13.3. Класифікація помилок суб’єкта

Виходячи із практики створення великих і складних систем, до яких відносяться водогосподарські, можливо виділити такі види помилок суб’єкта: помилки проектування, виготовлення, помилки контролю, помилки зберігання та інші помилки.

Помилки технічного обслуговування виникають в процесі експлуатації і зазвичай викликані неякісним ремонтом обладнання або неправильним його монтажем.

Помилки контролю пов’язані з помилковим прийманням як справного елемента або об’єкта, характеристики якого виходять за межі, або з помилково вибракуваного справного об’єкта чи елемента характеристики якого є в межах допусків.

Помилки зберігання виникають внаслідок незадовільного зберігання виробів, об’єктів чи систем або їх транспортування з відхиленням від встановлених рекомендацій.

Помилки проектування обумовлені незадовільною якістю проектування. Наприклад, засоби управління об’єктом і пристрої контролю режиму роботи насосної станції можуть бути розміщені на значній віддалі, що затрудняє оперативність управління технологічним процесом в оптимальному режимі.

Помилки виготовлення (будівництва) мають місце на етапі виробництва внаслідок:

а) незадовільної якості роботи суб’єкта, наприклад зварювальних робіт;

б) неправильного вибору матеріалу;

в) виготовлення виробів з відхиленням від конструкторської документації.

Помилки операторів при експлуатації виникають при неправильному виконанні персоналом обслуговування об’єктів встановлених процедур, або у тих випадках, коли правильні процедури взагалі не передбачені.

Інші помилки для яких як правило встановити причину їх виникнення важко.

13.4. Причини помилок суб’єкта

Серед основних причин, що приводять до помилок суб’єкта, пов’язаних з виробництвом, можливо виділити такі:

• незадовільна підготовка або низька кваліфікація обслуговуючого персоналу, коли оператори або спеціалісти з технічного обслуговування недостатньо підготовлені до виконання поставленої задачі;

• керування експлуатаційного персоналу незадовільними процедурами технічного обслуговування або експлуатації;

• погані умови роботи, які зв’язані, наприклад, з поганою доступністю обладнання, тісного робочого приміщення, або з надзвичайно високою чи низькою температурою, вологістю тощо;

• незадовільне оснащення необхідною апаратурою та інструментом;

• недостатнє стимулювання операторів або спеціалістів з технічного обслуговування за високій безаварійний рівень якості їх роботи.

13.5. Банк даних помилок суб’єкта

Банк даних помилок суб’єкта розділяється на три категорії:

• експериментальні дані;

• експлуатаційні дані;

• суб’єктивні дані.

Банк експериментальних даних містить результати лабораторних експериментів і заслуговує високої довіри, оскільки базується на безпосередніх результатах наукових досліджень.

Банк експлуатаційних даних є більше реалістичним, але сформулювати такий банк надзвичайно тяжко, оскільки для цього необхідно проводити ретельну реєстрацію дій в реальних умовах експлуатації. Такі дані є більш важливими ніж експериментальні.

Банк суб’єктивних даних складається на основі експертних оцінок. Створення такого банку обходиться відносно дешево і не викликає особливих трудностей, оскільки великий об’єм інформації можливо отримати від невеликої кількості експертів.

Для того, щоб банк суб’єктивних даних можливо було використовувати при аналізі надійності роботи суб’єкта необхідно забезпечити необхідну точність даних, гарантувати репрезентність експертного оцінювання, враховувати конкретний характер роботи, правильно встановлювати рівень експертного оцінювання, чітко визначати процедури оцінювання.

Основною перевагою суб’єктивних даних є в широкому обхваті всіх параметрів, відомостей про помилки які необхідно мати.