- •1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
- •1.1. Проблеми надійності водогосподарських об’єктів, інженерних систем і споруд
- •1.2. Етапи формування науки надійності
- •1.3. Об’єкт та його властивості
- •2. Проблеми надійності
- •2.1. Формування умов роботи водогосподарських об’єктів
- •2.2. Типові задачі надійності у водному господарстві
- •2.3. Стратегічні і тактичні задачі надійності
- •3. Основні поняття та визначення
- •3.1. Основні поняття процесів та подій
- •3.1.1. Випадкові події
- •3.1.2. Потоки випадкових подій
- •3.1.3. Випадкові величини та їх характеристики
- •3.2. Загальні властивості надійності
- •3.3. Показники надійності
- •3.3.1. Показники безвідмовності
- •3.3.2. Показники довговічності
- •3.3.3. Показники ремонтопридатності
- •3.3.4. Показники збереженості
- •3.3.5. Комплексні показники
- •4. Оцінка надійності простих систем
- •4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
- •4.2. Надійність систем з паралельно з’єднаними
- •4.3. Оцінка надійності систем із змішаним з’єднанням елементів
- •5.Методи розрахунку надійності
- •5.1. Метод прямого перебору
- •5.2. Метод перетворення структури відносно
- •5.3. Аналітико-статистичний метод розрахунку
- •5.4. Оцінка надійності методом мінімальних шляхів
- •5.4.1 Мінімальні шляхи і мінімальні перерізи
- •5.4.2. Порядок визначення мінімальних перерізів
- •5.4.3. Алгоритм розрахунку надійності
- •6. Розрахунок надійності складних
- •6.1. Вимоги до інженерного методу розрахунку
- •6.2. Вибір показників надійності
- •6.3. Математичне моделювання
- •Та її граф-модель (б)
- •6.4. Методика оцінки надійності
- •6.5. Приклад виконання розрахунку надійності
- •Розрахунок надійності закритої зрошувальної мережі
- •7. Логіко-ймовірнісний метод
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Основні положення розрахунку
- •7.3. Послідовність розрахунку надійності
- •8. Відмови водогосподарських об’єктів
- •8.1. Види технічного стану об’єктів
- •8.1.1. Стан об’єкта
- •8.1.2. Основи механізму відмови
- •8.2. Розпізнавальні ознаки відмов
- •8.3. Класифікація відмов
- •8.4. Класифікація ваги відмови
- •9. Моделі відмов об’єктів
- •9.1. Види випадкових тривалостей моделювання
- •9.2. Вимоги до моделей відмов
- •9.3. Формалізація та основні характеристики
- •9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
- •9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
- •10. Надійність відновлюваних
- •10.1. Аналіз потоку подій
- •10.2. Характеристики потоку подій
- •10.3. Розрахунок номенклатури та кількості
- •11. Випробування вго на надійність
- •11.1. Задачі випробувань
- •11.2. Класифікація випробувань
- •11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
- •11.4. Організація випробувань
- •11.5. Експлуатаційна надійність
- •11.5.1. Експлуатаційні випробування
- •11.5.2. Експлуатаційні спостереження
- •11.5.3. Планування експлуатаційних спостережень
- •11.5.4. Загальні вимоги до первинної інформації
- •11.5.5 Документація для збору первинної інформації
- •Класифікація випробувань з надійності.
- •12. Аналіз надійності
- •12.1. Основні положення аналізу надійності
- •12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
- •12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
- •12.2.2. Аналіз надійності об’єкта на стадії виготовлення та встановлення
- •12.2.3. Аналіз надійності об’єкта на стадії експлуатації та обслуговування
- •12.3. Методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.1. Порядок аналізу надійності систем
- •12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
- •12.3.4. Аналіз діагностичного дерева відмов
- •12.3.5. Аналіз за допомогою блок-схеми надійності
- •12.3.6. Прогнозування надійності за кількістю
- •12.3.7. Марковський аналіз
- •12.4. Програма забезпечення надійності
- •13. Надійність суб’єкта як ланки
- •13.1. Надійність роботи і помилки суб’єкта технічного управління
- •13.2. Характер помилок суб’єкта (оператора)
- •13.3. Класифікація помилок суб’єкта
- •13.4. Причини помилок суб’єкта
- •13.5. Банк даних помилок суб’єкта
- •13.6. Методика прогнозування помилок суб’єкта
- •13.7. Задачі аналізу надійності роботи оператора (диспетчера) складних технічних об’єктів
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
3.3.4. Показники збереженості
Середній термін збереженості – математичне сподівання строку збереженості.
Гамма-відсотковий термін збереженості – термін, що його досягає об’єкт із заданою імовірністю γ, вираженою у відсотках.
3.3.5. Комплексні показники
Коефіцієнт готовності A(t) (Кг) – ймовірність того, що об’єкт виявиться працездатним у довільний момент часу, крім запланованих періодів, протягом яких використання об’єкта за призначенням не передбачене.
Коефіцієнт неготовності U(t) (простою) – ймовірність того, що об’єкт виявиться непрацездатним у довільний момент часу, крім запланованих періодів, протягом яких використання об’єкта за призначенням не передбачено.
Контрольні запитання:
Які основні поняття процесів та подій покладені в основу теорії надійності?
Що означає інтегральний та диференціальний закони розподілу випадкових величин?
Поняття надійності та властивість об’єкта.
Одиничні та комплексні показники надійності.
Показники безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності та збереженості.
4. Оцінка надійності простих систем
4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
Послідовне з’єднання елементів є найбільш поширеною моделлю в техніці і самою простою для аналізу.
Для того, щоб система із послідовним з’єднанням функціонувала, всі підсистеми повинні працювати безвідмовно. Блок-схема системи з послідовним з’єднанням елементів показана на рис. 4.1.
Рис.4.1. Блок-схема системи з послідовним з’єднанням елементів
У цьому випадку:
,
(4.1)
де:
– імовірність безвідмовної роботи
системи;
– функція ймовірності;
– подія, що система працює безвідмовно.
Якщо прийняти, що відмови елементів в системі наступають незалежно одна від іншого:
,
(4.2)
або
,
де: Pі – імовірність безвідмовної системи.
Надійність систем з послідовним з’єднанням потребує використання останнього виразу для практичних розрахунків. Надійність системи з послідовним з’єднанням швидко спадає при збільшені числа послідовно з’єднаних елементів. Надійність системи завжди менша надійності складових елементів.
.
(4.3)
Якщо потрібно забезпечити задану імовірність безвідмовної роботи системи, то швидше наближення розрахунків необхідної імовірності проводиться наступним чином.
Нехай Fs – ймовірність відмови підсистеми. Тоді, приймаючи, що надійність всіх елементів однакова маємо:
.
(4.4)
Вираз (4.4) розкладемо в біном Ньютона:
.
(4.5)
Поклавши, що
мале
число і відкидаючи члени високого
порядку, рівняння прийме спрощений
вираз:
.
(4.6)
При використані цієї апроксимації
корисно знати, що коли
,
то отримаємо результат з точністю до
двох десятитисячних знаків.
Приклад. Якщо необхідна надійність трубопроводу протяжністю один кілометр із чавунних труб, довжиною кожної труби 5 м складає
,
то:
;
.
Таке наближене значення відмови одного елемента, або
.
Приблизна надійність системи з послідовним з’єднанням елементів при різних значеннях Fі:
.
Система комплектується із послідовно з’єднаних елементів, надійність яких може бути різною. Розглянемо закономірності зміни надійності послідовно з’єднаних елементів в залежності від рівня їх надійності і кількості з’єднаних елементів в один ланцюг. Необхідні розрахунки наведені в табл. 4.1 а ілюстрація закономірності зміни показана на рис. 4.2.
Аналіз безвідмовної роботи системи з послідовним з’єднанням елементів з високими значеннями безвідмовної роботи елементів показує що надійність системи в залежності від кількості послідовно з’єднаних елементів Р лінійно спадає. Із зниженням імовірності безвідмовної роботи елементів характер залежності надійності системи з послідовним з’єднанням системи змінюється і переходить в параболоїдну.
Таблиця 4.1
Ймовірність безвідмовної роботи системи з послідовним
з’єднанням елементів
Число елементів |
Надійність системи при надійності елементів |
|||
Pі = 0,9990 |
Pі = 0,9900 |
Pі = 0,9500 |
Pі = 0,9000 |
|
1 |
0,9990 |
0,9900 |
0,9500 |
0,9000 |
4 |
0,9960 |
0,9606 |
0,8145 |
0,6561 |
8 |
0,9920 |
0,9227 |
0,6634 |
0,4305 |
12 |
0,9881 |
0,8868 |
0,5404 |
0,2824 |
16 |
0,9841 |
0,8515 |
0,4401 |
0,1853 |
20 |
0,9802 |
0,8179 |
0,3585 |
0,1216 |
Рис. 4.2. Імовірність
безвідмовної роботи і відмови системи
і
з послідовним з’єднанням елементів,
які характеризуються ймовірністю
безвідмовної роботи і відмови елементів
Із проведених обчислень і аналізу можна також зробити висновок, що створення системи з послідовним з’єднанням елементів і низьким рівнем надійності елементів приводить до низького рівня надійності її роботи.
Імовірність відмови є протилежною величиною ймовірності безвідмовної роботи. Для аналізу закономірності зміни надійності роботи системи з послідовним з’єднанням може бути використанні як ймовірність безвідмовної роботи, так і ймовірність відказу системи.
