- •1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
- •1.1. Проблеми надійності водогосподарських об’єктів, інженерних систем і споруд
- •1.2. Етапи формування науки надійності
- •1.3. Об’єкт та його властивості
- •2. Проблеми надійності
- •2.1. Формування умов роботи водогосподарських об’єктів
- •2.2. Типові задачі надійності у водному господарстві
- •2.3. Стратегічні і тактичні задачі надійності
- •3. Основні поняття та визначення
- •3.1. Основні поняття процесів та подій
- •3.1.1. Випадкові події
- •3.1.2. Потоки випадкових подій
- •3.1.3. Випадкові величини та їх характеристики
- •3.2. Загальні властивості надійності
- •3.3. Показники надійності
- •3.3.1. Показники безвідмовності
- •3.3.2. Показники довговічності
- •3.3.3. Показники ремонтопридатності
- •3.3.4. Показники збереженості
- •3.3.5. Комплексні показники
- •4. Оцінка надійності простих систем
- •4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
- •4.2. Надійність систем з паралельно з’єднаними
- •4.3. Оцінка надійності систем із змішаним з’єднанням елементів
- •5.Методи розрахунку надійності
- •5.1. Метод прямого перебору
- •5.2. Метод перетворення структури відносно
- •5.3. Аналітико-статистичний метод розрахунку
- •5.4. Оцінка надійності методом мінімальних шляхів
- •5.4.1 Мінімальні шляхи і мінімальні перерізи
- •5.4.2. Порядок визначення мінімальних перерізів
- •5.4.3. Алгоритм розрахунку надійності
- •6. Розрахунок надійності складних
- •6.1. Вимоги до інженерного методу розрахунку
- •6.2. Вибір показників надійності
- •6.3. Математичне моделювання
- •Та її граф-модель (б)
- •6.4. Методика оцінки надійності
- •6.5. Приклад виконання розрахунку надійності
- •Розрахунок надійності закритої зрошувальної мережі
- •7. Логіко-ймовірнісний метод
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Основні положення розрахунку
- •7.3. Послідовність розрахунку надійності
- •8. Відмови водогосподарських об’єктів
- •8.1. Види технічного стану об’єктів
- •8.1.1. Стан об’єкта
- •8.1.2. Основи механізму відмови
- •8.2. Розпізнавальні ознаки відмов
- •8.3. Класифікація відмов
- •8.4. Класифікація ваги відмови
- •9. Моделі відмов об’єктів
- •9.1. Види випадкових тривалостей моделювання
- •9.2. Вимоги до моделей відмов
- •9.3. Формалізація та основні характеристики
- •9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
- •9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
- •10. Надійність відновлюваних
- •10.1. Аналіз потоку подій
- •10.2. Характеристики потоку подій
- •10.3. Розрахунок номенклатури та кількості
- •11. Випробування вго на надійність
- •11.1. Задачі випробувань
- •11.2. Класифікація випробувань
- •11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
- •11.4. Організація випробувань
- •11.5. Експлуатаційна надійність
- •11.5.1. Експлуатаційні випробування
- •11.5.2. Експлуатаційні спостереження
- •11.5.3. Планування експлуатаційних спостережень
- •11.5.4. Загальні вимоги до первинної інформації
- •11.5.5 Документація для збору первинної інформації
- •Класифікація випробувань з надійності.
- •12. Аналіз надійності
- •12.1. Основні положення аналізу надійності
- •12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
- •12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
- •12.2.2. Аналіз надійності об’єкта на стадії виготовлення та встановлення
- •12.2.3. Аналіз надійності об’єкта на стадії експлуатації та обслуговування
- •12.3. Методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.1. Порядок аналізу надійності систем
- •12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
- •12.3.4. Аналіз діагностичного дерева відмов
- •12.3.5. Аналіз за допомогою блок-схеми надійності
- •12.3.6. Прогнозування надійності за кількістю
- •12.3.7. Марковський аналіз
- •12.4. Програма забезпечення надійності
- •13. Надійність суб’єкта як ланки
- •13.1. Надійність роботи і помилки суб’єкта технічного управління
- •13.2. Характер помилок суб’єкта (оператора)
- •13.3. Класифікація помилок суб’єкта
- •13.4. Причини помилок суб’єкта
- •13.5. Банк даних помилок суб’єкта
- •13.6. Методика прогнозування помилок суб’єкта
- •13.7. Задачі аналізу надійності роботи оператора (диспетчера) складних технічних об’єктів
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
13.3. Класифікація помилок суб’єкта
Виходячи із практики створення великих і складних систем, до яких відносяться водогосподарські, можливо виділити такі види помилок суб’єкта: помилки проектування, виготовлення, помилки контролю, помилки зберігання та інші помилки.
Помилки технічного обслуговування виникають в процесі експлуатації і зазвичай викликані неякісним ремонтом обладнання або неправильним його монтажем.
Помилки контролю пов’язані з помилковим прийманням як справного елемента або об’єкта, характеристики якого виходять за межі, або з помилково вибракуваного справного об’єкта чи елемента характеристики якого є в межах допусків.
Помилки зберігання виникають внаслідок незадовільного зберігання виробів, об’єктів чи систем або їх транспортування з відхиленням від встановлених рекомендацій.
Помилки проектування обумовлені незадовільною якістю проектування. Наприклад, засоби управління об’єктом і пристрої контролю режиму роботи насосної станції можуть бути розміщені на значній віддалі, що затрудняє оперативність управління технологічним процесом в оптимальному режимі.
Помилки виготовлення (будівництва) мають місце на етапі виробництва внаслідок:
а) незадовільної якості роботи суб’єкта, наприклад зварювальних робіт;
б) неправильного вибору матеріалу;
в) виготовлення виробів з відхиленням від конструкторської документації.
Помилки операторів при експлуатації виникають при неправильному виконанні персоналом обслуговування об’єктів встановлених процедур, або у тих випадках, коли правильні процедури взагалі не передбачені.
Інші помилки для яких як правило встановити причину їх виникнення важко.
13.4. Причини помилок суб’єкта
Серед основних причин, що приводять до помилок суб’єкта, пов’язаних з виробництвом, можливо виділити такі:
незадовільна підготовка або низька кваліфікація обслуговуючого персоналу, коли оператори або спеціалісти з технічного обслуговування недостатньо підготовлені до виконання поставленої задачі;
керування експлуатаційного персоналу незадовільними процедурами технічного обслуговування або експлуатації;
погані умови роботи, які зв’язані, наприклад, з поганою доступністю обладнання, тісного робочого приміщення, або з надзвичайно високою чи низькою температурою, вологістю тощо;
незадовільне оснащення необхідною апаратурою та інструментом;
недостатнє стимулювання операторів або спеціалістів з технічного обслуговування за високій безаварійний рівень якості їх роботи.
13.5. Банк даних помилок суб’єкта
Банк даних помилок суб’єкта розділяється на три категорії:
експериментальні дані;
експлуатаційні дані;
суб’єктивні дані.
Банк експериментальних даних містить результати лабораторних експериментів і заслуговує високої довіри, оскільки базується на безпосередніх результатах наукових досліджень.
Банк експлуатаційних даних є більше реалістичним, але сформулювати такий банк надзвичайно тяжко, оскільки для цього необхідно проводити ретельну реєстрацію дій в реальних умовах експлуатації. Такі дані є більш важливими ніж експериментальні.
Банк суб’єктивних даних складається на основі експертних оцінок. Створення такого банку обходиться відносно дешево і не викликає особливих трудностей, оскільки великий об’єм інформації можливо отримати від невеликої кількості експертів.
Для того, щоб банк суб’єктивних даних можливо було використовувати при аналізі надійності роботи суб’єкта необхідно забезпечити необхідну точність даних, гарантувати репрезентність експертного оцінювання, враховувати конкретний характер роботи, правильно встановлювати рівень експертного оцінювання, чітко визначати процедури оцінювання.
Основною перевагою суб’єктивних даних є в широкому обхваті всіх параметрів, відомостей про помилки які необхідно мати.
