
- •Питання на екзамен з педагогіки (www.Koob.Ru)
- •1. Педагогіка як наукова дисципліна.
- •2. Завдання педагогічної науки.
- •3. Головні категорії педагогіки.
- •4. Система педагогічних наук.
- •5. Взаємозв'язок педагогічної теорії та практики.
- •6. Методи і процес педагогічного дослідження.
- •7. Рушійні сили розвитку індивіда.
- •8. Закономірності розвитку дитини.
- •9. Головні умови розвитку дитини.
- •10. Діагностика розвитку школярів.
- •11. Вікові й індивідуальні особливості розвитку дитини.
- •12. Сучасна вікова періодизація і педагогічний процес.
- •13. Індивідуальні особливості учнів.
- •14. Педагогічний процес як система.
- •15. Навчання і виховання як головні складові цілісного педагогічного процесу.
- •16. Критерії ефективності цілісного педагогічного процесу.
- •17. Мета і завдання виховання в сучасній школі.
- •18. Сучасні підходи до освіти і виховання дітей та молоді.
- •19. Система педагогічних методів.
- •20. Організація педагогічного процесу.
- •21. Основні Інститути соціалізації дитини.
- •22. Авторські навчально-виховні заклади.
- •23. Інноваційні навчально-виховні заклади.
- •24. Системи організації педагогічного процесу.
- •25. Сучасні педагогічні технології.
- •26. Роль і місце школи в навчально-виховному процесі.
- •27. Сучасний вчитель - вимоги до нього й завдання діяльності.
- •28. Творчість та педагогічна майстерність вчителя.
- •29. Організація та управління діяльністю вчителя.
- •30. Сутність процесу навчання, його структура, методологія.
- •31. Закономірності й принципи навчання.
- •32. Актуальні проблеми сучасної дидактики.
- •33. Основні закономірності й методологія виховного процесу.
- •34. Національне виховання, його суть і зміст.
- •35. Актуальні проблеми теорії та практики виховання.
- •36. Порівняльна педагогіка як галузь педагогічної науки.
- •37. Предмет порівняльної педагогіки, завдання та методи дослідження.
- •38. Сучасний стан та перспективи розвитку освіти у провідних розвинутих країнах та Україні (сша, Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія).
- •39. Загальні тенденції реформування сучасних світових освітніх систем.
- •40. Тенденції розвитку систем дошкільного виховання в розвинутих країнах.
- •41. Початкова школа: сучасний стан та перспективи реформування у різних країнах світу.
- •42. Особливості реформування середньої освіти в розвинених країнах світу.
- •43. Приватні загальноосвітні заклади в сучасних освітніх системах Заходу.
- •44. Диференціація освіти в провідних розвинутих країнах.
- •45. Проблеми стандартизації освіти в провідних зарубіжних країнах.
- •46. Характеристика моделей європейської школи.
- •47. Система виховних цінностей у сучасному шкільництві Заходу.
- •48. Форми й методи соціалізації дитини в освіті зарубіжжя.
- •49. Альтернативні навчально-виховні заклади у країнах Заходу в XX ст.
- •50. Виховання і навчання в умовах цивілізації Давнього Сходу.
- •51. Виховання і школа в античному світі.
- •52. Виховання і школа Древнього Риму.
- •53. Виховання і школа епохи середньовіччя.
- •54. Педагогічна думка і школа епохи Відродження (хіv-хvі ст.)
- •55. Школа і педагогіка Західної Європи і Північної Америки у середині хvіі - кінці хviii ст.
- •56. Основні педагогічні ідеї я. Коменського та їх актуальність для сучасної школи.
- •57. Педагогіка і школа за часів Просвітництва.
- •58. Зарубіжна школа і педагогіка першої половини 20 ст.
- •59. Реформаторський рух в педагогіці кінця 19 - поч. 20 ст.
- •60. Традиції вальдорфської школи р. Штайнера і їхнє сучасне продовження.
- •61. Сучасна школа в зарубіжній педагогіці.
- •62. Предмет і основні етапи розвитку української педагогіки.
- •63. Освіта і виховання дітей за часів Київської Русі.
- •64. Вплив християнства на розвиток школи і педагогіки в Київській Русі.
- •65. Основні тенденції морального виховання в християнській педагогіці.
- •66. Основні педагогічні пам'ятки Київської Русі та провідні ідеї їх авторів.
- •67. Роль братських шкіл України у 16 – 17 ст. У розвитку національної освіти.
- •68. Вклад Острозької академії в українську педагогічну культуру.
- •69. Освітня діяльність і педагогічні погляди г.Сковороди.
- •70. Києво-Могилянська академія як центр вітчизняної науки, культури та освіти 17-18 ст.
- •71. Педагогічні ідеї о.Духновича.
- •72. Педагогічні погляди т.Шевченка, м.Костомарова, п.Куліша.
- •73. К.Ушинський - засновник наукової педагогіки.
- •74. Педагогічні ідеї м.Драгоманова.
- •75. Вклад Софії Русової у розвиток української педагогіки.
- •76. Педагогічна діяльність а.Макаренка, його вклад в розвиток педагогічної науки.
- •77. Ідеї самоуправління в педагогічній спадщині а.Макаренка.
- •78. Трудове виховання в педагогічній діяльності а.Макаренка.
- •79. Педагогічна діяльність в.Сухомлинського та використання його ідей в сучасній школі.
- •80. "Школа радості" в.Сухомлинського.
- •81. Гуманістична сутність педагогічних поглядів в.Сухомлинського.
- •82. Стан освіти, школи й педагогіки в Україні в 50-90-х рр. XX ст.
- •83. Розвиток українського шкільництва в умовах розбудови Української держави.
- •84. Суть та основні етапи історичного розвитку української етнопедагогіки.
- •85. Видатні педагоги про народну педагогіку.
- •86. В.Сухомлинський і українська народна педагогіка.
- •87. Народна педагогіка про сімейне виховання.
- •88. Трудове виховання - основа народної педагогіки.
- •89. Народна педагогіка про моральне виховання.
- •90. Розумове виховання і народна педагогіка.
28. Творчість та педагогічна майстерність вчителя.
Педагогічна майстерність — комплекс властивостей особистості вчителя, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. Властивості педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість діяльності вчителя, професійні знання, вміння та навички, педагогічні здібності, педагогічна техніка.
Педагогічна творчість - процес створення і перетворення особистості вихованця. Педагогічна творчість виявляється в науковій діяльності педагога і в творчій педагогічній роботі. Під час роботи з учнями вчитель передбачає педагогічні ефекти, впливає на уяву, увагу, пізнавальну діяльність учнів, а також звертається до педагогічного перевтілення, що робить його діяльність творчим процесом.
Рівні педагогічної творчості (за І.П.Раченко): рівень професійного становлення, рівень стихійного самовдосконалення, рівень планової раціоналізації, рівень оптимізації процесів та результатів праці.
Форми виявлення творчих сил вчителя: творче самопочуття, творче натхнення, творчий пошук чи експеримент, творча педагогічна діяльність, науково – дослідна діяльність.
Особливості педагогічної творчості: обмеженість часу; необхідність завжди давати позитивні результати; публічність обставин творчості; співтворчість усіх учасників процесу тощо.
Структура педагогічної майстерності:
1) Гуманістична спрямованість – спрямованість на іншу людину, утвердження найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки та взаємовідносин . Це виявлення професійної ідеології вчителя, його ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб’єктів.
2) Професійна компетентність: знання, вміння, навички, критичні погляди і оцінки, постійне самовдосконалення, високий рівень загальної культури. “Головне в житті – не самі знання, а та гармонія, яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та філософія, яка визначає людину, її світогляд” (А.С.Макаренко).
3) Педагогічні здібності: комунікативність, перцептивність (розуміння інших), динамізм особистості, емоційна стабільність, оптимістичне прогнозування, креактивність (творчість) тощо.
4) Педагогічна техніка (форма організації поведінки вчителя):
а) вміння використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент виховного впливу;
б) вміння впливати на інших (вербальні, невербальні засоби спілкування).
Критерії майстерності педагога: доцільність, продуктивність, діалогічність, оптимальність, творчість.
Рівні майстерності: елементарний, базовий, досконалий, творчий.
Шляхи формування педагогічної майстерності: самовиховання загальної та педагогічної культури; засвоєння професійних знань, вмінь, навичок; громадська активність; педагогічна практика; вивчення передового педагогічного досвіду.
29. Організація та управління діяльністю вчителя.
Діяльність учителя полягає в тому, щоб здійснювати управління активною і свідомою діяльністю учнів, спрямованою на засвоєння навчального матеріалу. Цикл будь-якої управлінської діяльності містить такі елементи: планування, організація, стимулювання, поточний контроль, регулювання діяльності, аналіз її результатів. Ці елементи властиві й діяльності вчителя.
Планування своєї діяльності вчитель здійснює, складаючи календарно-тематичні і поурочні плани. Розробці поурочних планів можуть допомогти спеціальні посібники з методики викладання відповідного предмета. В цих посібниках даються поради щодо завдань, які необхідно вирішувати в процесі уроку, звертається увага на особливо важливі і складні елементи змісту, рекомендуються завдання для закріплення, повторення і домашньої роботи.
Організація навчальної роботи, спрямована на виконання визначеного плану, передбачає підготовчий і виконавчий етапи. При підготовці до уроку вчитель по можливості забезпечує:
1) підготовку необхідних технічних засобів навчання, наочних посібників, дидактичних матеріалів;
2) попереднє проведення дослідів, демонстрацій, перегляд фільмів і діафільмів;
3) залучення учнів для підготовки дослідів, лабораторних робіт і демонстрацій;
4) попереднє виконання вправ для закріплення, повторення, домашньої роботи;
5) підбір навчально-методичної літератури, яка використовуватиметься на уроці.
Організація діяльності учнів передбачає визначення навчальних завдань, створення сприятливих умов, при яких школярі усвідомлюють ці завдання, чіткий розподіл функцій між учнями при організації практичних робіт, короткий інструктаж про способи їхньої майбутньої діяльності, своєчасна допомога учням при виконанні навчальних завдань.
Стимулювання активності учнів — залучити увагу учнів до вивчення теми уроку, збудити в них зацікавленість, допитливість, пізнавальний інтерес. Важливо не лише забезпечити потребу у вивченні теми на початку уроку, але й продумати прийоми стимулювання, що використовуватимуться в процесі уроку і особливо у другій його частині, коли наступить природна стомлюваність учнів і вони потребуватимуть впливів, що сприяли б зняттю напруги, перевантаження і викликали б бажання засвоювати навчальний матеріал.
Поточний контроль, корегування. Контроль передбачає спостереження за діяльністю учнів, відповіді на контрольні запитання, вправи звичайного і програмованого типу, індивідуальні співбесіди з окремими учнями під час самостійної роботи класу, перегляд письмових робіт учнів, їх зошитів тощо.
Аналіз результатів. Завершується цикл викладання аналізом досягнутих результатів. Загальний аналіз передбачає з'ясування причин недоліків у знаннях і уміннях учнів. Ці причини можуть залежати від якості викладання вчителя, рівня дисциплінованості учнів, ставлення їх до навчання, стану здоров'я, працездатності і уваги, від ступеня сформованості в них навичок навчальної праці, уміння працювати з книгою, розвитку темпу читання і письма.