей, що з’єднуються болтом + а + m+ s

Після визначення параметрів елементів болтового з’єднання наносять контури конструктивних елементів , які необхідно з’єднати (за варіантом завдання).

Після цього приступають до зображення елементів болтового з’єднання за виконаними розрахунками. На кресленні проставляють номери позицій (за варіантом завдання) та розміри за зразком (габаритні та приєднувальні). Розглянемо на прикладі.

Рис.64

На рисунку 63 зображена конструкція, яка складається з двох деталей, з’єднаних болтовим з’єднанням. Як видно з рисунка деталі можна з’єднати болтом М 10 ( про це свідчить діаметр отвору). Деталь 1- серга, деталь 2 - тяга. Виконаємо обчислення параметрів елементів болтового з’єднання.

d- діаметр стержня болта -М 10.

а- довжина стержня болта, що виступає над гайкою. а= (0,3-0,4) d= 0,310= 3

m- висота гайки

т=0,8 d = 0,810=8

к- висота голівки болта.

к= 0,7 d =0,710=7

s- товщина шайби.

s= 0,15 d = 0,1510=1,5

D- діаметр кола, описаного навкруг шестигранника гайки.

В= 2 d =210=20

D_шайби - діаметр шайби.

D_шайби= 2,2 d =2,210=22

L- довжина болта ( робоча довжина болта не включає в себе висоту голівки болта.).

L= товщина деталей, що з’єднуються болтом + а + m+ s

За виконаними обчисленнями накреслимо елементи болтового з’єднання. Остаточний результат зображено на зразку виконання аркушу 5 (Додаток) Після виконання графічної частини Аркушу 5 переходимо до оформлення специфікації. Специфікація - це текстовий документ, що визначає склад складальної одиниці. Специфікацію складають на окремих аркушах формату А4. Форма специфікації та основного напису для текстових документів представлена на Рис. 64 а, б

Рис б5 а, б

Аркуш 6 Містить завдання по темах: Читання складального креслення

Зміст завдання: необхідно накреслити в масштабі 2:1 частину складального креслення виробу, виконану в розрізі, проставити номери позицій окремих складових, нанести штриховку деталей виробу, скласти специфікацію.

Оформлення креслень. Завдання 6 контрольної роботи виконується на форматі А3, який необхідно розділити на два формати А4 для виконання креслення фрагменту складального креслення та специфікації.

Загальні положення.

При виконанні складальних креслень використовують деякі умовності та спрощення. Їх необхідно враховувати при читанні складальних креслень. А саме :

• болти, гвинти, UUшпUUильки, UUшпUUонки показують нерозсіченими, тобто не заштрихованими;

• штриховка елементів деталі симетричні осі повинна бути направлена в один

і той же бік;

• на суміжних деталях необхідно використовувати штриховку для однієї деталі з нахилом - ліворуч, для другої - праворуч;

• допускається зберігати напрям штриховки, але змінювати її інтервал.

Розглянемо на прикладі хід виконання завдання. Запропоновано фрагмент складального виробу з трьох деталей.

Проаналізуємо його будову:

виріб має вісь симетрії, отже деталь поз. 1 відображена двома фрагментами;

Рис.67

• аналогічні міркування стосуються деталі поз.2;

Рис. 68

деталі 1 та 2 з’єднані за допомогою різьби - дет.1 має внутрішню різьбу, а дет. 2- зовнішню;

в отвір дет.2 вставлена дет.3, яка не має отворів, тобто суцільна.

Рис.69

Після проведеного аналізу нанесемо штриховку деталей.

Рис. 70

Складання специфікації описано при роз’ясненні завдання 5.

1

Додаток 1

3

5

2

1

4

6

7

8

9

lO

бЗ